Справа № 601/1964/25Головуючий у 1-й інстанції Мочальська В.М.
Провадження № 22-ц/817/1157/25 Доповідач - Костів О.З.
Категорія -
29 грудня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Костів О.З.
суддів - Хома М. В., Храпак Н. М.,
розглянувши у письмовому провадженні без повідомлення учасників цивільну справу №601/1964/25 за апеляційною скаргою акціонерного товариства «Універсал Банк» на заочне рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року (ухвалене суддею Мочальською В.М., повний текст якого складено 18 вересня 2025 року) в справі за позовом акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
У червні 2025 року акціонерне товариство «Універсал Банк» (далі - АТ «Універсал Банк», позивач, апелянт) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_2 (далі - відповідач) про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позов обґрунтований тим, що 03 серпня 2022 року ОСОБА_2 звернувся до АТ «Універсал Банк» з метою отримання банківських послуг (проєкт «Monobank»), у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» від 03 серпня 2022 року. Положеннями Анкети-заяви визначено, що вона разом з Умовами, тарифами, Таблицею обчислення вартості кредиту та Паспортом споживчого кредиту складає договір про надання банківських послуг. ОСОБА_2 підтвердив, що ознайомився та отримав примірники у мобільному додатку вказаних документів, що складають договір, та зобов'язався виконувати його умови.
На підставі укладеного договору ОСОБА_2 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок в розмірі до 29900 грн, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка.
Вказує, що АТ «Універсал Банк» свої зобов'язання за договором виконав у повному обсязі, надавши ОСОБА_2 можливість розпоряджатися кредитними коштами на умовах, передбачених договором та в межах встановленого кредитного ліміту.
Однак, ОСОБА_2 не надав своєчасно АТ «Універсал Банк» грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку із чим станом на 03 квітня 2025 року утворилася заборгованість загальним розміром 33698.06 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту).
У зв'язку з наведеним позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість по кредиту та судові витрати.
Заочним рішенням Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року в задоволенні позову АТ «Універсал Банк» відмовлено.
Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, АТ «Універсал Банк», в інтересах якого діє адвокат Македом О.А., подало на нього апеляційну скаргу, посилаючись на його незаконність та необґрунтованість, порушення судом норм матеріального та процесуального права. Вказує, що судом неповно встановлено фактичні обставини справи та дано невірну оцінку доказам.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не досліджено механізму отримання банківських послуг проєкту «Monobank», а також процедуру ознайомлення споживача з Умовами, правилами обслуговування при наданні банківських послуг, Паспортом споживчого кредиту, оскільки відповідач підписив анкету-заяву, де є відповідні обов'язки щодо ознайомлення та надання документів у письмовому виді, а тому вважає, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у задоволенні позовних вимог.
На думку сторони позивача, матеріали справи містять достатньо доказів, з яких вбачається, що 03 серпня 2022 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 укладено кредитний договір в електронній формі, умови якого позивачем були виконані. Однак, відповідач свої зобов'язання за цим договором щодо повернення кредитних коштів не виконав.
Зазначає, що доказів, які б спростовували правильність наданого позивачем розрахунку за кредитним договором матеріали справи не містять та не відображені в рішенню суду. Відповідач ніяких доказів на спростування наявності боргу і розміру заборгованості не надав, що є процесуальним обов'язком.
У зв'язку із викладеним просить заочне рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задоволити в повному обсязі.
Відзив на апеляційну скаргу на адресу Тернопільського апеляційного суду від учасників справи не надходив.
Згідно частини першої статті 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
За правилами частини першої статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Ціна позову у даній справі не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Враховуючи категорію та складність даної справи, справа підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення, виходячи з таких підстав.
Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права і з дотриманням норм процесуального права.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Таким вимогам закону рішення суду першої інстанції не відповідає.
За загальним правилом статей 15, 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою статті 16 ЦК України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
Судом встановлено наступні обставини.
АТ «Універсал Банк» створив проект «Monobank», в рамках якого клієнтам (фізичним особам) відкриваються поточні рахунки, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки «Monobank». Після перевірки кредитної історії на платіжних картках «Monobank» за заявою клієнтів встановлюється кредитний ліміт. Особливістю проекту «Monobank» є те, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень.
