Справа №935/829/24 Головуючий у 1-й інст. Василенко Р. О.
Категорія 4 Доповідач Коломієць О. С.
29 грудня 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Коломієць О.С.
суддів Талько О.Б., Григорусь Н.Й.
з участю секретаря
судового засідання Драч Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коки Валентини Аркадіївни про зупинення провадження у цивільній справі №935/829/24 за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Житомирської обласної військової адміністрації, Головного управління Держгеокадастру у Житомирській області до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ФОП ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» про повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у попередній стан
за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , інтереси якої представляє адвокат Кока Валентина Аркадіївна та фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 , інтереси якої представляє адвокат Сіра Аліна Василівна
на рішення Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року
встановив:
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 25 квітня 2025 року позов задоволено. Зобов?язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 , звільнити та повернути Житомирській обласній військовій адміністрацій, самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,8693 га (контур №1 площею 0,2052 га, контур №2 площею 0,6090 га, контур №3 площею 0,0551 га) із земельної ділянки лісогосподарського призначення з кадастровим номером 1822510100:17:000:0013 в межах, координатах та конфігурації, що відображена у висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 08.12.2023 №2029/2030/2302-2311/23-25. Зобов?язано ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фізичну особу-підприємця ОСОБА_3 , привести у попередній стан самовільно зайняту земельну ділянку площею 0,8693 га (контур АДРЕСА_1 забудови 156 кв.м., будівлі №2 площею забудови 35 кв.м., частини будівлі №5 загальною площею забудови 1504 кв.м., будівлі з навісом №9 площею забудови 110 кв.м., будівлі №10 площею забудови 67 кв.м., будівлі №11 площею забудови 67 кв. м., будівлі №12 площею забудови 67 кв.м, дерев?яного паркану та демонтажу площадки покритої зернистим сипучим матеріалом, що на ній розташовані та відображені у висновку експерта за результатами проведення судової земельно-технічної експертизи від 08.12.2023 №2029/2030/2302-2311/23-25 та висновку експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи від 06.02.2024 №2047/23-25. Стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на користь Житомирської обласної прокуратури судовий збір в розмірі 7 570 грн, тобто по 2 523,33 грн з кожного.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_3 через своїх представників подали апеляційні скарги, в яких просили скасувати рішення та ухвалити нове, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Під час розгляду цивільної справи в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Коку В.А. заявила клопотання про зупинення провадження у цивільній справі №935/829/24 до розгляду Коростишівським районним судом Житомирської області цивільної справи №935/234/24. На обґрунтування клопотання вказувала, що предметами розгляду судових справ №935/829/24 та №935/234/24 є одне і теж майно, а саме: будівля з навісом №9 площею забудови 110 кв. м, будівля №10 площею забудови 67 кв. м, будівля №11 площею забудови 67 кв. м, будівля №12 площею забудови 67 кв. м, частина будівлі №5 площею забудови 713 кв. м, частина будівлі №2 площею забудови 9 кв. м. При цьому у справі №935/234/24 прокурором стверджується, що вони розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 1822510100:17:000:0004, а у справі №935/829/24 - з кадастровим номером 1822510100:17:000:0013. Зазначає, що з огляду на той факт, що судом першої інстанції у даній справі судовий розгляд проведено однобічно, судом взагалі не досліджувалось питання на якій саме земельній ділянці розташоване спірне майно, законність державної реєстрації прав на це майно, відмовлено у витребуванні додаткових доказів, у проведенні додаткової експертизи тощо, про що вказано в апеляційній скарзі, розгляд останньої наразі неможливе без зупинення провадження до розгляду справи №935/234/24. Адже, предметом позову цих двох справ є одне і те ж нерухоме майно, що, за твердженням прокурора, розташовані на різних земельних ділянках. Вважає, що беззаперечним є і той факт, що обставини, які будуть встановлені у справі №935/234/24 впливатимуть на обставини, докази й факти у цій справі (№935/829/24), адже матимуть преюдиційне значення. Більше того, як стверджували й стверджують відповідачі у справі №935/829/24, порушений спір є господарським. У справі №935/234/24, де предметом спору є також господарська діяльність ФОП ОСОБА_1 , що нерозривно пов'язана із діяльністю, що є предметом дослідування у справі №935/829/24, Верховним Судом 27.08.2024 відкрито касаційне провадження на постанову Житомирського апеляційного суду від 3 квітня 2024 року та постанову цього суду від 10 липня 2024 року у справі за позовом керівника Коростишівської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Коростишівської міської ради до Житомирської обласної військової адміністрації та ОСОБА_1 про визнання незаконним і скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки. Предметом касаційного розгляду є питання щодо юрисдикції даної справи. Відтак, у разі встановлення Верховним Судом у справі №935/234/24, що указана справа має розглядатись не за правилами цивільного судочинства, а у порядку господарського судочинства, то провадження у справі №935/829/24 має бути закрите, адже спірні відносини виникли за тотожних обставин - господарської діяльності відповідачів.
Заслухавши учасників справи, вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про зупинення провадження з огляду на таке.
