Справа №949/1898/23
29 жовтня 2025 року Дубровицький районний суд Рівненської області у складі:
головуючого - судді Отупор К.М.,
при секретарі судового засідання Катюха К.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дубровиця в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги,
Позивач Акціонерне товариство "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" звернувся в суд з позовом до відповідача ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги.
Позовна заява мотивована тим, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" на підставі типового договору розподілу природного газу, який є публічним та регламентує порядок і умови забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи, розподіл (переміщення) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача та переміщення природного газу з метою фізичної доставки Оператором ГРМ обсягів природного газу до об'єктів споживачів, а також правові засади санкціонованого відбору природного газу з газорозподільної системи, надається послуга з розподілу природного газу ФОП ОСОБА_1 по договору розподілу природного газу про що підписана заява-приєднання № 42ІР330-9729-19 від 23 грудня 2019 року до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим). Відповідно до пункту 1.3. Договору, цей Договір є договором приєднання, що укладається з урахуванням вимог статей 633, 634, 641 та 642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання за формою, наведеною у додатку 1 (для побутових споживачів) або у додатку 2 (для споживачів, що не є побутовими) до цього Договору, яку в установленому порядку Оператор ГРМ направляє Споживачу Інформаційним листом за формою, наведеною у додатку 3 до цього Договору, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу. Зокрема, за період з січня 2022 по березень 2023 року споживачу надано послугу з розподілу природного газу, що підтверджується актами наданих послуг з розподілу природного газу на загальну суму 3862 грн. 47 коп. Незважаючи на це, взяті зобов'язання по оплаті не виконані, оплата за надані послуги з розподілу природного газу не проведена. Внаслідок неналежного виконання зобов'язань щодо оплати за споживачем утворилась заборгованість, яка становить 3862 грн. 45 коп. (заборгованість визначена з врахуванням суми переплати - 0,02 грн. за попередній період). Акти наданих послуг направлялись боржнику, однак на даний час не підписані без будь-яких зауважень, а відтак сума до оплати установлюється за даними Оператора ГРМ. Окремо варто зазначити, що фактом приєднання споживача ОСОБА_1 , до умов Договору розподілу природного газу (акцептування договору) є надана споживачем підписана заява-приеднання до умов договору розподілу природного газу (копія заяви додається) та дії, які засвідчують його бажання укласти цей Договір, зокрема, здійснення споживання природного газу на об'єкті нерухомості, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Разом з тим, слід зазначити, що правовідносини між сторонами після скасування державної реєстрації ФОП ОСОБА_1 (копія витягу додається) як суб'єкта підприємницької діяльності не припинилися, оскільки за змістом статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статей 202-208 Господарського кодексу України, частини 8 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, іізичних осіб - підприємців та громадських формувань" від 15 травня 2003 року №755-ІV, у випадку припинення підприємницької діяльності ФОП (із внесенням до Реєстру запису про державну реєстрацію такого припинення) її зобов'язання (господарські зобов'язання) за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за зобов'язаною особою, оскільки вона як фізична особа не перестає існувати та відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Одночасно Великою Палатою Верховного Суду було зроблено висновок про те, що якщо стороною спору про надання комунальних послуг є громадянин як фізична особа - власник об'єкта нерухомого майна, який мав статус суб'єкта підприємницької діяльності, але втратив цей статус, то зміна статусу не зумовлює наслідків у вигляді зміни юрисдикційності такої справи, оскільки у даному спорі вказана особа виступає як фізична особа - власник нерухомого майна, а не суб'єкт підприємницької діяльності. Відповідно до пункту 8.1 Договору, сторони несуть відповідальність згідно з Договором і чинним законодавством України. Відтак, за цим Договором Споживач зобов'язаний виконувати його умови, та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи не належне виконання своїх обов'язків (Розділ VIII Договору). АТ "Рівнегаз" свої зобов'язання виконало в повному обсязі та надало Боржнику послуги з розподілу природного газу. Однак, Боржник оплату в повному обсязі за отримані послуги з розподілу природного газу не проводить, чим порушує вимоги Кодексу ГРМ та Типового договору розподілу природного газу. Заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу станом на 15 травня 2023 року в сумі 3862 грн. 45 коп., боржником не сплачена.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без участі представника, позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, подав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги не визнає, оскільки не має заборгованості перед позивачем.
