ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА
справа № 753/27131/25
провадження № 1-кс/753/3523/25
"25" грудня 2025 р. слідчий суддя Дарницького районного суду м. Києва ОСОБА_1 з секретарем судового засідання ОСОБА_2 за участі: прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 у кримінальному провадженні № 12025100020004360 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Берліна, ФРН, громадянина України, неодруженого, з повною середньою освітою, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , несудимого, який підозрюється у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 190 КК України,
18.12.2025 слідчий слідчого відділу Дарницького УП ГУНП у м. Києві ОСОБА_6 за погодженням з процесуальним керівником ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 600 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Клопотання подане у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР 01.12.2025 під №12025100020004360, в межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 190 КК України.
За змістом підозри у невстановлених досудовим розслідуванням місці та час, але не пізніше 11.11.2025, ОСОБА_5 вступив у злочинну змову з невстановленими досудовим розслідуванням особами з метою заволодіння чужим майном шляхом обману. Діючи згідно з розробленим планом, невстановлені особи під виглядом співробітників Служби безпеки України здійснили кілька телефонних дзвінків потерпілій ОСОБА_7 та переконали її у необхідності передачі наявних у неї грошових коштів для перевірки (на предмет їх походження з країни-агресора). 11.11.2025 ОСОБА_5 , діючи згідно з розробленим планом та виконуючи роль пособника, зустрівся з ОСОБА_7 в обумовленому місці - у м. Києві на перехресті вулиць Вересневої, Приколійної та Бориспільської, назвав заздалегідь погоджений зі співучасниками цифровий код-пароль, після чого отримав від останньої грошові кошти в сумі 4 960 євро, 21 020 дол. США та 284 500 грн.
Клопотання мотивоване тим, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому злочину, існують ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, іншого підозрюваного та потерпілого у цьому ж кримінальному провадженні, вчинення іншого кримінального правопорушення та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, а менш суворі запобіжні заходи недостатні для запобігання вказаним ризикам та забезпечення належної процесуальної поведінки підозрюваного.
В судовому засіданні прокурор клопотання підтримав пославшись на наведені у ньому обставини та обґрунтування.
Захисник заперечував проти задоволення клопотання посилаючись на необґрунтованість підозри та недоведеність заявлених ризиків. Вказав, що звернення ОСОБА_7 до поліції більш ніж через два тижні після описаних подій та непослідовність і суперечливість її показань викликають сумніви у їх правдивості, повідомлений нею факт належності грошових коштів іншим особам виключає набуття нею статусу потерпілої, протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками не може бути доказом у кримінальному провадженні з огляду на недодержання вимог статті 228 КПК України та відсутність перешкод для проведення цієї слідчої дії очно, а інші належні, допустимі та об'єктивні докази причетності ОСОБА_5 до вчинення інкримінованого йому злочину в матеріалах досудового розслідування відсутні. Зазначив також, що усі наведені у клопотанні ризики є лише нічим не обґрунтованим припущенням, а при їх оцінці слід урахувати наявність у підозрюваного постійного місця реєстрації та проживання, стійкість сімейних і соціальних зв'язків, наявність регулярного джерела доходів, позитивні характеристики у професійній діяльності, відсутність судимості та його сумлінну процесуальну поведінку у цьому та в іншому кримінальному провадженні.
З наведених підстав захисник просив застосувати запобіжний захід, не пов'язаний з позбавленням волі та із заставою, або визначити заставу в мінімальному розмірі.
Зазначену позицію захисту підтримав підозрюваний ОСОБА_5 .
Заслухавши учасників процесу, дослідивши подані на обґрунтування вимог клопотання копії матеріалів досудового розслідування та їх оригінали, слідчий суддя встановив такі обставини та дійшов до таких висновків.
18.12.2025 ОСОБА_5 повідомлено про підозру у пособництві шахрайству, вчиненому за попередньою змовою групою осіб, в умовах воєнного стану та в особливо великих розмірах, тобто у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 190 КК України.
Причетність ОСОБА_5 до інкримінованого йому злочину підтверджується показаннями ОСОБА_7 та даними протоколу пред'явлення особи для впізнання за фотознімками.
Всупереч доводам сторони захисту на цій стадії досудового розслідування відсутні підстави для визнання зазначених доказів недопустимими.
