вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"23" грудня 2025 р. Cправа № 902/1292/25
Господарський суд Вінницької області у складі судді Матвійчука В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи
за позовом: керівника Гайсинської окружної прокуратури (вул. Волонтерів, 15а, м. Гайсин, Гайсинський район, Вінницька область, 23700) в інтересах держави в особі Ободівської сільської ради (вул. Михайла Грушевського, 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівкапаркет" (вул. Дружби, 37, Гайсинський район, Вінницька область, 24353)
про стягнення 292 888,09 грн
за участю секретаря судового засідання Ткача Д.В.,
представників сторін:
прокурора Міняйло І.М. за посвідченням;
позивача не з'явився;
відповідача не з'явився.
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява № 51/3-1911вих25 від 11.09.2025 (вх. № 1376/25 від 18.09.2025) керівника Гайсинської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Ободівської сільської ради з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівкапаркет" про стягнення 292 888,09 грн за використання земельної ділянки з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116, площею 0,9403 га, без укладення договору оренди за період з 01.01.2022 по 31.07.2025.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.09.2025, вказану позовну заяву розподілено судді Матвійчуку В.В.
Суд за вказаним позовом відкрив провадження у справі № 902/1292/25 за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 21.10.2025, про що 23.09.2025 було постановлено відповідну ухвалу.
13.10.2025 на адресу суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву № 10 від 07.10.2025 (вх. № 01-34/10996/25 від 13.10.2025).
13.10.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив № б/н від 10.10.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 10.10.2025) (вх. № 01-34/10972/25 від 13.10.2025).
13.10.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від позивача надійшла заява № 04-06/1402 від 10.10.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 10.10.2025) (вх. № 01-34/10975/25 від 13.10.2025) про проведення судового засідання, яке призначено на 21.10.2025, а також всіх наступних судових засідань у справі, за відсутності представника Ободівської сільської ради.
13.10.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання № 11 від 07.10.2025 (вх. № 01-34/10997/25 від 13.10.2025) про розгляд справи без участі представника ТОВ "Ободівкапаркет" на підставі наявних в матеріалах справи документів.
20.10.2025 на адресу суду від прокурора надійшла відповідь на відзив № 51/3-2198вих25 від 15.10.2025 (вх. № 01-34/11301/25 від 20.10.2025).
Дослідивши у судовому засіданні 21.10.2025 відзив на позовну заяву № 10 від 07.10.2025 (вх. № 01-34/10996/25 від 13.10.2025) та додані до нього документи, судом встановлено, що документи, додані до вказаного відзиву, не засвідчені в установленому законом порядку, у зв'язку з чим вони не прийняті судом як належні докази у справі.
У ході розгляду справи прокурором у справі було заявлено усне клопотання про відкладення судового засідання на іншу дату.
За результатами слухання справи 21.10.2025, з урахуванням усного клопотання прокурора у справі, судом відкладено підготовче засідання на 20.11.2025, про що постановлено відповідну ухвалу у протокольній формі.
04.11.2025 на адресу суду від відповідача надійшло клопотання № 12 від 29.10.2025 (вх. № 01-34/11913/25 від 04.11.2025) про долучення документів до матеріалів справи.
07.11.2025 на адресу суду від прокурора надійшло клопотання № 51/3-2362вих-25 від 03.11.2025 (вх. № 01-34/12063/25 від 07.11.2025) про долучення до матеріалів справи копії рішення 16 позачергової сесії 8 скликання Ободівської сільської ради від 15.07.2021 № 1036-16/2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Ободівка та території Ободівської сільської ради Тростянецького району", яке не було долучено до позовної заяви через помилкове долучення іншого документа.
17.11.2025 через підсистему ЄСІТС "Електронний суд" від прокурора надійшло клопотання № 51/3-2452вих-25 від 14.11.2025 (документ сформований в системі "Електронний суд" 14.11.2025) (вх. № 01-34/12372/25 від 17.11.2025) про поновлення строку для подання до суду доказу - копії рішення 16 позачергової сесії 8 скликання Ободівської сільської ради від 15.07.2021 № 1036-16/2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Ободівка та території Ободівської сільської ради Тростянецького району", а також про задоволення клопотання № 51/3-2362вих-25 від 03.11.2025, з яким зазначена копія рішення була подана.
За результатами слухання справи 20.11.2025 суд, з огляду на те, що клопотання № 12 від 29.10.2025 (вх. № 01-34/11913/25 від 04.11.2025) відповідача не відповідає вимогам статті 119 ГПК України, у зв'язку з чим його не прийняв до розгляду. Водночас клопотання № 51/3-2452вих-25 від 14.11.2025 (вх. № 01-34/12372/25 від 17.11.2025) прокурора задоволено: поновлено пропущений процесуальний строк на подання доказів, унаслідок чого задоволено клопотання № 51/3-2362вих-25 від 03.11.2025 (вх. № 01-34/12063/25 від 07.11.2025) та долучено до матеріалів справи копію рішення 16 позачергової сесії 8 скликання Ободівської сільської ради від 15.07.2021 № 1036-16/2021 "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Ободівка та території Ободівської сільської ради Тростянецького району". Одночасно суд закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 18.12.2025, про що постановлено відповідні ухвали у протокольній формі.
На визначену судом дату з'явився прокурор у справі.
Позивач та відповідач правом участі в засіданні суду не скористалися. При цьому суд зважає на заяву позивача № 04-06/1402 від 10.10.2025 (вх. № 01-34/10975/25 від 13.10.2025) та клопотання відповідача № 11 від 07.10.2025 (вх. № 01-34/10997/25 від 13.10.2025) про розгляд справи за відсутності представників сторін.
18.12.2025 у судовому засіданні суд заслухав вступне слово прокурора, провів стадію безпосереднього дослідження доказів та, відповідно до частини першої статті 219 Господарського процесуального кодексу України, оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення і повідомив, що проголошення скороченого рішення (вступної та резолютивної частин) відбудеться 23.12.2025 о 12 год 30 хв.
У судовому засіданні 23.12.2025 суд згідно із частиною 6 статті 233 та частиною 1 статті 240 ГПК України проголосив скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд,
Прокурор в позовній заяві зазначає, що ТОВ "Ободівкапаркет", будучи власником об'єктів нерухомого майна, розташованих на земельній ділянці з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 площею 0,9403 га, користується зазначеною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючих документів та без сплати плати за землю.