Відповідно до частини 2 статті 247 Цивільного процесуального кодексу України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується заявлений позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи у їх сукупності і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов слід задовольнити з таких підстав.
Судом при розгляді справи встановлено наступні фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
Згідно статей 12, 13, 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У відповідності до статей 76-83 Цивільного процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень.
Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для суду.
Сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду.
Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам цивільного процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.
Відповідно до статті 8 Конституції України зазначено, що Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції Україниі повинні відповідати їй.
Відповідно до сатті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.
Судом встановлено, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" надає послуги з розподілу природного газу ОСОБА_1 .
Як вбачається із змісту позовної заяви, що АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" є оператором газорозподільної системи, суб'єктом господарювання, що на підставі ліцензії, виданої Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, здійснює діяльність з розподілу природного газу газорозподільною системою, та здійснює щодо неї функції оперативно-технологічного управління.
Відповідно до пункту 37 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировини.
Відповідно до пункту 23 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу", побутовий споживач - фізична особа, яка придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх жилих приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність
ОСОБА_1 , який є відповідачем по справі, є побутовим споживачем послуг з розподілу природного газу за адресою: АДРЕСА_2 .
Між АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" як оператором ГРМ та ОСОБА_1 як споживачем за адресою: АДРЕСА_2 , укладено договір розподілу природного газу (затверджений Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 30 вересня 2015 року №2498) (надалі договір), за умовами якого оператор ГРМ зобов'язується надати Споживачу послугу з розподілу природного газу, а Споживач зобов'язується прийняти зазначену послугу та сплатити її вартість у розмірі, строки та порядку, визначені цим Договором, (пункт 2.1. Договору).
Цей Договір є договором приєднання, що укладаєтьсяз урахуванням вимог статей 633, 634, 641,642 Цивільного Кодексу України на невизначений строк. Фактом приєднання Споживача до умов цього Договору (акцептування договору) є вчинення Споживачем будь-яких дій, які засвідчують його бажання укласти Договір, зокрема надання підписаної Споживачем заяви-приєднання, та/або сплата рахунка Оператора ГРМ, та/або документально підтверджене споживання природного газу (пункт 1.3. Договору).
Відповідно до підпункту 4 розділу VI Кодексу, Договір розподілу природного газу між Оператором ГРМ та споживачем укладається шляхом підписання заяви-приєднання споживача до умов договору розподілу природного газу, що відповідає Типовому договору розподілу природного газу, розміщеному на офіційному веб-сайті Регулятора та Оператора ГРМ та/або в друкованих виданнях, що публікуються на території його ліцензованої діяльності з розподілу газу, і не потребує двостороннього підписання сторонами письмової форми договору.
ОСОБА_1 було підписано заяву-приєднання до умов договору розподілу природного газу (для споживача, що не є побутовим) (типового договору розподілу природного газу, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 № 2498) (а.с. 7).
Абзацами 4, 5 пункту 5 глави 3 розділу VI Кодексу газорозподільних систем визначено, що в разі незгоди споживача приєднуватися до умов договору розподілу природного газу споживач не має права використовувати природний газ із ГРМ та має подати до Оператора ГРМ письмову заяву про припинення розподілу природного газу на його об'єкт.
Фактом приєднання споживача ОСОБА_2 до умов договору розподілу природного газу є надання підписаної заяви-приєднання.
Крім того, суд звертає увагу, що споживачі зобов'язані оплатити житлово-комунальні послуги, якщо вони фактично користувалися ними. Факт відсутності договору про надання житлово-комунальних послуг сам по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі. Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року у справі № 6-2951цс15
Послуга з розподілу природного газу - послуга Оператора ГРМ, яка надається Споживачу та включає в себе забезпечення цілодобового доступу Споживача до газорозподільної системи і розподіл (переміщення) належного Споживачу (його постачальнику) природного газу газорозподільною системою з метою його фізичної доставки до межі балансової належності об'єкта Споживача (пункт 1.4. Договору).
Відповідно до Кодексу газорозподільних систем, затвердженого постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року №2494, побутовий споживач - споживач, що є фізичною особою та придбаває природний газ з метою використання для власних побутових потреб, у тому числі для приготування їжі, підігріву води та опалення своїх житлових приміщень, що не включає професійну та комерційну діяльність.
