Справа № 591/9557/25
Провадження № 2/591/2269/25
30 грудня 2025 року м. Суми
Зарічний районний суд м. Суми в складі:
головуючого судді Косар А. І.,
секретар судового засідання Хроменко А. О.
розглянув у порядку загального позовного провадження справу № 591/9557/25
сторони та інші учасники справи
позивач ОСОБА_1
представник позивача адвокат Мазурова Катерина Дмитрівна
відповідачі:
ОСОБА_2
ОСОБА_3
про виділ в натурі частки житлового будинку як об'єкта права спільної часткової власності в окремий об'єкт нерухомого майна
У серпні 2025 року представник позивача Мазурова Катерина Дмитрівна в інтересах ОСОБА_1 подала до Зарічного районного суду м. Суми позов до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про поділ спільного майна, яким просить суд виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , наступні приміщення і надвірні будівлі: приміщення житлового будинку літ. «А- 1»: житлова кімната «4» площею 18.6 кв. м., житлова кімната «5» площею 9.5кв.м., житлова кімната «6» площею 10.6 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а2»: кухня «11» площею 10.7 кв. м., коридор «10» площею 1.7 кв. м., туалет «12» площею 0.9 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г1», огорожа №3 (показано рожевим кольором додатку №1 висновку експерта №1924 від 18.08.2025 року), в окремий об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 припинивши право спільної часткової власності.
Вимоги мотивовані тим, що:
ОСОБА_1 є власником 34/100 часток житлового будинку з господарськими будівлями і спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується договором дарування 34/100 часток житлового будинку, посвідченого 26.07.2024 приватним нотаріусом Сумського міського нотаріального округу Скоробагатько Н.Б. за р.№1748 та Витягом ДРРП №388532354 від 26.07.2024.
Іншими співвласниками житлового будинку є ОСОБА_2 (22/100 часток на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом №1150 від 16.06.2025) та ОСОБА_3 (22/100 часток на свідоцтва про право на спадщину за законом №1148 від 16.06.2025), що підтверджується інформацією з ДРРП на нерухоме майно №439279205 від 13.08.2025.
Позивач немає можливості здійснити поділ житлового будинку у позасудовому порядку, у зв'язку з тим, Відповідачі не зацікавлені в укладенні нотаріально засвідченого договору про поділ житлового будинку, вважають це великими фінансовими витратами, не мають наміру витрачати на це кошти, що позбавляє Позивача укласти договір про поділ житлового будинку в нотаріальному порядку. У зв'язку з тим, що Позивачка проживає за адресою: АДРЕСА_2 , а Відповідачі проживають за адресою АДРЕСА_1 і не сплачують комунальні послуги, наданий час існують великі борги по їх сплаті. Позивачка не має змоги відкрити окремий особовий рахунок по житловому будинку поки він належить сторонам на праві спільної часткової власності.
Щодо поділу земельної ділянки
У висновку експерта № 1924 від 18.08.2025 року за результатами проведення будівельно- технічного дослідження відповідаючи на питання визначив:
ОСОБА_1 виділяються (показано рожевим кольором в додатку №1) наступні приміщення і надвірні будівлі: приміщення житлового будинку літ. «А-1»: житлова кімната «4» площею 18,6 кв. м., житлова кімната «5» площею 9,5кв.м., житлова кімната «6» площею 10,6кв.м. Приміщення прибудови літ, «а2»: кухня «11» площею 10,7 кв. м., коридор «10» площею 1,7 кв. м., туалет «12» площею 0,9 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г1», огорожа №3.
Виходячи з нормативних вимог виділ частини житлового будинку, господарських будівель та споруд, що перебувають за адресою: АДРЕСА_1 в натурі по сформованому порядку користування, можливий.
Житловий будинок розташований на земельній ділянці Сумської міської територіальної громади загальною площею 0,0576 га, кадастровий номер 5910136300:08:045:0002.
