єдиний унікальний номер справи 531/1882/25
номер провадження 2/531/875/25
24 грудня 2025 року м. Карлівка
Карлівський районний суд Полтавської області у складі:
головуючого судді Попова М.С.,
за участі секретаря судового засідання Клименко Т.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» , за участі представника позивача Ушакевич Марини Петрівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
ТОВ «Авентус Україна» звернулось до суду з вказаним позовом, у якому просить стягнути з відповідача заборгованість у загальному розмірі 88000,00 грн., а також понесені позивачем судові витрати.
На обґрунтування позовних вимог зазначає, що 27 вересня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір №8330022 про надання споживчого кредиту, шляхом обміну електронними повідомленнями та прийманням (акцепту) умов, підписаний у порядку визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію».
Відповідно до умов договору, відповідач отримав кредит у розмірі 40000,00 грн., строком на 360 днів, зі сплатою процентів за користування кредитом відповідно до Графіку платежів, безготівково, шляхом перерахування на платіжну картку № НОМЕР_1 .
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за договором виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому в договорі. Однак, відповідач свої зобов'язання за договором не виконав. У зв'язку з цим виникла заборгованість, яка становить 88000,00 грн., яка складається з: заборгованості за кредитом - 40000,00 грн., заборгованості по відсотках - 48000,00 грн.
Ухвалою суду від 06.08.2025 відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін. Копію вказаної ухвали з копією позовної заяви та доданими до неї документами відповідач отримала 08.08.2025, що підтверджується розпискою про вручення рекомендованого повідомлення.
Представник позивача в судове засідання не з'явився. В позові міститься клопотання представника позивача, відповідно до якого, просив справу розглядати за відсутності представника позивача, не заперечував проти заочного розгляду справи.
Відповідач в судове засідання не з'явився, хоча про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України. Причини неявки відповідача суду не відомі. Клопотання про розгляд справи за його відсутності від відповідача до суду не надходило. Відзиву на позов відповідач не подав.
Тому суд, за письмової згоди позивача, ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає вимогам ст.ст. 280-281 ЦПК України.
Відповідно до ч.2ст.247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Суд, розглянувши матеріали справи і оцінивши наявні в справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні, дійшов наступного висновку.
Судом встановлено, що 27 вересня 2024 року між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 укладено договір № 8330022 про надання споживчого кредиту (а.с. 9-19).
Відповідно до пункту 1.1. Договору вбачається, що укладення цього Договору здійснюється Сторонами за допомогою ІКС Товариства, доступ до якої забезпечується Споживачу через Веб-сайт або Мобільний застосунок «CreditPlus». Ідентифікація Споживача в ІКС Товариства здійснюється при вході Споживача в Особистий кабінет/ Мобільний застосунок «CreditPlus», в порядку передбаченому Договором та/або Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі шляхом перевірки Товариством правильності введення коду, направленого Товариством на номер мобільного телефону Споживача, вказаний Споживачем при вході (в т.ч через месенджери), та/або шляхом перевірки правильності введення відповідно Пароля входу до Особистого кабінету/Мобільного застосунку «CreditPlus». При цьому, Споживач самостійно і за свій рахунок забезпечує і оплачує технічні, програмні і комунікаційні ресурси, необхідні для організації каналів доступу і підключення до Веб-сайту/ Мобільного застосунку «CreditPlus».
Відповідно до пункту 1.3. Договору, сума кредиту (загальний розмір) складає: 40000,00 грн.
Згідно з пунктом 1.4.Договору, строк кредиту360дні (день).
Періодичність платежів зі сплати процентів - кожні 30днів.
Відповідно до пункту 1.5. Договору, тип процентної ставки - фіксована. За користування кредитом нараховуються проценти відповідно до наступних умов: стандартна процентна ставка становить 1,00% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного в п. 1.4 цього Договору; знижена процентна ставка 0,90 % в день та застосовується відповідно до наступних умов. Якщо споживач до 27.10.2024 або протягом трьох календарних днів, що слідують за вказаною датою, сплатить кошти у сумі не менше суми першого платежу, визначеного в Графіку платежів або здійснить часткове дострокове повернення кредиту, Споживач, як учасник Програми лояльності, отримає від Товариства індивідуальну знижку на стандартну процентну ставку, в зв'язку з чим розмір процентів, що повинен сплати Споживач за стандартною процентною ставкою до вказаної вище дати, буде перераховано за зниженою процентною ставкою.
Пунктом 1.7. Договору передбачено, що денна процентна ставка на дату укладання Договору складає: за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом 1,00 % в день; за стандартною процентною ставкою з урахуванням періоду застосування знижено процентної ставки 0,99 % в день.
Відповідно до пункту 2.1. Договору вбачається, що кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 .
Згідно з пунктом 3.1. Договору проценти, що нараховуються за цим Договором є платою за користування кредитом. Нарахування процентів за Договором здійснюється на залишок фактичної заборгованості за кредитом за кожен день користування кредитом протягом строку кредиту, виходячи із фактичної кількості днів у місяці та у році, тобто метод «факт/факт».
Договір №8330022 про надання споживчого кредиту від 27 вересня 2024 року підписаний електронним підписом від імені ОСОБА_1 (а.с. 18).
У такий же спосіб підписано Таблицю обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит, що є Додатком № 1 до договору про надання споживчого кредиту №8330022 від 27.09.2024 (а.с. 18 зв.а - 19) та Паспорт споживчого кредиту (а.с. 20-22).
Відповідно до Паспорта споживчого кредиту (а.с. 20-22) відповідач мав отримати кредит на споживчі (особисті) потреби в сумі 40 000,00 грн, строк кредитування 360 днів, шляхом перерахування кредитодавцем грошових коштів за реквізитами платіжної картки, зазначеної споживачем, не пізніше двох календарних днів від дати підписання договору.