З показань ОСОБА_7 убачається, що невідомі особи, які представились співробітниками Служби безпеки України, повідомили, що її номер телефону фіксується на території рф, надіслали повістку про виклик до СБУ та під приводом необхідності з'ясування походження наявних у неї на зберіганні грошових коштів (що належать її дочці та онуці) переконали передати їх для перевірки. Діючи за вказівками зазначених осіб, вона прийшла в обумовлене місце, де передала пакунок з грошовими коштами «агенту», який назвав завчасно повідомлений їй пароль.
Під час допиту ОСОБА_7 описала прикмети «агента» вказуючи, що це був чоловік високого зросту з рудою (рижою) чи коричневою бородою, одягнутий у чорні шапку та куртку, та заявила, що може його впізнати.
Протоколом пред'явлення особи для впізнання за фотознімками зафіксовано, що ОСОБА_7 вказала на ОСОБА_5 як на «агента», якому вона передала грошові кошти.
Протокол пред'явлення особи для впізнання є одним з процесуальних джерел доказів, КПК України передбачає можливість пред'явлення особи для впізнання за фотознімками (частини шоста, сьома статі 228), суд вирішує питання допустимості доказів під час їх оцінки в нарадчій кімнаті під час ухвалення судового рішення (частина перша статті 89), а відтак той факт, що слідчий провів впізнання підозрюваного не очно, а за фотознімками, не свідчить про порушення встановленого кримінальним процесуальним законом порядку проведення цієї слідчої дії та не може бути підставою для визнання результатів впізнання недопустимим доказом на даній стадії провадження.
Незважаючи на те, що у показаннях ОСОБА_7 наявні деякі протиріччя, зокрема, в частині дати події злочину, повідомлені нею відомості щодо належності грошових коштів вказують на відсутність законних підстав для залучення її до провадження у статусі потерпілої, а інші перелічені у клопотанні та додані до нього матеріали досудового розслідування (протокол прийняття заяви про кримінальне правопорушення та іншу подію, протокол огляду мобільного телефону, протокол огляду відеозаписів) не містять будь-яких фактичних даних на підтвердження винуватості ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого йому злочину, наведені вище докази є достатніми для переконання, що на цій стадії досудового розслідування підозра є обґрунтованою.
У разі визнання підозрюваного винуватим у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 27, частиною 5 статті 190 КК України, йому загрожує покарання у виді позбавлення волі на строк від 5 до 12 років з конфіскацією майна.
За наявними даними ОСОБА_5 ніде не працює і не навчається та у нього немає сталих сімейних зв'язків, що з урахуванням серйозності висунутої йому підозри у вчиненні особливо тяжкого корисливого злочину, скоєного у групі з іншими особами, конкретних обставин вчиненого ним діяння та суворості можливого покарання вказує на існування ризику переховування від органу досудового розслідування та/або суду.
Водночас при оцінці вказаного ризику слід взяти до уваги, що слідчими слідчого відділу Святошинського УП ГУНП у м. Києві розслідується ще одне кримінальне провадження (№ 12025100080003338), в межах якого ОСОБА_5 повідомлено про підозру за іншим епізодом злочину, що був вчинений 13.11.2025, тобто після епізоду, який ставиться підозрюваному у провину у розглядуваному кримінальному провадженні.
У кримінальному провадженні № 12025100080003338 ухвалою слідчого судді від 15.11.2025 до підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з альтернативою внесення застави в розмірі 170 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, зобов'язанням прибувати за викликом до слідчого, прокурора та судута з покладенням обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, а саме: не відлучатись з м. Києва без дозволу, слідчого, прокурора та суду;повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання; утримуватись від спілкування зі свідками та іншими особами з приводу обставин кримінального правопорушення; здати на зберігання слідчому свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд та в'їзд в Україну.
Внаслідок внесення застави ОСОБА_5 був звільнений з-під варти та на виконання ухвали слідчого судді здав на зберігання слідчому Святошинського УП ГУНП у м. Києві свій паспорт для виїзду за кордон, що підтверджується розпискою слідчого від 18.12.2025.
Будь-яких фактів, які б свідчили про невиконанням підозрюваним покладених на нього ухвалою слідчого судді в іншому кримінальному провадженні обов'язків та вчинення ним дій, спрямованих на переховування від органу досудового розслідування в обох кримінальних провадженнях, у клопотанні не приведено, а відтак якщо внаслідок повідомлення про підозру у вчиненні ще одного злочинного епізоду ризик втечі існує, ступінь його вірогідності не є високим.
