Єдиний унікальний номер № 755/18906/25
Апеляційне провадження № 33/824/5499/2025
04 грудня 2025 року суддя Київського апеляційного суду Журба С.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року, прийняту відносно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,
за ч. 5 ст. 126 КУпАП,
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №455301 від 16.09.2025 року ОСОБА_1 16.09.2025 року о 08 год. 55 хв. в м. Києві на площі Дарницька керував транспортним засобом «Tesla Model», д.н.з. НОМЕР_1 , здійснював рух смугою для громадського транспорту. Зупинивши водія ОСОБА_1 було встановлено, що він позбавлений права керування транспортними засобами строком на 1 рік на підставі постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26.02.2025 року. Крім того правопорушення вчинене повторно протягом року, так як водія ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності на підставі постанови ЕНА №5126140 від 02.07.2025 року за ч.4 ст.126 КУпАП, а отже водій ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, за що передбачена відповідальність за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Постановою Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року визнано ОСОБА_1 винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 126 Кодексу України про адміністративні правопорушення та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян у сумі 40800 грн. з позбавленням права керування транспортним засобами строком на 5 років.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову Дніпровського районного суду м. Києва від 22 жовтня 2025 року і закрити провадження у справі у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Відповідно до вимог ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
У судове засідання, призначене на 04.12.2025 року, з'явився захисник Іорданова І.І., підтримав подану апеляційну скаргу з викладених у ній підстав та просив її задовольнити.
Переглянувши справу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення.
Основними доводами апеляційної скарги було те, що:
- долучена до матеріалів справи постанова з ЄДРСР не містить інформації про набрання нею законної сили і не завірена належним чином;
- неправильне застосування судом першої інстанції норми закону у частині зазначення формулювання «визнати винним», тоді як правильним, на переконання апелянта, є притягнення до адміністративної відповідальності і застосування стягнення;
- зазначення в резолютивній частині постанови про вилучення транспортного засобу «Dodge Charger», д.н.з. НОМЕР_2 .
Апеляційний суд не погоджується з даною позицією апелянта.
Положенням ч. 5 ст. 126 КУпАП передбачено відповідальність за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або передача керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом, керування транспортним засобом особою, стосовно якої встановлено тимчасове обмеження у праві керування транспортними засобами та керування транспортним засобом особою, позбавленою права керування транспортними засобами.
Обвинувачення за ч. 5 ст.126 КУпАП, передбачає обов'язкову кваліфікуючу ознаку - повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.
Як вбачається з матеріалів справи, на підтвердження повторності вчинення правопорушення ОСОБА_1 , працівниками поліції долучено роздруківку постанови Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2025 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.
Всупереч доводів апелянта, вказана постанова містить всі необхідні реквізити та інформацію, зокрема щодо номеру справи та дати набрання законної сили - 10.03.2025 року.В якості підстави для врахування при вирішенні справи не можуть бути враховані недоліки даного документа.
Відомості щодо наявності постанови від 26 лютого 2025 року і притягнення саме апелянта до адміністративної відповідальності Бориспільським міськрайонним судом Київської області містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень, який є офіційним джерелом інформації, його відомості носять відкритий характер, їх перевірка не є самостійним способом збирання доказів, а лише встановленням достовірності вже наявних даних.
Крім того, до матеріалів справи, працівниками поліції додана картка обліку адміністративного правопорушення, в якій зазначені всі обставини правопорушення, за яке ОСОБА_1 був притягнутий постановою Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 26 лютого 2025 року до адміністративною відповідальності.
Положеннями ч. 2 ст. 251 КУпАП передбачено, що обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Таким чином до матеріалів справи додано достатню кількість доказів, які в своїй сукупності підтверджують вину ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ч. 5 ст. 126 КУпАП.
Доводи апелянта про неправильне застосування судом першої інстанції норми закону шляхом зазначення формулювання «визнати винним» є хибними, з огляду на таке:
За приписами ст. 280 КУпАП орган при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин і доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення. Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Таким чином суд спочатку вирішує питання щодо винуватості особи у вчиненні адміністративного правопорушення, а потім по своїй суті з врахуванням санкції статті, яка інкримінується, притягає особу до адміністративної відповідальності. При цьому накладення будь-якого стягнення можливе лише тільки за умови встановлення вини особи у вчиненні правопорушення, натомість відсутність вини є підставою для звільнення особи від відповідальності.
Окремо апелянт звертає увагу на те, що по своїй суті в резолютивній частині постанови було безпідставно зазначено про накладення на нього стягнення у вигляді штрафу з вилученням транспортного засобу «Dodge Charger», д.н.з. НОМЕР_2 .
В той же час з точки зору апеляційного суду дана обставина не обумовлює наявності підстав для закриття провадження у справі.
Дійсно, судом першої інстанції було вказано в резолютивній частині постанови про вилучення транспортного засобу «Dodge Charger», д.н.з. НОМЕР_2 , хоча з матеріалів справи вбачається, що особа керувала іншим автомобілем, крім того в мотивувальні частині зазначено не тільки про керування іншим транспортним засобом, а і про належність такого транспортного засобу іншій особі, тому в даному випадку не може бути застосовано оплатне вилучення. Відтак, фактично судом першої інстанції була допущена технічна помилка. Однак, в подальшому судом першої інстанції таку помилку усунуто постановою від 03 листопада 2025 року про внесення виправлення (уточнення) в резолютивну частину постанови від 22 жовтня 2025 року шляхом уточнення: «без оплатного вилучення транспортного засобу».
За таких умов технічні недоліки, які допущені судом першої інстанції, та в подальшому усунуті, не можуть обґрунтовувати наявності підстав для констатації відсутності складу адміністративного правопорушення.
Враховуючи зазначене, апеляційним судом встановлена невідповідність дійсності тих обставин, якими апелянт обґрунтовує свою апеляційну скаргу. Порушень судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, які були б підставою для скасування чи зміни постанови суду під час апеляційного перегляду справи апеляційний суд не вбачає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Дніпровського районного суду міста Києва від 22 жовтня 2025 року, прийняту відносно ОСОБА_1 , залишити без змін.
Постанова апеляційного суду є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя С.О. Журба