Справа № 932/20437/25
Провадження № 1-кп/932/1957/25
про продовження запобіжного заходу
30 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі колегії суддів:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
при секретарі - ОСОБА_4 ,
за участю прокурора - ОСОБА_5 ,
захисника ОСОБА_6 ,
потерпілого ОСОБА_7 ,
представника потерпілого ОСОБА_8 ,
розглянувши в підготовчому судовому засіданні в залі суду в місті Дніпро обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025040000000821 від 01.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, з середньою спеціальною освітою, розлученого, не судимого, непрацевлаштованого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживаючого: АДРЕСА_2 , за ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.6,11 ч.2 ст.115 КК України, -
На розгляд Шевченківського районного суду міста Дніпра надійшов обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025040000000821 від 01.09.2025 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.6,11 ч.2 ст.115 КК України.
В підготовчому судовому засіданні при з'ясуванні питань, пов'язаних з підготовкою до судового розгляду, прокурор, посилаючись на відповідність обвинувального акту вимогам ст.291КПК України та відсутність підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст.314 КПК України, просив суд призначити обвинувальний акт до судового розгляду.
Одночасно, у зв'язку зі спливом застосованого до обвинуваченого ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою та продовженням існування ризиків, передбачених пунктами 1, 3 ч.1 ст.177 КПК України, прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому запобіжного заходу на 60 днів.
Обгрунтовуючи доцільність продовження обвинуваченому запобіжного заходу, прокурор посилався на тяжкість інкримінованого обвинуваченому кримінального правопорушення, суворість передбаченого законом покарання та високий ступінь суспільної небезпеки, зумовленої наслідками не лише для конкретних осіб, а й для суспільства в цілому. Вважав, що в разі не продовження обвинуваченому запобіжного заходу у виді тримання під вартою останній може ухилитися від суду з метою уникнення покарання, що створить перешкоди для судового розгляду кримінального провадження. Так само, з метою з метою уникнення кримінальної відповідальності обвинувачений, перебуваючи на волі, може вдатися до незаконного впливу на свідків з метою їх схилення до дачі показань на його користь. Зазначаючи на вказані ризики як існуючі та вважаючи, що більш м'які запобіжні заходи не здатні забезпечити належної процесуальної поведінки обвинуваченого, прокурор просив суд його клопотання задовольнити.
Клопотання прокурора було підтримано потерпілою стороною.
Сторона захисту проти задоволення клопотання прокурора заперечувала, просила змінити обвинуваченому ОСОБА_9 запобіжний захід з тримання під вартою на домашній арешт, обгрунтовуючи клопотання необхідністю підтримки стану його здоров'я та невідповідністю викладених в обвинувальному акті обставин фактичним обставинам.
Судом встановлено, що обвинувальний акт складено у відповідності з вимогами ст.291 КПК України, інкриміноване обвинуваченому кримінальне правопорушення підсудне Шевченківському районному суду міста Дніпра, підстав для прийняття рішень, передбачених пунктами 1-4 частини третьої ст.314 КПК України, не встановлено, тому обвинувальний акт підлягає призначенню до судового розгляду у відкритому судовому засіданні у складі колегії суддів.
Вирішуючи питання продовження обвинуваченому запобіжного заходу, колегія суддів, надавши оцінку доводам клопотання та обставинам, з якими закон пов'язує можливість продовження строку тримання під вартою, дійшла висновку про задоволення клопотання прокурора з огляду на таке.
Згідно з положеннями ч. 2 ст.177, ст.197 КПК України, підставою продовження строків тримання під вартою є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України.
Метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання наявним ризикам.
Порядок продовження строку тримання під вартою регулюється статтею 199 КПК України, згідно положень якої прокурор, звертаючись до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою, має навести і довести перед судом, що заявлені ризики не зменшилися або з'явилися нові, які виправдовують тримання під вартою.
Згідно положень ч.3 ст.315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд, додержуючись правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу, за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити, продовжити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого.
Як слідує зі змісту висунутого обвинувачення, ОСОБА_9 обвинувачується в організації закінченого замаху на вбивство, тобто умисного протиправного заподіяння смерті іншій людині з корисливих мотивів, вчиненого на замовлення.
Ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра від 12.09.2025 до ОСОБА_9 був застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою, який ухвалою слідчого судді цього ж суду був продовжений до 04.01.2026 з можливістю застосування застави в розмірі 300 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 908 400 грн., з покладенням обов'язків, передбачених ст.194 КПК України.
Обговорюючи питання продовження існування ризиків з числа передбачених ст.177 КПК України, на які вказував прокурор, та неможливість їх усунення у менш обтяжливий спосіб, ніж тримання обвинуваченого під вартою, колегія суддів враховує дані про особу обвинуваченого, характер і тяжкість інкримінованого обвинуваченому злочину, суворість передбаченого законом покарання, які самі по собі хоча і не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте у сукупності з іншими обставинами, зокрема наявністю публічного інтересу, очікуванням суспільства на справедливе рішення, попри презумпцію невинуватості, переважають над повагою до особистої свободи і збільшують ризик переховування від суду настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.
