вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"30" квітня 2024 р. м. Київ Справа № 911/3649/23
м. Київ, вул. С. Петлюри, буд. 16/108
Господарський суд Київської області
Господарський суд Київської області, одноособово, у складі судді Саванчук С.О., секретар судового засідання Нікітіна С.В., розглянув матеріали справи
за позовом Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль»
08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Логістик Систем»
14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Гетьмана Полуботка, будинок 6-А, офіс 3-А, код ЄДРПОУ 39398405
про стягнення заборгованості
за участі представників сторін:
позивача: Шишкіна І.В., паспорт громадянина України серія: НОМЕР_1 від 12.06.2012, виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;
відповідача: Пащенко О.О., свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю №3367/10 від 19.07.2007, довіреність б/н від 22.01.2024;
Обставини справи:
До Господарського суду Київської області надійшла позовна заява (вх. №3019/23 від 04.12.2023) Державного підприємства «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Смарт Логістик Систем» про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем грошових зобов'язань за договором №02.5-14/1-543 від 01.03.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю.
Судом встановлено, що позовна заява і додані до неї документи відповідають вимогам статей 162, 164, 172, частині 5 статті 174, статті 175 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 18.12.2023 позовну заяву (вх. №3019/23 від 04.12.2023) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, проведення підготовчого засідання суду призначено на 23.01.2024.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву (вх. №712/24 від 22.01.2021), в якій також заявлено клопотання про відмову у прийнятті відзиву судом, у зв'язку із порушенням відповідачем строку на його подання.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. №712/24 від 22.01.2024).
У судове засідання 23.01.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 23.01.2024 постало питання встановлення відповідачу строку на подання заперечень на відповідь на відзив - відповідно до статті 113 Господарського процесуального кодексу України, строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.
У судовому засіданні з'ясувалось також, що відзив до суду не надходив, проте, представником відповідача вказано про надіслання його поштою.
Зважаючи на такі обставини, суд дійшов висновку про продовження строку підготовчого провадження у справі на 30 днів, відповідно до частини 3 статті 177 Господарського процесуального кодексу України, відкладення розгляду клопотання позивача про відмову у прийнятті відзиву судом, що міститься у відповіді на відзив (вх. №712/24 від 22.01.2024) до наступного судового засідання та відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 23.01.2024 судове засідання відкладено на 20.02.2024.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву (вх. №1177/24 від 26.01.2024).
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання про передачу розгляду справи до Господарського суду Чернігівської області (вх. №1735/24 від 20.02.2024) та клопотання про відкладення судового засідання (вх. №1736/24 від 20.02.2024).
У судове засідання 20.02.2024 з'явився представник позивача; представник відповідача у судове засідання не з'явився, про дату, час та місце судового засідання повідомлений належним чином.
У зв'язку із обґрунтованими поясненнями представника відповідача, які були викладені в клопотанні про відкладення судового засідання (вх.№1736/24 від 20.02.2024) про те, що представник відповідача не має можливості взяти участь у судовому засіданні, що призначене на 20.02.2024, оскільки забезпечує представництво в іншому судовому засіданні, суд дійшов висновку про наявність підстав для відкладення судового засідання, а також про продовження відповідачу строку на подання заперечень на відповідь на відзив.
Відповідно до частини 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Відповідно до пункту 3 частини 2 статті 183 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає підготовче засідання в межах визначеного цим Кодексом строку підготовчого провадження у випадках, коли питання, визначені частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, не можуть бути розглянуті у даному підготовчому засіданні.
З метою надання сторонам можливості для повної реалізації своїх процесуальних прав та неможливістю вчинення всіх дій, визначених частиною 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відкладення підготовчого засідання.
Ухвалою Господарського суду Київської області підготовче засідання у справі №911/3649/23 відкладено на 12.03.2024 о 14:00.
У судове засідання 12.03.2024 з'явились представники сторін.
У судовому засіданні 12.03.2024 відповідно до частин 4, 5 статті 233 Господарського процесуального кодексу України: без оформлення окремим документом, без виходу до нарадчої кімнати, із занесенням до протоколу судового засідання, суд постановив ухвалу про відмову в задоволенні клопотання про передачу справи до Господарського суду Чернігівської області, оскільки, зважаючи на предмет і підстави позову, спір виник з приводу нерухомого майна (його утримання), відтак, відповідно до статті 30 Господарського процесуального кодексу України - підлягає розгляду за місцезнаходженням цього нерухомого майна у Київській області - Господарським судом Київської області, а також ухвалу про встановлення відповідачу строку надання суду доказів надіслання позивачу додатку до відзиву - преліку запитань за статтею 90 Господарського процесуального кодексу України та інших додатків до відзиву, які не містилися в описі вкладення, що доданий до відзиву - у строк до 14.03.2024, та встановлення позивачу строку надання відповіді чи вмотивованої відмови у наданні відповіді на запитання відповідача за статтею 90 Господарського процесуального кодексу України - до 22.03.2024.
Відповідачем подане клопотання (вх.№3371/24 від 12.03.2024) про зобов'язання позивача надати відповіді на запитання за статтею 90 Господарського процесуального кодексу України.
Враховуючи обставини справи, суд дійшов висновку про оголошення перерви у судовому засіданні до 02.04.2024, відповідно до частини 5 статті 183 Господарського процесуального кодексу України.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від відповідача надійшло клопотання (вх.№2742/24 від 14.03.2024) про долучення документів на виконання ухвали суду.
Через канцелярію Господарського суду Київської області від позивача надійшли заперечення на клопотання відповідача (вх.№3064/24 від 21.03.2024).
У судове засідання 02.04.2023 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні, відповідно до частини 6 статті 90 Господарського процесуального кодексу України, представник відповідача заявив усне клопотання: визнати судом підстави для відмови позивача у наданні відповідей на запитання, за статтею 90 Господарського процесуального кодексу України - відсутніми та зобов'язати позивача надати відповідь на питання.