Відповідно до розрахунку суми безпідставно збережених коштів, у період з 01.01.2022 по 31.07.2025 відповідач повинен був сплатити орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою в сумі 292 888,09 грн, однак зазначені кошти сплачені не були.
Вжиті Ободівською сільською радою заходи досудового врегулювання спору шляхом направлення відповідачу листів від 11.12.2023, 28.05.2024 та 21.04.2025 результату не дали, у зв'язку з чим прокурором заявлено вимогу про стягнення безпідставно збережених коштів.
Відповідач заперечив проти позову. Суть заперечень відповідача, викладених у відзиві на позовну заяву зводиться до того, що, будучи власником нерухомого майна та користувачем земельної ділянки з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 площею 0,9403 га, ним вчинено всі залежні від нього дії, спрямовані на належне оформлення прав користування земельною ділянкою та укладення договору оренди.
Разом з тим, за твердженням відповідача, Ободівська сільська рада з 13.07.2021, всупереч вимогам Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі" та Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", безпідставно не розглянула подану ТОВ "Ободівкапаркет" заяву та не затвердила технічну документацію із землеустрою.
Крім того, відповідач зазначає, що під час огляду земельної ділянки та складання відповідних актів Тимчасовою робочою комісією з розгляду земельних питань Ободівської сільської ради позивачем не надано доказів належного повідомлення відповідача про проведення такого огляду, а також доказів звернення до відповідача з метою надання доступу на територію підприємства для фактичного визначення площі земельної ділянки, яка використовується ТОВ "Ободівкапаркет".
Відповідач також наголошує, що Тимчасова робоча комісія у своїй діяльності використовує відомості Державного земельного кадастру, хоча технічна документація із землеустрою щодо земельної ділянки для розміщення та експлуатації будівель і споруд підприємств промисловості (код 11.02) площею 0,9403 га, кадастровий номер 0524184200:02:008:0116, станом на час розгляду справи не затверджена рішенням сесії Ободівської сільської ради.
Таким чином, на думку відповідача, фактична площа земельної ділянки, яка перебуває під виробничими будівлями ТОВ "Ободівкапаркет" та використовується ним, належним чином не встановлена.
У відповіді на відзив позивач зазначає, що право власності ТОВ "Ободівкапаркет" на майновий комплекс підсобного виробництва, розташований на земельній ділянці площею 0,9403 га з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116, зареєстроване у встановленому законом порядку.
Згідно із положеннями статті 377 Цивільного кодексу України та статті 120 Земельного кодексу України перехід права власності на будівлі зумовлює перехід права користування відповідною земельною ділянкою, незалежно від прийняття окремого рішення органу місцевого самоврядування.
Водночас відсутність оформлених договірних відносин оренди не звільняє відповідача від обов'язку сплачувати плату за землю, у зв'язку з чим позивачем здійснено розрахунок орендної плати за фактичне користування земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 31.07.2025, який неодноразово доводився до відома відповідача, проте залишився несплаченим.
Прокурор, заперечуючи доводи відповідача у відповіді на відзив, наголошує, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 площею 0,9403 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі з 01.07.2021 та перебуває у комунальній власності Ободівської сільської ради.
З моменту державної реєстрації земельної ділянки відповідач використовує її як окремий об'єкт цивільних прав у зв'язку з розташуванням на ній належного йому нерухомого майна, що зумовлює обов'язок сплати орендної плати за землю.
Крім того, прокурор вказує на те, що Ободівська сільська рада як власник земель комунальної власності вправі здійснювати самоврядний контроль за їх використанням.
Зовнішній огляд земельної ділянки з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 проведено без втручання у право приватної власності на нерухоме майно та не потребував попереднього погодження з фактичним землекористувачем.
Із наявних у справі та досліджених судом доказів слідує, що 28.04.2001 між ЗАТ "Тростянецьагробуд" (Продавець) та ТОВ "Ободівкапаркет" (Покупець) укладено Договір купівлі-продажу приміщення (а.с. 29), відповідно до пункту 1 якого Продавець продав, а Покупець купив належний Продавцеві майновий комплекс дільниці підсобного виробництва, що знаходиться в с. Ободівка вул. Котовського Тростянецького району Вінницької області.
Зазначений договір посвідчено приватним нотаріусом Тростянецького районного нотаріального округу Вахватнюк Л.А. 28.04.2001 та зареєстровано в реєстрі за № 1287.
Згідно із інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно право власності на вказане нерухоме майно за ТОВ "Ободівкапаркет" зареєстровано 12.09.2003, що підтверджується інформаційною довідкою № 441387274 від 28.08.2025 (а.с. 27-28).
Відповідно до розпорядження Ободівської сільської ради 7 скликання № 07 від 18.02.2016 "Про перейменування вулиць в селах Бережанка та Ободівка Ободівської сільської ради" (а.с. 30) перейменовано назви вулиць, розташованих на території Ободівської сільської ради Тростянецького району Вінницької області, зокрема в с. Ободівка вулицю Котовського перейменовано на вулицю Дружби.
12.04.2021 ТОВ "Ободівкапаркет" звернулося до Ободівської сільської ради із заявою про надання дозволу на розроблення проєкту землеустрою щодо відведення у користування земельної ділянки орієнтовною площею 1,6207 га для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код 11.02), розташованої за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, буд. 37, на території Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області (а.с. 32). Зазначена заява зареєстрована в Ободівській сільській раді 12.04.2021 за вхідним № 1497, що підтверджується відповідним штампом на заяві.
22.04.2021 на 12 позачерговій сесії 8 скликання Ободівської сільської ради прийнято рішення № 484-12/2021 (а.с. 33), відповідно до якого ТОВ "Ободівкапаркет" надано дозвіл на виготовлення проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у користування на умовах оренди орієнтовною площею 1,6207 га для зазначених цілей за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, буд. 37 Гайсинського (Тростянецького) району Вінницької області.
На підставі заяви ТОВ "Ободівкапаркет" Фізичною особою - підприємцем Солейко В.Ф. 26.05.2021 розроблено проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9403 га в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, буд. 37 Гайсинського району Вінницької області (а.с. 41-49).