Відповідно до вимог п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішення в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Згідно із п. 5 ч. 1 ст. 253 ЦПК України, провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених п. 6 ч. 1 ст. 251 цього Кодексу, - до набрання законної сили судовим рішенням, від якого залежить вирішення справи.
Зупинення провадження у справі - це тимчасове припинення судом учинення процесуальних дій під час розгляду справи з визначених у законі об'єктивних підстав, які перешкоджають подальшому її розгляду, і, передбачити усунення яких неможливо.
При цьому слід враховувати, що неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає в тому, що обставини, які розглядаються іншим судом, не можуть бути встановлені судом самостійно у цій справі через обмеженість своєї юрисдикції щодо конкретної справи.
Підставою для зупинення провадження у справі є не лише існування іншої справи на розгляді в суді та припущення про те, що рішення по ній має значення для цивільної справи, що розглядається, а неможливість її розгляду до вирішення цієї іншої справи.
Між двома справами повинен існувати близький взаємозв'язок, який зазвичай проявляється у тому, що факти, які будуть встановлені в одній справі (яка розглядається), будуть мати преюдиційне значення у іншій справі (провадження у якій зупинене).
Отже, зупинення провадження допускається лише тоді, коли розглядати справу далі неможливо. Ця неможливість полягає в тому, що обставини, які є підставою позову або заперечень проти нього, є предметом дослідження в іншій справі, і рішення суду у цій справі безпосередньо впливає на вирішення спору.
Згідно зі ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Однією із засад цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.
Межі зупинення провадження у справі не повинні призводити до зменшення розумного строку розгляду справи. Розумність тривалості судового розгляду має визначатися з огляду на обставини справи та наступні критерії: складність справи, поведінка заявника та компетентних органів, а також важливість предмета позову для заявника у справі (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Фрідлендер проти Франції»).
Штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим.
У цій справі предметом розгляду є повернення самовільно зайнятої земельної ділянки та приведення її у попередній стан.
У справі №935/234/24 предметом розгляду є визнання незаконним та скасування розпорядження, визнання недійсним договору купівлі-продажу, скасування державної реєстрації права власності, повернення земельної ділянки, яка належить ОСОБА_1 .
Для вирішення питання про зупинення провадження у справі суду слід у кожному випадку з'ясовувати: як саме пов'язана справа, що розглядається судом, зі справою, яка розглядається іншим судом, чим саме обумовлюється неможливість розгляду справи до розгляду іншої справи іншим судом з метою забезпеченням сторонам розумних строків розгляду їх справ. Сама по собі взаємопов'язаність двох справ, ще не свідчить про неможливість розгляду та прийняття рішення у даній справі, а також саме по собі зазначення про неможливість розгляду даної справи до розгляду іншої справи не може бути підставою для зупинення провадження у справі.
Так під неможливістю розгляду справи слід розуміти неможливість для суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи цьому суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.
Об'єктивна неможливість розгляду справи до вирішення іншої справи полягає у тому, що рішення суду в справі встановлює обставини, які впливають на збирання та оцінку доказів у цій справі, зокрема факти, що мають преюдиційне значення.
Метою зупинення провадження у справі до розгляду іншої справи є виявлення обставин, підстав, фактів тощо, які не можуть бути з'ясовані та встановлені в цьому процесі, але мають безпосереднє значення для справи, провадження у якій зупинено.
Такі правові висновки наведено в постанові ВС від 29.12.2021 року у справі №910/5610/21.
Верховний Суд у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду у постанові від 14 лютого 2022 року у справі №357/10397/19 зробив висновок про те, що при вирішенні клопотання щодо зупинення апеляційного провадження на підставі пункту 6 частини першої статті 251 ЦПК України, суд має враховувати приписи статті 367 ЦПК України, якою регламентується межі розгляду справи судом апеляційної інстанції й не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів доходить до висновку про відсутність процесуальних підстав для зупинення провадження у даній цивільній справі на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції до розгляду Коростишівським районним судом Житомирської області цивільної справи № 935/234/24, оскільки матеріали цієї цивільної справи мають достатньо доказів для прийняття обґрунтованого рішення по суті заявлених вимог, отже зупинення провадження за таких обставин не відповідатиме завданням цивільного судочинства щодо забезпечення своєчасного розгляду та вирішення справ та суперечить приписам п. 6 ч. 1 ст. 251 ЦПК України.
Згідно з частинами першою третьою, шостою статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Враховуючи повноваження апеляційного суду на стадії апеляційного перегляду рішення, останній перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції на момент його ухвалення. Колегія суддів вважає, що зібрані по даній справі докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом даного судового розгляду.
У зв'язку з вищевказаним та з урахуванням приписів ст. 251, 367, 368 ЦПК України, у задоволенні вищезазначеного клопотання представника ОСОБА_1 - адвоката Коки В.А. про зупинення апеляційного провадження у справі необхідно відмовити.
У задоволенні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 - адвоката Коки Валентини Аркадіївни про зупинення провадження у цивільній справі № 935/829/24 - відмовити.
Ухвала оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Повний текст ухвали складено 30 грудня 2025 року.
Головуючий Судді