Справа № 454/3585/25 Головуючий у 1 інстанції: Веремчук О. А.
Провадження № 33/811/1794/25 Доповідач: Гончарук Л. Я.
22 грудня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі: судді Гончарук Л.Я., з участю особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , захисника адвоката Паски Андрія Богдановича, розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Паски Андрія Богдановича на постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року,
встановив:
цієї постановою, ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 та ч. 2 ст. 126 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень 00 копійок з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави 605 грн 60 коп судового збору.
Згідно постанови, водій ОСОБА_1 , 06.09.2025 о 04 год 55 хв в смт. Жвирка на вул. Львівська Шептицького району в порушення вимог п.2.9.а Правил дорожнього руху України, керував мотоциклом марки «Спарк» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер».
Також, водій ОСОБА_1 , 06.09.2025 о 04 год 55 хв в смт. Жвирка на вул. Львівська Шептицького району Львівської області керував транспортним засобом не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.
На вказану постанову адвокат Паска А.Б. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Сокальського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року, оскаржувану постанову скасувати та закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю у ОСОБА_1 діях складу адміністративного правопорушення.
В обгрунтування вказує про те, що постанова суду першої інстанції є незаконною та такою, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.
Вказує, що з долучених до матеріалів справи відеозаписів не можливо встановити, що саме ОСОБА_1 керував мотоциклом “Спарк» на який посилається поліцейський при складанні протоколу серії ЕПР1 № 445109 від 06.09.2025.
Стверджує, що у справі відсутні належні допустимі та достатні докази, які б підтверджували факт керування транспортним засобом.
Вважає, що протокол серії ЕПР1 445109 від 06.09.2025 про адміністративне правопорушення складений з порушенням вимог нормативних актів, оскільки в матеріалах провадження відсутні докази зупинки транспртного засобу - мотоцикла “Спарк» ВС8149М.
Вказує, що у справі відсутні будь які фактичні дані, які б свідчили про зупинку працівниками поліції мотоцикла “Спарк» НОМЕР_1 . ОСОБА_1 не здійснював керування транспортним засобом за обставин, вказаних в протоколі про адміністративне правопорушення.
Зазначає, що поліцейські фактично не зупиняли ніякого транспортного засобу про що свідчать відео які долучено до матеріалів справи.
Крім того, поліцейський перед пропонуванням пройти перевірку на стан алкогольного сп'яніння не повідомив ОСОБА_1 ознак сп'яніння, а лише зазначив це в протоколі ЕПР1 445109 від 06.09.2025.
Щодо строку на апеляційне оскарження постанови судді Сокальського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року зазначає, що копію оскаржуваної постанови було отримано 13.11.2025, про що свідчить розписка про отримання її копії, відтак вважає такий пропущено з поважних причин.
Заслухавши виступ захисника адвоката Паски А.Б., пояснення особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 на підтримання доводів апеляційної скарги, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволенню, виходячи з наступного.
Доводи апелянта щодо поважності пропуску строку апеляційного оскарження є обґрунтованими. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити.
Згідно з ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом.
Відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, суд, при розгляді справи про адміністративне правопорушення, крім іншого, зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зі змісту ст. 252 КУпАП вбачається, що оцінка доказів при розгляді справ про адміністративні правопорушення ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні усіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно зі ст. 251 КУпАП на основі доказів встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, поясненнями свідків та ін.
Доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення. Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з п. 27 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23.12.2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Керування транспортним засобом слід розуміти як виконання функцій водія під час руху такого засобу. Правопорушення вважається закінченим з того моменту, як він почав рухатись.
Вказані положення повністю узгоджуються з положеннями п. 2.9 а Правил дорожнього руху України, яким водію забороняється керувати транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння або перебувати під впливом наркотичних чи токсичних речовин.
Висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: протоколами про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445109 від 06.09.2025, серії ЕПР1 № 445110 від 06.09.2025(а.с.6,17); роздруківкою з приладу Drager Alcotest 6810 результат тесту - 0,37 ‰ (а.с.3); відеозаписами події (а.с.8,19); актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до даних якого огляд ОСОБА_1 проводився у зв'язку з виявленими ознаками: різкий запах алкоголю з порожнини рота, поведінка яка не відповідає обстановці, зміна забарвлення шкірного покриву, виражене тремтіння пальців рук (а.с.4); направленням на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 06.09.2025 (а.с.5); рапортами працівника поліції(а.с.1, 13) та іншими матеріалами адміністративної справи у їх сукупності.
Підстав сумніватися у достовірності вищевказаних даних у суду немає.
