КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
18 грудня 2025 року м. Київ
Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного судуІгнатов Р.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Бородіна А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченогоч. 1 ст. 156 КУпАП з накладенням адміністративного стягнення.
ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що 03.10.2025 року приблизно о 16 год. 00 хв. в мафі № 16 на території ринку «Дніпро», що по вул. В. Кучера, 9 в м. Києві, здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку в кількості 2913 шт.
Постановою Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень з конфіскацією предметів торгівлі, відповідно до протоколу огляду та вилучення від 03.10.2025 року.
Стягнуто із ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп.
Не погоджуючись з постановою суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року скасувати, а провадження по справі закрити у зв'язку із відсутністю складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 вказав, що висновки судді не відповідають фактичним обставинам справи, а суд першої інстанції не виконав норми КУпАП при розгляді справи. Суд не звернув увагу на відсутність відеозапису проведення дій працівниками поліції, що грубо порушує ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію», а також не викликав свідка на вимогу ОСОБА_1 та не допитав його в судовому засіданні. Апелянт вказав, що суд першої інстанції позбавив його права на справедливий судовий розгляд.
Заслухавши доповідь судді, думку ОСОБА_1 та його захисника Бородіна А.В., які підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити, їх пояснення та відповіді на запитання суду, передослідивши письмові матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови місцевого суду в межах апеляційної скарги, а також доводи апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції вважає апеляційні вимоги такими, що підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до положень ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Згідно з вимогами ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Водночас, положеннями ст. 252 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Як вбачається із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №635626 від 03 жовтня 2025 року, 03.10.2025 року близько 16 год. 00 хв. за адресою: м. Київ, вул. Василя Кучера, 9, ринок «Дніпро» в мафі №16 здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марки акцизного податку в кількості 2913 штук.
З оскаржуваної постанови встановлено, що доводи ОСОБА_1 стосовно недоведеності факту продажу ним тютюнових виробів спростовуються відомостями, які містяться в матеріалах справи, а саме: змістом протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 635626 від 03.10.2025, який був складений поліцейським Святошинського УП ГУНП в м. Києві лейтенантом поліції Мельником О.В. щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП, який був підписаний останнім без будь-яких зауважень та заперечень; протоколом огляду та вилучення від 03.10.2025 та фотоматеріалами пачок тютюнових виробів, якими ОСОБА_1 здійснював торгівлю; поясненнями свідка ОСОБА_2 в яких останній зазначив, що: він час від часу купує за 40 грн. сигарети за адресою: м. Київ, бул. М. Руденка, 12 (ринок Дніпро), 2 ряд, маф № 16, де здійснюється продаж тютюнових виробів без марок акцизного податку, вже тривалий час, майже рік; рапортом працівника поліції про виявлення адміністративного правопорушення.
Суд апеляційної інстанції не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права, свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку передбачено адміністративну відповідальність.
Положення ч. ч. 1, 2 ст. 7 КУпАП передбачають, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтованим, тобто зробленим на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Частина 1 ст. 156 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за роздрібну або оптову торгівлю алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Виходячи з буквального тлумачення положення ст. 156 КУпАП, адміністративна відповідальність передбачається саме за здійснення роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч.1 ст.156 КУпАП полягає у здійсненні роздрібної або оптової торгівлі алкогольними напоями чи тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, без марок акцизного податку чи з підробленими марками цього податку.
Із протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД № 635626 від 03.10.2025 року, вбачається, що ОСОБА_1 інкримінується здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку (а. с. 1). Вчинення ним будь яких інших дій у протоколі про адміністративне правопорушення не вказано.
Як вбачається із пояснень свідка ОСОБА_2 , на які в своїй постанові суд першої інстанції посилається як на доказ вини ОСОБА_1 , він час від часу купує за 40 грн цигарки у кіоску на ринку «Дніпро» за адресою м. Київ, вул. Миколи Руденка 12, продаж здійснюється вже тривалий час, можливо пів року. 03.10.2025 року близько 17 год. 00 хв. свідок прийшов за вказаною адресою придбати цигарки, проте жінка не продала їх, сказала, що на ринку поліція (а. с. 6).