Відповідно до частин 5, 6 статті 90 Господарського процесуального кодексу України учасник справи має право відмовитися від надання відповіді на поставлені запитання: 1) з підстав, визначених статтями 67, 68 цього Кодексу; 2) якщо поставлене запитання не стосується обставин, що мають значення для справи; 3) якщо учасником справи поставлено більше десяти запитань. За наявності підстав для відмови від відповіді учасник справи повинен повідомити про відмову іншого учасника та суд у строк для надання відповіді на запитання. Суд за клопотанням іншого учасника справи може визнати підстави для відмови відсутніми та зобов'язати учасника справи надати відповідь.
У судовому засіданні розглядались у сукупності клопотання відповідача про надання позивачем відповідей на запитання, в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України та відмову позивача в їх наданні, що обгрунтована тим, що вказані запитання не стосуються обставин, що мають значення для справи.
За наслідками розгляду в судовому засіданні пов'язаності запитань відповідача з обставинами, що мають значення для справи, з урахуванням позицій обох сторін, суд дійшов висновку про відсутність підстав для відмови у наданні відповідей на запитання №4, №6, №7, №9, які стосуються обставин, що підлягають встановленню у справі, з огляду на предмет та підстави позову: з чого складались спірні послуги, плату за які заявлено позивачем до стягнення, чи надавались вони фактично, чи наявні підстави для звільнення відповідача від зобов'язання їх оплати у спірний період, а також визначення правової природи заявленої до стягнення заборгованості.
Відповідно до частини 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, з урахуванням з'ясованих обставин та доводів сторін, суд дійшов висновку про витребування у позивача копії Правил здійснення господарської діяльності на території аеропорту "Бориспіль" від 11.03.2019 №01-35-15, а також, з огляду на твердження відповідача - письмові пояснення про те, чи перешкоджає позивач доступу працівників відповідача до спірних орендованих приміщень, а від відповідача - доказів щодо чистого доходу від використання спірного майна.
У підготовчому засіданні 02.04.2023 судом, відповідно до пункту 15 частини 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України встановлено порядок з'ясування обставин та дослідження доказів при розгляді справи по суті, вчинено інші дії, передбачені частиною 2 статті 182 цього Кодексу, відповідно до обставин справи, у суду відсутні підстави для відкладення підготовчого засідання або оголошення у ньому перерви, сторонами не вказано про бажання реалізувати будь-які процесуальні права на цій стадії процесу, не заявлено клопотань про відкладення підготовчого засідання.
Згідно з частинами 2, 5 статті 185 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про наявність підстав для закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.
Ухвалою Господарського суду Київської області від 02.04.2024 закрито підготовче провадження у справі № 911/3649/23, призначено справу до розгляду по суті на 30.04.2024 о 16:20, усне клопотання представника відповідача про визнання відсутніми підстав відмови позивача надати відповіді на запитання відповідача в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України - задоволено частково, зобов'язано позивача надати відповіді, в порядку статті 90 Господарського процесуального кодексу України, на такі запитання: 1) (запитання №4): Які саме (перелічить) правові, технічні, майнові, організаційні, безпекові та інші передумови мав створити та підтримувати Балансоутримувач для здійснення Орендарем господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль»? 2) (запитання № 6): Які основні засоби, устаткування, обладнання, матеріали та персонал Балансоутримувача були задіяні для створення та підтримання правових, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов щодо здійснення Орендарем господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль»? 3) (запитання № 7): Що мав на меті встановити ДП МА «Бориспіль» плату за право здійснювати свою діяльність в аеропорту «Бориспіль», за створення та підтримання відповідних майнових, інституційних, правових, організаційних та комерційних умов для здійснення діяльності відповідно до Правил здійснення господарської діяльності на території аеропорту «Бориспіль» від 11.03.2019 №01-35-16 чи оплату послуги створення та підтримання Балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення Орендарем господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль» відповідно до договору? 4) (запитання № 9): Чи звільняло ДП МА «Бориспіль» в будь який спосіб орендарів нерухомого майна або суб?єктів, що здійснюють свою господарську діяльність на території аеропорту «Бориспіль» без використання приміщень або площ (Суб?єкт) від оплати послуги створення та підтримання Балансоутримувачем (ДП МА «Бориспіль») відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення Орендарем (Суб?єктом) господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль»? у строк до 23.04.2024.
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№4340/24 від 22.04.2024).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява (вх.№4344/24 від 22.04.2024).
У підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" від відповідача надійшли письмові пояснення (вх.№4629/24 від 30.04.2024).
У судове засідання 30.04.2024 з'явились представники позивача та відповідача.
У судовому засіданні 30.04.2024 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
За результатами розгляду матеріалів справи, дослідження доказів та оцінки їх у сукупності, з урахуванням позицій всіх учасників справи та вимог чинного законодавства суд
встановив:
01.03.2021 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як балансоутримувачем (далі - позивач/балансоутримувач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Логістик Систем» як орендарем (далі - відповідач/орендар) укладено договір №02.5-14/1-543 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - договір).
Відповідно до пункту 1.1.1 договору балансоутримувач надає, а орендар отримує та оплачує такі послуги: постачання теплової енергії, забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці, вода використана для прибирання, прибирання та вивезення твердих побутових відходів, водопостачання води гарячої, водопостачання води холодної, водовідведення води стічної, створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль», відшкодування вартості спожитої електричної енергії (додаток №1 до договору).
Орендар щорічно сплачує балансоутримувачу компенсацію земельного податку за звітний рік за користування майном. Сума компенсації розраховується пропорційно площі майна, що знаходить в оренді. Сплата відбувається в термін, визначений пунктом 3.2.6 договору (пункт 1.1.3 договору).
Вартість послуг може змінюватися у разі зміни витрат балансоутримувача, пов'язаних з наданням цих послуг та інших випадках, передбачених чинним законодавством України. Балансоутримувач зобов'язаний повідомити орендаря у письмові формі (рекомендованим листом з повідомленням, електронною поштою або вручити уповноваженій особі під підпис) не пізніше ніж за 15 календарних днів до введення їх в дію, а орендар зобов'язаний прийняти їх для розрахунків. Даний лист буде вважатися невід'ємною частиною договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних дій щодо внесення змін в договорі (пункт 1.5 договору).
