Справа № 946/10339/25 Провадження № 3/946/2887/25
29 грудня 2025 року суддя Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області Пащенко Т.П., розглянувши адміністративні матеріали, які надійшли від Ізмаїльського районного відділу поліції Головного управління національної поліції в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
про притягнення до адміністративної відповідальності за ч.3 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Відповідно до наданих матеріалів ОСОБА_1 20.12.2025 року о 17 год. 15 хв. керував мотоблоком "Форте", у складі з причіпом, б.н., належним йому, по вул. Придунайська біля буд. №200 в м.Ізмаїлі Одеської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у встановленому порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 20.03.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк один рік та стягнуто судовий збір. Постанова суду набрала чинності 01.04.2025 року.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 25.04.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки та стягнуто судовий збір. Постанова суду набрала чинності 07.05.2025 року.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 04.09.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 34 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки та стягнуто судовий збір.
Постановою Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 10.12.2025 року, ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 51 000 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк три роки та стягнуто судовий збір.
Притягуваний ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, однак в судове засідання не з'явився, про причину неявки суду не повідомив, заяв чи клопотань по справі суду не надав.
Справу може бути розглянуто під час відсутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи (ч. 1 ст. 268 КУпАП).
Оскільки є дані про своєчасне сповіщення притягуваного ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи і від нього не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, суд у відповідності до ч. 1 ст. 268 КУпАП вважає за можливе розглянути справу у його відсутності.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що в діях водія ОСОБА_1 наявні ознаки складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.130 КУпАП, з наступних підстав.
Так, відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці данні встановлюються, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, а також іншими документами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису.
Згідно частини 3 ст.130 КУпАП адміністративна відповідальність настає за вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до даного протоколу про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 20.12.2025 року о 17 год. 15 хв. керував мотоблоком "Форте", у складі з причіпом, б.н., належним йому, по вул. Придунайська біля буд. №200 в м.Ізмаїлі Одеської області з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови. Від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу та у медичному закладі у встановленому порядку водій відмовився, чим порушив п. 2.5 Правил дорожнього руху, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 (далі - ПДР) та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст.130 КУпАП.
Обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення підтверджуються матеріалами справи.
Суд визнає зазначені докази допустимими, оскільки вони зібрані з дотриманням вимог ст.266 КУпАП, Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 р. № 1103, а також Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України 09 листопада 2015 року № 1452/735, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Зі змісту ч. 1 ст. 266 КУпАП випливає, що оглядові на стан алкогольного сп'яніння підлягають особи, які керують транспортними засобами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного сп'яніння.
Відповідно до п. 2 Розділу І «Загальні положенні» Інструкції, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі - поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
У п. 3 Розділу І «Загальні положення» Інструкції визначені ознаки алкогольного сп'яніння, які дають підстави поліцейському вважати, що особа перебуває у стані сп'яніння, серед яких запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, тремтіння пальців рук, які були виявлені поліцейським у притягуваного ОСОБА_2 , а тому були підставами для проведення його огляду.
Відповідно до п. 2.5. Правил дорожнього руху (далі - ПДР) водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Однак, з сукупності усіх досліджених судом доказів випливає, що ОСОБА_1 в порушення вимог п. 2.5 ПДР, на вимогу поліцейських пройти у встановленому порядку огляд з метою встановлення стану алкогольного сп'яніння відмовився.
Той факт, що ОСОБА_1 протягом року двічі вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП, підтверджується довідкою інспектора роти з обслуговування міста Ізмаїл УПП в Одеській області ДПП від 22.12.2025 року та постановами суддів Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області.
Отже, аналіз сукупності усіх даних, що містяться в досліджених у суді доказах, дозволяє суду дійти висновку про наявність адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 130 КУпАП, та про доведеність винності ОСОБА_1 в їх вчиненні.
Згідно положень ст. 23 КУпАП, адміністративні стягнення є мірою відповідальності і застосовуються з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчинення нових правопорушень, як самим правопорушником, так і іншими особами.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, Європейський суд з прав людини постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Суд враховує характер вчиненого ОСОБА_1 правопорушення, його особу, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, а також те, що ОСОБА_1 вчинив умисне правопорушення, характер яких вказує на те, що воно є грубими.
Отже, враховуючи зазначені обставини справи, беручи до уваги особу ОСОБА_1 санкцію ч. 3 ст. 130 КУпАП, суд дійшов висновку про те, що для його виховання в дусі додержання законів України, а також запобігання нових правопорушень, буде достатнім застосування адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкції за вчинене правопорушення, передбачає ч.3 ст. 130 КУпАП, оскільки в даному випадку таке стягнення повністю досягне мети його застосування, у зв'язку з чим суд не вбачає підстав для накладення більш суворого стягнення, з числа передбачених санкцією ч.3 ст. 130 КУпАП, а саме такого стягнення, як адміністративний арешт.
Враховуючи, що санкцією частини 3 ст.130 КУпАП встановлений безальтернативний вид стягнення у виді накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, суд дійшов висновку про необхідність накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 грн. з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк десять років, без конфіскації транспортного засобу, так як суду не надано належних доказів знаходження у приватній власності у порушника транспортного засобу, яким він керував.
У силу ч. 1 ст. 401 КУпАП, з ОСОБА_1 має бути стягнутий судовий збір в розмірі, передбаченому п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 01.01.2025 року, що складає 605,50 грн.
Керуючись ст. ст. 27, 130, 283 - 285 КУпАП, суд -
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 51 000,00 (п'ятдесят одна тисячу гривень нуль копійок) гривень, з позбавленням права керування всіма видами транспортних засобів на строк десять (10) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 605,60 (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) гривень.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова про накладення адміністративного стягнення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги та підлягає зверненню до виконання протягом трьох місяців з моменту її винесення. В разі ж оскарження постанови перебіг строку давності звернення її до виконання зупиняється до розгляду скарги.
Суддя: Т.П.Пащенко