29.06.2021 на 15 сесії Ободівської сільської ради 8 скликання прийнято рішення № 885-15/2021 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Ободівської сільської територіальної громади на 2022 рік" (а.с. 71), яким вирішено встановити на території Ободівської сільської територіальної громади місцеві податки і збори, зокрема плату за землю, у тому числі земельний податок та пільги зі сплати земельного податку (Додаток 2), а також орендну плату за земельні ділянки (Додаток 2.1).
Відповідно до Додатку 2.1 до зазначеного рішення (а.с. 72-73) ставка орендної плати за земельні ділянки з видом цільового призначення 11.02 становить 8,000.
Згідно із інформацією з бази даних Державного земельного кадастру 01.07.2021 здійснено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 площею 0,9403 га, що підтверджується відповідними відомостями Державного земельного кадастру (а.с. 50).
Товариство з обмеженою відповідальністю "Ободівкапаркет" звернулося до Ободівської сільської ради із заявою від 11.07.2021 (а.с. 80), у якій просило затвердити проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,9403 га в оренду для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, буд. 37 Гайсинського району Вінницької області, а також укласти договір оренди зазначеної земельної ділянки строком на 10 років.
Вказана заява зареєстрована в Ободівській сільській раді 13.07.2021 за вхідним № 2266, що підтверджується відповідним штампом на заяві.
18.11.2021 на 27 черговій сесії Ободівської сільської ради 8 скликання прийнято рішення "Про затвердження технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Ободівка на території Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області" (а.с. 31), яким відповідно до пункту 1 затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту Ободівка. Площа населеного пункту села Ободівка становить 886,4000 га, середня базова вартість 1 м2 земель села Ободівка - 92,00 грн, граничні значення зонального коефіцієнта Км2 - від 0,82 до 1,12.
Пунктом 2 зазначеного рішення введено в дію нормативну грошову оцінку земель населеного пункту села Ободівка з 15.07.2021.
14.07.2022 на 38 сесії Ободівської сільської ради 8 скликання прийнято рішення № 2267-38/2022 "Про встановлення місцевих податків і зборів на території Ободівської сільської територіальної громади на 2023 рік" (а.с. 74), яким встановлено на території Ободівської сільської територіальної громади місцеві податки і збори, зокрема плату за землю, у тому числі земельний податок та пільги зі сплати земельного податку (Додаток 2), а також орендну плату за земельні ділянки (Додаток 2.1).
Відповідно до Додатку 2.1 до зазначеного рішення (а.с. 75-76) ставка орендної плати за земельні ділянки з видом цільового призначення 11.02 становить 5,000.
01.12.2023 тимчасовою робочою комісією, створеною розпорядженням сільського голови № 201 від 30.11.2023 "Про створення тимчасової робочої комісії з розгляду земельних питань", проведено обстеження земельної ділянки, за результатами якого встановлено, що земельна ділянка з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116, розташована за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, 37, площею 0,9403 га, має вид цільового призначення - для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості (код КВЦПЗ 11.02), категорія земель - землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.
На зазначеній земельній ділянці розташовані виробничі будівлі - майновий комплекс підсобного виробництва по вул. Дружби, 37 у межах с. Ободівка, які мають прямокутну форму, є одноповерховими, зведені з цегли та бетону, покрівля - хвилястий шифер.
За результатами обстеження комісією зроблено висновок, що на земельній ділянці з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 площею 0,9403 га по вул. Дружби, 37 у межах с. Ободівка розташовані виробничі будівлі - майновий комплекс підсобного виробництва, які належать Товариству з обмеженою відповідальністю "Ободівкапаркет" на праві власності відповідно до договору купівлі-продажу № АЕ180272 від 28.04.2001; право власності на зазначений об'єкт нерухомого майна (реєстраційний номер 2638300) зареєстровано 12.09.2003.
Водночас рішення Ободівської сільської ради щодо надання в користування ТОВ "Ободівкапаркет" земельної ділянки площею 0,9403 га з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 по вул. Дружби, 37 у межах с. Ободівка не приймалося, договір оренди земельної ділянки не укладався, орендна плата до місцевого бюджету не сплачувалася.
Таким чином, комісією встановлено факт використання земельної ділянки комунальної власності з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 площею 0,9403 га по вул. Дружби, 37 у межах с. Ободівка без укладення договору оренди та без сплати орендної плати до місцевого бюджету, що є порушенням вимог чинного земельного законодавства України.
Зазначені обставини зафіксовані у відповідному акті обстеження земельної ділянки (а.с. 83).
16.05.2025 тимчасовою робочою комісією, створеною розпорядженням сільського голови № 103 від 16.05.2025 "Про створення тимчасової робочої комісії з розгляду земельних питань", проведено обстеження зазначеної земельної ділянки, за результатами якого встановлено аналогічні обставини та зроблено такі самі висновки, як і за результатами обстеження, проведеного 01.12.202, про що складено акт (а.с. 84).
Як убачається з листа Ободівської сільської ради № 04-06/994 від 15.07.2025 (а.с. 81), наданого у відповідь на лист Гайсинської окружної прокуратури № 02.51/3-1391вих25 від 08.07.2025, розпорядженням сільського голови № 75 від 21.07.2022 "Про скликання 39 позачергової сесії Ободівської сільської ради 8 скликання" було заплановано проведення зазначеної сесії 26.07.2022 о 10:00 год. у приміщенні Ободівського будинку культури.
На порядок денний вказаної сесії повторно виносився проєкт рішення "Про затвердження проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Ободівкапаркет" для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості в межах с. Ободівка, вул. Дружби, 37".
Разом з тим, засідання 39 позачергової сесії Ободівської сільської ради 8 скликання, заплановане на 26.07.2022, не відбулося, унаслідок чого проєкт землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду ТОВ "Ободівкапаркет" затверджений не був, а земельна ділянка за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116, площею 0,9403 га, в оренду передана не була.
18.08.2025 Ободівською сільською радою засобами поштового зв'язку на адресу Товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівкапаркет" направлено лист № 04-06/11 (а.с. 87), у якому повідомлено, що за період з 01.01.2022 по 31.07.2025 за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116, площею 0,9403 га, розташованою по вул. Дружби, 37 у с. Ободівка, до місцевого бюджету підлягала сплаті орендна плата у загальній сумі 292 888,09 грн. Разом із тим, за вказаний період орендна плата ТОВ "Ободівкапаркет" сплачена не була.
