"29" грудня 2025 р. Справа № 363/7859/25
29 грудня 2025 року м. Вишгород
Суддя Вишгородського районного суду Київської області Рукас О.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 173 КУпАП,-
До Вишгородського районного суду Київської надійшли матеріали справи про адміністративне правопорушення про притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями головуючим суддею було призначено суддю Рукас О.В.
Зі змісту протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 852457 від 26.12.2025 року вбачається, що 11 грудня 2025 року близько о 18 год. 25 хв. в с. Нові Петрівці, вул. Князя Святослава, 169-а, перебуваючи у громадському місці, а саме у приміщенні магазину «Сільпо» гр. ОСОБА_1 образливо чіплявся до гр. ОСОБА_2 , та хапав її за руки.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 173 КУпАП - дрібне хуліганство.
У судове засідання з'явився ОСОБА_1 , будучи повідомленим про права та обов'язки надав суду письмові пояснення та зазначив що провину у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП вона не визнає, висловив заперечення проти складеного протоколу та проти притягнення його до адміністративної відповідальності. В обґрунтування своїх заперечень ОСОБА_1 надав пояснення наступного змісту.
11 грудня 2025 року він з родиною: дружина ОСОБА_3 та донька ОСОБА_4 перебували в магазині « ІНФОРМАЦІЯ_2 » в АДРЕСА_2 , де здійснювали покупки.
Приблизно о 18 год. 25 хв. до них підійшла агресивно налаштована гр. ОСОБА_2 зі своєю донькою ОСОБА_5 , які відразу почали чіплятися та пред'являти претензії до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Декілька разів їм було зроблено зауваження, та висловлено прохання щоб ОСОБА_2 з донькою залишили їх в спокої. Натомість ОСОБА_2 почала погрожувати фізичною розправою його дружині та доньці. Після цього ОСОБА_1 ще раз попросив ОСОБА_2 заспокоїтись, однак її донька - ОСОБА_5 вдарила по обличчю його дружину ОСОБА_3 , чим нанесла забій переніссю. Після цього ОСОБА_1 був змушений захистити свою родину, а саме втрутитись в конфлікт, своїм візком він намагався відгородити свою сім'ю від агресивно налаштованої ОСОБА_2 , та, в свою чергу, тримала його візок, і він взяв її за руку, щоб деблокувати прохід для своєї сім'ї. При цьому ОСОБА_2 нецензурно лаялась, а вони відійшли в сторону, аби не продовжувати незрозумілий конфлікт. Після цього сім'я ОСОБА_6 викликала працівників поліції аби зафіксувати факт вчинення ОСОБА_2 хуліганських дій.
У подальшому, після складання протоколу, вони в супроводі працівників поліції поїхали до травмпункту Вишгородської ЦРЛ, щоб зафіксувати побої у його дружини ОСОБА_3 . Також ними було подано до Вишгородського РУП ГУНП в Київській області заяву про вчинення ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 296 КК України відносно його дружини ОСОБА_3 , на даний час заява знаходиться на розгляді.
Також ОСОБА_1 в своїх поясненнях зазначає, що відносно ОСОБА_2 було відкрито адміністративне провадження за ст. 173 КУпАП, яке на даний час розглянуто Вишгородським районним судом Київської області, та постановою суду ОСОБА_2 визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП.
Крім того ОСОБА_1 вказує, що даний конфлікт відбувся через неприязні стосунки між їх дітьми та особисту неприязнь ОСОБА_2 до його доньки ОСОБА_4 .
Заслухавши особу, яка притягається до адміністративної відповідальності, дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суд доходить до наступних висновків.
Статтею 7 КУпАП встановлено, що провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 245 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП - адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, чи заподіяно матеріальну шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Зазначені обставини встановлюються у відповідності до ст. 279 КУпАП, зокрема, шляхом повного та всебічного дослідження доказів, якими відповідно до ст. 251 КУпАП є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються зокрема і протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами та інше.
Зі змісту ст. 284 КУпАП вбачається, що одним з можливих наслідків розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення є притягнення особи до адміністративної відповідальності шляхом винесення постанови про накладення адміністративного стягнення.
