Справа № 718/2443/25
Провадження 2-а/718/52/25
"30" грудня 2025 р. м.Кіцмань Чернівецька область
Кіцманський районний суд Чернівецької області у складі:
головуючого - судді Мінів О.І.,
за участю секретаря судового засідання Анучкіній О.З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кіцмань Чернівецької області адміністративну справу №718/2443/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови,-
Позивач ОСОБА_1 звернувся до Кіцманського районного суду Чернівецької області з позовом, про визнання протиправною і скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення.
В позові посилається на те, що 30.06.2025 року постановою начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 його визнано винним у вчиненні правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. по факту того, що не оновив та не подав облікові дані, тобто порушував правила військового обліку в особливий період з 18.05.2024 року до 17.07.2024 року, не з'являвся.
Вказує, що оскаржувану постанову отримав лише 04.09.2025 та вважає, що вказана постанова підлягає скасуванню, оскільки перебував на обліку під час воєнного стану з 23.04.2007 року.
Зазначає, що жодних повісток по місцю проживання не отримував. Згідно оскаржуваної постанови від 30.06.2025 року (згідно протоколу) в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 встановлено факт порушення правил військового обліку під час дій особливого періоду, а саме ОСОБА_1 будучи військовозобов'язаним та перебуваючи на обліку військовозобов'язаних всупереч встановленим чинним законодавством вимогам правил військового обліку, не з'явився для оновлення та подачі облікових даних на військовий облік, тобто порушував вказані правила військового обліку в особливий період. Своїми протиправними діями (бездіяльністю) порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1, абзацу 5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-Х11 та вимоги Додатку 2 до порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервісті, затвердженого Постановою КМУ від 30.12.2022 №1484, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.
Крім тог, вказує, що як у протоколі про адміністративне правопорушення так і в оскаржуваній постанові не було чітко сформовано суть правопорушення, зокрема який саме пункт Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, що є Додатком №2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого постановою КМУ №1487 від 30.12.2022 було порушено.
Враховуючи наведене, просить позов задовольнити, визнати протиправною та скасувати постанову начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковника ОСОБА_3 від 30.06.2025 року, закрити провадження у справі відносно нього за ч.3 ст.210 КУпАП на підставі ч.1 ст.247 КупАП.
Представник відповідача ІНФОРМАЦІЯ_2 26.09.2025 скерував до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги ОСОБА_1 не визнає. Посилається на те, що Прикінцевими і перехідними положеннями Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11.04.2024р. №3633 ІХ, встановлено що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти та інші дані. Вищевказані приписи військовозобов'язаним ОСОБА_1 в період з 18.05.2024 по 16.07.2024 були проігноровані. А позивач не з'являвся вчасно до ІНФОРМАЦІЯ_2 , персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовників, військовозобов'язаного, резервіста вчасно не уточнив. Такі дії (бездіяльність) призвели до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період. Тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 КУпАП та в подальшому ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності. Вважає вимоги позивача безпідставними та задоволенню не підлягають.
Розгляд справи просив проводити без участі представника відповідача.
Ухвалою суду від 09.09.2025 року відкрито провадження у справі та прийнято позов до розгляду. Судове засідання призначено на 25.09.2025, яке відкладено на 15.10.2025 у зв'язку із неявкою відповідача, відтак відкладено на 18.11.2025.
18.11.2025 ухвалою Кіцманського районного суду Чернівецької області витребувано у ІНФОРМАЦІЯ_2 докази.(а.с.36)
25.11.2025 на виконання ухвали скеровано копії адміністративної справи відносно ОСОБА_1 (а.с.40-45)
Судове засідання призначено на 29.12.2025.
В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явився, однак надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги просить задовольнити.
З урахуванням викладеного, на думку суду, наявні підстави для розгляду справи за наявними у ній матеріалами.
Згідно положень ч.4 ст. 229 КАС України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши матеріали адміністративної справи, встановив наступне.
Судом встановлено, що 30.06.2025 року начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 , полковником ОСОБА_3 , винесено постанову №5852 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст.210 КУпАП стосовно ОСОБА_1 та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваного мінімумів доходів громадян, що становить 17000 гривень.
Згідно змісту протоколу про адміністративне правопорушення №3/569 від 18.06.2025 встановлено, що ОСОБА_1 , який є військовозобов'язаним, в період з 18.05.2024 по 17.07.2024 порушував правила військового обліку, а саме не уточнив протягом 60 днів, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або у Р(М) ТЦК та СП . Своїми протиправними, винними діями (бездіяльністю) ОСОБА_1 порушив вимоги абзацу 7 ч.3 ст.1, абзацу 5 ч.10 ст.1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ та вимоги абз.3 п.10-1 ч.1 Додатку 2 до Порядку організації і ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487, що призвело до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період.
Вирішуючи питання правомірності прийняття оскаржуваного рішення суд виходить з такого.
