Справа №583/5097/24 Головуючий у суді 1-ї інстанції - Семенова О. С.
Номер провадження 33/816/474/25 Суддя-доповідач Філонова Ю. О.
Категорія 130 КУпАП
12 грудня 2025 року суддя Сумського апеляційного суду Філонова Ю. О. ,з участю секретаря Кислої Ю.М., захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чеботарьової Ю.В. розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції у залі суду в місті Суми, справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою захисника особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Турчак М.В. на постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 грудня 2024 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, військовослужбовця, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Постановою судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 грудня 2024 року ОСОБА_1 був притягнутий до адміністративної відповідальності з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік за те, що 27 вересня 2024 року о 23 год. 30 хв. на вулиці Перемоги, 45 в м. Охтирка Сумської області керував транспортним засобом Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння зі згоди водія у встановленому законом порядку проводився в приміщенні Охтирської ЦРЛ, стан алкогольного сп'яніння підтверджується висновком МОЗ Охтирської ЦРЛ №371.
Своїми протиправними діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9а Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погодившись з вказаним судовим рішенням захисник особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Турчак М.В., звернулась до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову судді суду першої інстанції скасувати, а провадження у справі за ч. 1 ст.130 КУпАП відносно її підзахисного закрити, за відсутністю події та складу даного адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог, захисник не навела жодних доводів, а зазначила лише, що скарга у такому вигляді подана нею з метою дотримання встановленого законом 10-ти денного строку на апеляційне оскарження. Крім того, захисник зазначала, що після ознайомлення з матеріалами справи, нею буде подано доповнення та уточнення до апеляційної скарги, з викладенням мотивів незаконності оскаржуваного нею рішення суду першої інстанції.
Однак, доповнення до апеляційної скарги апелянтом - захисником Турчак М.В. так подано і не було.
У свою чергу, захисник Чеботарьова Ю.В., яка здійснює захист Катриченка С.С., звернулась до апеляційного суду з клопотанням, що у разі визнання ОСОБА_1 винуватим за ч. 1 ст. 130 КУпАП, застосувати до останнього адміністративне стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами, з застосуванням, за аналогією закону, ст. 69 КК України.
У призначене судове засідання особа, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не з'явився, проте, присутня у судовому засіданні у режимі відеоконференції захисник Чеботарьова Ю.В. не заперечувала щодо здійснення апеляційного розгляду у відсутність її підзахисного, з посиланням на те, що останній перебуває на військовій службі.
А тому, доповівши матеріали даної справи, заслухавши захисника особи, що притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Чеботарьову Ю.В. на підтримку як апеляційних вимог так і вимог вищезазначеного клопотання, перевіривши матеріали даної справи, апеляційний суд дійшов наступних висновків.
У відповідності до ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Апеляційний суд вважає, що розглядаючи дану справу, суддя суду першої інстанції вищезазначені вимоги дотримав у повному обсязі та дійшов вірного висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення була встановлена суддею суду першої інстанції з врахуванням зібраних у справі доказів, а саме, протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №142477 від 04 жовтня 2024 року, висновку КНП Охтирської міської ради «Охтирська центральна районна лікарня» щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного сп'яніння від 03 жовтня 2024 року № 371, електронного рапорту інспектора ГРПП Охтирського РВП ГУНП в Сумській області Гришка Б.Г. від 27 вересня 2024 року, відомостей ГСЦ про те, що ОСОБА_1 видане посвідчення водія серії НОМЕР_2 , з категоріями В, С, С1, СЕ, D, D1 дійсне до 15 червня 2053 року та відеозапису, який було долучено працівниками поліції до складеного адміністративного матеріалу.
Вказані докази зібрані у передбаченому законом порядку, є належними та допустимими і ставити їх під сумнів у апеляційного суду підстави відсутні.
При цьому, відеозапис, який було враховано суддею суду першої інстанції при прийнятті оскаржуваної постанови, було проглянуто і апеляційним судом, і саме його даними, підтверджується рух транспортного засобу Hyundai Sonata, державний номерний знак НОМЕР_1 , у комендантську годину, під час якої заборонено перебувати на вулицях та в громадських місцях, в умовах воєнного стану, який запроваджений на території України і діє на даний час. У зв'язку з недотриманням водієм вказаного автомобіля встановлених заборон, поліцейські Національної поліції України, згідно покладених на них обов'язків, зупинили вказаний автомобіль з метою з'ясування у водія обставин, які стали для цього підставою та для перевірки документів. Даним автомобілем, як було встановлено, керував ОСОБА_1 , під час спілкування з яким, поліцейські виявили ознаки сп'яніння, що стало підставою для пропозиції пройти огляд на визначення такого стану у встановленому законом порядку, а саме, на місці зупинки за допомогою газоаналізатора Alcotest Drager чи у медичному закладі - Охтирській ЦРЛ.
ОСОБА_1 погодився пройти огляд у лікарні, куди і був доставлений працівниками поліції на службовому автомобілі. Згідно Висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №371 від 03 жовтня 2024 року, складеного лікарем (фельдшером), на час проведення огляду, тобто, о 23 год. 57 хв. 27 вересня 2024 року, ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння, що і стало підставою для складання відносно останнього працівниками поліції протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Після складання працівниками поліції протоколу ОСОБА_1 було оголошено його зміст, роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП, повідомлено про час, день та місце розгляду справи, запропоновано останньому підписати вказаний протокол та скласти в ньому свої пояснення чи заперечення. ОСОБА_1 підписав вказаний протокол, і жодних заперечень щодо вказаних в ньому обставин, не склав.
