Справа № 303/8033/25
2/303/3059/25
про залишення позовної заяви без руху
30 грудня 2025 року м. Мукачево
Суддя Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області Курах Л.В., розглянувши матеріали за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,-
ОСОБА_1 звернулася до суду з вищевказаним позовом.
При вирішенні питання щодо можливості прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд, передусім, виходить з того, що подана позовна заява повинна бути подана з додержанням вимог, визначених ст.ст. 175-177 ЦПК України.
Відповідно до п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), а також реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості позивачу відомі), відомі номери засобів зв'язку та адреси електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету
Частиною 1 ст. 27 ЦПК України передбачено, що позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відповідно до Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» місцем проживання особи є житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.
Місцем перебування особи є адміністративно-територіальна одиниця, на території якої особа проживає строком менше шести місяців на рік.
Відповідно до Правил реєстрації місця проживання, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 207 від 02 березня 2016 року громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов'язані протягом 30 календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання.
Відомості про реєстрацію/зняття з реєстрації місця проживання вносяться до паспорта громадянина України, тимчасового посвідчення громадянина України, посвідки на постійне проживання, посвідки на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист (далі - документи, до яких вносяться відомості про місце проживання), а відомості про реєстрацію місця перебування - до довідки про звернення за захистом в Україні (документ, до якого вносяться відомості про місце перебування) шляхом проставлення в них відповідного штампа реєстрації місця проживання/перебування особи за формою згідно з додатком 1.
Згідно із ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Відповідно до ч. 9, ч. 10 ст. 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцем знаходження майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцем знаходження його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Відповідно до норми ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.
З позовної заяви вбачається, що місце проживання позивачки за адресою: АДРЕСА_1 , сторони не мають спільних дітей, шлюб між ними зареєстрований в Україні.
Як зазначено в позовній заяві, місце проживання відповідача ОСОБА_2 є АДРЕСА_2 , без номера (нині с.Широке), Софіївської селищної ради, Криворізького району, Дніпропетровської область.
Судом 22.10.2025 року було надіслано запит до Єдиного державного демографічного реєстру, однак згідно з відповіді №1918717 від 22.10.2025 року встановити адресу місця реєстрації неможливо.
З відповіді ДМС України № 6.2-14716/6-25 від 28.10.2025 року встановлено, що за наявною в ДМС інформацією, місце проживання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , не встановлено.
З відповіді виконавчого комітету Софіївської селищної ради №3046 від 24.12.2025 року встановлено, що ОСОБА_2 на території Софіївської селищної ради не зареєстрований.
Таким чином, за інформацією, що наявна в суду, відповідач не має зареєстрованого місця проживання чи перебування на території м.Мукачева чи Мукачівського району, що в свою чергу позбавляє суд можливості визначити підсудність вказаної позовної заяви саме Мукачівському міськрайонному суді Закарпатської області.
Звертаючись до Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області в порядку ст. 27 ЦПК України з позовом про розірвання шлюбу позивачка повинна надати докази, що підтверджують реєстрацію місця проживання/перебування відповідача на території, на яку поширюється юрисдикція Мукачівського міськрайонного суду Закарпатської області.
Інформація отримана суддею на виконання вимог ч. 6 ст. 187 ЦПК України не дає можливості встановити зареєстроване у встановленому законом порядку місце проживання відповідача.
Таким чином, позивачу потрібно надати: дані про останнє відоме місце проживання відповідача; докази наявності або відсутності угоди, згідно якої сторони передбачили підсудність справи про розірвання шлюбу, наявності у відповідача майна на території України.
Згідно з ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог ст. ст. 175, 177 ЦПК України, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Відповідно до ч. 2 ст. 185 ЦПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
З огляду на викладене, позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши позивачу строк для усунення недоліків.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185 ЦПК України,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Повідомити позивача про необхідність усунення недоліків, вказаних у мотивувальній частині цієї ухвали, протягом п'яти днів з дня отримання ухвали.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява вважається неподаною і повертається позивачеві (ч. 3 ст. 185 ЦПК України).
Копію ухвали надіслати позивачу.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Л.В.Курах