Справа № 607/4751/25Головуючий у 1-й інстанції
Провадження № 22-з/4817/89/25 Доповідач - Гірський Б.О.
Категорія -
30 грудня 2025 року м. Тернопіль
Тернопільський апеляційний суд в складі:
головуючого - Гірського Б.О.
cуддів - Костіва О.З., Храпак Н.М.
розглянув у порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Воробйова Євгена Леонідовича про ухвалення додаткового судового рішення щодо стягнення судових витрат в цивільній справі № 607/4751/25 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Воробйов Євген Леонідович, на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, спростування недостовірної інформації й відшкодування моральної шкоди,
У березні 2025 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом до ОСОБА_1 про захист честі, гідності та ділової репутації, зобов'язання спростування інформації й відшкодування моральної шкоди, в якому, з урахуванням збільшених позовних вимог, які були подані відповідно до вимог п. 2 ч. 2 ст. 49 ЦПК України до початку підготовчого судового засідання, просив суд:
- визнати недостовірною та такою, що порочить його честь, гідність та ділову репутацію інформацію:
(а) поширену ОСОБА_1 шляхом публікації на офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 / наступного змісту (мовою оригіналу): «Не вдалося провернути аферу з приватизацією, так вирішили нагріти місто на оренді. Надал злодій.»;
(б) поширену ОСОБА_1 шляхом публікації на офіційній сторінці у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_4 / наступного змісту (мовою оригіналу):
«мер ОСОБА_3 замовив начальнику обласної поліції ОСОБА_4 моє побиття і вивезення з Тернополя»;
«беззаконня, яке коїли на замовлення Надала поліціянти»;
«Надалівська ручна керована мавпочка у формі пан ОСОБА_5 , який виконує його злочинні накази»;
«почав шукати втрачену давно честь та гідність, якої в нього ніколи не було».
- зобов'язати ОСОБА_1 спростувати вищевказану поширену ним інформацію у спосіб, який відповідає способу поширення інформації, а саме протягом 10-ти днів з дати набрання законної сили рішенням суду поширити на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook відповідну публікацію (повідомлення), що вказана інформація не відповідає дійсності, порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_2 .
- стягнути з ОСОБА_1 на його користь на відшкодування моральної шкоди 300 000 грн. та понесені судові витрати.
Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2025 року позов задоволено частково.
Визнано недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порочить честь, гідність, принижує ділову репутацію ОСОБА_2 , поширену ОСОБА_1 шляхом публікації на сторінці у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_1 за покликанням ІНФОРМАЦІЯ_5 інформацію (допис) наступного змісту: «Не вдалося провернути аферу з приватизацією, так вирішили нагріти місто на оренді. Надал злодій».
Зобов'язано ОСОБА_1 в 10-денний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати у той самий спосіб таку, що не відповідає дійсності, порочить честь, гідність, принижує ділову репутацію ОСОБА_2 , поширену ОСОБА_1 шляхом публікації на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook інформацію, що допис від ІНФОРМАЦІЯ_1 не відповідає дійсності, порочить честь, гідність і принижує ділову репутацію ОСОБА_2 , а саме: «Не вдалося провернути аферу з приватизацією, так вирішили нагріти місто на оренді. Надал злодій».
Визнано недостовірною, такою, що не відповідає дійсності, порочить честь, гідність, принижує ділову репутацію ОСОБА_2 , поширену ОСОБА_1 шляхом публікації на сторінці у соціальній мережі Facebook ІНФОРМАЦІЯ_3 за покликанням ІНФОРМАЦІЯ_6 інформацію (допис) наступного змісту: «..мер ОСОБА_3 замовив начальнику обласної поліції Сергію Зюбаненкові моє побиття і вивезення з Тернополя…»; «…беззаконня, яке коїли на замовлення Надала поліціянти…»; «…Надалівська ручна керована мавпочка у формі пан ОСОБА_5 , який виконує його злочинні накази…».