Орендар зобов'язується своєчасно здійснювати розрахунки за договором. Протягом 5-ти робочих днів з дати початку здійснення господарської діяльності орендаря в приміщення або дати підключення до мереж балансоутримувача укласти з балансоутримувачем додаткові угоди до договору, визначені в додатку №1 договору. Своєчасно надсилати балансоутримувачу листи та довідки, визначені розділом 2 договору. Перед початком здійснення господарської діяльності на/в орендованому майні, орендар зобов'язаний письмово узгодити з балансоутримувачем мету використання майна, а в подальшому - письмово погоджувати з балонсоутримувачем всі зміни цільового використання майна.
Погоджувати з балансоутримувачем дизайн конструкції, яку буде встановлено на орендованому майні. Погоджувати всі зміни зовнішнього вигляду обладнання (конструкції), розміщеному на орендованому майні, протягом всього строку дії договору.
Щомісяця, з 10 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок, акт та раз на рік рахунок-фактуру на оплату компенсації земельного податку згідно з пунктом 1.1.3 договору. Орендар несе відповідальність за вчасне отримання рахунку та акту. Датою отримання рахунку та акту вважається 15 (п'ятнадцяте) число кожного місяця незалежно від дати його фактичного отримання. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 (двадцятого) числа того ж місяця. Підписаний акт орендар зобов'язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5 (п'яти) робочих днів акт не буде повернутий балансоутримувачу та не надана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаний сторонами.
Акт підписується керівниками сторін або призначеними керівниками повноважними особами (за умови надання документів про надання таких повноважень). Підписання акту орендарем є підтвердження відсутності претензій до якості наданих послуг (пункти 3.2.1 - 3.2.6 договору).
За невиконання або неналежне виконання зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність згідно з цим договором, договором оренди та чинним законодавством (пункт 5.1 договору).
Орендар зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором, включаючи день оплати (пункт 5.5 договору).
У разі застосування штрафних санкцій, сторона, яка допустила порушення зобов'язання за договором, повинна сплатити суму штрафних санкцій, у тому числі (але не обмежуючись), на підставі окремого виставленого у кожному випадку рахунку-фактури, протягом 10-ти (десяти) робочих днів з дати його отримання. Рахунки-фактури направляються стороні, яка допустила порушення зобов'язання за договором, факсимільним зв'язком або електронною поштою, оригінал із супровідним листом поштою (рекомендованим з повідомленням). Датою отримання рахунків-фактур стороною, яка допустила порушення зобов'язань за договором, вважається дата їх направлення іншою стороною факсимільним зв'язком або електронною поштою (пункт 5.10 договору).
Сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим договором, якщо воно виникло унаслідок обставин не переробної сили (далі - форс-мажорні обставини), за які сторони не відповідають і які заважають сторонам виконувати свої обов'язки за даним договором.
Під форс-мажорними обставинами у цьому договорі розумується надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього договору, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідань і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо (пункт 6.1 договору).
Про виникнення форс-мажорних обставин сторона, для якої виникли такі обставини, зобов'язана повідомити про це іншу сторону рекомендованим листом з повідомленням протягом 5-х робочих днів з дати настання таких обставин. Порушення цієї умови договору позбавляє сторону права посилатися на виникнення для неї форс-мажорних обставин за цим договором (пункт 6.2 договору).
Сторони домовились про те, що початок і тривалість дії форс-мажорних обставин підтверджується сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною ТПП (пункт 6.3 договору).
При підтвердженні вказаним сертифікатом дії форс-мажорних обставин, строк виконання обов'язків продовжується на строк дії цих обставин (пункт 6.4 договору).
У випадку, коли форс-мажорні обставини, діють більше 3 (трьох) місяців, або коли при виникненні таких обставин стає очевидним, що такі обставини будуть діяти більше такого строку, будь-яка сторона має право розірвати цей договір в односторонньому порядку і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить про це іншу сторону не пізніше 10 (десять) календарних днів до дати розірвання договору (пункт 6.5 договору).
Договір набирає чинності з моменту укладання сторонами та діє до 20.01.2026. Датою укладання договору вважається пізніша дата, якщо договір підписувався сторонами окремо (пункт 7.1 договору).
Сторони домовились, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України, умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладання, а саме: з дати підписання акта приймання-передачі в оренду нерухомого майна або іншого окремого індивідуально визначеного майна, що належить до державної власності (пункт 7.2 договору).
Договір укладено в двох оригінальних примірниках, кожен з яких має однакову юридичну силу (пункт 9.10 договору).
До матеріалів справи надано копію договору, який підписаний уповноваженими представниками обох сторін та скріплений відбитками їх печаток.
28.04.2021 між Державним підприємством «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» як балансоутримувачем та Товариством з обмеженою відповідальністю «Смарт Логістик Систем» як орендарем укладена додаткова угода №1 до договору №02.5-14/1-543 від 01.03.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - додаткова угода № 1).