При цьому суд звертає увагу, що винесення постанови про накладення адміністративного стягнення є одним з найсуворіших наслідків вирішення справи про адміністративне правопорушення, оскільки внаслідок накладення стягнення особа зазнає негативних наслідків особистого, майнового чи організаційного характеру, що безумовно призводить до втручання у сферу її особистих прав, свобод та законних інтересів. Внаслідок цього рішення суду про притягнення особи до адміністративної відповідальності має бути достатнім чином обґрунтованим для забезпечення правомірності та пропорційності втручання у сферу особистих прав особи, якого вона зазнає внаслідок накладення на неї стягнення.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності може бути правомірним результатом розгляду і вирішення справи про адміністративне правопорушення, якщо судом у встановленому законодавством порядку шляхом дослідження належних, допустимих, достовірних, достатніх доказів буде встановлено факт вчинення діяння, що відповідно до чинного законодавства містить ознаки складу адміністративного правопорушення, а також вину особи у вчиненні такого діяння.
У ст. 173 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за дрібне хуліганство, тобто нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян.
Об'єктивна сторона вказаного правопорушення характеризується наявністю дій хуліганського характеру, які посягають на захищені законом суспільні відносини, що гарантують спокій громадян, безпеку та порядок у суспільстві. При цьому вказані дії, крім хуліганського характеру, мають певний ступінь цинізму та зухвалості, що, однак, не повинен досягати та перевищувати того рівня, за якого дії особи мають ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ст. 296 КК України.
Зазначений висновок узгоджується з положеннями п. 3 ППВСУ № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», в якому зазначається, що при вирішенні питання про відмежування кримінально караного хуліганства від дрібного слід виходити з того, що відповідно до ч. 1 ст. 296 КК хуліганство - це умисне грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, яке супроводжується особливою зухвалістю або винятковим цинізмом. Якщо таке порушення не супроводжувалось особливою зухвалістю або винятковим цинізмом, його необхідно кваліфікувати як дрібне хуліганство за ст. 173 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
На додаток до цього суд звертає увагу, що об'єктивна сторона вказаного правопорушення містить відкритий перелік альтернативно визначених діянь, які можуть підпадати під ознаки дрібного хуліганства, зокрема, нецензурна лайка в громадських місцях, образливе чіпляння до громадян та інші подібні дії, що порушують громадський порядок і спокій громадян. Відкрий перелік діяння свідчить про те, що дрібнім хуліганством можуть визнаватися будь-які інші дії особи, які прямо не передбачені у диспозиції статті, однак характеризуються певним ступенем зухвалості та цинізму і призводять до настання суспільно-шкідливих наслідків у виді порушення громадського порядку і спокою громадян.
На додаток до цього відкритий перелік діянь, передбачений у ст. 173 КУпАП, покладає на суд, як орган, що здійснює провадження у справах відносно цих адміністративних правопорушень, більш ретельний та додатковий обов'язок виконання вимог ст. 280 КУпАП, тобто проведення повної, всебічної, ретельної оцінки та встановлення всіх необхідних фактичних обставин справи з метою надання категоричного та ствердного висновку щодо наявності у діях особи ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП.
Вказаний висновок випливає з положень п. 16 ППВСУ № 10 від 22.12.2006 року «Про судову практику у справах про хуліганство», в якому зазначається, що судам належить забезпечувати своєчасний і правильний розгляд адміністративних справ про дрібне хуліганство. Суддям слід забезпечувати розгляд справ про дрібне хуліганство в присутності особи, яка його вчинила. Якщо порушник заперечує факт проступку або оспорює обставини його вчинення, необхідно допитати потерпілого, свідків, витребувати додаткові матеріали. У таких випадках доцільно вести протокол судового засідання.
У той же при розгляді даних справ про адміністративне правопорушення суд повинен виважено підходити до виконання вимог ст. 280 КУпАП таким чином, щоб додаткове витребування відомостей, матеріалів та доказів з метою спростування чи підтвердження певних відомостей, що мають значення для справи, не перетворювалося на виконання судом функцій органу обвинувачення. В межах провадження у справі про адміністративне правопорушення суду не характерно виконання функцій щодо збирання доказів як на підтвердження винуватості, так і на її спростування, оскільки це неминуче призводить до перебирання судом на себе функцій органу обвинувачення, що суперечить правовій природі суду.