Згідно з ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Порядок діяльності органів державної влади, їх посадових осіб, уповноважених складати протоколи про адміністративні правопорушення, розглядати справи про такі правопорушення та притягати винних осіб до адміністративної відповідальності за їх вчинення, регулюється Кодексом України про адміністративні правопорушення (далі по тексту КупАП; в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно зі ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ст.9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно ч. 3 ст. 210 КУпАП (в редакції на момент винесення спірної постанови) порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Згідно примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
За змістом ст.1 Закону України «Про оборону України» особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період в Україні розпочався з 17.03.2014, коли було оприлюднено Указ Президента України від 17.03.2014 №303/2014 «Про часткову мобілізацію».
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 в Україні введено воєнний стан, який триває до теперішнього часу.
Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов'язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов'язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.
Відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» Кабінет Міністрів України затвердив Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період.
Відповідно до ст.235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Нормами п.п. 12, 13 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 №154 (далі по тексту - Положення №154) передбачено, що керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право, зокрема, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення та визначати функціональні (посадові) обов'язки підлеглого йому особового складу.
Отже, саме на ІНФОРМАЦІЯ_3 як орган, який уповноважений розглядати справи про адміністративне правопорушення відповідальність за яке передбачена ст.210 КУпАП покладено обов'язок щодо встановлення всіх фактичних обставин та дотримання процедури розгляду, визначеної ст.278 КУпАП.
У відповідності до частини 1 статті 22 Закону №3543-XII громадяни зобов'язані: з'являтися за викликом до територіального центру комплектування та соціальної підтримки у строк та місце, зазначені в повістці (військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом Центрального управління або регіонального органу Служби безпеки України, військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом відповідного підрозділу розвідувальних органів України), для взяття на військовий облік військовозобов'язаних чи резервістів, визначення їх призначення на особливий період, направлення для проходження медичного огляду; проходити медичний огляд для визначення придатності до військової служби згідно з рішенням військово-лікарської комісії чи відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, закладів охорони здоров'я Служби безпеки України, а у розвідувальних органах України - за рішенням керівників відповідних підрозділів або військово-лікарської комісії Служби зовнішньої розвідки України, розвідувального органу Міністерства оборони України, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони державного кордону.
Згідно частини 3 вказаної статті передбачено, що під час мобілізації громадяни зобов'язані з'явитися: військовозобов'язані та резервісти, які приписані до військових частин для проходження військової служби у воєнний час або до інших підрозділів чи формувань для виконання обов'язків за посадами, передбаченими штатами воєнного часу, - на збірні пункти територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у строки, зазначені в отриманих ними повістках або мобілізаційних розпорядженнях; резервісти, які проходять службу у військовому резерві, - до військових частин у строки, визначені командирами військових частин; військовозобов'язані, резервісти Служби безпеки України - за викликом керівників органів, в яких вони перебувають на військовому обліку; військовозобов'язані, резервісти розвідувальних органів України - за викликом керівників відповідних підрозділів; особи, які уклали контракти про перебування у резерві служби цивільного захисту, - за викликом керівників відповідних органів управління центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері цивільного захисту.
Інші військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Відповідно до абз. 7 ч. 3 ст. 22 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», всі військовозобов'язані, окрім тих що відносяться до абз. 2-6, зобов'язані протягом 60 днів уточнити свої облікові дані через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження.
Частиною 10 статті 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначено, що громадяни України, які підлягають взяттю на військовий облік, перебувають на військовому обліку призовників або у запасі Збройних Сил України, у запасі Служби безпеки України, розвідувальних органів України чи проходять службу у військовому резерві, зобов'язані, окрім іншого: уточнити протягом 60 днів з дня набрання чинності указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, свої персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки (абз. 2); виконувати правила військового обліку, встановлені законодавством (абз. 6).
Відповідно до п. 23 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 (далі - Порядку № 1487), призовники, військовозобов'язані та резервісти, які не актуалізували інформацію про себе в Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов'язаних та резервістів, особисто у семиденний строк з дня внесення змін до персональних даних прибувають із паспортом громадянина України та військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки, органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу, який організовує та веде військовий облік на території адміністративно-територіальної одиниці, для взяття їх на військовий облік, зняття з військового обліку або внесення змін до їх облікових даних.
Згідно зі статтею 42 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» та пункту 19 Порядку №1487 громадяни України, винні в порушенні правил військового обліку громадян України, а також у вчиненні інших порушень законодавства про військовий обов'язок і військову службу, несуть відповідальність згідно із законом.
Абзацом 4 пункту 1 частини 2 Прикінцевих та перехідних положень ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо окремих питань проходження військової служби, мобілізації та військового обліку» від 11 квітня 2024 року № 3633-IX (далі - Закон №3633-ІХ) встановлено, що громадяни України, які перебувають на військовому обліку, зобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності цим Законом уточнити адресу проживання номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності електронної пошти) та інші персональні дані: у разі перебування на території України - шляхом прибуття самостійно до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку чи за своїм місцем проживання, або до центру надання адміністративних послуг, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності); у разі перебування за кордоном - шляхом повідомлення на офіційну електронну адресу або на офіційний номер телефону, які зазначені на офіційному сайті територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем перебування на військовому обліку, або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста (за наявності).