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди № 1, у зв'язку з тим, що 12.02.2021 орендар розпочав господарську діяльність в орендованому майні (лист орендаря №1603-01 від 16.03.2021) з метою надання послуг з організації продажу продукції операторів мобільного стільникового зв'язку України (Vodafone, Lifecell, Київстар) та сервісного обслуговування пасажирів в аеропорту згідно з вимогами мобільного зв'язку України, сторони домовились таблицю №1 додатку №1, викласти в такій редакції: «Перелік послуг, що надаються (можуть надаватися) орендарю на (в) орендованому майні:
- постачання теплової енергії за 1 Гкал - вартість станом на 20.01.2021 без ПДВ - 2350,00 грн - послуга надається з 10.02.2021;
- забезпечення санітарно-гігієнічних умов праці одного працівника за місяць, вартість станом на 20.01.2021 без ПДВ - 50,00 грн - послуга надається з 12.02.2021. У подальшому зміни відбуваються відповідно до пункту 2.9 договору;
- вода, використана для прибирання 1 кв. м приміщення самостійно - за місяць - вартість станом на 20.01.2021 без ПДВ - 4,00 грн - послуга надається з 12.02.2021;
- прибирання та вивезення твердих побутових відходів за 1 куб. м - вартість станом на 20.01.2021 без ПДВ - 145,00 грн - послуга надається з 12.02.2021. Кількість працівників може змінюватися відповідно до пункту 2.9 договору;
- водопостачання води гарячої - за куб. м - вартість станом на 20.01.2021 без ПДВ - 210,00 грн - послуга надається з дати підключення орендаря до мереж балансоутримувача, яку буде визначено сторонами в додатковій угоді;
- водопостачання води холодної - за 1 куб.м - вартість станом на 20.01.2021 без ПДВ - 27,00 грн - послуга надається з дати підключення орендаря до мереж балансоутримувача, яку буде визначено сторонами в додатковій угоді;
- водопостачання води стічної за 1 куб.м - вартість станом на 20.01.2021 без ПДВ - 30,00 грн - послуга надається з дати підключення орендаря до мереж балансоутримувача, яку буде визначено сторонами в додатковій угоді;
- створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль» - послуга надається з 12.02.2021 відповідно до правил здійснення господарської діяльності на території аеропорту «Бориспіль» від 11.03.2019 №01-35-16. Розмір плати залежить від фактичного використаного майна та дорівнює 5% від чистого доходу, але не менше 10000,00 грн (без ПДВ), отриманого від діяльності в орендованому майні, на підставі довідки про доходи за звітний місяць.
До матеріалів справи надано копію додаткової угоди №1, яка підписана уповноваженими представниками обох сторін та скріплена відбитками їх печаток.
18.06.2021 між позивачем та відповідачем підписано додаткову угоду №2 до договору №02.5-14/1-543 від 01.03.2021 про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю (далі - додаткова угода №2).
Відповідно до пункту 1 додаткової угоди №2, сторони домовились внести такі зміни в договір:
Викласти преамбулу Договору в частині балансоутримувача в новій редакції: «Державне підприємство «Міжнародний Аеропорт «Бориспіль» (скорочене найменування - ДП МА «Бориспіль»), далі - балансоутримувач, в особі директора з розвитку неавційної діяльності Тисячного Дмитра Васильвовича, який діє на підставі довіреності №01-22/7-18 від 04.01.2021, з однієї сторони, та …» (далі по тексту).
Пункт 1.1.2 договору викласти в новій редакції: « 1.1.2 Балансоутримувач забезпечує технічну можливість для під?єднання обладнання орендаря до електричних мереж балансоутримувача з метою передачі орендарю електричної енергії, а орендар відшкодовує витрати балансоутримувача за цінами (тарифами) наведеними у таблиці №2 додатку 1 до договору.».
Пункт 1.7 договору викласти в новій редакції: « 1.7 Якщо орендар не приймає нову вартість, про це він письмово повинен повідомити балансоутримувача не пізніше ніж за 5 (п?ять) календарних днів до дня введення нової вартості. В такому разі балансоугримувач має право припинити надання послуги (якщо припинення послуги є можливим) або розірвати договір в односторонньому порядку (якщо послуга централізовано для всієї будівлі пасажирського терміналу «D») з дати введення в дію нової вартості послуг. Балансоутримувач інформує орендаря про розірвання договору листом, який буде вважатися невід?ємною частиною договору. При цьому сторони визнають юридичну чинність такого листа та не здійснюють жодних додаткових дій щодо розірвання договору».
Доповнено договір пунктом 9.11 в такій редакції: « 9.11 сторони визначили місце виконання договору: 08300, Україна, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, ДІ МА «БОРИСПЛЬ».
Таблицю №2 додатку №1 договору викладено в новій редакції: Відшкодування вартості спожитої електричної енергії - складові тарифу, передбачені діючим законодавством: • Електрична енергія відповідно до цін (тарифів), придбаної електричної енергії ДП МА «Бориспіль»; • Послуги передачі електричної енергії - за цінами (тарифами), встановленими уповноваженим органом державної влади (Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, далі - НКРЕКТІ); • Розподіл електричної енергії за цінами (тарифами), встановленими уповноваженим органом державної влади (НКРЕКП). Послуга надається з 05.05.2021 (Дата зазначена в акті включення електроустановки до діючої електромережі аеропорту).
До матеріалів справи надано копію додаткової угоди №2, яка підписана уповноваженими представниками обох сторін та скріплена відбитками їх печаток.
Листами від 27.10.2021 №25-22/1-255, від 04.01.2022 №19-22/1-131, від 13.01.2022 №19-22/1-478, від 30.12.2022 №37-22-339, від 31.03.2023 №25-22/1-216 Державне підприємство «Міжнародний аеропорт «Бориспіль» відповідно до пункту 1.5 договору повідомляло Товариство з обмеженою відповідальністю «Смарт Логістик Систем» про зміну вартості послуг.
Як стверджує позивач, ним надані послуги за договором у період травень - грудень 2022 року і січень - липень 2023 року, на підтвердження чого він надав такі акти, які не підписані відповідачем: від 31.05.2022, від 30.06.2022, від 31.07.2022, від 31.08.2022, від 12.09.2022, від 30.09.2022, від 31.10.2022, від 30.11.2022, від 31.12.2022, від 31.01.2023, від 28.02.2023, від 31.03.2023, від 30.04.2023, від 31.05.2023, від 30.06.2023, від 31.07.2023.