03 серпня 2022 року між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 з метою отримання банківських послуг підписано анкету-заяву (а.с.14).
У пунктах 2, 3 Анкети-заяви міститься прохання позивача відкрити поточний рахунок № НОМЕР_1 в АТ «Універсал Банк» на його ім'я, а також встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку. У разі виходу з пільгового періоду, що складає до 62 календарних днів, на кредит буде нараховуватися процентна ставка 3.1% на місяць з першого дня користування кредитом.
Підписавши анкету-заяву, відповідач підтвердив, що ознайомився та отримав примірник у мобільному додатку вищевказаних документів, що складають договір, та зобов'язується виконувати його умови.
До договору банком долучено витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи, Умов і правил обслуговування фізичних осіб в АТ «Універсал Банк», які не містять реквізитів та підпис позичальника.
Також до договору банком долучено паспорт споживчого кредиту, який не містить реквізитів та підпис позичальника (а.с.30-33).
Згідно виписки АТ «Універсал Банк» від 03 квітня 2025 року по рахунку НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_2 вбачається, що за період з 01 листопада 2023 року по 03 квітня 2025 року сума витрат - 50977.61 грн, сума зарахувань 24804.94 грн (а.с.13).
З наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 03 серпня 2022 року вбачається, що станом на 03 квітня 2025 року у ОСОБА_2 існує заборгованість загальним розміром 33698.06 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 33698.06 грн (а.с.11-16).
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи, апеляційний суд виходить з наступного.
У статтях 3, 6, 203, 626, 627 ЦК України визначено загальні засади цивільного законодавства, зокрема поняття договору і свободи договору, та сформульовано загальні вимоги до договорів як різновиду правочинів (вільне волевиявлення учасника правочину).
Відповідно до частини першої статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частина перша статті 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За положенням статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Статтями 1054, 1055 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір укладається у письмовій формі.
Згідно статті 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до статті 640 ЦК - договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.
Згідно статті 642 ЦК відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною.
Статтею 509 ЦК України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).
За змістом статті 1056-1 ЦК України розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.
Згідно з п.5 ч.1 ст.3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Частиною 12 ст.11 вище наведеного Закону передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Згідно з частиною першою статті 633 ЦК України, публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (стаття 526 цього Кодексу).
У справі, яка переглядається апеляційним судом встановлено, що ОСОБА_2 підписав 03 серпня 2022 року анкету-заяву до договору про надання банківських послуг «Monobank» в АТ «Універсал Банк», що як наслідок, є укладенням кредитного договору.
Анкета-заява до договору про надання банківських послуг від 03 серпня 2022 року містить докладну інформацію щодо особи відповідача, зокрема, дату народження, індивідуальний податковий номер, серію, номер паспорта і дату його видачі, адресу проживання, номер мобільного телефону, а також соціальний статус, джерело та розмір доходу. В анкеті-заяві містяться копія паспорта ОСОБА_2 , його фото, які скопійовані та надані до анкети. Також в анкеті-заяві встановлена процентна ставка 3.1% на місяць з першого дня користування кредитом.
У анкеті-заяві міститься прохання відповідача відкрити поточний рахунок НОМЕР_1 у гривні на його ім'я та встановити кредитний ліміт на суму, вказану у мобільному додатку відповідно до умов Договору.
Згідно виписки АТ «Універсал Банк» від 03 квітня 2025 року по рахунку НОМЕР_1 підтверджено факт видачі кредитних коштів відповідачу та користування ними.
З огляду на вищевикладені обставини, апеляційний суд вважає, що надані позивачем суду в якості доказів копії документів є належними та допустимим на підтвердження факту виникнення між сторонами правовідносин з кредитування та отримання відповідачем кредитних коштів згідно договором про надання банківських послуг від 03 серпня 2022 року.