ТОВ «Авентус Україна» свої зобов'язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, надавши відповідачу в користування кредит в розмірі 40 000,00 грн, шляхом зарахування 27.09.2024 грошових коштів на платіжну картку № НОМЕР_1 , що підтверджується листом ТОВ «Пейтек» вих. № 20250514-371 від 14 травня 2025 року (а.с. 24).
Доказів на спростування факту укладення вказаного договору та отримання коштів відповідачем не надано.
Згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості за кредитним договором №8330022 від 27.09.2024, за відповідачем рахується заборгованість у загальному розмірі 88000,00 грн, із них: 40 000,00 грн - сума заборгованості за кредитом, 48 000,00 грн - сума заборгованості по відсотках (а.с. 26-30).
ТОВ «Авентус Україна» направлено ОСОБА_1 досудову вимогу щодо дострокового стягнення заборгованості вих № 8330022/2025 від 04 червня 2025 року про повернення простроченої суми заборгованості та простроченої заборгованості за відсотками у розмірі 88000,00 грн (а.с. 31).
В свою чергу, відповідач свої зобов'язання за договором належним чином не виконував, не надав своєчасно та у повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом та відсотками, у зв'язку з чим має непогашену заборгованість по кредиту.
Доказів погашення заборгованості та спростування розрахунку заборгованості до суду відповідачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У статті 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 статті. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею. (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ч.12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Статтею 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 1 статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Згідно зі ст. 536 ЦК України, за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 2 ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Згідно зі ст. 1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов'язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Згідно з частинами 1, 2 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення.
Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зважаючи, що фактично отримані та використані позичальником кошти у добровільному порядку ТОВ «Авентус Україна» неповернуті, суд дійшов висновку, що позивач в праві вимагати захисту своїх прав через суд шляхом стягнення заборгованості за договором № 8330022 про надання споживчого кредиту від 27.09.2024.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно з ч. 1 ст. 76, ч. 1 ст. 77 та ст. 80 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Аналізуючи зібрані докази в їх сукупності суд приходить до висновку, що кредитний договір №8330022 від 27.09.2024 укладений у спосіб, визначений чинним законодавством України.
Відповідачем відзиву на позов не подано, не надано належних та допустимих доказів, які б ставили під сумнів розмір заборгованості нарахованої позивачем.
З урахуванням наведеного, суд приходить до висновку, що відповідачем належним чином не виконано умови кредитного договору, тому заявлені позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до задоволення у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 1 статті 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (ч. 1 ст. 141 ЦПК України).
Враховуючи вимоги ст. 141 ЦПК України, оскільки позов задоволено, тому з відповідача на користь позивача потрібно стягнути судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
Крім цього, позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача судових витрат у розмірі 105,00 грн.
Вирішуючи, питання щодо розподілу витрат на правову допомогу, суд керується положеннями ст. 137 ЦПК України.
У відповідності до ч.2 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: а) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; б) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
На підтвердження понесених витрат на правничу допомогу стороною позивача надано суду письмові докази: копія договору про надання правової допомоги № 0705-25 від 07.05.2025 між позивачем та Адвокатським об'єднанням «Правовий Курс», додаткову угоду №2 від 17.06.2025, якою було доповнено пункт 3.1. Договору підпунктом 3.1.2., а саме: додатково до винагороди, визначеної підпунктом 3.1.1 пункту 3.1. Договору, Клієнт щомісячно, зі сплатою винагороди, відшкодовує Об'єднанню витрати з відправлення досудових вимог/повідомлень/ претензій Боржникам у розмірі 105 (сто п'ять) гривень 00 копійок за 1 (одну) вимогу/повідомлення/претензію. Відшкодування здійснюється за результатами відправлених вимог на підставі підтверджуючих документів, наданих Об'єднанням»; Витяг з Реєстру боржників станом на 13.05.2025 до договору про надання правничої допомоги №0705-2025 від 07.05.2025, копію довіреності від 21.07.2025, копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та посвідчення адвоката.
Досліджуючи надані представником позивача докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлений стороною позивача розмір витрат на правничу допомогу у розмірі 105,00 грн. є співмірним із складністю цієї справи.
Жодних заперечень з боку відповідача Лисенко В.А. щодо неспівмірності заявлених позивачем витрат на правничу допомогу до суду не надійшло, клопотання про зменшення розміру цих витрат чи звільнення від їх сплати він не заявляв.
Враховуючи вищевикладене, суд стягує з відповідача на користь позивача 105,00 грн. витрат на правничу допомогу.
Керуючись ст.ст. 4, 12,13, 18, 141, 247, 259, 279, 263-265, 352, 354 ЦПК України, суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна», за участі представника позивача Ушакевич Марини Петрівни, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230, проспект Берестейський, 90-А, м.Київ) суму заборгованості за договором №8330022 про надання споживчого кредиту від 27.09.2024 у загальному розмірі 88 000,00 грн (вісімдесят вісім тисяч гривень нуль копійок).
Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Авентус Україна» (код ЄДРПОУ 41078230, проспект Берестейський,90-А,м.Київ) понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) та витрати на правову допомогу в сумі 105,00 грн (сто п'ять гривень нуль копійок).
Відповідачу направити копію заочного рішення в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інші учасники справи, а також відповідачі у разі залишення заяви про оскарження заочного рішення без задоволення, мають право оскаржити рішення суду в апеляційному порядку протягом 30 днів з дня його проголошення, шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Полтавського апеляційного суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Попов