У наведених поясненнях чітко вказується, що продаж здійснювала жінка, натомість, будь яких доказів, що саме ОСОБА_1 здійснював роздрібну торгівлю тютюновими виробами без марок акцизного податку працівниками поліції не зафіксовано та в матеріалах справи не містяться. Зокрема, у постанові Святошинського районного суду м. Києва від 05 листопада 2025 року, не зазначено, на підставі яких фактів встановлено, що саме ОСОБА_1 займався торгівлею вище зазначеними товарами. Із пояснення свідка ОСОБА_2 неможливо встановити, що саме ОСОБА_1 здійснював продаж, а посадовою особою не було проведено контрольну закупку вище вказаних товарів.
Крім того, у судовому засіданні при апеляційному розгляді ОСОБА_1 вказав, що в той час, який вказаний в протоколі про адміністративне правопорушення - близько 16 год. 00 хв., він не міг здійснювати продаж тютюнових виробів, оскільки до 17 год. знаходився взагалі в іншому місці біля ринку.
Захисник Бородін А.В. у судовому засіданні в апеляційній інстанції вказав, що у пояснення свідка ОСОБА_2 відсутнє посилання на конкретне торгове місце, 2 ряд та МАФ №16. З договору оренди, МАФ не є торговим місцем, а лише місцем для зберігання. Будь яких доказів здійснення продажу тютюнових виробів без марок акцизного податку немає. В поясненнях ОСОБА_1 , які містяться в матеріалах справи відсутній його підпис, а тому вони не можуть вважатись допустимим доказом. Викладені судом обставини не відповідають матеріалам справи.
Крім того, суд апеляційної інстанції погоджується із позицією захисника, відповідно до якої письмові пояснення не можуть бути достатнім доказом вини ОСОБА_1 через відсутність його підпису, оскільки належним чином не було зафіксовано його відмову від підписання цих пояснень.
Згідно положень ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Проте, як вбачається, у матеріалах справі відсутні будь які інші належні та допустимі докази, які б «поза розумним сумнівом» доводили вчинення саме ОСОБА_1 об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП, що полягало б у здійсненні активних дій, спрямованих на реалізацію тютюнових виробів без марок акцизного податку.
Досліджені в ході апеляційного розгляду докази не доводять факту здійснення ОСОБА_1 роздрібної торгівлі тютюновими виробами без марок акцизного податку, а отже і наявність в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП.
Апеляційний суд акцентує свою увагу на тому, що стандарт доведення вини «поза розумним сумнівом» означає, що сукупність обставин справи, встановлена під час судового розгляду, виключає будь-яке інше розумне пояснення події після повного і об'єктивного дослідження обставин справи. Наявність розумного сумніву щодо обґрунтованості обвинувачення не дозволяє будь-якій неупередженій людині, яка міркує з належним розумом і сумлінням, визнати обвинуваченого винним.
Статтею 62 Конституції України встановлено презумпцію невинуватості. Обов'язок встановлення всіх обставин умовного правопорушення та доведення вини особи покладається на сторону обвинувачення. Всі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Враховуючи наведені обставини, суд апеляційної інстанції погоджується з доводами апеляційної скарги ОСОБА_1 про те, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, винесеною з порушенням норм матеріального і процесуального права, яка, згідно з приписами ст. 252 КУпАП, повинна ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Враховуючи , що ст. 247 КУпАП не містить такої підстави як закриття справи про адміністративне правопорушення за недоведенністю, суд апеляційної інстанції приймає рішення про закриття справи за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суддя -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Постанову Святошинського районного суду міста Києва від 05 листопада 2025 року, якою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 156 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 гривень з конфіскацією предметів торгівлі, відповідно до протоколу огляду та вилучення від 03.10.2025 року - скасувати та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 156 КУпАП відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя
Київського апеляційного суду Р.М. Ігнатов
Справа № 759/24490/25
Апеляційне провадження № 33/824/5721/2025
Категорія: ч. 1 ст. 130 КУпАП
Суддя у першій інстанції - Новик В.П.
Суддя в апеляційній інстанції - Ігнатов Р.М.