З моменту набуття Позивача та співвласників права спільної часткової власності на житловий будинок, сторони мають право лише за взаємною згодою володіти та користуються спільним майном, і за жодних правових підстав не мають права вчиняти дій, які б не були узгоджені обома співвласниками. Актами цивільного законодавства України надано право співвласникам на поділ та виділ майна, що є у їх спільній частковій власності.
Відповідно ч.1 та ч.3 ст. 367 ЦК України поділ в натурі майна, яке перебуває у спільній частковій власності, може бути здійснено за домовленістю між співвласниками, шляхом укладання договору про поділ нерухомого майна, який повинен бути вчинений у письмовій формі з обов'язковим його нотаріальним посвідченням учасниками правочину. Проте, в тому випадку, якщо один із співвласників виявив бажання, не залежно від його мотивів, здійснити поділ у натурі майна, що перебуває у спільній частковій власності, однак інший співвласник перешкоджає йому в реалізації такого права будь-яким шляхом, що унеможливлює досягнення домовленості між ними щодо укладання договору про поділ нерухомого майна, такий співвласник має право на звернення до суду з відповідним позовом про поділ (виділ) спільного майна в натурі і таке право підлягає судовому захисту.
Такі висновки Позивача ґрунтуються на положенні стст. 15-16 ЦК України та ст. 152 ЗК України, відповідно до яких кожній особі гарантується право на захист свого права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, шляхом звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Способом захисту цивільного права та інтересу може бути визнання права або застосування інших способів захисту, встановлених законом, зокрема поділу (виділу) в натурі майна, що є у спільній частковій власності.
За таких обставин, оскільки сторони позбавлені досягти домовленості про поділ (виділ) в натурі житлового будинку, призвело до не можливості вчинити договір про поділ цього майна, в порядку передбаченому ч.З ст. 367 ЦК України, Позивач має право на звернення до суду за захистом свого майнового права, шляхом здійснення виділу житлового будинку в натурі, відповідно до частки кожної із сторін у спільній власності з метою припинення права спільної часткової власності на це майно.
Заяви, клопотання, процесуальні дії у справі
29 серпня 2025 року Ухвалою суд прийняв до розгляду позовну заяву та відкрив провадження у справі з розглядом справи у порядку загального позовного провадження, призначив підготовче засідання.
30 вересня 2025 року Ухвалою суд закінчив підготовче провадження і призначив справу до судового розгляду по суті.
На судове засідання сторони та їх представник не прибули, повідомлені належним чином. Від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у відсутність сторони позивача, вимоги підтримує і просить задовольнити.
Відповідачі відзив не подали, обставин справи не спростували.
На підставі частини другої статті 247 Цивільного процесуального кодексу (ЦПК) України, у зв'язку із неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Суд дослідив матеріали справи, зокрема, нотаріально посвідчений Договір дарування 34/100 житлового будинку від 26 липня 2024 року; ВИТЯГ з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно індексний номер витягу:388532354, дата і час формування: 26.07.2024 15:53:39; ВИТЯГ з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна індексний номер витягу:439279205, дата і час формування: 13.08.2025 10:40:56; ВИТЯГ з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна індексний номер витягу:439277039, дата і час формування: 13.08.2025 10:35:03; копія свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 ; ВИСНОВОК ЕКСПЕРТА № 1924 від 18 серпня 2025 року.
Фактичні обставини справи, встановлені судом, мотиви, з яких виходить Суд, та застосовані норми права
Згідно з частиною 1 статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Відповідно до статті 317 ЦК України власникові належать право володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
За змістом чч. 1-2 статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.
Відповідно до чч. 1, 4 статті 355 ЦК України майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно). Спільна власність вважається частковою, якщо договором або законом не встановлена спільна сумісна власність на майно.
За змістом статті 356 ЦК України власність двох чи більше осіб із визначенням часток кожного з них управі власності є спільною частковою власністю. Суб'єктами права спільної часткової власності можуть бути фізичні особи, юридичні особи, держава, територіальні громади.
