Справа № 161/13215/25 Головуючий у 1 інстанції: Гринь О. М.
Провадження № 22-ц/802/1312/25 Доповідач: Здрилюк О. І.
22 грудня 2025 року місто Луцьк
Волинський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - судді Здрилюк О. І.,
суддів - Бовчалюк З. А., Данилюк В. А.,
секретар судового засідання Власюк О. С.,
з участю представника позивача ОСОБА_1 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» до ОСОБА_2 про стягнення вартості необлікованої електричної енергії, за апеляційною скаргою позивача Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» на заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2025 року,
04 липня 2025 року Приватне акціонерне товариство (далі - ПрАТ) «Волиньобленерго» звернулося до суду із зазначеним позовом, який обґрунтовує тим, що позивач є оператором системи розподілу електроенергії та 01.01.2019 між ним і ОСОБА_2 , шляхом приєднання споживача до умов Публічного договору, укладено Договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії № 528457404 на об'єкт індивідуального побутового споживача за адресою: АДРЕСА_1 .
ОСОБА_2 є побутовим споживачем у розумінні Правил роздрібного ринку електричної енергії (далі - ПРРЕЕ).
20.03.2024 на підставі звернення ТОВ «Волиньелектрозбут» (постачальника електроенергії), у зв'язку із наявною заборгованістю за спожиту електричну енергію у відповідача, позивачем було припинено постачання електроенергії до об'єкта споживача.
03 квітня 2025 року працівниками позивача під час проведення перевірки вузла обліку відповідача було виявлено порушення пп. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановки до електромережі без порушення схеми обліку, пошкоджено пломбувальний матеріал пломби ПрАТ «Волиньобленерго» шафи обліку.
За цим фактом оформлено акт про порушення від 03 квітня 2025 року № 001775 за участю ОСОБА_3 (сина власниці) - особи, яка допустила представників позивача на об'єкт споживача, який підписав цей акт без зауважень. В акті було визначено дату засідання відповідної комісії - 24.04.2025. Примірник акту про порушення із додатком 1 вручено ОСОБА_3
24 квітня 2025 року на засіданні комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПрАТ «Волиньобленерго», на яку відповідач не з'явилася, розглянуто наведені в акті факти та вирішено провести нарахування згідно п.8.4.11 ПРРЕЕ за термін 51 добу до дня виявлення порушення (11.02.2025 - 03.04.2025). Рішення оформлено протоколом № 414. Розрахунок обсягу вартості необлікованої електричної енергії склав 10 878,78 грн, які відповідач не сплатила.
Ураховуючи наведене позивач просив стягнути з відповідача вартість необлікованої електричної енергії у розмірі 10 878,78 грн та відшкодувати судові витрати.
Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2025 року в позові відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права і порушення норм процесуального права, просить скасувати це рішення та ухвалити нове - про задоволення позову.
Відповідач відзив на апеляційну скаргу не подавала.
У судовому засіданні представник позивача апеляційну скаргу підтримала із наведених у ній підстав і просить її задовольнити.
Будучи належним чином повідомлена про день та годину розгляду справи (п. 3 ч. 8 ст. 128, ч. 1 ст. 131 ЦПК України), відповідач у судове засідання не з'явилася і її неявка відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги, законність та обґрунтованість рішення суду, апеляційний суд доходить висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду залишити без змін з таких підстав.
Згідно зі статями 4, 5 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з ч. ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч. 1 ст. 80 ЦПК).
Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведеності перед судом їх переконливості.
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч. ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України).
Згідно з матеріалами справи позивач є оператором системи розподілу електроенергії та надає послуги за адресою: АДРЕСА_1 .
03 квітня 2025 року працівниками позивача за вказаною адресою було проведено перевірку вузла обліку та виявлено порушення пп. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ, а саме: самовільне підключення електроустановки до електромережі без порушення схеми обліку, пошкоджено пломбувальний матеріал пломби ПрАТ «Волиньобленерго» шафи обліку.
За цим фактом оформлено акт про порушення № 001775 від 03 квітня 2025 року та додаток 1 до акту за участю ОСОБА_3 , якого названо сином власниці та особою, яка допустила представників позивача на об'єкт споживача.
У зазначених акті і додатку 1 міститься підпис ОСОБА_3 про ознайомлення з ними та про отримання примірника акту.
Із протоколу № 414 засідання комісії з розгляду актів про порушення ПРРЕЕ ПрАТ «Волиньобленерго» від 24 квітня 2025 року вбачається, що комісія розглядала акт про порушення № 001775 від 03.04.2025 за відсутності порушника і встановила, що особовий рахунок за адресою відкрито на ОСОБА_2 (о/р НОМЕР_1 ЕІС-код 62Z2609911900202). Встановлено самовільне підключення електроустановки до електромережі без порушення схеми обліку, тобто порушення, передбачене пп. 5 п. 8.4.2 ПРРЕЕ. Комісія вирішила провести розрахунок обсягу та вартості не облікованої електричної енергії по порушенню згідно п. 8.4.11 ПРРЕЕ за термін 51 добу до дня виявлення порушення (11.02.2025 - 03.04.2025), що становить 10 878,78 грн.
Відмовляючи у позові, суд першої інстанції дійшов висновку, що позивач не надав жодних належних допустимих та достовірних доказів на доведення того факту, що саме відповідач є тією особою, яка має відповідати за цим позовом.
Апеляційний суд погоджується з висновком суду першої інстанції.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1, 4 ст. 12 ЦПК України).
Статтею 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. ч. 1, 5, 6).
Згідно з ч. 2 ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Судом першої інстанції вірно встановлено та не спростовано позивачем, що з перевірених відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, а також Реєстру прав власності на нерухоме майно встановлено, що право власності на житловий будинок АДРЕСА_1 ніким не зареєстровано.
Зазначена обставина спростовує вказівку в акті про порушення, що його складено у присутності сина саме власниці ОСОБА_2 ..
Сама відповідач ОСОБА_2 за даними Єдиного державного демографічного реєстру з 21 серпня 1998 року зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 .
Таким чином, позивач не надав жодних доказів про те, що відповідач ОСОБА_2 має будь-яке відношення до нерухомого об'єкта за адресою: АДРЕСА_1 .
Також не надано жодних доказів про приєднання відповідача до публічного договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, як власником майна, або особою, яка подала відповідну заяву про приєднання.
Письмового договору, як окремого документу, який міг укладатися між сторонами - також позивачем не надано.
Відповідач не була присутня на місці складання акту про порушення, а особа, яка допустила працівників позивача до огляду лічильника - ОСОБА_3 жодного процесуального статусу у цій справі не має.
Виходячи з наведеного, повно та об'єктивно дослідивши всі обставини справи і давши їм вірну правову оцінку, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги спростовуються вищенаведеними обставинами страви та не містять встановлених законом підстав для скасування рішення суду, ухваленого з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо:
а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики;
б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи;
в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу;
г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу позивача Приватного акціонерного товариства «Волиньобленерго» залишити без задоволення, а заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 25 вересня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає, крім випадків, визначених у п. 2 ч. 3 ст. 389 ЦПК України.
Головуючий - суддя
Судді