Окрім того, відповідно до статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно статті 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, зі змісту постанови № 5852 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 30 червня 2025 року, складеною начальником ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 грн. Зокрема зазначено, що позивач вчасно не уточнив персональні дані через центр надання адміністративних послуг або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або знаходження. Такі дії (бездіяльність) призвели до порушення ним правил військового обліку, вчиненого в особливий період, тобто скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.3 ст.210 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Позивач, заперечуючи правомірність постанови № 5852 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 30 червня 2025 року, стверджував, що постанова не містить належне обґрунтування порушення ОСОБА_1 вимог Порядку організації та ведення військового обліку призовників, і військовозобов'язаних та резервістів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 грудня 2022 року № 1487, в частині обов'язку особисто та своєчасно оновити свої персональні дані.
Крім того, у позивача наявна відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період на підставі пункту 10 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», як опікун особи, визнаної судом недієздатною.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними доказами.
Відповідно до статті 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
За змістом норм частини 1 та 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Положеннями статті 245 КУпАП встановлено, що завданнями провадження у справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в справі від 08.07.2020 № 463/1352/16-а (адміністративне провадження № К/9901/21241/18) звертає увагу на те, що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи.
У рішенні від 10.02.1995 у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Принцип презумпції невинуватості передбачає, що всі сумніви у винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. Всі факти, встановлені судом, у сукупності викликають сумніви щодо події самого правопорушення та законності його фіксації.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Таким чином, притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним та обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та не перевірених фактах.
Разом з тим суд зазначає, що у ході судового розгляду справи ІНФОРМАЦІЯ_3 , як суб'єктом владних повноважень, всупереч положенням ч.2 ст.77 КАС України, не доведено наявності у діях позивача складу адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 3 статті 210 КУпАП, оскільки позивач регулярно з'являвся до ІНФОРМАЦІЯ_5 за місцем проживання та вчасно оновлював дані, зокрема надав пакет документів для оформлення відстрочки, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до витягу з реєстру Мамаївської територіальної громади сформованого 08.09.2025 вбачається, що позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає за адресою АДРЕСА_1 з 07.10.2016р..(а.с.16)
Згідно довідки №3/553 виданої ІНФОРМАЦІЯ_6 14.02.2025 видно, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 має відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі п.10 ч.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 08.05.2025 року, та яка продовжена на строк до 07.08.2025 р., що підтверджується довідкою від 20.05.2025р. (а.с.17-18).
Крім того, суд зауважує на таке.
Як зазначалось вище, відповідно до примітки до ст. 210 КУпАП положення статей 210, 210-1 цього Кодексу не застосовуються у разі можливості отримання держателем Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів персональних даних призовника, військовозобов'язаного, резервіста шляхом електронної інформаційної взаємодії з іншими інформаційно-комунікаційними системами, реєстрами (у тому числі публічними), базами (банками) даних, держателями (розпорядниками, адміністраторами) яких є державні органи.
Як убачається з матеріалів справи, відповідачем не зазначено ані у протоколі, ані у постанові про адміністративне правопорушення, які саме дані позивач не уточнив.
При цьому, обставин, які підтверджують неможливість отримання відповідачем відомостей щодо персональних даних позивача у спосіб, установлений у примітці до ст. 210 КУпАП, відповідачем до суду не надано.
Отже, постанова № 5852 по справі про адміністративне правопорушення за ч.3 ст. 210 КУпАП від 30 червня 2025 року відповідачем прийнята не в спосіб, який передбачений нормами КУпАП та необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є неправомірною та підлягає скасуванню.
Відповідно до ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право: 1) залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення; 2) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і надіслати справу на новий розгляд до компетентного органу (посадової особи); 3) скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.
Таким чином, за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення;
Відтак з урахуванням ч. 3 ст. 286 КАС України , справа про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю.
Суд, дійшов висновку про скасування оскаржуваної постанови та закриття справи відносно ОСОБА_1 про адміністративне правопорушення за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Керуючись ст.ст. 2, 6-9, 72, 77, 139, 244-246, 286 КАС України, суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову №5852 від 30.06.2025 року начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 полковника ОСОБА_3 про накладення на ОСОБА_1 ,30.01.1974 адміністративного стягнення за вчинення правопорушення передбаченого ч.3 ст.210 КУпАП.
Провадження у справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення передбаченого ч. 3 ст.210 КУпАП, закрити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Сьомого апеляційного адміністративного суду через Кіцманський районний суд Чернівецької області протягом 10 (десяти) днів з дня його проголошення.
Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП: НОМЕР_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 .
Відповідач: ІНФОРМАЦІЯ_7 , місцезнаходження: площа Театральна,6, м.Чернівці.
Суддя: О.І. Мінів