Річна замовлена потужність об'єкта (об'єктів) споживача на розрахунковий календарний рік визначається Оператором ГРМ виходячи з фактичного обсягу споживання природного газу цим об'єктом за газовий рік, що передував розрахунковому календарному року, який визначається відповідно до вимог цього Кодексу.
Оператор ГРМ зобов'язаний до 12 жовтня щорічно за підсумками газового року проінформувати споживача про фактичний обсяг споживання природного газу об'єктом (об'єктами) споживача за попередній газовий рік, величину планованої місячної плати за послуги розподілу із зазначенням її складових (визначається Оператором ГРМ відповідно до абзацу першого цього пункту). Така інформація може бути надана споживачеві шляхом розміщення її в особистих кабінетах споживача (за наявності), актах приймання-передачі природного газу (для споживачів, що не є побутовими), платіжних документах.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до пункту 6.1. Договору розподілу природного газу оплата вартості послуги Оператора ГРМ з розподілу природного газу здійснюється Споживачем за тарифом, встановленим Регулятором для Оператора ГРМ, що сплачується як плата за річну замовлену потужність, з урахуванням вимог Кодексу газорозподільних систем.
Відповідно до Постанови НКРЕКП України №2765 від 22 грудня 2021 року "Про встановлення тарифу на послуги розподілу природного газу для AT "Рівнегаз", встановлено АТ "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" тариф на послуги розподілу природного газу - у розмірі 1,54 гривень за 1 м-3 на місяць (без урахування ПДВ).
Станом на 15 травня 2023 року (зазначено у позовній заяві) сума заборгованості ОСОБА_1 за розподіл природного газу, згідно розрахунку, наданого позивачем, становить 3862,45 грн.
Відповідно до пункту 8.1 Договору, Сторони несуть відповідальність з Договором і чинним законодавством України.
Відтак, за цим договором Споживач зобов"язаний виконувати його умови та несе передбачену законом відповідальність за невиконання чи неналежне виконання своїх обов"язів (Розділ V111 Договору).
АТ "Рівнегаз" свої зобов"язання виконало в повному обсязі та надало Боржнику послуги з розподілу природного газу. Однак Боржник оплату в повному обсязі за отримані послуги з розподілу природного газу не проводить, чим порушує вимоги Кодексу ГРМ та Типового договору розподілу природного газу. Заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу станом на 15.05.2023 року в сумі 3862, 45 грн. боржником не сплачена.
Статтею 59 Закону "Про ринок природного газу", передбачено, що суб"єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом.
Відповідно до ч.1 ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ч.1 ЦК України уразі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Суд зазначає, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події суд може зобов"язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Відповідно до частини 1 статті 81 Цивільного процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (частина 1 статті 76 Цивільного процесуального кодексу України).
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення.
Зазначений Висновок також акцентує увагу й на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Згідно позиції Європейського суду з прав людини, сформованої, зокрема у справах "Салов проти України", "Проніна проти України" та "Серявін та інші проти України": принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії").
Виходячи з викладеного суд надав правову оцінку виключно визначальним позиціям сторін у даній справі, а не абсолютно усім доводам. При цьому, суд вважає, що це не впливає на обґрунтованість даного судового рішення, а також не свідчить про неповноту дослідження судом обставин справи та доводів сторін.
Внаслідок чого, беручи до уваги вищевикладені обставини, суд приходить до висновку про обгрунтованість позову.
Керуючись статтями 610, 611, 625 Цивільного кодексу України, статтями 10-18, 81, 141, 263-268 , 274-277 Цивільного процесуального кодексу України суд, -
Позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь АТ "Рівнегаз" заборгованість за надані послуги з розподілу природного газу в сумі 3862,45 гривень та судові витрати з оплати судового збору в сумі 2684 гривні.
Рішення може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Рівненського апеляційного суду.
Відомості про учасників справи згідно пункту 4 частини 5 статті 265 Цивільного процесуального кодексу України:
Позивач: Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" (33027, м. Рівне, вул. Івана Вишенського, 4, код ЄДРПОУ 03366701, р/р НОМЕР_1 (для стягнення сум боргу), р/р НОМЕР_2 (для стягнення судових витрат)).
Відповідач: ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: підпис.
Виготовлено з автоматизованої системи документообігу суду.
Суддя Дубровицького
районного суду К.М. Отупор