Наведені прокурором ризики, як можливе переховування від суду, так і можливість незаконного впливу на свідків, колегія суддів вважає існуючими і доведеними. Усвідомлюючи суворість і невідворотність покарання, яке вимірюється у виді тривалого позбавлення волі, обвинувачений може вчинити дії, спрямовані на переховування від суду, з метою уникнення покарання.
З огляду на стадію судового провадження, коли суд ще не перейшов у стадію судового розгляду по суті, вагомим ризиком є імовірність вчинення обвинуваченим незаконного впливу на свідків з метою використання їх показань на свою користь.
Беручи до уваги наведене, характер, мотиви і суспільну небезпечність інкримінованого обвинуваченому злочину, а також стадію судового провадження, колегія суддів дійшла висновку про обґрунтованість клопотання прокурора та доцільність продовження обвинуваченому строку тримання під вартою, так як ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, на даний час не відпали і продовжують існувати.
Суд погоджується з думкою прокурора, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім як тримання під вартою, не відповідатиме меті та законодавчо визначеним підставам їх застосування і не зможе запобігти існуючим ризикам.
До того ж, кримінальний процесуальний Кодекс не вимагає доказів того, що обвинувачений обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснити у конкретному кримінальному провадженні, оскільки під поняттям «ризик» слід розуміти обґрунтовану ймовірність протидії обвинуваченого кримінальному провадженню у формах, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, що прокурором цілком доведено.
Отже, запобіжний захід у виді тримання під вартою з урахуванням вище наведених обставин відповідатиме меті його застосування. Обставин, які б свідчили про те, що обраний захід забезпечення кримінального провадження у вигляді тримання під вартою не виправдовує такий ступінь втручання у права і свободи обвинуваченого, судом не встановлено.
Розмір застави, визначений ухвалою слідчого судді Індустріального районного суду міста Дніпра та покладені на обвинуваченого обов'язки в разі її внесення колегія суддів вважає за необхідне залишити тими ж.
Доводи сторони захисту про можливість забезпечення належної процесуальної поведінки обвинуваченого ОСОБА_9 шляхом застосування до нього більш м'якого запобіжного заходу колегія суддів вважає непереконливими і вважає, що більш м'який запобіжний захід не гарантуватиме належної процесуальної поведінки обвинуваченого і не зможе запобігти існуючим ризикам. Доказів неможливості перебування обвинуваченого під вартою за станом здоров'я стороною захисту суду не представлено, а питання відповідності чи невідповідності обставин, викладених в обвинувальному акті, фактичним обставинам, як і доведеності чи недоведеності винуватості обвинуваченого за висунутим йому обвинуваченням є передчасним, так як на даній стадії суд цих питань не вирішує.
Керуючись ст.ст.176-178,183, 315,331 КПК України, колегія суддів -
Призначити обвинувальний акт у кримінальному провадженні № 12025040000000821 за обвинуваченням ОСОБА_9 за ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.6,11 ч.2 ст.115 КК України до судового розгляду на 06 січня 2026 року на 15.30 год. в приміщенні Шевченківського районного суду міста Дніпра і здійснювати його у відкритому судовому засіданні судом колегіально.
В судове засідання викликати учасників судового провадження.
Клопотання прокурора про продовження ОСОБА_9 запобіжного заходу у виді тримання під вартою - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченому за ч.3 ст.27, ч.2 ст.15, п.п.6,11 ч.2 ст.115 КК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою з утриманням його в Державній установі «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» строком на 60 днів, по 27 лютого 2026 року включно з можливістю внесення застави в раніше визначеному розмірі, що становить 300 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб і складає 908 400 грн. (дев'ятсот вісім тисяч чотириста грн.), яка може бути внесена як самим обвинуваченим так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок Територіального управління Державної судової адміністрації України в Дніпропетровській області.
У разі звільнення ОСОБА_9 з-під варти у зв'язку з внесенням ним застави покласти на нього наступні обов'язки:
- прибувати до суду за кожним його викликом;
- не відлучатися з міста Дніпра, в якому він постійно проживає, без дозволу суду;
- повідомляти суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;
- утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками у даному кримінальному провадженні з приводу його обставин;
- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, а також інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну.
Строк дії обов'язків у разі внесення застави визначити два місяці з дня її внесення.
Застава у визначеному розмірі може бути внесена обвинуваченим або заставодавцем у будь-який момент протягом строку дії ухвали про продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
З моменту звільнення з-під варти у зв'язку з внесенням застави обвинувачений вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у виді застави.
Контроль за виконанням ухвали покласти на прокурора.
У задоволенні клопотання сторони захисту про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на домашній арешт - відмовити.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її проголошення і може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Ухвала суду підлягає негайному виконанню після її оголошення і в частині продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Дніпровського апеляційного суду протягом п'яти днів з моменту її проголошення, а особою, яка тримається під вартою, з моменту отримання копії ухвали.
Копію ухвали вручити учасникам судового провадження та направити начальнику ДУ «Дніпровська установа виконання покарань (№4)» для виконання.
Резолютивна частина ухвали проголошена 30.12.2025, повний текст ухвали проголошено 31.12.2025 о 08.00 год.
Головуючий суддя ОСОБА_1
Судді ОСОБА_2
ОСОБА_3