Для оплати вказаних послуг позивачем виставлені рахунки-фактури, а саме: №226/293 від 31.05.2022 за травень 2022 року на суму 13049,29 грн; №226/354 від 30.06.2022 за червень 2022 року на суму 13049,29 грн; №226/405 від 31.07.2022 за липень 2022 року на суму 13049,29 грн; №226/448 від 31.08.2022 за серпень 2022 року на суму 13049,29 грн; №226/489 від 12.09.2022 на суму 0,26 грн; №226/537 від 30.09.2022 за вересень 2022 року на суму 13049,29 грн; №226/582 від 31.10.2022 за жовтень 2022 року на суму 13049,29 грн; №226/614 від 30.11.2022 за листопад 2022 року на суму 13145,66 грн; №226/680 від 31.12.2022 за грудень 2022 року на суму 13174,97 грн; №226/23 від 31.01.2023 за січень 2023 року на суму 13289,26 грн; №226/101 від 28.02.2023 за лютий 2023 року на суму 13271,87 грн; №226/127 від 31.03.2023 за березень 2023 року на суму 13202,33 грн; №226/165 від 30.04.2023 за квітень 2023 року на суму 13118,70 грн; №226/207 від 31.05.2023 за травень 2023 року на суму 13114,28 грн; №226/278 від 30.06.2023 за червень 2023 року на суму 13114,28 грн; №226/236 від 30.06.2023 на суму 4,76 грн; №226/309 від 31.07.2023 за липень 2023 року на суму 13114,28 грн;
Позивач стверджує, що відповідач взяті на себе грошові зобов'язання за договором з оплати спірних послуг не виконав, у зв'язку з чим позивач звернувся з цим позовом до суду.
Відповідач проти позову заперечував повністю, з огляду на те, що ним були скеровані позивачу мотивовані листи - відмови від підписання актів приймання-здачі спірних послуг за березень, травень, червень, липень 2023 року, які були отримані позивачем, а, отже, вказані акти не можуть вважатись підписаними сторонами та вказує на те, що за змістом пунктів 3.2.6, 3.2 договору підписання актів орендарем є підтвердженням відсутності претензій до якості наданих послуг, тобто, підписання акту не підтверджує обсяг наданих послуг, навіть, якщо вони надавалися.
Також відповідач зазначає, що створення та підтримання балансоутримувачем відповідних правових, технічних, майнових, організаційних, безпекових та інших передумов для здійснення орендарем господарської діяльності в ДП МА «Бориспіль» не відповідає самому змісту послуги, як того, що може бути спожите орендарем, а, відтак, у будь-якому разі, не може бути оплачене.
Відповідач вказує, що він не користується орендованим приміщенням та не має можливості ним користуватися з 24 лютого 2022 року та до цього часу, не був допущений до приміщень з незалежних від нього причин, а тому він не міг спожити ті послуги, які зазначені позивачем в актах та не може нести обов'язок з оплати послуг, що не надані та ним не спожиті.
На підставі повно і всебічно з'ясованих обставин справи, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, із наданням оцінки всім аргументам учасників справи, суд дійшов таких висновків.
Згідно із статтею 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Так, в силу статті 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 599 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Так, предметом спору у даній справі є наявність у відповідача обов'язку за договором здійснити оплату послуг та відшкодувати витрати, а також застосування до нього відповідальності, встановленої чинним законодавством та умовами договору, за порушення відповідних зобов'язань.
Укладений сторонами договір за своєю правовою природою є змішаним договором, оскільки містить як зобов'язання з надання послуг, так і зобов'язання із відшкодування витрат вартості послуг, які фактично надаються позивачу іншими особами (виробництво, транспортування та постачання теплової енергії, вода використана для прибирання, забезпечення санітарно - гігієнічних умов праці одного працівника на місяць, прибирання та вивезення твердих побутових відходів).
Зазначене не суперечить загальним засадам цивільного законодавства, оскільки частиною 4 статті 179 Господарського кодексу України (чинного, на час спірних правовідносин) визначено, що при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.
В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Отже, враховуючи умови договору та вимоги наведених положень законодавства, відповідач мав виконати свої грошові зобов'язання за договором з оплати наданих позивачем послуг та відшкодувати вартість послуг у строк, встановлений пунтом 3.2.6. договору: за травень 2022 року - до 20.06.2022, за червень 2022 року - до 20.07.2022, за липень 2022 року - до 20.08.2022, за серпень 2022 року - до 20.09.2022, за вересень 2022 року - до 20.10.2022, за жовтень 2022 року - до 20.11.2022, за листопад 2022 року - до 20.12.2022, за грудень 2022 року - до 20.01.2023, за січень 2023 року - до 20.02.2023, за лютий 2023 року - до 20.03.2023, за березень 2023 року - до 20.04.2023, за квітень 2023 року - до 20.05.2023, за травень 2023 року - до 20.06.2023, за червень 2023 року - до 20.07.2023, за липень 2023 року - до 20.08.2023.
Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України установлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
В силу статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відтак, відповідач допустив порушення грошових зобов'язань за договором.
Стосовно заперечень відповідача, судом враховане таке.
Відповідно до договору оренди нерухомого майна, з метою утримання якого між сторонами укладений спірний у справі договір, зокрема, згідно з пунктом 3.1., передбачено, що до складу орендної плати не входять витрати на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг з ремонту і технічного обслуговування інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у тому числі: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), а також компенсація витрат балансоутримувача за користування земельною ділянкою; орендар несе ці витрати на основі окремих договорів, укладених із балансоутримувачем та/або безпосередньо з постачальниками комунальних послуг в порядку, визначеному пунктом 6.5. договору оренди.
При укладанні договору оренди, сторонами погоджені істотні умови договору, зокрема, визначені такими сторонами, зокрема, за пунктом 3.1.1 договору оренди передбачений обов'язок позивача як балансоутримувача надавати відповідачу спірні у цій справі послуги і за договором оренди цей обов'язок позивача не кореспондується з жодним зобов'язанням відповідача, у тому числі, безвідносно до факту їх фактичного споживання, відтак, позивач як балансоутримувач за договором оренди зобов'язаний надавати спірні у цій справі послуги, за відсутності укладання відповідачем окремих договорів щодо надання спірних послуг безпосередньо з постачальниками комунальних послуг.
Відповідачем не надані докази укладання окремих договорів щодо надання спірних послуг безпосередньо з постачальниками комунальних послуг, натомість, позивачем наданими до матеріалів справи доказами підтверджується не лише те, що спірні послуги вважаються прийнятими відповідачем за умовами договору, а й фактичне надання спірних послуг, зокрема, показники споживання теплової енергії субспоживачами за підписами головного енергетика позивача.