Крім того, апеляційний суд зауважує, що в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що діагноз лікаря про перебування ОСОБА_1 у стані сп'яніння є необ'єктивним чи недостовірним, при цьому, даним доказом підтверджується те, що складений лікарем Висновок останній підписав особисто без жодних заперечень стосовно встановленого діагнозу.
Таким чином, у даній справі достатньо доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вищезазначеного правопорушення «поза розумним сумнівом», які відповідають критеріям належності та допустимості, , а тому, необхідності у виклику працівника поліції ОСОБА_2 , який складав протокол для допиту в якості свідків під час апеляційного розгляду, про що просила захисник Чеботарьова Ю.В., немає.
Інших доводів, за яких можливо було б дійти висновку про безпідставність складання відносно ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення та незаконність притягнення його до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, ні в апеляційній скарзі, ні захисником Чеботарьовою Ю.В. не наведено і під час апеляційного перегляду даної справи таких обставин встановлено не було.
Що стосується доводів захисника Чеботарьової Ю.В. про застосування у даному випадку аналогії права з призначенням ОСОБА_1 адміністративного стягнення без позбавлення права керування транспортними засобами, то апеляційний суд зауважує, що вони є безпідставними, з врахуванням наступного.
Відповідно ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України.
У свою чергу, ЄСПЛ, дійсно, неодноразово звертав увагу на недосконалість законодавства України і необхідність дотримуватися принципу правової визначеності (п. 53 рішення від 06 листопада 2008 року у справі «Єлоєв проти України» (Yeloyev v. Ukraine), заява № 17283/02); п. 19 рішення від 18 грудня 2008 року у справі «Новік проти України» (Novik v. Ukraine), заява № 48068/06), а КСУ у п. 3.4 і 3.6 свого рішення від 11 жовтня 2011 року (справа № 10-рп/2011), аналізуючи положення міжнародних актів, наголосив, що «не вбачається різниці між кримінальними та адміністративними протиправними діяннями, оскільки вони охоплюються загальним поняттям «правопорушення», а відмінність адміністративного правопорушення від злочину полягає, насамперед, у тому, що воно є менш суспільно небезпечним, поширивши тим самим певні гарантії кримінального процесу і на процес притягнення особи до адміністративної відповідальності. ЄСПЛ також за певних умов поширює стандарти Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод для кримінального провадження на справи про адміністративні правопорушення (рішення від 30 січня 2015 року у справі «Швидка проти України» (Shvydka v. Ukraine), заява № 17888/12; рішення від 09 червня 2011 року у справі «Лучанінова проти України» (Luchaninova v. Ukraine), заява № 16347/02); рішення від 15 травня 2008 року у справі «Надточій проти України» (Nadtochiy v. Ukraine), заява № 7460/03).
При цьому, виходячи із системного аналізу законів України, в тому числі і КУпАП, а також усталеної судової практики ЄСПЛ, на вирішення питання накладення на особу адміністративного стягнення, гарантії ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не поширюються, оскільки прогалини у законодавстві України про адміністративні правопорушення у цій сфері немає, і про норми, які встановлюють виключення або спеціальне правове регулювання мова не йде, що у свою чергу не надає можливості застосувати аналогію закону, як просить захисник у поданій апеляційній скарзі.
Апеляційний суд зауважує, що санкцією ч. 1 ст. 130 КУпАП чітко визначено, що на осіб, які дане правопорушення вчинили, зокрема, накладається штраф у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
За встановлених обставин винуватості ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення, стягнення на останнього було вірно накладено суддею з врахуванням діючого законодавства, в межах санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на один рік, і таке стягнення є безальтернативним.
Щодо вимоги захисника Чеботарьової Ю.В. про зупинення провадження до звільнення ОСОБА_1 з військової служби, то апеляційний суд зазначає наступне.
Так, нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення не врегульовано порядок зупинення провадження у справі, за виключенням справ про адміністративні правопорушення, пов'язані з корупцією.
Відповідно до ст. 335 КПК України, у разі якщо обвинувачений був призваний для проходження військової служби за призовом під час мобілізації, на особливий період, суд зупиняє судове провадження стосовно такого обвинуваченого до його звільнення з військової служби.
Згідно з ч.1 ст. 268 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
При цьому, наведені вище положення ст. 268 КУпАП не містять заборони щодо розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП у відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності.
Крім того, апеляційний суд звертає увагу, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 не був позбавлений можливості подавати свої письмові пояснення щодо обставин справи, при цьому, він має захисника - адвоката Чеботарьову Ю.В., яка представляє його інтереси в суді, іншим захисником подано апеляційну скаргу на прийняте рішення, що свідчить про те, що він належним чином забезпечив свій захист.
З врахуванням вищезазначеного, апеляційний суд вважає, що у даному випадку підстави для зупинення провадження у вказаній справі відсутні, і у задоволенні клопотання захисника Чеботарьової Ю.В. про зупинення провадження, на підставі ч. 1 ст. 335 КПК України, також, слід відмовити.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд -
Відмовити захиснику Чеботарьовій Ю.В. у задоволенні клопотання про зупинення даного провадження.
Постанову судді Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 19 грудня 2024 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП з накладенням на нього адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, залишити без зміни, а апеляційну скаргу захисника Турчак М.В. на цю постанову - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Суддя Сумського апеляційного судуФілонова Ю. О.