У зв'язку з цим, з метою недопущення втрат місцевого бюджету та порушень вимог чинного земельного законодавства України, Ободівська сільська рада запропонувала ТОВ "Ободівкапаркет" у найкоротший строк сплатити орендну плату за користування зазначеною земельною ділянкою за період з 01.01.2022 по 31.07.2025 у загальній сумі 292 888,09 грн на зазначений у листі розрахунковий рахунок.
Разом з тим, матеріали справи не містять доказів належного реагування ТОВ "Ободівкапаркет" на вказаний лист, зокрема доказів сплати орендної плати чи надання відповіді.
Прокурор зазначає, що відповідач у період з 01.01.2022 по 31.07.2025 безоплатно користувався земельною ділянкою, на якій розташовані належні йому на праві власності об'єкти нерухомого майна, чим порушив інтереси держави в особі Ободівської сільської ради Гайсинського району Вінницької області внаслідок недоотримання доходу від орендної плати за землю.
Зазначене, на думку прокурора, зумовлено невиконанням відповідачем вимог статей 125, 126 Земельного кодексу України щодо оформлення правовстановлюючих документів на земельну ділянку та своєчасного перерахування орендної плати за її використання до місцевого бюджету, у зв'язку з чим прокурор звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116, площею 0,9403 га, за період з 01.01.2022 по 31.07.2025 у сумі 292 888,09 грн.
Надаючи правову кваліфікацію доказам які надані сторонами та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог суд виходить з такого.
Щодо підстав представництва інтересів держави прокурором в даній справі, суд зазначає таке.
Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 131-1 Конституції України в Україні діє прокуратура, яка здійснює, зокрема, представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.
Частинами 1, 3 статті 23 Закону України "Про прокуратуру" визначено, що представництво прокурором інтересів держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист таких інтересів, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Згідно із частиною 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України до господарського суду у справах, віднесених до його компетенції, мають право звертатися особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
З викладеним корелюються й положення частин 3 та 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України, за якими у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами. Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній заяві обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, передбачені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави.
Ключовим для застосування цієї норми є поняття "інтерес держави".
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій.
Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, керівник прокуратури чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (пункт 4 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 № 3 рп/99).
Відтак, "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко невизначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 26.07.2018 у справі № 926/1111/15, від 19.09.2019 у справі № 815/724/15, від 05.11.2019 у справі № 804/4585/18, від 28.01.2021 у справі № 380/3398/20, від 05.10.2021 у справі № 380/2266/21, від 02.12.2021 у справі № 320/10736/20, від 23.12.2021 у справі № 0440/6596/18 та від 14.02.2023 у справі № 580/1374/22.
Відповідно до постанови Верховного Суду від 10.02.2023 у справі № 206/1198/19 прокурор вправі звертатися до суду з позовними вимогами щодо захисту прав територіальної громади, оскільки її інтереси є складовою частиною інтересів держави.
Безоплатне користування земельною ділянкою порушує інтереси держави в особі Ободівської територіальної громади Гайсинського району Вінницької області, оскільки внаслідок такого користування місцевий бюджет недоотримав кошти у розмірі 292 888,09 грн. Орендна плата за землю є одним із вагомих джерел формування доходної частини місцевих бюджетів та посідає друге місце за обсягом надходжень після податку на доходи фізичних осіб.
Ураховуючи те, що земля як основне національне багатство, що перебуває під особливою охороною держави, є об'єктом права власності Українського народу, а органи державної влади та органи місцевого самоврядування реалізують права власника від імені народу, в тому числі тоді, коли приймають рішення про розпорядження землями державної чи комунальної власності, правовідносини, пов'язані з використанням земель державної чи комунальної власності, становлять "суспільний", "публічний" інтерес.
Територіальна громада с. Ободівка, відповідно до статті 13 Конституції України, будучи власником землі та інших природних ресурсів, безоплатне користування якими суперечить принципам платності землекористування, зазнає втрат у вигляді ненадходження плати за землю, що призводить до порушення інтересів держави у сфері контролю за використанням та охороною земель, а також перешкоджає ефективному та економічно доцільному використанню земельних ресурсів.
Таким чином, звернення прокурора до суду в цих спірних правовідносинах спрямоване саме на задоволення суспільної потреби у відновленні законності при вирішенні суспільно значимого питання про стягнення безпідставно збережених коштів у якості орендної плати, з урахуванням принципу справедливої рівноваги між суспільними інтересами та необхідністю дотримання прав власників.
Другим елементом, який становить невід'ємну частину підстав представництва прокурором інтересів держави, є нездійснення чи неналежне здійснення захисту порушених інтересів відповідним суб'єктом владних повноважень, а також його відсутність.
Отже, при визначенні вказаного елемента підлягає з'ясуванню питання наявності уповноваженого органу та вжиття ним заходів із захисту порушених інтересів.
Відповідно до статті 2 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" місцеве самоврядування територіальної громади є однією з гарантій держави.
Згідно із частиною 1 статті 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські рада є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
Відповідно до статті 142 Конституції України, статті 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" матеріальною та фінансовою основою місцевого самоврядування є рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів.
Розглядаючи питання обґрунтування прокурором підстав представництва інтересів держави у суді, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 наголошено, що прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу. При цьому, бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звернувся до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Гайсинською окружною прокуратурою неодноразово, зокрема листами від 08.02.2024 № 51/3-331 вих-24, від 04.07.2024 № 51/3-1774 вих-24, від 25.03.2025 № 51/3-650 вих-25 та від 15.08.2025 № 51/3-1700 вих-25, на адресу Ободівської сільської ради направлялися звернення, у яких повідомлялося про виявлений факт порушення вимог земельного законодавства при користуванні земельною ділянкою комунальної власності, а також порушувалося питання щодо вжиття заходів представницького характеру, зокрема стягнення, у тому числі в судовому порядку, безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне (позадоговірне) використання ТОВ "Ободівкапаркет" земельної ділянки.
Згідно із відповідями Ободівської сільської ради, викладеними у листах від 13.02.2024 № 04-06/275, від 10.07.2024 № 04-06/1081, від 28.03.2025 № 04-06/380 та від 05.09.2025 № 04-06/1217, встановлено, що заходи представницького характеру, а саме стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати за фактичне (позадоговірне) використання ТОВ "Ободівкапаркет" земельної ділянки, Ободівською сільською радою не вживалися та вживатися не будуть.