Доводи відповідача, що надані позивачем акти та рахунки не підтверджують обсягів та якості послуг, спростовуються умовами договору, зокрема, відповідно до підпункту 3.1.4 пункту 3.1 договору позивач зобов'язується щомісячно, до 10 числа місяця, наступного за звітним, виставляти відповідачу рахунок-фактуру за надані послуги за звітний місяць та складати Акт приймання-здачі виконаних послуг, який є контрольним та звітним документом сторін щодо надання-отримання послуг та їх якості, отже, належність цих документів на підтвердження, у тому числі, обсягу та якості послуг, погоджена сторонами.
Крім того, відповідачем не надано доказів того, що послуги не надавались фактично або надавались не в обсягах, що вказані позивачем або неналежної якості, заперечення відповідача зводяться до наявності обмежень у користуванні спірними приміщеннями.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц навела правовий висновок щодо застосування судами принципу змагальності сторін, зокрема таке: принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний.
З урахуванням того, згідно з погодженими сторонами умовами договору, доказами своєчасності та повноти надання послуг є акти приймання-здачі виконаних послуг, які складені позивачем, своєчасно надані відповідачу, а також надані суду до матеріалів справи, у позивача відсутній обов'язок доводити факти надання ним послуг за договором будь-яким іншим шляхом, при цьому, враховуючи позицію Верховного Суду щодо обов'язку не лише доведення стороною тієї чи іншої обставини справи, а й обов'язку її спростування іншою стороною, судом врахована відсутність належних доказів відповідача на спростування належності надання спірних послуг у вказаних в актах обсягах.
Стосовно доводів відповідача про неможливість користування спірними приміщеннями у зв'язку із повномасштабним вторгненням РФ на територію України та, зокрема, призупинення роботи аеропорту, судом, крім вищевказаного, враховано також те, що можливість користування нерухомим майном за положеннями частини 4 статті 762 Цивільного кодексу України пов'язана з правом наймача вимагати зменшення плати за оренду майна, якщо через обставини, за які він не відповідає, можливість користування майном істотно зменшилася, проте, не пов'язана з обов'язком оплатити спірні у справі фактично отримані послуги, пов'язані з утриманням майна, також судом врахована відсутність доказів належного засвідчення відповідачем та повідомлення позивача про форс-мажорні обставини.
Згідно з пунктом 3.1. «Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого Рішенням Президії Торгово- промислової палати України 18.12.2014 № 44(5) (далі - Регламент), форс - мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратство, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
Форс-мажорними можуть бути визнані ті обставини, які не зазначені у вищенаведеному переліку, проте відповідають критеріям форс-мажорних згідно з положеннями пункту 6.9 цього Регламенту, не суперечать законодавству України і узгоджені сторонами у договорі, контракті, угоді як такі, що звільняють їх від цивільно-правової відповідальності.
Положення пункту 3.1 Регламенту узгоджуються з положеннями абзацу 1 частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України, частини 2 статті 218 та частини 4 статті 219 Господарського кодексу України, чинного на час спірних правовідносин.
Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 617 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили.
Згідно з частиною 2 статті 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення господарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення. У разі якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможливим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обставинами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для виконання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
За частиною 4 статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які через надзвичайний характер цих обставин є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності у випадку порушення зобов'язання через дані обставини, а також порядок засвідчення факту виникнення таких обставин.
Отже, настання форс - мажорних обставин не звільняє від зобов'язань за договором, а стосується лише відповідальності за несвоєчасне їх виконання.
При цьому, при доведенні впливу форс - мажорних обставин на неможливість виконання спірних зобов'язань, не є достатнім посилання на загальний лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, оскільки відповідач має довести, як саме проявився форс-мажор під час виконання ним спірних зобов'язань за договором.
Зокрема, у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 17.08.2022 у справі № 922/854/21 викладено такі висновки.
«В статті 14-1 Закону України «Про Торгово-промислові палати в Україні» вказано, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Ознаками форс-мажорних обставин є такі елементи: вони не залежать від волі учасників цивільних (господарських) відносин; мають надзвичайний характер; є невідворотними; унеможливлюють виконання зобов'язань за таких умов здійснення господарської діяльності. Форс-мажорні обставини не мають преюдиціальний (заздалегідь встановлений) характер. При їх виникненні сторона, яка посилається на дію форс-мажорних обставин, повинна це довести. Сторона, яка посилається на конкретні обставини повинна довести те, що вони є форс-мажорними, в тому числі, саме для конкретного випадку. Виходячи з ознак форс-мажорних обставин, необхідно також довести їх надзвичайність та невідворотність.
Наявність форс-мажорних обставин засвідчується Торгово-промисловою палатою України та уповноваженими нею регіональними торгово-промисловими палатами відповідно до статей 14, 14-1 Закону України «Проторгово-промислові палати України» шляхом видачі сертифіката.
Статтями 4.1, 4.2, 4.3 Регламенту засвідчення Торгово-промисловою палатою України та регіональними торгово-промисловими палатами форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), затвердженого рішенням Президії Торгово-промислової палати України від 18.12.2014 № 44 (5) (нова редакція), Торгово-промислова палата України відповідно до статті 14 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» здійснює засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) з усіх питань договірних відносин, інших питань, а також зобов'язань/обов'язків, передбачених законодавчими, відомчими нормативними актами та актами органів місцевого самоврядування, крім договірних відносин, в яких сторонами уповноваженим органом із засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) визначено безпосередньо регіональну ТПП.».
