30 грудня 2025 року
справа № 363/5976/25
провадження № 33/824/6145/2025
Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Музичко С.Г., розглянувши справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Скотара Олександра Миколайовича на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,-
Постановою Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 грн. 60 коп. на користь держави.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням, 12 грудня 2025 року захисника ОСОБА_1 - адвоката Скотара Олександр Миколайович подав апеляційну скаргу через Вишгородський районний суд Київської області.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги суд встановив, що апеляційна скарга підлягає поверненню особі, яка її подала, з таких підстав.
Згідно з вимогами ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови.
У відповідності до вимог ст. 294 КУпАП, апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржувана постанова стосовно ОСОБА_1 прийнята 07 листопада 2025 року.
До Вишгородського районного суду Київської області подано захисником Прикащикова М.І. апеляційну скаргу від 12 грудня 2025 року, та порушено питання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
За змістом положень ч. 2 ст. 294 КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді, пропущений із поважних причин, може бути поновлений особі, яка звертається із відповідним клопотанням.
Із викладеного слідує, що законодавець визначив процесуальний механізм, яким обумовив обрахування строку на апеляційне оскарження постанови судді саме з моменту її винесення.
При цьому закон не містить приписів, які б створювали передумови для іншого обрахування строку на апеляційне оскарження, наприклад, з часу отримання повного тексту постанови, як це передбачено в інших процесуальних кодексах.
Така позиція законодавця обґрунтована тим, що справи про адміністративні правопорушення є справами незначної складності, отже для них передбачений спрощений процесуальний порядок розгляду, скорочені строки як їх розгляду так і оскарження постанов, що сприяє стимулюванню особи сумлінно та своєчасно реалізовувати процесуальні права та належним чином виконувати обов'язки, покладені на неї законом.
При цьому апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що звернення до апеляційної інстанції із апеляційною скаргою це право сторони, а не обов'язок, а тому, якщо особа вважає за необхідне скористатися своїм правом на апеляційне оскарження судового рішення (постанови), то реалізація зазначеного права повинна відбуватися із дотриманням порядку та строків, встановлених, у даному випадку, положеннями КУпАП.
Правило дотримання десятиденного строку на оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення з дня її винесення, передбачене ч. 2 ст. 294 КУпАП, надає особі, яка бажає оскаржити судове рішення, достатньо часу для роздумів стосовно подачі апеляційної скарги, чіткого визначення своїх аргументів та окреслення стверджувальної правової позиції. Це правило чітко визначає як для осіб, так і для органів влади, період, після закінчення якого контрольна функція суду не здійснюється.
Також варто зауважити, що питання поважності причин пропуску процесуального строку оцінюються судом на власний розсуд, в кожному конкретному випадку, з урахуванням обставин справи і належних доказів поважності пропуску процесуального строку на оскарження.
Суд апеляційної інстанції вважає, що оскільки законом строк на апеляційне оскарження визначений чітко і не двозначно, тлумачення захисником особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, закону на свій розсуд не може бути визнано судом поважною причиною для пропуску строку на апеляційне оскарження. Зволікання скаржника із реалізацією права на апеляційне оскарження не підтверджене доказами, які б розумно виправдовували неможливість звернення з апеляційною скаргою у цій справі у визначений законодавством строк.
За таких обставин та з огляду на те, що апеляційна скарга і викладене в ній клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді не містять обґрунтування, як саме зазначені апелянтом обставини унеможливили вчасне оскарження судового рішення, то суд апеляційної інстанції вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді пропущений без поважних причин і поновленню не підлягає.
На підставі викладеного та керуючись ст. 294 КУпАП, суд
У задоволенні клопотання захисника ОСОБА_1 - адвоката Скотара Олександра Миколайовича про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року відмовити.
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Скотара Олександра Миколайовича на постанову Вишгородського районного суду Київської області від 07 листопада 2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 130 Кодексу України про адміністративне правопорушення, разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя