30 грудня 2025 року
м. Хмельницький
Справа № 686/12047/25
Провадження № 22-ц/820/2561/25
Хмельницький апеляційний суд у складі
колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Янчук Т.О. (суддя-доповідач),
Грох Л.М., Ярмолюка О.І.,
секретар: Плінська І.П.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2025 року (суддя Стефанишин С.Л.) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення коштів в порядку спадкування,
У травні 2025 ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 звернулися в суд із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про стягнення грошових коштів в порядку спадкування.
В обґрунтування позовних вимог зазначили, що ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 помер, а дружина померлого ОСОБА_1 та сини ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є спадкоємцями померлого за законом.
За життя ОСОБА_4 отримував пенсію у відповідності до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб».
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2021 р. у справі №560/3079/21 адміністративний позов ОСОБА_4 до ГУ ПФУ в Хмельницькій області задоволено, визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Хмельницькій області та зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про грошове забезпечення від 26.02.2021 №ХС-41883, з урахуванням виплачених сум.
На виконання цього рішення суду ОСОБА_4 нарахована доплата за період з 01.04.2019 року по 31.08.2021 року в сумі 139993,93 грн., яка залишилась невиплаченою за його життя.
Згідно довідки приватного нотаріуса Оксанюк А.А. спадкоємцями за законом після смерті ОСОБА_4 є його дружина ОСОБА_1 та сини ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .
Також, згідно листа ГУ ПФУ в Хмельницькій області позивачам було відмовлено у виплаті нарахованих, але не виплачених сум, посилаючись на відсутність фінансування та те, що нарахована доплата не входить до складу спадщини.
Із урахування викладеного, позивачі просили стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області на їхню користь нараховану та недоотриману пенсію, набуту ними в порядку спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рівних частках по 46664,64 грн. кожному.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2025 року позов задоволено, стягнуто з ГУ ПФУ в Хмельницькій області на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 грошові кошти, які набуті ними в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 в рівних частинах по 46664,64 грн. кожному, а також судовий збір у розмірі по 466,65 грн. кожному.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив із того, що за життя ОСОБА_4 не було виплачено пенсію в розмірі 139993,93 грн. Отже, ці пенсійні виплати увійшли до складу його спадщини, а позивачі, як єдині спадкоємці за законом прийняли цю спадщину в рівних частинах в установленому порядку.
В апеляційній скарзі ГУ ПФУ в Хмельницькій області, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що на виконання рішення адміністративного суду сума пенсії не була виплачена ОСОБА_4 за життя через відсутність відповідного фінансування.
Апелянт зазначає, що згідно ст.61 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Зазначені суми виплачуються, якщо звернення за ними надійшло не пізніше 6 місяців після смерті пенсіонера. Просить суд звернути увагу, що доказів того, що ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 є єдиними спадкоємцями після смерті ОСОБА_4 , що мають право на одержання сум нарахованих на виконання рішень судів позивачами не надано. Отже висновок суду першої інстанції щодо стягнення з відповідача на користь ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4 в рівних частинах по 46664,64 грн. кожному грн. недоотриманої пенсії, є помилковим та необґрунтованим.
Відзиву на апеляційну скаргу від інших учасників по справі не надходило.
В судове засідання представник ГУ ПФУ в Хмельницькій області не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Судова повістка доставлена до електронного кабінету 24.11.2025року.
Позивачі в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення судових повісток.
Згідно з частиною 2 статті 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення з огляду на наступне.
В силу вимог ч. 1 ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до ч. 1 ст.375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2021 р. у справі №560/3079/21 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області та зобов'язано ГУ ПФУ в Хмельницькій області здійснити перерахунок та виплату пенсії, починаючи з 01 квітня 2019 року, на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_2 про грошове забезпечення від 26.02.2021 №ХС-41883, з урахуванням виплачених сум.
ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_4 помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 .
16 жовтня 2023 року приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Оксанюк А.А. заведена спадкова справа №169-2023 після смерті ОСОБА_4 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується матеріалами цієї спадкової справи, згідно з якою сини померлого ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , а також дружина померлого ОСОБА_1 є спадкоємцями за законом в рівних частках, про що видано свідоцтва про право на спадщину.
26 березня 2025 року позивачами подана заява про проведення виплати неодержаної пенсії у зв'язку із смертю ОСОБА_4 згідно рішення суду,
Відповідно до листа Головного управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області від 04.04.2025 року, ГУ ПФУ в Хмельницькій області, розглянувши заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , від 26.03.2025 року щодо виплати коштів, які підлягали виплаті ОСОБА_4 , повідомило заявників, що на виконання рішення Хмельницького окружного адміністративного суду №560/3079/21 ГУ ПФУ в Хмельницькій області проведено перерахунок пенсії за період з 01.04.2019 року по 31.08.2021 року, та була нарахована доплата у розмірі 139993,93 грн.,
Однак, за життя ОСОБА_4 вказані суми виплачені не були.
Наведені обставини підтверджуються матеріалами справи.
Статтями 1216, 1217 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
За змістом статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу.
У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки (стаття 1261 ЦК України).