Відповідно до п.6, п.7 Розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09.11.2015 № 1452/735 (далі Інструкція), огляд на стан сп'яніння проводиться поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ та Держспоживстандартом; у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до ст. 266 КУпАП.
Як вбачається з матеріалів справи, огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціального технічного засобу «Drager» був проведений поліцейськими на місці зупинки транспортного засобу із застосуванням технічних засобів відеозапису. За результатами огляду на стан сп'яніння ОСОБА_1 за допомогою приладу «Drager» було зроблено роздруківку та складено акт огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, згідно з якими ОСОБА_1 перебував у стані алкогольного сп'яніння.
Огляд ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння був проведений з дотриманням вимог ст. 266 КУпАП, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України 09.11.2015 №1452/735 (далі Інструкція), та Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 № 1103, за допомогою спеціального технічного засобу «Drager Alcotest 6810».
Крім цього, протоколи про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445109 від 06.09.2025, серії ЕПР1 № 445110 від 06.09.2025 оформлені відповідно до положень ст. 256 КУпАП, оскільки їхня форма та зміст відповідають вимогам діючого законодавства, і вони є складеними та підписаними уповноваженими на те особами та підтверджують подію і обставини правопорушення, дані яких узгоджуються з іншими доказами у справі, достовірність та допустимість яких не викликає сумнівів.
Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445109 від 06.09.2025, водій ОСОБА_1 , 06.09.2025 о 04 год 55 хв в смт. Жвирка на вул. Львівська Шептицького району в порушення вимог п.2.9.а Правил дорожнього руху України, керував мотоциклом марки «Спарк» в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан алкогольного сп'яніння зі згоди водія проводився у встановленому законом порядку із застосуванням приладу «Драгер», тест 3048, результат 0,37 проміле, з оглядом згідний, чим порушив вимоги п.2.9 Правил Дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім цього, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 445110 від 06.09.2025, водій ОСОБА_1 , 06.09.2025 о 04 год 55 хв в смт. Жвирка на вул. Львівська Шептицького району Львівської області керував транспортним засобом не мав посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, чим порушив вимоги п. 2.1а Правил дорожнього руху України, за що відповідальність передбачена ч. 2 ст. 126 КУпАП.
Твердження апелянта про те, що в матеріалах справи відсутні докази керування ОСОБА_1 , транспортним засобом, апеляційний суд розцінює, як форму захисту з метою уникнення від адміністративної відповідальності, оскільки як вбачається з відеозапису події ОСОБА_1 не заперечував факту керування ним транспортним засобом.
Жодних належних та допустимих доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, стороною захисту не надано, не здобуто таких і в процесі апеляційного розгляду.
Апеляційний суд приходить до переконання, що докази вчинення правопорушень ОСОБА_1 , які покладені суддею в основу постанови, були отримані з дотриманням вимог законодавства і суддя прийшов до обґрунтованого висновку про доведеність його вини у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 , ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Виходячи з наведеного, апеляційний суд вважає доводи апеляційної скарги захисника адвоката Паски А.Б., безпідставними і такими, що не впливають на законність прийнятого по суті рішення, та не спростовують порушення ОСОБА_1 , вимог п. п.2.1а, 2.9а Правил дорожнього руху України за наявності у справі вищевказаних доказів, які повністю підтверджують обставини вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Доводи апелянта про незаконність постанови судді, апеляційний суд вважає безпідставними й до уваги не бере.
Суддя районного суду всебічно, повно та об'єктивно дослідив та з'ясував усі обставини справи, та зробив обґрунтований висновок про наявність в діях ОСОБА_1 , складу адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Інші посилання апеляційної скарги не спростовують висновків суду про вчинення ОСОБА_1 , адміністративних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 126 , ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки підтверджуються матеріалами справи, які були досліджені в ході апеляційного розгляду.
Обираючи ОСОБА_1 , адміністративне стягнення, суддя першої інстанції дотримався вимог ст. 33, ст. 36 КУпАП, урахував дані про особу порушника, ступінь його вини та майновий стан, та в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених, призначив таке, яке за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Неправильного застосування норм матеріального права або порушень норм процесуального права, які б були підставою для скасування постанови судді, апеляційним переглядом не встановлено.
З огляду на зазначене, оскаржувана постанова судді є законною та обґрунтованою, а отже підстави для її зміни чи скасування відсутні.
Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, -
постановив:
поновити захиснику особи яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвокату Пасці Андрію Богдановичу строк на апеляційне оскарження постанови судді Сокальського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу захисника особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 адвоката Паски Андрія Богдановича залишити без задоволення, а постанову судді Сокальського районного суду Львівської області від 29 жовтня 2025 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 126, ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення - без змін.
Постанова є остаточною та оскарженню не підлягає.
Суддя Л.Я. Гончарук