Таким чином, в межах виконання вимог ст. 280 КУпАП суд, залишаючи за собою право витребування певних відомостей та матеріалів, в основу судового рішення в першу чергу повинен покладати докази, які зібрані та надані органами (посадовими особами), що відповідно до ч. 2 ст. 251 КУпАП, уповноважені на складання протоколу про адміністративне правопорушення. У даному випадку такими уповноваженими особами є працівники поліції.
Судом встановлено, що матеріали справи про адміністративне правопорушення, складені за фактом вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, складаються з протоколу ВАД № 852457 від 26.12.2025, протоколу прийняття заяви ОСОБА_2 від 11.12.2025 року, письмових пояснень ОСОБА_2 від 11.12.2025 рку, письмових пояснень ОСОБА_1 від 11.12.2025 року, письмових пояснень ОСОБА_3 від 11.12.2025 року письмових пояснень неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , опитаної в присутності матері ОСОБА_3 , а також диску з відеозаписами «WhatsApp Video 2025-12-26 at 11.09.40» тривалістю 8 секунд зробленого на телефон ОСОБА_3 та «WhatsApp Video 2025-12-26 at 11.10.04 (1)» тривалістю 56 секунд з камер відеоспостереження.
При дослідженні відеозаписів судом встановлено, що ОСОБА_1 двічі торкається рукою ОСОБА_2 перший раз на 20 секунді запису, відсторонюючи візочком ОСОБА_2 та її доньку від своєї сім'ї та другий раз на 41 секунді запису відсторонюючи ОСОБА_2 від своєї дружини, після того як донька ОСОБА_2 кинулась на його дружину ОСОБА_3 .
З урахуванням оцінки наявних письмових матеріалів справи суд приходить до висновку, що єдиним документом, з якого вбачається факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення є протокол про адміністративне правопорушення та протокол прийняття заяви та письмові пояснення ОСОБА_2 . Однак протокол про правопорушення є процесуальним документом фіксації наявності в діях особи ознак певного адміністративного правопорушення. Протоколом про адміністративне правопорушення визначаються ознаки вчиненого правопорушення, формула обвинувачення, суть інкримінованого правопорушення та межі подальшого судового розгляду. Протокол про адміністративне правопорушення не може бути єдиним беззаперечним доказом, а обставини та факти, зазначені в ньому, мають підтверджуватися доказами, наданими особами, що складали протокол. Письмові пояснення ОСОБА_2 та обставини викладені в протоколі прийняття заяви від ОСОБА_2 не знайшли свого підтвердження під час дослідження відеозаписів, що долучені до матеріалів справи та спростовуються письмовими поясненнями дружини та доньки ОСОБА_1 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .
Натомість, шляхом вільного доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень, судом було встановлено, що постановою Вишгородського районного суду Київської області від 26.12.2025 року у справі № 363/7840/25 ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 173 КУпАП, яке мало місце 11.12.2025 року о 18 годині 25 хвилин в с. Нові Петрівці, вул. Князя Святослава, 169-а, у громадському місці, а саме у приміщенні магазину «Сільпо». Під час слухання справи ОСОБА_2 провину у вчиненні зазначеного адміністративного правопорушення визнала.
Отже, відомості, зазначені у протоколі про адміністративне правопорушення, зокрема, факт вчинення ОСОБА_1 хуліганських дій не підтверджується жодним належним, допустимим, достовірним та достатнім доказом, з якого суд безпосередньо мав би можливість відтворити хронологію всіх обставин та подій вчиненого правопорушення та зробити категоричні висновки щодо наявності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення і вини в його вчиненні.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження у справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи, що відповідно до презумпції невинуватості, яка закріплена у ст. 62 Конституції України, недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості, то суд доходить до висновку, що факт вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173 КУпАП, як і його вина у вчиненні цього правопорушення, не доведені. Тому провадження у справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю з підстав відсутності у діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до ч. 1 ст. 40-1 КУпАП судовий збір стягується з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, лише у разі винесення постанови про накладення адміністративного стягнення. Внаслідок цього судовий збір не підлягає стягненню з ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 23, 33, 34, 35, 173, 247, 279, 280, 283, 284, 285 КУпАП, суддя, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за фактом вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 173 КУпАП, - закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Вишгородський районний суд Київської області шляхом подачі апеляційної скарги в 10-ти денний строк з дня проголошення постанови.
Суддя О.В. Рукас