Відповідно до чч.1-3 статті 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитися про порядок володіння та користування майном, що є їхньою спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.
У чч.1-3 статті 364 ЦК України визначено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом наведених норм виділ частки зі спільного майна - це перехід частини цього майна у власність учасника спільної власності пропорційно його частці в праві спільної власності та припинення права спільної часткової власності на відповідне майно. Шляхом виділу частки у майні припиняється спільна часткова власність, і особа стає власником виокремленого майна.
Юридичне значення виділу частки полягає у тому, що учасник отримує в натурі майно, яке відповідає його частці, як самостійний об'єкт. Отже, виділ частки передбачає виокремлення частини об'єкта у самостійний об'єкт.
Частка, яка виділяється, повинна бути саме окремим об'єктом нерухомого майна, як і частка, яка залишається в іншого власника (власників), у розумінні статті 181 ЦК України. Внаслідок виділу частки з нерухомого майна, утворюється два самостійних об'єкта майна.
Відповідний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 06.10.2021 у справі № 336/1136/19.
Таким чином, для виділу частки із спільного нерухомого майна повинна бути технічна можливість виділу частки з об'єкта нерухомого майна.
Визначення технічної можливості поділу, об'єднання об'єкта (об'єктів) нерухомого майна або виділу частки з об'єкта нерухомого майна здійснюється відповідно до Порядку проведення технічної інвентаризації, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023. № 488.
Так, згідно з пунктами 150, 160, 161 Порядку визначення технічної можливості поділу, об'єднання або виділу щодо об'єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній сумісній або спільній частковій власності, проводиться за згодою всіх співвласників. Визначення технічної можливості виділу частки з об'єкта нерухомого майна здійснюється щодо об'єкта нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності. Виділ частки з об'єкта нерухомого майна можливий лише за умови поділу об'єкта нерухомого майна на два або більше самостійних об'єкти нерухомого майна, які є відокремленими, мають окремий вихід на сходову клітку, коридор або вулицю. Якщо об'єкт нерухомого майна є неподільним, виділ не проводиться. За результатами виконання робіт з визначення технічної можливості виділу об'єктів нерухомого майна складається висновок щодо технічної можливості виділу частки з об'єкта нерухомого майна згідно з додатком 6, в якому містяться такі відомості: назва об'єкта нерухомого майна; ідентифікатор об'єкта щодо кожного об'єкта нерухомого майна; адреса об'єкта нерухомого майна (місце розташування); інформація про замовника (замовників); інформація про виконавця; інформація про документи, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомого майна; технічна характеристика об'єкта нерухомого майна; інформація про документи, що посвідчують право власності чи користування земельною ділянкою; кількість новоутворених об'єктів нерухомого майна; склад кожного новоутвореного об'єкта нерухомого майна; варіант виділу частки з об'єкта нерухомого майна.
У постанові Верховного Суду України від 03.04.2013 в справі № 6-12цс13 зроблено висновок, що «у разі виділу співвласник отримує свою частку у майні в натурі і вибуває зі складу учасників спільної власності. За всіма іншими співвласниками спільна власність при виділі частки зберігається. На відміну від виділу, за якого право власності припиняється лише для того співвласника, частка якого виділяється зі спільної власності, у разі поділу спільна часткова власність припиняється для всіх її учасників (стаття 367 ЦК України). Виділ часток (поділ) жилого будинку, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін може бути виділено відокремлену частину будинку зі самостійним виходом (квартиру) або у разі, коли є технічна можливість переобладнання будинку в ізольовані квартири, які за розміром відповідають розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників з урахуванням конкретних обставин, поділ (виділ) може бути проведений зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Відтак визначальним для виділу частки або поділу будинку в натурі, який перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування будинком, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу будинку відповідно до часток співвласників».
