Єдиний унікальний номер справи № 761/46993/24
Провадження № 33/824/2575/2025
18 грудня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , яка проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ч. 1 ст.163-1 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення № 660/31-00-04-01-04-36 від 28.11.2024, складеного посадовою особою Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП за результатами проведення документальної позапланової виїзної перевірки ДП «Державне Київське конструктивне бюро «Луч», ОСОБА_1 , перебуваючи на посаді головного бухгалтера допустила порушення введення податкового обліку, а саме: пункту 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.6 статті 198, п. 200.1, п. 200.4, п. 200.7, п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті відмовлено у бюджетному відшкодуванні на розрахунковий рахунок платника у банку за вересень 2024 року в сумі 149 803 018 грн.; завищено від'ємне значення з ПДВ, яке зараховується до складу наступного звітного періоду на суму 918 863 грн., що відображені в акті від 28.11.2024 № 2762/Ж5/31-00-04-01-04-26/14308776,
Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, та застосовано адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 170,00 гривень.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просила скасувати постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У судовому засіданні 18 грудня 2025 року захисник ОСОБА_1 підтримав подану апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає до задоволення.
Диспозицією частини першої статті 163-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за відсутність податкового обліку, порушення керівниками та іншими посадовими особами підприємств, установ, організацій встановленого законом порядку ведення податкового обліку, у тому числі неподання або несвоєчасне подання аудиторських висновків, подання яких передбачено законами України.
В силу норм Податкового кодексу України акт перевірки лише фіксує обставини, встановлені під час проведення перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, зобов'язуючим до вчинення будь-яких дій, він не є юридичною формою рішення податкового органу і сам по собі не породжує певних правових наслідків для платника податків, не є актом індивідуальної дії та не підлягає оскарженню.
Згідно п. 86.8. статті 86 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення приймається керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу протягом 15 робочих днів з дня, наступного за днем вручення платнику податків, його представнику або особі, яка здійснювала розрахункові операції, акту перевірки у порядку, передбаченому статтею 58 цього Кодексу.
Відповідно до п. 56.2 статті 56 Податкового кодексу України, у разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган неправильно визначив суму грошового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству або виходить за межі повноважень контролюючого органу, встановлених цим Кодексом або іншими законами України, він має право звернутися до контролюючого органу вищого рівня із скаргою про перегляд цього рішення.
Крім того, відповідно до положень статті 56 Податкового кодексу України рішення, прийняті контролюючим органом, можуть бути оскаржені в адміністративному або судовому порядку; подана скарга зупиняє виконання платником податків грошових зобов'язань, визначених у податковому повідомленні-рішенні (рішенні), на строк від дня подання такої скарги до контролюючого органу до дня закінчення процедури адміністративного оскарження і протягом зазначеного строку податкові вимоги з податку, що оскаржується, не надсилаються, а сума грошового зобов'язання, що оскаржується, вважається неузгодженою.
Положеннями п. 56.18 ст. 56 Податкового кодексу України надано право платнику податків на звернення до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу, при цьому грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.
Таким чином, правомірною підставою для складання протоколу про адміністративне правопорушення, передбачене статтею 163-1 КУпАП, є наявність на момент складання протоколу узгодженого податкового повідомлення-рішення, а не акту перевірки і у випадку оскарження платником податків податкового повідомлення-рішення, прийнятого за результатами перевірки, сума грошового зобов'язання, що оскаржується в адміністративному чи в судовому порядку, вважається неузгодженою.
У справі, що є предметом розгляду, головному бухгалтеру ДП «Державне Київське конструктивне бюро «Луч» ОСОБА_1 інкримінується порушення введення податкового обліку, що встановлено за результатами документальної позапланової виїзної перевірки, про що Центральним міжрегіональним управлінням ДПС по роботі з ВПП складено акт перевірки від 28.11.2024 № 2762/Ж5/31-00-04-01-04-26/14308776.
31.12.2024 року прийнято податкові повідомлення рішення від №2657/Ж10/31-00-04-01-04-31 та №2658/Ж10/31-00-04-01-04-31, які ДП «Державне Київське конструктивне бюро «Луч» оскаржило до контролюючого органу вищого рівня.
Рішенням ДПС України від 14.03.2025 року № 7386/6/99-00.06.-01-03-06, скаргу ДП «Державне Київське конструктивне бюро «Луч» задоволено, скасовано податкові повідомлення рішення Центрального міжрегіонального управління ДПС по роботі з ВПП від 31.12.2024 року №2657/Ж10/31-00-04-01-04-31 та №2658/Ж10/31-00-04-01-04-31.
Таким чином, відсутність на момент складення протоколу № 660/31-00-04-01-04-36 від 28.11.2024узгодженого податкового повідомлення-рішення, а також скасування такого рішення ДПС України, свідчить про те, що податкове зобов'язання, яке було покладене в основу протоколу про адміністративне правопорушення, не було узгодженим, а отже, не могло слугувати правовою підставою для складання зазначеного протоколу та притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
Відповідно до п. ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у разі відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з викладеним, апеляційна скарга підлягає задоволенню, постанова суду першої інстанції скасуванню, а провадження у справі закриттю у зв'язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною першою статті 163-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Враховуючи викладене, керуючись статтею 294 КУпАП,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.
Постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 15 січня 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , скасувати.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 163-1 КУпАП, закрити.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба