Справа № 178/486/24
17 грудня 2025 року Криничанський районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючої судді Берелет В.В.,
секретаря Янченко Л.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в с.Кринички в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості за кредитним договором № 14609-09/2022 від 16 вересня 2022 року, обґрунтовуючи вимоги тим, що відповідно до укладеного договору, між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , відповідач, отримав кредит, і, згідно умов договору зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотками за його використання та виконати інші зобов'язання в повному обсязі у строки і на умовах, передбачених договором. Позивач виконав свої зобов'язання за договором, надавши відповідачу кредит, але відповідачем не виконуються належним чином взяті зобов'язання.
30 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30082023/1, про відступлення права вимоги, відповідно до якого, право вимоги за кредитним договором № 14609-09/2022 від 16 вересня 2022 року, що укладений між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , переходить до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Також, 12 січня 2023 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 72199253, за яким відповідач, отримав кредит.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, про відступлення права вимоги, відповідно до якого, право вимоги за кредитним договором № 72199253 від 12.01.2023, що укладений між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , переходить до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Тому, з урахуванням наведеного, представник позивача просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором № 14609-09/2022 в розмірі 29175 грн. та за договором позики № 72199253 в розмірі 21060 грн., загальним розміром 50235 грн. Крім того, представник позивача просить стягнути з відповідача на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» судові витрати.
Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи сповіщений в установленому законом порядку.
Суд, дослідивши письмові докази у справі, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що на підставі ст.1054 ЦК України, 16 вересня 2022 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інвеструм» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 14609-09/2022, згідно умов якого відповідач отримав кредит у розмірі 6500 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 30 днів, з кінцевим терміном повернення кредиту до 15 жовтня 2022 року включно.
30 серпня 2023 року між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 30082023/1, про відступлення права вимоги, відповідно до якого, право вимоги за кредитним договором № 14609-09/2022 від 16 вересня 2022 року, що укладений між ТОВ «ФК «ІНВЕСТРУМ» та ОСОБА_1 , переходить до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Крім того, 12 січня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 було укладено договір позики № 72199253, згідно умов якого відповідач отримав кредит в розмірі 6000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом, строком на 30 днів.
14 червня 2021 року між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 14/06/21, про відступлення права вимоги, відповідно до якого, право вимоги за кредитним договором № 72199253 від 12.01.2023, що укладений між ТОВ «ФК «1 БЕЗПЕЧНЕ АГЕНСТВО НЕОБХІДНИХ КРЕДИТІВ» та ОСОБА_1 , переходить до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.
Статтею 514 ЦК України визначено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1 статті 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов'язань настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі статтею 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 612 цього Кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Відповідач одержав та використав за цільовим призначенням кредитні кошти, про що свідчить розрахунок заборгованості.
Однак, відповідач взяті на себе зобов'язання за кредитними договорами не виконував, у зв'язку з чим допустив виникнення заборгованості:
- за кредитним договором № 14609-09 в розмірі 29175 грн., яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу - 6500 грн.; суми заборгованості за відсотками - 22657 грн.;
- за договором позики № 72199253 в розмірі 21060 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 6000 грн.; суми заборгованості за відсотками - 15060 грн.
Всього сума заборгованості складає 50235 грн.
Враховуючи, що з матеріалів справи вбачається, що відповідач свої зобов'язання перед ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», яке є правонаступником кредиторів, належним чином не виконує, про що свідчить наявність заборгованості, доказів на спростування доводів позивача та суми заборгованості відповідач суду не надав, у зв'язку з чим суд вважає можливим стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість в загальній сумі 50235 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
У відповідності до ч. 3 ст.12, ч. 1 ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 89 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенції) зобов'язує суди давати обгрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо надання обгрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи ( 23 рішення у справі «Проніна проти України» від 18 липня 2006 року № 63566/00).
Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, тому з відповідача також слід стягнути на користь позивача понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 3028 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст.4,13,19,141,259,263-265 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (ЄДРПОУ 35625014, адреса: 01032, м.Київ, вул. Симона Петлюри, 30, реквізити: IBAN № НОМЕР_2 у АТ «ТАСкомбанк»), заборгованість:
- за кредитним договором № 14609-09 в розмірі 29175 грн., яка складається із суми заборгованості за основною сумою боргу - 6500 грн.; суми заборгованості за відсотками - 22657 грн.;
- за договором позики № 72199253 в розмірі 21060 грн., яка складається з суми заборгованості за основною сумою боргу - 6000 грн.; суми заборгованості за відсотками - 15060 грн.,
всього 50235 грн., крім того 3028 грн. судового збору, всього 53263 гривні.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду через Криничанський районний суд шляхом подачі в тридцятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Суддя: В. В. Берелет
р