Розділом 6 «Обставини непереборної сили (Форс-мажор)» договору між сторонами погоджено такий порядок засвідчення факту настання форс- мажорних обставин: за пунктом 6.1 сторони звільняються від відповідальності за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за цим Договором, якщо воно виникло унаслідок обставин непереборної сили (далі - форс-мажорні обставини), за які Сторони не відповідають і які заважають Сторонам виконувати свої обов'язки за даним Договором; згідно з пунктом 6.2 про виникнення форс-мажорних обставин Сторона, для якої виникли такі обставини, зобов'язана повідомити про це іншу сторону рекомендованим листом з повідомленням протягом 5-х робочих днів з дати настання таких обставин; порушення цієї умови Договору позбавляє Сторону права посилатися на виникнення для неї форс-мажорних обставин за цим Договором; відповідно до пункту 6.3 сторони домовилися про те, що початок і тривалість дії форс-мажорних обставин підтверджується Сертифікатом про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили), виданим Торгово-промисловою палатою України або регіональною ТПП; за пунктом 6.4 при підтвердженні вказаним Сертифікатом дії форс-мажорних обставин, строк виконання обов'язків продовжується на строк дії цих обставин; відповідно до пункту 6.5 у випадку, коли форс-мажорні обставини, діють більше 3 (трьох) місяців, або коли при виникненні таких обставин стає очевидним, що такі обставини будуть діяти більше такого строку, будь-яка Сторона має право розірвати цей Договір в односторонньому порядку і не несе відповідальності за таке розірвання за умови, що вона повідомить по це іншу сторону не пізніше як за 10 (десять) календарних днів до дати розірвання Договору.
Відповідач не надав належних доказів повідомлення позивача про настання форс-мажорних обставин у встановлені пунктом 6.2 договору строки та порядку, що позбавляє його права посилатись на форс-мажорні обставини у спірних правовідносинах, до матеріалів справи також не надано сертифікату про форс-мажорні обставини у спірних зобов'язаннях, виданого Торгово-промисловою палатою України або регіональною ТПП, відповідно до пункту 6.3 договору.
У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 23.03.2023 у справі № 920/505/22 викладено такі висновки: «Про те, що сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, має бути прямо зазначено в договорів (подібний за змістом правовий висновок міститься у пункті 5.63 постанові Верховного Суду від 22.06.2022 у справі № 904/5328/21). Таким чином, неповідомлення або несвоєчасне повідомлення про форс-мажорні обставини позбавляє сторону, яка порушила цей обов'язок, права посилатися на ці обставини як на підставу звільнення від відповідальності, якщо це передбачено договором (втрата стороною права посилання на форс-мажор).»
Стосовно посилання відповідача на наказ генерального директора ДП МА «Бориспіль» № 01-07.10-1 від 24.02.2022 про встановлений простій у всіх структурних підрозділах підприємства, судом враховано, що вказаним наказом передбачено встановлення простою з 24 лютого 2022 року в усіх структурних підрозділах підприємства (за виключенням працівників, зазначених у Додатку № 1 даного наказу), відтак, не всього підприємства в цілому, відповідачем не доведено припинення діяльності ДП МА «Бориспіль» та закриття доступу орендарям нерухомого майна на територію ДП МА «Бориспіль», при цьому, не зважаючи на припинення цивільної авіації з початку повномасштабного вторгнення РФ на територію України, позивач продовжує здійснювати інші види господарської діяльності, які можливі в умовах воєнного стану, в тому числі, забезпечення утримання майна, зокрема, спірного, що орендоване відповідачем, підтримання території аеропорту в придатному для відновлення систематичних польотів авіакомпаніями стані.
Станом на час спірних правовідносин, спірне майно за договором оренди № 2359 від 20.01.2021 залишається у користуванні відповідача.
У зв'язку із введенням воєнного стану у країні відповідач відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 № 634 звільнений від сплати орендної плати, але не звільнений від зобов'язань зі сплати комунальних платежів та платежів, пов'язаних з утриманням орендованого майна, що передбачені умовами договору.
Відповідно до підпункту 3.2.16 пункту 3.2 договору орендар зобов'язується дотримуватись вимог та нести відповідальність за порушення Правил здійснення господарської діяльності на території аеропорту «Бориспіль» від 11.03.2019 № 01-35-16 (далі - Правила), які є обов'язковими для виконання усіма суб'єктами господарювання, що знаходяться та/або здійснюють свою діяльність в аеропорту «Бориспіль».
Розділом 2 Правил визначено, що вони впроваджуються для забезпечення рівних, прозорих організаційних, фінансових, конкурентних та правових умов здійснення на території аеропорту «Бориспіль» господарської діяльності всіма суб'єктами авіаційної та неавіаційної діяльності, постійного розвитку міжнародного аеропорту «Бориспіль» та сприяння збільшенню пасажиропотоку, підвищенню умов та стандартів обслуговування повітряних суден, пасажирів, багажу, вантажів та пошти, з використанням при цьому об'єктів інфраструктури аеропорту на взаємовигідних умовах платності, відповідальності та свободи договору: на умовах концесії, оренди, спільної діяльності або інших форм договірних відносин, передбачених чинним законодавством України, міжнародними договорами, чинними для України, стандартами та рекомендованою практикою Міжнародної організації цивільної авіації (ICAO).
Розмір плати за право здійснювати свою діяльність в аеропорту «Бориспіль», за створення та підтримання позивачем відповідних майнових, інституційних, правових, організаційних та комерційних умов для здійснення господарської діяльності визначається або як відсоток від чистого доходу суб'єкту господарювання від здійснення ним неавіаційної господарської діяльності на території аеропорту «Бориспіль» за відповідним договором з ДП МА «Бориспіль» або у вигляді фіксованої плати або комбіновано (фіксована плата плюс відсоток від чистого доходу, отриманого цим суб'єктом від здійснення ним неавіаційної діяльності). Розмір такої плати залежить від виду діяльності, яку здійснює суб'єкт господарювання на території аеропорту «Бориспіль», та визначається в договорі, що укладається між суб'єктом господарювання та ДП МА «Бориспіль» (підпункт 5.6.2 пункту 5.6 Правил).
Розділом 2 Правил визначено, що вони є складовою частиною будь-якого договору, угоди тощо, які укладаються ДП МА «Бориспіль» зі всіма суб'єктами господарювання, що здійснюють свою авіаційну та неавіаційну господарську діяльність на території аеропорту «Бориспіль» та є їх суттєвими умовами.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 20.02.2020 у справі № 911/1089/19 Правила здійснення господарської діяльності на території аеропорту від 11.03.2019 № 01-35-16 є обов'язковими для усіх суб'єктів господарювання, що здійснюють авіаційну/неавіаційну діяльність на території аеропорту «Бориспіль».