На виконання вимог абзацу третього частини четвертої статті 23 Закону України "Про прокуратуру" Гайсинською окружною прокуратурою на адресу Ободівської сільської ради направлено повідомлення про звернення прокурора з позовом до суду, що підтверджується матеріалами справи (а.с. 91-92).
Таким чином, наведені обставини свідчать про нездійснення уповноваженим органом заходів щодо захисту порушених інтересів держави у визначеному законом порядку.
З огляду на те, що такі інтереси залишаються незахищеними, наявні підстави для здійснення прокурором представництва інтересів держави в особі Ободівської сільської ради.
Щодо суті позовних вимог, суд зазначає таке.
Статтею 14 Конституції України визначено, що земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Згідно із статтею 13 Конституції України земля є об'єктом права власності Українського народу. Від імені Українського народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією.
Частиною 4 статті 173 Земельного кодексу України визначено, що землі та земельні ділянки державної власності, включені в межі населеного пункту (крім земель, які не можуть передаватися у комунальну власність), переходять у власність територіальної громади. Рішення про встановлення меж населеного пункту та витяги з Державного земельного кадастру про межу відповідної адміністративно-територіальної одиниці та про відповідні земельні ділянки, право власності на які переходить до територіальної громади, є підставою для державної реєстрації права комунальної власності на такі земельні ділянки.
Відповідно до статті 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
За умовами частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, відшкодування завданих збитків.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що предметом регулювання глави 83 Цивільного кодексу України є відносини, що виникають у зв'язку із безпідставним отриманням чи збереженням майна і не врегульовані спеціальними інститутами цивільного права.
Відповідно до частин першої та другої статті 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цього Кодексу застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
Правові підстави користування земельною ділянкою комунальної власності за змістом глави 15 Земельного кодексу України реалізується через право постійного користування або право оренди.
Частиною першою статті 93 і статтею 125 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права.
Землекористувачі також зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату (пункт "в" частини першої статті 96 Земельного кодексу України).
Принцип платного використання землі також передбачено статтею 206 Земельного кодексу України, за змістом якої використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Плата за землю - обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності (підпункт 14.1.147 пункту 14.1 статті 4 Податкового кодексу України, тут і далі - у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин).
Земельним податком є обов'язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів, а орендною платою за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою (підпункти 14.1.72, 14.1.136 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України).
Отже, законодавець розмежовує поняття "земельний податок" та "орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності" залежно від правових підстав передання прав землекористування такими ділянками.
Водночас згідно із статтями 122 - 124 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статті 122 цього Кодексу, шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
Особи, які отримують земельну ділянку комунальної власності в користування за договором оренди (договором купівлі-продажу права оренди), зобов'язані сплачувати за неї орендну плату. Орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди, як це передбачено частиною першою статті 21 Закону України "Про оренду землі".
Плата за землю відповідно до пункту 10.1 Податкового кодексу України належить до місцевих податків, які згідно зі статтею 69 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" зараховуються до відповідних місцевих бюджетів.
Згідно із статтею 63 Бюджетного кодексу України місцевий бюджет містить надходження і витрати на виконання повноважень місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування. Ці надходження і витрати становлять єдиний баланс відповідного бюджету.
Відповідно до частин першої та другої статті 120 Земельного кодексу (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) у разі набуття права власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва, розміщений на земельній ділянці (крім земель державної, комунальної власності), право власності на таку земельну ділянку одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача такого об'єкта без зміни її цільового призначення. У разі якщо відчужувачу (попередньому власнику) такого об'єкта належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку, до набувача цього об'єкта переходить право власності на таку частку. При вчиненні правочину, що передбачає перехід права власності на зазначений об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
У разі набуття частки у праві спільної власності на об'єкт нерухомого майна (жилий будинок (крім багатоквартирного), іншу будівлю або споруду), об'єкт незавершеного будівництва право власності на земельну ділянку (крім земель державної, комунальної власності), на якій розміщено такий об'єкт, одночасно переходить від відчужувача (попереднього власника) такого об'єкта до набувача у розмірі належної відчужувачу (попередньому власнику) частки у праві спільної власності на такий об'єкт, крім випадку, коли попередньому власнику належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі. Якщо відчужувачу (попередньому власнику) у праві спільної власності на такий об'єкт належала частка у праві спільної власності на земельну ділянку в іншому розмірі, право власності переходить у такому самому розмірі.
При вчиненні правочину, який передбачає перехід права власності на частку у праві спільної власності на такий об'єкт, мають дотримуватися вимоги частини шістнадцятої цієї статті.
Верховний Суд, розглядаючи спори у подібних правовідносинах, у своїх постановах неодноразово звертав увагу на те, що виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені та яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права.
Водночас Велика Палата Верховного Суду у постанові від 22.06.2021 у справі № 200/606/18 зазначила, що принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди відомий ще за часів Давнього Риму (лат. superficies solo cedit - збудоване приростає до землі). Цей принцип має фундаментальне значення та глибокий зміст, він продиктований як потребами обороту, так і загалом самою природою речей, невіддільністю об'єкта нерухомості від земельної ділянки, на якій він розташований. Нормальне господарське використання земельної ділянки без використання розташованих на ній об'єктів нерухомості неможливе, як і зворотна ситуація - будь-яке використання об'єктів нерухомості є одночасно і використанням земельної ділянки, на якій ці об'єкти розташовані. Отже, об'єкт нерухомості та земельна ділянка, на якій цей об'єкт розташований, за загальним правилом мають розглядатися як єдиний об'єкт права власності.
Звідси власник нерухомого майна має право на користування земельною ділянкою, на якій воно розташоване. Ніхто інший, окрім власника об'єкта нерухомості, не може претендувати на земельну ділянку, оскільки вона зайнята об'єктом нерухомого майна. Аналогічну правову позицію викладено Верховним Судом у постанові від 15.12.2021 у справі № 924/856/20.