Зобов'язано ОСОБА_1 в 10-денний строк з дня набрання законної сили рішенням суду спростувати у той самий спосіб таку, що не відповідає дійсності, порочить честь, гідність, принижує ділову репутацію ОСОБА_2 , поширену ОСОБА_1 шляхом публікації на своїй сторінці у соціальній мережі Facebook інформацію, що допис від ІНФОРМАЦІЯ_3 не відповідає дійсності, порочить честь, гідність і принижує ділову репутацію ОСОБА_2 , а саме: «..мер ОСОБА_3 замовив начальнику обласної поліції Сергію Зюбаненкові моє побиття і вивезення з Тернополя…»; «…беззаконня, яке коїли на замовлення Надала поліціянти…»; «…Надалівська ручна керована мавпочка у формі пан ОСОБА_5 , який виконує його злочинні накази…».
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 10 000 грн. відшкодування моральної шкоди.
У задоволенні решти вимог відмовлено.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 2 522,40 грн. судового збору.
Постановою Тернопільського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задоволено частково.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2025 року в частині поширення публікації на сторінці у соціальній мережі Facebook від ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_5 - скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким стягнуто з ОСОБА_1 в користь ОСОБА_2 за висловлення суб'єктивної думки в образливій формі моральну шкоду в розмірі 5 000 грн.
Рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2025 року в частині відшкодування моральної шкоди за поширення публікації на сторінці у соціальній мережі Facebook від ІНФОРМАЦІЯ_3 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6 - скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким відмовлено у задоволенні цих вимог.
В решті рішення суду залишено без змін.
14 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Воробйов Є.Л. через систему "Електронний Суд" звернувся до Тернопільського апеляційного суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просить стягнути з позивача на користь відповідача судові витрати, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 23 000 грн. та витрати понесені зі сплати судового збору у розмірі 5 087, 04 грн.
Відповідно до ч. 3 ст. 270 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, в тому числі, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура.
Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено статті 15 ЦПК України.
Відповідно до частини першої, пункту 3 частини другої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.
Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Згідно з частиною другою статті 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд, відповідно до частини третьої статті 141 ЦПК України, враховує:
1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи;
2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;
3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо;
4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 137 ЦПК України для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною п'ятою статті 137 ЦПК встановлено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Зазначені критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
За положеннями статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року в справі №910/12876/19 суд зауважив, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини.
Разом з тим, чинне процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу. Відповідно, суд зазначив, що процесуальним законодавством передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат, як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову, з урахуванням складності та значення справи для сторін.
Відповідно до правової позиції, висловленої об'єднаною палатою Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду у постанові від 03 жовтня 2019 року у справі №922/445/19 та підтвердженої Верховним Судом у постановах від 12 лютого 2020 року у справі №648/1102/19 і від 11 листопада 2020 року у справі №673/1123/15-ц, витрати за надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою, чи тільки має бути сплачено (п.1 ч.2 ст.137 ЦПК України).
Так, на підтвердження понесених витрат на правову допомогу до заяви додано:
- Договір про надання правової допомоги від 03.04.2025 року, укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Воробйовим Є.Л.;
- Додаток №1 до даного договору від 03.04.2025 року, згідного якого у відповідності до виконання п.п.4.1 Договору Сторони погодили, що вартість послуг у справі №607/4751/25 складає: складання відзиву по справі (10 000 грн.); складання заперечення (10 000 грн.); підготовка, складання, оформлення та подання клопотань та інших документів з процесуальних питань по справі (2 000 грн. за один процесуальний документ); підготовка, складання, оформлення та направлення адвокатського запиту (2 000 грн. за один запит); участь у підготовчому судовому засіданні (3 000 грн. за одне судове засідання); участь у судовому засіданні в суді першої та апеляційної інстанції (4 000 грн. за одне судове засідання); складання та подання апеляційної скарги (15 000 грн.);
- Акт №1-1 прийому - передачі наданих послуг до договору №1 про надання правової допомоги від 03.04.2025 від 14.12.2025 року, згідно якого клієнт отримав від адвоката послуги на суму 23 000 грн., з яких 15 000 грн. за складання та подання апеляційної скарги та 8 000 грн. за участь у двох судових засіданнях в суді апеляційної інстанції.
