Справа №567/718/25
Провадження №2/567/372/25
про зупинення провадження
26 грудня 2025 рокум. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
з участю позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Януля В.С.
представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Романової Н.І.
представника Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської
області Західного міжрегіонального управління Міністрества юстиції
Думи Т.П.
розглянувши клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення переплачених аліментів та відшкодування моральної шкоди,-
встановив:
В провадженні Острозького районного суду Рівненської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення переплачених аліментів та відшкодування моральної шкоди.
В ході судового розгляду відповідачем ОСОБА_3 заявлено клопотання про зупинення провадження у справі у зв'язку з тим, що він бажає приймати особисту участь під час судового розгляду, проте на даний час він проходить військову службу та перебуває у складі Збройних Сил України, відтак не має неможливості з'являтися в судові засідання, просив клопотання задовольнити.
Позивач ОСОБА_1 та його представник - адвокат Януль В.С. в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання про зупинення провадження у справі, посилаючись на те, що відповідач ОСОБА_3 безпосередньо не перебуває у зоні бойових діях, час від часу навідується до місця свого проживання та має можливість з'явитися до суду.
Відповідачка ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилася та її представник - адвокат Романова Н.І. в судовому засіданні не заперечувала проти задоволення клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження, вказуючи на те, що останній має право брати особисту участь у судовому засіданні та на суд покладено обов'язок забезпечити особі таке право. Вважає, що існують підстави для задоволення вищевказаного клопотання.
Представник Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Дума Т.П. при вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі покладається на розсуд суду.
Заслухавши позивача та його представника, представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Романову Н.І., представника Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Думу Т.П., дослідивши матеріали справи в частині клопотання про зупинення провадження у справі, суд вважає, що провадження у справі підлягає зупиненню з наступних підстав.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-ІХ, із 05 год. 30 хв. 24.02.2022 р. строком на 30 діб в Україні введено воєнний стан. На даний час воєнний стан в Україні продовжено (Закон України від 21.10.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні»).
З посвідчення офіцера НОМЕР_1 вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на військовій службі в Збройних Силах України.
З довідки військової частини НОМЕР_2 №1/1356 від 04.12.2025 р. вбачається, що ОСОБА_3 перебуває на військовій службі за контрактом у зазначеній військовій частині.
Судом встановлено та не заперечується сторонами, що відповідач ОСОБА_3 є військовослужбовцем Збройних Сил України та перебуває на військовій службі у в/ч НОМЕР_2 .
Відповідач ОСОБА_3 наполягає на зупиненні провадження у справі, зазначаючи, що має право та бажає брати особисту участь під час розгляду даної справи у суді, проте через перебування на військовій службі він позбавлений такої можливості.
Вирішуючи питання підставності зупинення провадження у даній справі, суд виходить з того, що згідно із ст.252 ЦПК України передбачено право суду зупинити провадження у справі за наявності для того підстав, водночас згідно із ст.251 ЦПК України передбачено імперативний обов'язок суду зупинити провадження у справі за наявності для того підстав.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України суд зобов'язаний зупинити провадження у справі у разі перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Зазначена норма права забезпечує дотримання фундаментальних засад правосуддя, гарантованих як Конституцією України, так і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), а саме: права на доступ до суду та права на справедливий розгляд справи. У цьому випадку це стосується реалізації процесуальних прав військовослужбовців у судочинстві. Особи, які перебувають на військовій службі у період воєнного стану, виконують конституційний обов'язок із захисту України від збройної агресії. Військові формування у період воєнного стану діють у єдиній організаційній структурі з метою виконання завдань, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
Отже, правила, визначені п.2 ч.1 ст.251 ЦПК Україн, мають для суду визначальний характер. Формулювання «суд зобов'язаний» не дозволяє суду діяти на власний розсуд.
Відповідно до ч.4 ст.263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Відповідно до ч.6 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.
Згідно постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.11.2025 р. у справі №754/947/22 суд прийшов до висновку про те, що під час застосування правил пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України судам потрібно виходити з наступного: 1) з моменту введення в Україні воєнного стану і до моменту його скасування чи припинення Збройні Сили України та інші утворені відповідно до закону військові формування потрібно вважати такими, що «переведені на воєнний стан»; 2) упродовж дії воєнного стану в Україні та проведення загальної мобілізації належними для застосування судом згаданих вище норм процесуального права є докази (військовий квиток, накази командира військової частини тощо), що містять інформацію про те, що військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору) перебуває на військовій службі; 3) якщо військовослужбовець (сторона або третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору), права якого захищають положення пункту 2 частини першої статті 251 ЦПК України, висловлює власну волю проти зупинення провадження у справі та прагнення продовжувати розгляд справи (особисто або через представника), суд має врахувати його волевиявлення та продовжити здійснювати судочинство у відповідному провадженні.
Приписи п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України не пов'язують можливість застосування цієї норми права з умовою перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, - військовослужбовця у військовій частині, що залучена до ведення безпосередніх бойових дій. До того ж військовослужбовець упродовж особливого періоду може в будь-який момент бути відрядженим до військової частини, задіяної до таких дій (підпункт 4-1 пункту 251 розділу XIV Положення про проходження громадянами України військової служби у Збройних Силах України, затвердженого Указом Президента України від 10 грудня 2008 року № 1153/2008).
Таким чином, норма п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, яка встановлює обов'язок суду зупинити провадження, є спеціальною захисною гарантією для військовослужбовців, які через виконання конституційного обов'язку із захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України (стаття 65 Конституції України) об'єктивно позбавлені можливості брати активну участь у судовому процесі, захищати свої права, свободи та інтереси.
За таких умов розсуд суду є доволі обмеженим у тому, щоб не застосовувати таке обов'язкове зупинення провадження у судовій справі.
Отже, при вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі не є визначальним те, чи бере військовослужбовець, який є стороною у справі і подав таке клопотання, безпосередню участь у бойових діях, а достатнім є його перебування у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан, що має місце в даному випадку та підтверджується відповідними доказами (довідка форми 5).
Таким чином, суд приходить до висновку про наявність фактичних та правових підстав для задоволення клопотання відповідача ОСОБА_3 та зупинення провадження у справі.
Відповідно до п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 2 частини першої статті 251 цього Кодексу, - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
На підставі викладеного та керуючись п.2 ч.1 ст.251 ЦПК України, -
ухвалив:
Клопотання відповідача ОСОБА_3 про зупинення провадження у справі задовольнити.
Зупинити провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Острозького відділу ДВС у Рівненському районі Рівненської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про стягнення переплачених аліментів та відшкодування моральної шкоди - до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан.
Ухвала може бути оскарження в Рівненського апеляційного суду безпосередньо або через Острозький районний суд Рівненської області шляхом подачі апеляційної скарги в п'ятнадцятиденний строк з дня її проголошення, а особою, без якої її постановлено, протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Повний текст ухвали складено 30 грудня 2025 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.
.