Справа №: 398/5224/25
провадження №: 3/398/1533/25
Іменем України
"15" грудня 2025 р. Суддя Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області Дубровська Надія Миколаївна, розглянувши справу про адміністративне правопорушення стосовно
ОСОБА_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , працюючої директором ТОВ «Агроальянс ЛТД», проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч.1 ст. 163-1 КУпАП
Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення № 1860 від 15.08.2025 року, при проведенні документальної планової виїзної перевірки ТОВ «Агроальянс ЛТД», встановлено, що директором ОСОБА_1 , вчинене правопорушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку, а саме: п.п. 14.1.36, пп. 14.1.231, пп.14.1.257 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44 п. 134.1 ст. 134, п.135.1 ст.135, пп. 140.4.4 п. 140.4 ст. 40 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), п.7, п.19 Міжнародного (стандарту) бухгалтерського обліку 18 «Дохід», п. 10, п. 11, п. 34 МСБО 2 «Запаси», п. 69 МСБО 1 «Подання фінансової звітності», МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», п.п. 45, 46, 47 МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов'язання та умовні активи», § 9, 46, 47 МСБО 39 «Фінансові інструменти: визнання та оцінка», в результаті чого завищено від'ємне значення об'єкта оподаткування на суму 39 996 825 гривень; п.п. 14.1.231 п. 14.1 ст. 14, п. 44.1 ст. 44, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.198.1, п.198.2, п.198.3 ст.198, п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого встановлено: заниження податку на додану вартість у періоді, що перевірявся, на загальну суму 11 833 609 грн, в т.ч. по періодах: липень 2020 року на суму 1264424 грн, жовтень 2020 року на суму 1786955 грн, вересень 2021 року на суму 2042791 грн, жовтень 2021 року на отчу 204118 грн, травень 2022 року на суму 2880106 грн, вересень 2023 року на суму 1526326 грн, грудень 2024 року на суму 2128889грн.; заниження суми від'ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного періоду (рядок 21 Декларації з податку на додану вартість) за березень 2025 року на суму 1 047 878 гривень; п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI (зі змінами та доповненнями)на дату виникнення податкових зобов'язань не складено податкові накладні в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та не зареєстровано їх в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом терміни; п. 201.10 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями), в результаті чого несвоєчасно зареєстровано податкові накладні; п. 63.3 ст. 63 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями), відсутні та не подано у встановлені терміни до контролюючого органу всього по 25 об'єктам (31 повідомлення); п.п. 49.18.2 п. 49.18 ст. 49, п.п. 250.2.1 п. 250.2, п. 250.9 ст. 250 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VІ (зі змінами та доповненнями), в частині несвоєчасного подання до контролюючого органу податкових декларацій з екологічного податку: за 2 квартал 2021 року, за З квартал 2021 року, З квартал 2023 року, З квартал 2024 року та 1 квартал 2025 року; п. 231.6 статті 231 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-V1 (зі змінами та доповненнями) в частині реєстрації акцизних накладних з порушенням граничних термінів для такої реєстрації в Єдиному реєстрі акцизних накладних.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковані органом, який склав протокол про адміністративне правопорушення за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, як порушення встановленого законом порядку ведення податкового обліку.
ОСОБА_1 в судові засідання не з'явилася, повідомлялася про час та місце його проведення завчасно та належним чином, про поважність причин неявки суд не повідомила. Заяв та клопотань щодо розгляду справи за її відсутністю до суду не надала.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Смалиус І.В. в судове засідання не з'явилася, повідомлялася про час та місце його проведення завчасно та належним чином. Надала суду заву про закриття провадження у справі, у зв'язку із закінченням строку притягнення ОСОБА_1 до адмінінстративної відповідальності.
Положеннями ст. 268 КУпАП не передбачено обов'язкової участі у розгляді особи, стосовно якої складено протокол за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року, суди застосовують рішення Європейського суду з прав людини, як джерело права.
Статтею 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 року № 475/ 97- ВР, гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Таким чином, суд вважає за необхідне проведення розгляду справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, оскільки затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та наявні в ній докази, суд приходить до наступного.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Як зазначено у ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. ст. 252, 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 2, ч. 7 ст. 38 КУпАП, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушень, а при триваючому правопорушенні не пізніше як через три місяці з дня його виявлення. У разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через місяць з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження.
Згідно практики Європейського Суду з прав людини (п. 137 Рішення від 09.01.2013 року у справі «Олександр Волков проти України», заява № 21722/11) закріплення строків давності слугує задля забезпечення юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від незаявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від судів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не містить визначення терміну триваючого правопорушення. В той же час, від правильного визначення моменту, коли правопорушення вважається вчиненим та виявленим залежить можливість притягнення до адміністративної відповідальності.
Триваючим адміністративними проступками є проступки, пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), які припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності».
Така ж сама правова позиція викладена у постанові Пленуму Верховного Суду України № 6 від 24.06.1988 року у п. 6 якої роз'яснено, що при перевірці додержання органом (посадовою особою) встановленого ст.38 КУпАП строку застосування адміністративного стягнення судам слід мати на увазі, що при правопорушеннях, які тривають (самоправне зайняття жилого приміщення - ст. 151 КУпАП, порушення або невиконання встановлених правил пожежної безпеки - ст. 175 КУпАП, невиконання обов'язків по вихованню і навчанню дітей - ст. 184 КУпАПта ін.), зазначений строк обчислюється з дня виявлення правопорушення.
Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.
Вказане правопорушенням не є триваючим, а застосування адміністративного стягнення поза межами тримісячного строку з дня його вчинення, є неправомірним.
Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю в зв'язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків передбачених у статті 38 КУпАП.
Виключення провадження у справах про адміністративне правопорушення за спливом строків ст.38 КУпАП є формою вираження відмови держави від притягнення особи до адміністративної відповідальності, а метою останньої є доведення вини. Отже, поєднання закриття справи із одночасним визнанням вини особи у вчиненні адміністративного правопорушення є взаємовиключними рішеннями. Дана норма є імперативною і не передбачає обов'язку суду визначати питання вини особи за межами строку, передбаченого ст. 38 цього Кодексу.
Прийняття таких двох взаємовиключних рішень в одній постанові про закриття справи свідчить про порушення права людини на справедливий суд, передбаченого ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року.
Тобто, суд позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та вирішувати питання про винуватість або невинуватість ОСОБА_1 а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 7 ст. 247 КУпАП.
Керуючись ст.38, п. 1 ч. 1 ст.247, ст.283-285 КУпАП, суд,
Провадження по справі про притягнення ОСОБА_1 , громадянки України, реєстраційний номер облікової картки платника податку НОМЕР_1 , до адміністративної відповідальності за ч.1ст.163-1 КУпАП закрити, у зв'язку з закінченням строків накладення адміністративного стягнення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її винесення шляхом подачі апеляційної скарги до Кропивницького апеляційного суду через Олександрійський міськрайонний суд Кіровоградської області.
Суддя Олександрійського
міськрайонного суду
Кіровоградської області Надія Миколаївна Дубровська