Так, судові витрати відповідача на професійну правничу (правову) допомогу у суді апеляційної інстанції підтверджені належними та допустимими доказами, вимоги ч.8 ст. 141 ЦПК України дотримані.
Під час визначення суми відшкодування суд має керуватися критерієм реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерієм розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Такі висновки сформульовані в додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року в справі № 755/9215/15-ц.
За загальним правилом, зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе винятково на підставі клопотання іншої сторони в разі доведення нею недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Такі висновки викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21.
Водночас у частині третій статті 141 ЦПК України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від загального правила під час вирішення питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. У такому випадку суд повинен конкретно визначити, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести обґрунтування такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.
Наведені висновки сформульовані в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 червня 2024 року в справі № 686/5757/23.
У постановах від 19 лютого 2022 року в справі № 755/9215/15-ц та від 05 липня 2023 року в справі № 911/3312/21 Велика Палата Верховного Суду виснувала, що під час визначення суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та потрібності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Критерії оцінки реальності адвокатських витрат (установлення їхньої дійсності та неодмінності), а також розумності їхнього розміру застосовують з урахуванням конкретних обставин справи, тобто є оціночним поняттям. Вирішення питання оцінки суми витрат, заявлених до відшкодування, на предмет відповідності зазначеним критеріям є завданням того суду, який розглядав конкретну справу і мав визначати суму відшкодування з належним урахуванням особливостей кожної справи та всіх обставин, що мають значення.
Дослідивши заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Воробйова Є.Л. про розподіл судових витрат, додані до неї документи та вирішуючи чи є розмір витрат на правничу допомогу обґрунтованим і пропорційним до предмета спору в цій справі, колегія суддів вважає, що заявлені витрати на професійну правничу допомогу на загальну суму 23 000 грн. не відповідають критерію розумності їхнього розміру, такі витрати не мають характеру необхідних, неминучих, а також не відповідають складності відповідної роботи.
Беручи до уваги характер правовідносин у цій справі та складність даної справи та відповідної роботи адвоката, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, колегія суддів вважає, що відшкодуванню на користь відповідача з позивача підлягають витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 грн.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 зазначено, що «відшкодування позивачу судових витрат, зокрема витрат на професійну правничу допомогу, підлягає пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Подібні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 11 березня 2021 року у справі № 283/2791/19, від 21 квітня 2021 року у справі № 705/2550/16-ц».
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим, якщо вимогу пропорційності розподілу судових витрат при частковому задоволенні позову точно визначити неможливо (наприклад, при частковому задоволенні позову немайнового характеру), то судові витрати розподіляються між сторонами порівну.
Вказаний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 11 листопада 2020 року у справі № 610/1905/18, від 01 березня 2023 року у справі № 332/81/21.
Так, за подання апеляційної скарги в частині, що стосується позовної вимоги про відшкодування моральної шкоди, відповідачем було сплачено 3 633, 60 грн.
Відтак враховуючи, що за результатом розгляду даної справи в суді апеляційної інстанції, апеляційну скаргу відповідача задоволено частково в частині вирішених судом першої інстанції позовних вимог немайнового характеру, тому з позивача на користь відповідача слід стягнути 1 500 грн. (3 000 грн. / 2) витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 1 816, 80 грн. (3 633,60 грн. /2) сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.ст. 137, 141, 270 ЦПК України, суд апеляційної інстанції, -
Заяву представника ОСОБА_1 - адвоката Воробйова Євгена Леонідовича про ухвалення додаткового судового рішення - задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову, якою стягнути із ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , рнокпп НОМЕР_2 ) 1 500 грн. витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції та 1 816, 80 грн. сплаченого судового збору за подання апеляційної скарги.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 30 грудня 2025 року.
Головуючий: Гірський Б.О.
Судді: Храпак Н.М.
Костів О.З.