Таким чином, положення глави 15, статей 120, 125 Земельного кодексу України, статті 1212 Цивільного кодексу України дають підстави вважати, що до моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права на земельну ділянку, на якій розташований цей об'єкт, ураховуючи принцип єдності юридичної долі земельної ділянки та розташованої на ній будівлі або споруди, особа, яка придбала такий об'єкт стає фактичним користувачем тієї земельної ділянки, на якій такий об'єкт нерухомого майна розташований, а відносини з фактичного користування земельною ділянкою без оформлення прав на цю ділянку (без укладення договору оренди тощо) та недоотримання її власником доходів у виді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Подібний правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, від 13.02.2019 у справі № 320/5877/17, у постановах Верховного Суду від 14.01.2019 у справі № 912/1188/17, від 21.01.2019 у справі № 902/794/17, від 04.02.2019 у справі № 922/3409/17, від 12.03.2019 у справі № 916/2948/17, від 09.04.2019 у справі № 922/652/18, від 21.05.2019 у справі № 924/552/18, а також у постановах Верховного Суду України від 30.11.2016 у справі № 922/1008/15, від 07.12.2016 у справі № 922/1009/15, від 12.04.2017 у справах № 22/207/15 і № 922/5468/14 та у постанові Верховного Суду від 17.03.2020 у справі № 922/2413/19.
Отже, фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг (заощадив) у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути такі кошти власникові земельної ділянки на підставі положень частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України. Такий самий правовий висновок викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц та від 20.09.2018 у справі № 925/230/17.
Матеріалами справи підтверджується, що на підставі Договору купівлі-продажу від 28.04.2001 ТОВ "Ободівкапаркет" набуло право власності на майновий комплекс дільниці підсобного виробництва, розташований у с. Ободівка. Право власності на зазначений об'єкт зареєстровано 12.09.2003, що підтверджується відомостями Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (інформаційна довідка № 441387274 від 28.08.2025).
Разом із тим, у період з 01.01.2022 по 31.07.2025 відповідач фактично користувався земельною ділянкою з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 без наявності між сторонами оформлених договірних правовідносин щодо користування такою земельною ділянкою та без сплати плати за землю.
Верховний Суд у своїх постановах неодноразово наводив таку правову позицію, що у разі користування сформованою земельною ділянкою комунальної власності, якій присвоєно окремий кадастровий номер, без оформлення договору власник такої земельної ділянки може захистити своє право на компенсацію йому недоотриманої орендної плати у порядку статті 1212 Цивільного кодексу України (пункт 27 постанови Верховного Суду від 09.02.2022 у справі № 910/8770/19, пункт 7.10 постанови Верховного Суду від 09.11.2021 у справі № 905/1680/20).
Як убачається з матеріалів справи, земельна ділянка з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116, розташована за адресою: с. Ободівка, вул. Дружби, 37, площею 0,9403 га, має цільове призначення - код 11.02, а саме для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
За таких обставин територіальна громада с. Ободівка в особі Ободівської сільської ради, у зв'язку з користуванням відповідачем зазначеною земельною ділянкою без оформлення відповідного договору, має право на відшкодування (компенсацію) недоотриманої орендної плати як безпідставно збережених коштів у порядку, передбаченому статтею 1212 Цивільного кодексу України.
Податковим кодексом України визначено, що орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності є обов'язковим платежем, а його розмір визначається на підставі законодавчих актів, тобто є регульованою ціною (статті 14.1.125, 14.1.136, 288.5 Податкового кодексу України).
Згідно із пунктом 284.1 статті 284 Податкового кодексу України органи місцевого самоврядування встановлюють ставки плати за землю, що сплачується на відповідній території.
У пункті 289.1 статті 289 Податкового кодексу України (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель, на якій індексується нормативна грошова оцінка сільськогосподарських угідь, земель населених пунктів та інших земель несільськогосподарського призначення станом на 1 січня поточного року, за певною формулою (пункт 289.2 статті 289 Податкового кодексу України).
Отже, нормативна грошова оцінка земель є основною для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а зміна нормативної грошової оцінки земельної ділянки є підставою для перегляду розміру орендної плати, який у будь-якому разі не може бути меншим, ніж встановлено положеннями підпункту 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України.
Статтею 12 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що нормативно - правові акти з проведення оцінки земель затверджуються Кабінетом Міністрів України. Для визначення розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності нормативна грошова оцінка земель проводиться обов'язково (статті 13 цього Закону); нормативно - грошова оцінка земельних ділянок у межах населених пунктів проводиться не рідше ніж на 5-7 років (стаття 18 Закону України "Про оцінку земель").
Відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель" за результатами бонітування ґрунтів, економічної оцінки земель та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.
Частиною другою статті 20 Закону України "Про оцінку земель" передбачено, що дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно із частиною третьою статті 23 цього Закону витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику в сфері земельних відносин.
Процедура проведення нормативної грошової оцінки земель визначається Порядком нормативної грошової оцінки земель населених пунктів № 489 (зі змінами та доповненнями, який діяв у відповідний період). В основі нормативної грошової оцінки земель населених пунктів лежить капіталізація рентного доходу, що отримується залежно від місця розташування населеного пункту в загальнодержавній, регіональній і місцевій системах виробництва та розселення, облаштування його території та якості земель з урахуванням природно-кліматичних та інженерно-геологічних умов, архітектурно-ландшафтної та історико-культурної цінності, екологічного стану, функціонального використання земель (пункт 1 розділу II Порядку № 489).
Нормативна грошова оцінка всіх категорій земель та земельних ділянок населених пунктів (за винятком земель сільськогосподарського призначення та земельних ділянок водного фонду, що використовуються для риборозведення) визначається за формулою: Цн=(В*Нп) : Нк * Кф * Км, де Цн - нормативна грошова оцінка квадратного метра земельної ділянки (у гривнях); В - витрати на освоєння та облаштування території з розрахунку на квадратний метр (у гривнях); Нп - норма прибутку (6%); Нк - норма капіталізації (3%); Кф - коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки; Км - коефіцієнт, який характеризує місце розташування земельної ділянки. Індексація нормативної грошової оцінки земельних ділянок здійснюється відповідно до статті 289 ПК (пункт 3 розділу II Порядку № 489). Крім того, зазначений Порядок передбачає можливість розрахунку середньої (базової) вартості одного квадратного метра земель населеного пункту, вартість одного квадратного метра земель населених пунктів за економіко-планувальними зонами, вартість одного квадратного метра земельної ділянки певного функціонального використання, які визначаються за іншими формулами та не пов'язані з нормативною грошовою оцінкою, яка застосовується для визначення розміру орендних платежів (пункти 7, 9, 10 Порядку № 489).