В силу частини першої статті 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.
Згідно з частиною першою статті 1269, частиною першою статті 1270 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини. Для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.
Із положень статті 1227 ЦК України слідує, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Як передбачено статтею 52 Закону України від 9 липня 2003 року №1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон №1058-IV), сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, виплачується по місяць смерті включно членам його сім'ї, які проживали разом з пенсіонером на день його смерті, у тому числі непрацездатним членам сім'ї, зазначеним у частині другій статті 36 цього Закону, які знаходилися на його утриманні, незалежно від того, проживали вони разом з померлим пенсіонером чи не проживали. Члени сім'ї, зазначені в частині першій цієї статті, повинні звернутися за виплатою суми пенсії померлого пенсіонера протягом шести місяців з дня відкриття спадщини. У разі відсутності членів сім'ї, зазначених у частині першій цієї статті, або у разі незвернення ними за виплатою вказаної суми в установлений частиною другою цієї статті строк сума пенсії, що належала пенсіонерові і залишилася недоотриманою у зв'язку з його смертю, входить до складу спадщини.
Відповідно до частини першої статті 91 Закону України від 5 листопада 1991року №1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» суми пенсії, що належали пенсіонеру і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, передаються членам його сім'ї, а в разі їх відсутності входять до складу спадщини.
Згідно зі статтею 61 Закону України від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби» (далі Закон №2262-ХІІ) суми пенсії, що підлягали виплаті пенсіонерові з числа військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом та членів їх сімей і залишилися недоодержаними у зв'язку з його смертю, не включаються до складу спадщини і виплачуються тим членам його сім'ї, які належать до осіб, що забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника. Проте батьки і дружина (чоловік), а також члени сім'ї, які проживали разом із пенсіонером на день його смерті, мають право на одержання цих сум і в тому разі, якщо вони не належать до осіб, які забезпечуються пенсією у разі втрати годувальника.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що спадщиною є сукупність прав та обов'язків, які в разі смерті фізичної особи (спадкодавця) переходять від нього до інших осіб (спадкоємців). Об'єктом спадкування можуть бути лише права та обов'язки, які належали спадкодавцеві на момент його смерті.
Право на спадщину переходить лише до спадкоємців, які прийняли спадщину в установленому порядку. У разі неприйняття спадщини спадкоємцями за заповітом право на спадкування виникає у спадкоємців за законом почергово.
Дружина та діти спадкодавця відноситься до спадкоємців першої черги за законом.
Суми пенсії, які не були одержані спадкодавцем за життя, входять до складу спадщини за сукупності наступних умов: спадкодавець за життя мав право на їх одержання та не реалізував це право; після смерті спадкодавця відсутні члени його сім'ї (або їх неможливо встановити).
Положення частин другої, третьої статті 52 Закону №1058-IV, які є спеціальними стосовно правовідносин про спадкування сум пенсії, не обмежують право на отримання сум пенсії, що належала пенсіонерові і не була ним отримана у зв'язку з його смертю. Ці положення тільки визначають подію, умови, час, коло осіб і їх правове становище, предмет правовідносин, із настанням яких можлива виплата недоотриманої пенсії померлого пенсіонера. Приміром, недоотримана пенсія померлого пенсіонера виплачується як пенсія членам його сім'ї за умови, якщо саме ці суб'єкти правовідносин звернулися за її виплатою упродовж шести місяців з дня відкриття спадщини, а якщо у цей проміжок часу не звернулися, сума недоотриманої пенсії набирає іншої правової якості переходить у спадщину, яку члени сім'ї та/або інші особи, але вже як спадкоємці, можуть отримати як спадщину.
Саме таку правову позицію висловив Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 23 вересня 2020 року (справа №428/6685/19), яка згідно з частиною четвертою статті 263 ЦПК України має враховуватися судами при застосуванні норм права.
Оскільки ОСОБА_4 за життя було здійснено перерахунок пенсії на підставі рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.04.2021 року у справі №560/3079/21, а позивачі як спадкоємці за законом в установленому порядку прийняли спадщину після його смерті, тому вони набули право на отримання нарахованої, але не виплаченої пенсії.
Стягнення спадкоємцем у судовому порядку нарахованої на підставі вказаного рішення, але не виплаченої спадкодавцю за життя суми пенсії, не призведе до подвійного стягнення з держави одних і тих самих сум.
Таким чином, суд першої інстанції, на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилались як на підставу своїх вимог і заперечень підтверджених відповідними доказами, дійшов правильного й обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для задоволення позову.
Посилання ГУ ПФУ в Хмельницькій області на те, що позивачами не надано до суду доказів того, що вони є єдиними спадкоємцями померлого ОСОБА_4 , що мають право на одержання спірних коштів, спростовуються наявними у справі доказами.
Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, в тому числі з положеннями Закону №1058-IV та Закону №2262-ХІІ. Доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є безпідставними.
Рішення суду першої інстанції ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного Фонду України в Хмельницькій області залишити без задоволення.
Рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, проте може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 31 грудня 2025 року.
Судді: Т.О. Янчук
Л.М. Грох
О.І. Ярмолюк