Разом з тим, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку, що позивачем АТ «Універсал Банк» не було надано жодного первинного документу, який би засвідчив, що позикодавцем були перераховані грошові кошти відповідачу в розмірі 29900.00 грн у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, оскільки суд не звернув увагу, що в матеріалах справи міститься виписка за картковим рахунком НОМЕР_1 , який відкрито на ім'я відповідача.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пунктів 62, 63 Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженого Постановою Правління Національного банку України №75 від 04 липня 2018 року, виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: 1) назву документа (форми); 2) дату складання; 3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; 4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; 5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Отже, виписка за картковим рахунком може бути належним доказом щодо заборгованості відповідача за тілом кредиту, яка повинна досліджуватися судом у сукупності з іншими доказами.
Аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 16 вересня 2020 року у справі №200/5647/18, від 25 травня 2021 року у справі №554/4300/16-ц, від 26 травня 2021 року у справі №204/2972/20.
З наданого банком розрахунку заборгованості за договором №б/н від 03 серпня 2022 року вбачається, що станом на 03 квітня 2025 року у ОСОБА_2 існує заборгованість загальним розміром 33698.06 грн, яка складається із загального залишку заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) в сумі 33698.06 грн.
Аналіз поданого позивачем розрахунку заборгованості у сукупності з випискою з карткового рахунку свідчить про те, що відповідач протягом тривалого часу неодноразово користувався встановленим за рахунком кредитним лімітом.
Крім цього, матеріали цивільної справи містять довідку АТ «Універсал Банк» від 03 квітня 2025 року про розмір встановленого кредитного ліміту, що містить відомості про дату та розмір встановленого ліміту за карткою № НОМЕР_2 станом на 03 квітня 2025 року, відкритої на ім'я ОСОБА_2 .
Доказів на підтвердження того, що рахунок за картою № НОМЕР_2 відкрито не на ім'я відповідача, матеріали справи не містять.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідно до вимог чинного законодавства між АТ «Універсал Банк» та ОСОБА_2 у встановленому законом порядку укладено кредитний договір від 03 серпня 2022 року і між сторонами досягнута згода щодо всіх істотних умов кредитного договору, колегія суддів вважає, що існують правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості за кредитним договором в сумі 33698.06 грн.
У відповідності до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Згідно частини другої статті 89 ЦПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
У відповідності до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до статті 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:
1) неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;
2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;
3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи;
4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
Беручи до уваги всі встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини, належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у сукупності колегія суддів приходить до висновку про наявність підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду і ухвалення нового, яким позовну заяву слід задоволити.
Щодо вирішення питання судових витрат.
Відповідно до ч.13 ст.141 ЦПК України якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Відповідно до ч.1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Із платіжної інструкції № CF_111015 від 10 червня 2025 року вбачається, що АТ «Універсал Банк» за подання позовної заяви сплатило судовий збір у сумі 3028.00 грн.
Із платіжної інструкції № CF_123841 від 09 жовтня 2025 року вбачається, що АТ «Універсал Банк» за подання апеляційної сплатило судовий збір у сумі 4542.00 грн.
За таких обставин, з відповідача слід стягнути на користь позивача 7570.00 грн судового збору за перегляд рішення судом апеляційної інстанції.
Керуючись ст.ст.367, 368, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції,
Апеляційну скаргу акціонерного товариства «Універсал Банк» - задовольнити.
Заочне рішення Кременецького районного суду Тернопільської області від 18 вересня 2025 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задоволити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь акціонерного товариства «Універсал Банк» заборгованість за кредитним договором від 03 серпня 2022 року в розмірі 33698 (тридцять три тисячі шістсот дев'яносто вісім) гривень 06 копійок та понесені судові витрати зі сплати судового збору за розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції в розмірі 7570 (сім тисяч п'ятсот сімдесят) гривень 00 копійок.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та, відповідно до п.2 ч.3 ст.389 ЦПК України оскарженню не підлягає.
Дата складення повного тексту постанови - 29 грудня 2025 року.
Реквізити учасників:
Позивач: акціонерне товариство «Універсал Банк», адреса: вул. Автозаводська, 54/19, м. Київ, код ЄДРПОУ 21133352.
Відповідач: ОСОБА_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Головуючий О.З. Костів
Судді: М.В. Хома
Н.М. Храпак