У постанові Верховного Суду України від 16.11.2016 у справі № 6-1443цс16 зроблено висновок, що «виділ часток (поділ) нерухомого майна, що перебуває у спільній частковій власності, є можливим, якщо кожній зі сторін буде виділено нерухоме майно, яке за розміром відповідає розміру часток співвласників у праві власності. Якщо виділ (поділ) технічно можливий, але з відхиленням від розміру ідеальних часток співвласників, то з урахуванням конкретних обставин такий поділ (виділ) можна провести зі зміною ідеальних часток і присудженням грошової компенсації співвласнику, частка якого зменшилась. Отже, визначальним для виділу частки або поділу нерухомого майна в натурі, яке перебуває у спільній частковій власності, є не порядок користування майном, а розмір часток співвласників та технічна можливість виділу частки або поділу майна відповідно до часток співвласників. Оскільки учасники спільної часткової власності мають рівні права щодо спільного майна пропорційно своїй частці в ньому, то, здійснюючи поділ майна в натурі (виділ частки), суд повинен передати співвласнику частину нерухомого майна, яка відповідає розміру й вартості його частки, якщо це можливо, без завдання неспівмірної шкоди господарському призначенню майна. Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію і зазначає в рішенні про зміну часток у праві власності на це майно».
Із змісту експертного висновку будівельно-технічного дослідження №1924 від 18.08.2025 слідує, що наявна повна технічна можливість окремого користування, володіння та розпорядження кожним співвласником виділеної йому частки в натурі з майна, що перебуває у спільній частковій власності. Позивачу може бути виділена частина будинку, що позначена рожевим кольором в експертному дослідженні, а відповідачу - блакитним кольором.
Таким чином, проведення поділу будинку та земельної ділянки (виділення часток у праві спільної власності на будинок та на земельну ділянку в натурі) між позивачем та відповідачем, є можливим.
Згідно висновку про вартість майна об'єкт оцінки Ринкова вартість 34/100 часток житлового будинку «А-І» загальною площею 52,0 кв. м., житловою площею 38,7 кв. м. (без урахування вартості земельної ділянки) з господарськими спорудами (погріб, огорожа), за адресою: АДРЕСА_1 , станом на дату оцінки 21 серпня 2025 року (без урахування ПДВ) склала 123 000 грн 00 коп.
Установленим судом обставинам відповідають цивільні правовідносини, пов'язані із виділенням часток у праві спільної власності на житловий будинок та земельну ділянку в натурі.
Відповідно до чч. 1, 6 статті 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Статтею 89 ЦПК передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Суд вважає, що позовні вимоги обґрунтовані, доведені наявними у справі доказами, а тому позов є підставним до задоволення.
Керуючись стст. 141, 263, 268, 272, 352, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Ухвалив:
Позов ОСОБА_1 задовольнити.
Виділити в натурі ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , наступні приміщення і надвірні будівлі: приміщення житлового будинку літ. «А- 1»: житлова кімната «4» площею 18.6 кв. м., житлова кімната «5» площею 9.5кв.м., житлова кімната «6» площею 10.6 кв. м. Приміщення прибудови літ. «а2»: кухня «11» площею 10.7 кв. м., коридор «10» площею 1.7 кв. м., туалет «12» площею 0.9 кв. м. Господарські споруди: погріб літ. «п/г1», огорожа №3 (показано рожевим кольором додатку №1 висновку експерта №1924 від 18.08.2025 року), в окремий об'єкт нерухомого майна, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 припинивши право спільної часткової власності.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення (частина п'ята статті 268 ЦПК).
Інформація про сторони та інших учасників справи:
позивач ОСОБА_1 РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_3 ;
представник позивача адвокатМазурова Катерина Дмитрівна РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_4 ;
відповідач ОСОБА_2 , місце проживання: АДРЕСА_5 ;
відповідач ОСОБА_3 РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_5 .
Суддя А. І. Косар