Грошова оцінка загальної площі земельної ділянки визначається шляхом множення нормативної грошової оцінки одного квадратного метра зазначеної ділянки на її загальну площу.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки, якій присвоєно кадастровий номер, проводиться вперше відповідно до Методики нормативної грошової оцінки земель населених пунктів, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 23.03.1995 № 213 (зі змінами). За результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформлюються за заявою зацікавленої особи як витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки (пункт 1 розділу III Порядку № 489). Порядком затверджена форма заяви (додаток 8) на витяг та сама форма витягу (додаток 9), у якій, зокрема вказано: "Витяг сформовано" із зазначенням дати його формування.
Таким чином, результатом нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки є технічна документація на неї, а надання витягу з технічної документації є послугою компетентного органу (Держгеокадастру та його територіальних органів), який веде відповідний облік згідно з Порядком ведення Державного земельного кадастру, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, про що зазначено в пункті 2 розділу III Порядку № 489.
Витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це роздруковані за допомогою програмного забезпечення актуальні дані про земельну ділянку, які є у Державному земельному кадастрі та технічній документації з нормативної грошової оцінки земель станом на певну дату. Витяг з нормативної грошової оцінки земельної ділянки може бути доказом проведення такої оцінки та визначати дані про таку оцінку як на момент його видачі, так за попередній період за умови, що нормативно-грошова оцінка земельної ділянки була сталою та не зазнала змін у цей період.
Видача витягу є адміністративною послугою, яка надається відповідним управлінням Держгеокадастру на виконання приписів Закону України "Про адміністративні послуги" та постанови Кабінету Міністрів України від 01.08.2011 № 835 "Деякі питання надання Державною службою геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг", що не позбавляє його надати власнику (органу місцевого самоврядування) більш повну інформацію про зміни в нормативній грошовій оцінці конкретної земельної ділянки за попередній період, виходячи з технічної документації на таку земельну ділянку, яка зберігається в даних Державного земельного кадастру, оформивши відповідну довідку.
Так, згідно із підпунктами 8, 14, 15 пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, до Державного земельного кадастру вносяться, зокрема відомості про нормативну грошову оцінку (значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель), а також інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку (назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів), інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативно грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку. Отже, за наявності збережених попередніх відомостей у системі Державного земельного кадастру про проведену нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визначеної конкретним кадастровим номером, власник такої ділянки не може бути обмеженим у праві на отримання такої інформації, якщо вона необхідна йому для захисту своїх земель.
Пунктом 162 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, визначено відомості, які можуть надаватися державними кадастровими реєстраторами у такій формі: 1) витягу з Державного земельного кадастру про об'єкт Державного земельного кадастру; 2) довідки, що містить узагальнену інформацію про землі (території), за формою згідно з додатком 41; 3) викопіювання з картографічної основи Державного земельного кадастру, кадастрової карти (плану); 4) копії документів, що створюються під час ведення Державного земельного кадастру. Витяги, довідки, викопіювання та копії документів, що створюють під час ведення Державного земельного кадастру, в паперовій та електронній формі відповідно до Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" мають однакову юридичну силу.
Згідно з додатком 41 передбачена форма довідки з Державного земельного кадастру, яка ідентифікує земельну ділянку за її кадастровим номером, місцем знаходження, площею, а також поряд з іншими даними містить відомості про економічну та нормативно грошову оцінку земель.
Відповідно до пункту 179 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 № 1051, довідки з Державного земельного кадастру, що містять узагальнену інформацію про землі (території), надають органам державної влади, органам місцевого самоврядування для здійснення своїх повноважень, визначених законом, особам, які в установленому законом порядку включені до Державного реєстру сертифікованих інженерів-землевпорядників, Державного реєстру сертифікованих інженерів-геодезистів та Державного реєстру оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок.
Отже, така довідка, поряд з витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, може бути належним доказом на обґрунтування її нормативної грошової оцінки.
Технічна документація на конкретну земельну ділянку, яка виготовляється на замовлення землекористувача (власника), відповідно до статті 20 Закону України "Про оцінку земель", також є джерелом інформації про нормативну грошову оцінку певної земельної ділянки.
Отже, власник (землекористувач) може використати технічну документацію на обґрунтування нормативної грошової оцінки, надавши суду її оригінал або належно засвідчену копію. Відтак технічна документація, виготовлена на конкретну земельну ділянку уповноваженим органом, може бути належним доказом на обґрунтування нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка набула статусу об'єкта цивільних прав.
Згідно із пунктом 286.2 статті 286 та підпунктом 288.5.1 пункту 288.5 статті 288 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельної ділянки; платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку; при поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.
Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області від 30.04.2024 № 0-2-0.6-3802/2-24, який надійшов на запит окружної прокуратури, встановлено, що рішенням 16 позачергової сесії Ободівської сільської ради VIII скликання від 15.07.2021, на підставі Порядку проведення інвентаризації земель, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2012 № 513, з метою здійснення контролю за використанням і охороною земель, а також визначення якісного стану земельних ділянок, їх меж, площі та складу угідь, затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту с. Ободівка на території Ободівської сільської ради Тростянецького (нині - Гайсинського) району Вінницької області.
Вказана технічна документація, відповідно до вимог Податкового кодексу України, набрала чинності з 01.01.2022.
Згідно із даними Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру, значення коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель у розрізі років становлять: 2013 рік - 1,0; 2014 рік - 1,249; 2015 рік - 1,433; 2016 рік - 1,06; 2017 рік - 1,0; 2018 рік - 1,0; 2019 рік - 1,0; 2020 рік - 1,0; 2021 рік - 1,1; 2022 рік - 1,15; 2023 рік - 1,051; 2024 рік - 1,12.
Нормативна грошова оцінка земельної ділянки з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116, площею 0,9403 га, визначена за формулою:
Цнм х Км2 х Кф х Км3 х коефіцієнти індексації х площа земельної ділянки, де:
Цнм (середня базова вартість) - 92,00 грн;
Км2 (зональний коефіцієнт) - 1,12;
Кф (коефіцієнт функціонального використання) - 1,20;
Км3 (локальні коефіцієнти) - 1,06; 1,00; 0,91, дані про які містяться у додатку Ж5 та є незмінними;
коефіцієнти індексації - відповідно до статті 289 Податкового кодексу України;
площа земельної ділянки - 9 403 кв. м.
