Справа № 932/12656/25
Провадження №2а/932/240/25
10 грудня 2025 року Шевченківський районний суд міста Дніпра у складі головуючого судді Цитульського В.І., розглянувши у спрощеному позовному провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії 1ДІ №663929 від 05.09.2025,
Фактичні обставини встановлені судом.
Згідно з оскаржуваною постановою серії 1ДІ №663929 від 05.09.2025 водій ОСОБА_1 02 вересня 2025 року о 12:08 год. перебуваючи за кермом транспортного засобу BMW X5 р.н. НОМЕР_1 здійснено стоянку в районі будинку, що знаходиться за адресою м. Дніпро вул. Олеся Гончара, 44, чим вчинено порушення правил стоянки, а саме порушено вимоги підпункту б) пункту 15.10 розділу 15 Правил дорожнього руху, чим скоїв адміністративне правопорушення передбачене ч.1 ст. 122 КУпАП.
До відзиву долучені фотознімки, на яких зображені автомобіль BMW X5 р.н. НОМЕР_1 , що належить позивачу, який розташований на тротуарі 02.09.2025 12:00:54, координати 48.4504717, 35.0543167.
Норми права застосовані судом.
Згідно п.15.1 ПДР, зупинка і стоянка транспортних засобів на дорозі повинні здійснюватись у спеціально відведених місцях чи на узбіччі.
За приписами п. 15.2 ПДР, за відсутності спеціально відведених місць чи узбіччя або коли зупинка чи стоянка там неможливі, вони дозволяються біля правого краю проїзної частини (якомога правіше, щоб не перешкоджати іншим учасникам дорожнього руху).
При цьому, узбіччя це виділений конструктивно або суцільною лінією дорожньої розмітки елемент автомобільної дороги, який прилягає безпосередньо до зовнішнього краю проїзної частини, розташований з нею на одному рівні та не призначений для руху транспортних засобів, крім випадків, передбачених цими Правилами.
Тротуаром є елемент дороги, призначений для руху пішоходів, який прилягає до проїзної частини або відокремлений від неї газоном.
Норма пп.б п.15.10 ПДР (на яку наявне посилання в оскаржуваній постанові) забороняє стоянку на тротуарах (крім місць, позначених відповідними дорожніми знаками, встановленими з табличками).
Відповідно до частини 1 статті 122КУпАП перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину, порушення вимог дорожніх знаків та розмітки проїзної частини доріг, правил перевезення вантажів, буксирування транспортних засобів, зупинки, стоянки, проїзду пішохідних переходів, ненадання переваги у русі пішоходам на нерегульованих пішохідних переходах, а так само порушення встановленої для транспортних засобів заборони рухатися тротуарами чи пішохідними доріжками - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Позивач покликається на норму пп.в п.15.10 ПДР, за якою стоянка забороняється на тротуарах, за винятком легкових автомобілів та мотоциклів, які можуть бути поставлені на краю тротуарів, де для руху пішоходів залишається щонайменше 2 м.
В цьому контексті слід врахувати й приписи ч.3 ст.122 КУпАП, якою передбачено відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху.
Згідно з статтею 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Вказані обставини, відповідност.33 КУпАП мають враховуватись і при накладенні адміністративних стягнень.
Приміткою статті 122 КУпАП визначено, що суб'єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою-третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб'єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).
В частині першій статті 14-2 КУпАП вказано, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа-фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.
Відповідно до статті 14-2 КУпАП інспектор з паркування встановлює відповідальну особу (фізичну особу за якою зареєстрований транспортний засіб) на підставі Єдиного державного реєстру транспортних засобів.
Мотиви та висновки суду.
Судом встановлено, що 02 вересня 2025 року о 12 годині 08 хвилин позивач здійснив стоянку належного йому автомобіля марки BMW X5 (р.н. НОМЕР_1 ) на тротуарі по вулиці Олеся Гончара, 44 у місті Дніпро, в місці, яке не позначено відповідними дорожніми знаками з табличками.
Факт стоянки на тротуарі за відсутності відповідних дорожніх знаків позивачем не заперечується.
Таким чином дії позивача повністю охоплюються п. 15.10 «б» Правил дорожнього руху (ПДР), що свідчить про вчинення ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КУпАП.
Суд не знаходить правових підстав для застосування у даному випадку пп. «в» п. 15.10 ПДР, на чому наполягає Позивач, оскільки за цим пунктом позивача до відповідальності не притягнуто (відповідальність за її порушення врегульовано ч.3 ст.122 КУпАП).
При цьому такий пункт містить забороняючу норму (не наділяє осіб правами).
Застосування такої норми виключає й розміщення автомобіля позивача не на краю тротуару.
Отже, оскільки в діях позивача вбачається склад адміністративного правопорушення, відсутні підстави для задоволення позову.
Виходячи з положень ч. 1 ст. 139 КАС України, судові витрати Позивачеві, якому відмовлено у задоволенні позову, не відшкодовуються.
З огляду на наведене, суд
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Інспекції з питань контролю за паркуванням Дніпровської міської ради про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення серії 1ДІ №663929 від 05.09.2025 - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги протягом 10 днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом 10 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 10.12.2025.
Суддя В.І. Цитульський