Отже, кожен суб'єкт господарювання, який здійснює на території аеропорту "Бориспіль" неавіаційну господарську діяльність, має сплачувати ДП "МА "Бориспіль" плату за право здійснювати свою діяльність в аеропорту "Бориспіль" та за створення та підтримання відповідних майнових, інституційних, правових, організаційних та комерційних умов для здійснення такої діяльності.
Розмір такої плати визначається або як відсоток від чистого доходу суб'єкту господарювання від здійснення ним неавіаційної господарської діяльності на території аеропорту "Бориспіль" за відповідним договором з ДП "МА "Бориспіль" або у вигляді фіксованої плати або комбіновано (фіксована плата плюс відсоток від чистого доходу, отриманого цим суб'єктом від здійснення ним неавіаційної діяльності). Розмір такої плати залежить від виду діяльності, яку здійснює суб'єкт господарювання на території аеропорту "Бориспіль", та визначається в договорі, що укладається між суб'єктом господарювання та ДП "МА "Бориспіль" (підпункт 5.6.2 пункту 5.6 Правил), відтак, плата за створення та підтримання відповідних майнових, інституційних, правових, організаційних та комерційних умов для здійснення господарської діяльності має бути внесена відповідачем незалежно від результатів його господарської діяльності.
Інші доводи та докази сторін оцінені судом у сукупності з вищевикладеними та не наводяться у рішенні суду, позаяк не спростовують вказаних у рішенні висновків суду та не покладені судом в його основу.
Також позивач заявляє до стягнення з відповідача 4748,19 грн - 3% річних за період з 21.08.2023 по 25.01.2024, 6915,72 грн - інфляційних втрат за період з 21.08.2023 по 25.01.2024, 73978,70 грн пені за період з 21.08.2023 по 25.01.2024.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Орендар зобов'язаний, в разі несвоєчасної оплати отриманих послуг, сплачувати балансоутримувачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення. Пеня нараховується до моменту повного погашення заборгованості за цим договором, включаючи день оплати (пункт 5.5 договору).
Оскільки відповідач допустив порушення грошових зобов'язань з оплати наданих послуг, вимоги позивача про сплату боргу з урахуванням інфляційних втрат, пені, та 3 процентів річних є обґрунтованими.
За результатом перевірки судом розрахунку позивача, судом встановлена його обгрунтованість та арифметична правильність, відтак, позовні вимоги про стягнення 3% річних у розмірі 6915,72 грн та інфляціних втрат у розмірі 4237,34 грн підлягають задоволенню повністю.
Позовні вимоги про стягнення з відповідача 73978,70 грн пені нараховані позивачем за період травень - грудень 2022 року та січень - липень 2023 року на спірну суму основного боргу.
За результатом перевірки судом розрахунку позивача, судом встановлена його обгрунтованість та арифметична правильність, відтак, позовна вимога про стягнення пені підлягає задоволенню повністю, з урахуванням такого.
Згідно з частиною 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
В силу пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Як визначено в частині 2 статті 343 Господарського кодексу України, чинного на час спірних правовідносин, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Аналогічне обмеження щодо розміру пені, що нараховується у зв'язку з несвоєчасним виконання грошового зобов'язання, встановлено також у статті 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань».
Розмір пені, встановлений сторонами за їх взаємною згодою договором, не перевищує розмір пені відповідно до вищевказаних положень законодавства.
Оскільки відповідач допустив порушення грошових зобов'язань за договором з прострочення оплати спірних послуг, позивач набув право вимагати сплати пені, передбаченої пунктом 5.5 договору.
Крім того, позивач у позовній заяві заявляв до стягнення з відповідача судові витрати, пов'язані з відправкою поштової кореспонденції учасникам справи у розмірі 200,00 грн.
У судовому засіданні 30.04.2024 представник позивача відмовився від вимоги про стягнення з відповідача витрат, пов'язаних з відправкою поштової кореспонденції учасникам справи у розмірі 200,00 грн, що, з огляду на вчинення такої процесуальної дії від імені позивача уповноваженим представником, прийнято судом, отже, ці витрати не включаються до судових витрат у справі.
Пунктом 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства є, зокрема, відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Судові витрати відповідно до статті 123 Господарського процесуального кодексу України складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи на професійну правничу допомогу та інших витрат, що пов'язані з вчиненням сторонами необхідних процесуальних дій. За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на вищевикладені висновки суду про задоволення позову у повному обсязі, судові витрати зі сплати судового збору покладаються судом на відповідача повністю, а судові витрати відповідача залишаються за відповідачем.
Керуючись статтями 129, 233, 236 - 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позов (вх.№3019/23 від 04.12.2023) Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) до Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Логістик Систем» (14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Гетьмана Полуботка, будинок 6-А, офіс 3-А, код ЄДРПОУ 39398405) про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Смарт Логістик Систем» (14000, Чернігівська область, місто Чернігів, вулиця Гетьмана Полуботка, будинок 6-А, офіс 3-А, код ЄДРПОУ 39398405) на користь Державного підприємства “Міжнародний аеропорт “Бориспіль» (08300, Київська область, Бориспільський район, село Гора, вулиця Бориспіль-7, код ЄДРПОУ 20572069) 196846,39 грн. (сто дев'яносто шість тисяч вісімсот сорок шість гривень тридцять дев'ять копійок) основного боргу, 73978,70 грн. (сімдесят три тисячі дев'ятсот сімдесят вісім гривень сімдесят копійок) пені, 4748,19 грн. (чотири тисячі сімсот сорок вісім гривень дев'ятнадцять копійок) 3% річних, 6915,72 грн. (шість тисяч дев'ятсот п'ятнадцять гривень сімдесят дві копійки) інфляційних втрат, 4237,34 грн. (чотири тисячі двісті тридцять сім гривень тридцять чотири копійки) витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви.
3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення суду складено 31.12.2025.
Суддя С.О. Саванчук