Таким чином, нормативна грошова оцінка вказаної земельної ділянки відповідно до затвердженої технічної документації становила:
у 2022 році - 92,00 х 1,12 х 1,20 х 1,06 х 1,00 х 0,91 х 1,1 х 9 403 = 1 233 654,29 грн;
у 2023 році - 1 233 654,29 х 1,15 = 1 418 702,43 грн;
у 2024 році - 1 418 702,43 х 1,051 = 1 491 056,25 грн;
у 2025 році - 1 491 056,25 х 1,12 = 1 669 983,00 грн.
Судом встановлено, що рішенням 15 сесії Ободівської сільської ради VIII скликання від 29.06.2021 № 885-15/2021 з 01.01.2022 визначено ставку орендної плати за земельні ділянки з кодом цільового призначення 11.02 у розмірі 8 % нормативної грошової оцінки, а рішенням 38 сесії VIII скликання від 14.07.2022 № 2267-38/2022 - у розмірі 5 % з 01.01.2023.
Оскільки рішення на 2024- 2025 роки радою не приймались, застосуванню підлягають ставки, чинні у 2023 році.
З метою визначення розміру плати за користування земельною ділянкою, що використовується ТОВ "Ободівкапаркет" у період з 01.01.2022 по 31.03.2025, Ободівською сільською радою здійснено відповідний розрахунок.
Згідно із проведеним розрахунком сума безпідставно збережених коштів, які ТОВ "Ободівкапаркет" повинно було сплатити Ободівській сільській раді, але не сплатило, за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116, площею 0,9403 га, за період з 01.01.2022 по 31.07.2025 становить 292 888,09 грн, у тому числі:
за період з 01.01.2022 по 31.12.2022 - 98 692,34 грн, що визначено як 1 233 654,29 грн х 8 %;
за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 - 70 935,12 грн, що визначено як 1 418 702,43 грн х 5 %;
за період з 01.01.2024 по 31.12.2024 - 74 552,81 грн, що визначено як 1 491 056,25 грн х 5 %;
за період з 01.01.2025 по 31.07.2025 - 48 707,82 грн, що розраховано виходячи з річної плати у сумі 83 499,15 грн (1 669 983,00 грн х 5 %), що становить 6 958,26 грн на місяць, за 7 місяців користування.
Суд враховує, що наведений розрахунок здійснено з урахуванням цільового призначення відповідної земельної ділянки, її площі, нормативної грошової оцінки та ставок орендної плати, встановлених на відповідні періоди.
Водночас відповідачем не спростовано належними та допустимими доказами визначений Ободівською сільською радою розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 за 2021-2025 роки, а також не спростовано розрахунок суми безпідставно збережених коштів за користування зазначеною земельною ділянкою площею 0,9403 га за період з 01.01.2022 по 31.07.2025.
Перевіривши наведений розрахунок та зважаючи на те, що у ході розгляду справи відповідач не надав належних і допустимих доказів, які б свідчили про його неправильність або підтверджували сплату безпідставно збережених коштів, суд дійшов висновку про обґрунтованість і правильність такого розрахунку.
Доводи відповідача про вчинення ним усіх залежних дій, спрямованих на оформлення права користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 та укладення договору оренди, а також про безпідставне, на його думку, невжиття Ободівською сільською радою дій щодо розгляду відповідної заяви та затвердження технічної документації із землеустрою, не звільняють відповідача від обов'язку сплачувати плату за користування земельною ділянкою, на якій розташоване нерухоме майно, що перебуває у його власності.
Посилання відповідача про невстановлення фактичної площі земельної ділянки у зв'язку з незатвердженням технічної документації із землеустрою суд оцінює критично, оскільки відповідно до ч. 4 ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.
Земельна ділянка з кадастровим номером 0524184200:02:008:0116 площею 0,9403 га зареєстрована у Державному земельному кадастрі 01.07.2021 та перебуває у комунальній власності Ободівської сільської ради.
З огляду на розташування на ній нерухомого майна, що належить ТОВ "Ободівкапаркет" на праві власності, відповідач зобов'язаний сплачувати плату за фактичне користування земельною ділянкою.
Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
У відповідності до ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Зі змісту ст. 77 ГПК України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами ч.ч. 1, 2, 3 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Отже, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є доказово обґрунтованими та нормативно підставними, а тому підлягають задоволенню, з наведених вище мотивів.
В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Беручи до уваги, що позовні вимоги задоволені у повному обсязі, витрати по сплаті судового збору у сумі 4 393,32 грн покладаються на відповідача та підлягають стягненню на користь Вінницької обласної прокуратури.
Враховуючи вищенаведене та керуючись статтями 2, 4, 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позов задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівкапаркет" (вул. Дружби, 37, Гайсинський район, Вінницька область, 24353; код ЄДРПОУ 31250610) на користь Ободівської сільської ради (вул. Михайла Грушевського, 8, с. Ободівка, Гайсинський район, Вінницька область, 24353; код ЄДРПОУ 04331107) 292 888 грн 09 коп - безпідставно збережені кошти за користування земельною ділянкою.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Ободівкапаркет" (вул. Дружби, 37, Гайсинський район, Вінницька область, 24353; код ЄДРПОУ 31250610) на користь Вінницької обласної прокуратури (21050, м. Вінниця, вул. Монастирська, 33, код ЄДРПОУ 02909909, МФО 820172, розрахунковий рахунок UА 568201720343110002000003988) витрати по сплаті судового збору у сумі 4 393 грн 32 коп.
Примірник рішення надіслати Гайсинській окружній прокуратурі, Вінницькій обласній прокуратурі та сторонам до електронних кабінетів в ЄСІТС.
Рішення суду набирає законної сили у строки передбачені ст. 241 ГПК України.
Рішення може бути оскаржене до Північно-західного апеляційного господарського суду, в порядку та строки визначені ст.ст. 256, 257 ГПК України.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Повне рішення складено 31 грудня 2025 р.
Суддя Василь МАТВІЙЧУК
віддрук. прим.:
1 - до справи