На даній стадії досудового розслідування єдиним доказом причетності підозрюваного до інкримінованого йому злочину є показання ОСОБА_7 , у зв'язку з чим слідчий суддя вважає, що ризик незаконного впливу на неї може мати місце.
При розгляді клопотання установлено, що свідків у цьому кримінальному провадженні немає (окрім ОСОБА_7 ), інші підозрювані також відсутні, усі необхідні і можливі документи та речові докази зібрані і закріплені, жодних фактів і обґрунтувань на підтвердження ймовірності вчинення підозрюваним інших кримінальних правопорушень та перешкоджання кримінальному провадженню у будь-який інший спосіб клопотання не містить, таких обставин не навів і прокурор, а тому слідчий суддя погоджується з позицією захисту, що зазначені ризики відсутні.
За положеннями статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини тримання особи під вартою має бути пропорційним заходом для досягнення мети кримінального провадження та при вирішенні питання про застосування такого запобіжного суд зобов'язаний розглянути альтернативні заходи забезпечення явки особи до суду та її належної процесуальної поведінки.
Як зазначено вище, в межах іншого кримінального провадження до ОСОБА_5 вже застосовувався запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави, яка була ним внесена.
Відповідно до вимог частини четвертої статті 202 КПК України з моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави підозрюваний, обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.
З огляду на тотожність обставин обох кримінальних проваджень та положення статей 9, 217 КПК України прокурор мав би вирішити питання про їх об'єднання в одне провадження, проте таких дій він не вчинив, що не лише негативно впливає на повноту досудового розслідування, а й фактично створює штучні підстави для перегляду вже застосованого до підозрюваного запобіжного заходу.
Отже за відсутності фактів неналежної процесуальної поведінки підозрюваного у розглядуваному кримінальному провадженні та порушення умов раніше застосованого запобіжного заходу наявні достатні підстави вважати, що задоволення клопотання про взяття ОСОБА_5 під варту буде суперечити завданням та загальним засадам кримінального провадження в цілому (статті 2, 7 КПК України) та засаді законності (стаття 9 КПК України), зокрема.
Відтак результат оцінки сукупності усіх установлених під час розгляду цього клопотання обставин дає підстави для висновку, що лише застосування такого запобіжного заходу як застава є обґрунтованим для забезпеченням даного кримінального провадження.
Достатніх та переконливих даних, які б свідчили про нездатність застави у визначених частиною п'ятою статті 183 КПК межах забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, у клопотанні не приведено, а тому слідчий суддя вважає, що застава у розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб цілком відповідає майновому і сімейному стану ОСОБА_5 , іншим даним про його особу, обставинам злочину і його ролі у скоєному та наявним ризикам.
Також слідчий суддя вбачає підстави для покладення на підозрюваного низки обов'язків, передбачених частиною п'ятою статті 194 КПК України, серед яких обов'язок носити електронний засіб контролю, що в сукупності з перспективою втрати застави у визначеному розмірі і буде дієвим стримуючим фактором, який на даному етапі кримінального провадження забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного.
Керуючись статтями 177, 178, 182, 183, 193-196, 369-372, 376 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити частково.
Застосувати до підозрюваного ОСОБА_5 запобіжний захід у вигляді застави в розмірі 150 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 454 200 (чотириста п'ятдесят чотири тисячі двісті) гривень.
Не пізніше п'яти днів з дня застосування запобіжного заходу у вигляді застави підозрюваний ОСОБА_5 зобов'язаний внести кошти на депозитний рахунок Дарницького районного суду м. Києва або забезпечити їх внесення заставодавцем та надати документ, що це підтверджує, слідчому.
Зобов'язати ОСОБА_5 прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду та виконувати такі обов'язки:
?не відлучатися з міста Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;
?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання;
?утримуватись від спілкування з потерпілою ОСОБА_7 ;
?носити електронний засіб контролю.
Роз'яснити підозрюваному, що у разі нез'явлення за викликом слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи неповідомлення про причини своєї неявки або порушення покладених на нього обов'язків застава звертається в дохід держави, а до нього може бути застосований більш жорсткий запобіжний захід та накладене грошове стягнення від 0,25 до 2 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Дія ухвали в частині покладених на підозрюваного обов'язків закінчується 25 лютого 2026 року.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку протягом п'яти днів з моменту її оголошення.
Слідчий суддя: