Рішення від 04.12.2025 по справі 355/2263/25

Справа № 355/2263/25

Провадження № 2/355/1279/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2025 року Баришівський районний суд Київської області

у складі: головуючого-судді Чехова С.І.

за участю прокурора Котенко Л.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Баришивка за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» адвоката Журавльова Станіслава Георгійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

ВСТАНОВИВ:

До суду звернувся представник позивача ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» адвокат Журавльов С.Г. з позовною заявою у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» заборгованість за кредитним договором у розмірі 30007,95 гривень, що складається з заборгованості за кредитним 9959,07 гривень; заборгованість по сплаті відсотків 20048,88 гривень, а також стягнути понесені судові витратим зі сплати судового збору у розмірі 2422,40 гривень та оплату за професійну правничу допомогу в сумі 11200,00 гривень.

Свої позовні вимоги представник позивача обґрунтовує тим, що 27 липня 2021 року між АТ «МЕГАБАНК» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено заява договір №ТDB.2021.0604.21297 про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК» : www.megabank.ua та в мережі інтернет www.todobank.com, та індивідуальної частини, якою є вказана заява-договір. Всі документи у сукупності складають договірну основу, яка закріплює домовленість банка і клієнта щодо регулювання правовідносин, які виникли між ними відповідно до приписів ст.634 ЦК України є за своєю суттю договором приєднання, що укладений шляхом прийняття клієнтом пропозиції банку згідно ст.ст.641,644 ЦК України. Сторони погодили і клієнт своїм підписом підтвердив, що ця заява-договір, договір з додатками у сукупності складають єдиний договір, істотні умови якого можуть міститься, як у цьому договорі так і в інших частинах договору. Клієнт своїм підписом підтвердив, що усі умови договору ознайомлений і згодний. Відповідно до п.2 розділу «Запевнення та умови» кредитного договору, банк на підставі отриманої від клієнта заяви, відкрива клієнту поточний рахунок у гривні, що обслуговується за дебітово - кредитною схемою, та поточні рахунки у доларах США та у Євро, що обслуговуються за дебетовою схемою, та виду платіжну картку міжнародної платіжної системи Факт отримання клієнтом картки та її номер зафіксовано зазначено у заключному розділі кредитного договору. На поточний рахунок у гривні банк надав клієнту кредит, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах максимального ліміту кредитної лінії, що встановлений у п.4 розділ «Запевнення та умови» кредитного договору. Спосіб надання кредиту-шляхом встановлення відновлювальної кредитної лінії на поточному рахунку клієнта. У подальшому свої зобов'язання банк перед клієнтом виконав у повному обсязі встановивши доступний ліміт кредитної лінії, у межах максимального ліміту кредитної лінії на поточний рахунок клієнта у гривні і надавши йому можливість користуватись кредитними коштами у межах доступного ліміту кредитної лінії, визначеного кредитним договором. Клієнт здійснював користуванням грошовими коштами. Заборгованість за кредитом ( в тому числі прострочена) 9959,07 гривень, заборгованість по сплаті відсотків(в тому числі прострочена) 20048,88 гривень загальна сума заборгованості становить 30007,95 гривень. 03 вересня 2024 року відповідно до результатів відкритих торгів оформлений протокол № GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року між АТ «МЕГАБАНК» та ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ Фінанс» був укладений договір №GL1N426240 про відступлення права вимоги. Відповідно п.1 договору в порядку та на умовах, визначених цим договором банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб підприємців та/або юридичних осіб зазначених у додатку №1 до цього договору Новий кредитор сплачує банку за правилами вимоги грошові кошти у сумі та порядку визначений договором. За договором відступлення було сплачено 217223211,51 гривень новий кредитор набув право вимоги до боржників за основними договорами серед яких і право вимоги до відповідача-боржника за кредитним договором №ТDB.2021.0604.21297 від 27 липня 2021 року .

27 грудня 2024 року ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ Фінанс» уклало з ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» договір №1/12 про відступлення прав вимоги. Став новим кредитором ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» сплатив первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядок визначений договором Права вимоги що відступаються за цим договором належать первісному кредитору на підставі договору від 03 вересня 2024 року №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором боржників АТ «МЕГАБАНК», відповідно до результаті відкритих торгів, оформлених протоколом GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року переможцем яких став первісний кредитор. Пунктом 2 договору №1/12 визначає, що за цим договором новий кредитор набуває усі права кредитора за основними договорами включаючи; право вимагати належного виконання боржниками зобов'язань за основними договорами, сплатити боржниками грошових коштів, сплатити процентів у розмірах вказаних в основних договорах у додатку №1 до цього договору, право вимагати сплати неустойки, пені, штрафів, передбачених основними договорами, право вимагати сум, передбачених ст.625 ЦК України, право вимагати передачі предметів забезпечення в рахунок виконання зобов'язань за основними договорами, право вимагати застосуванню наслідків реституції при недійсності правочину, право отримання коштів від реалізації заставного та іншого майна боржників, вимоги, які випливають з розірвання та/або визнання недійсним договорів із боржниками, права, що випливають із судових справ, у тому числі справ про банкротство боржників виконавчих проваджень щодо боржників в тому числі щодо майна боржників . яке не було реалізоване на торгах та підлягатиме передачі стягувачу у погашення боргу після укладення цього договору, права вимоги за мировими угодами із боржниками, договорами з арбітражними керуючими боржників, охоронними організаціями, права участі в комітеті кредиторів боржників, тощо.

Представник позивача до судового засідання не з'явився, однак повідомив про можливість розгляду справи за його відсутністю позовні вимоги підтримує просить задовольнити. У разі неявки до судового засідання відповідача не заперечує проти розгляду справи заочно.

Відповідач ОСОБА_1 до судового засідання не з'явилась була належно повідомлена про розгляд позовної заяви на 20листопада 2025 року о 09 годині 30 хвилин, з довідки про причину повернення поштового конверту з повісткою слід «адресат відсутній за вказаною адресою», далі повідомлялась через веб-сайт Судової влади України на 04 грудня 2025 року о 09 годині 45 хвилин, причину неявки не повідомила яку слід вважати неповажною. Відзиву стосовно заявленого позову надано не було.

Суд прийшов до такого висновку відповідно до п.п.3,4 ч.8, ч.11 ст.128 ЦПК України слід, що днем вручення судової повістки є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Згідно ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до положень ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З таких підстав суд вирішив розглядати справу заочно.

Дослідивши матеріали справи у повному обсязі суд приходить до думки про можливе задоволення заявлених позовних вимог, оскільки:

Відповідно до положень ч.1 ст. 2 ЦПК України слід, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України).

Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів").

Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Отже, стаття 15 ЦК України визначає об'єктом захисту порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у праві, викликана поведінкою іншої особи.

Згідно з положеннями ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

На підставі ч.1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно статті 89 ЦПК України, виключне право оцінки доказів належить суду, який має оцінювати докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Копію паспорта відповідача з якого слід, що вона є громадянкою України.(а.с.53)

Копію заяви-договір № ТDB.2021.0604.21297 від 27 липня 2021 року про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank, з якого слід, що АТ «МЕГАБАНК» та відповідач ОСОБА_1 уклали договір про приєднання до договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank. Який складається з публічної частини договору, яким є договір про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб щодо карткових продуктів todobank з додатками, розміщений у місці інформування клієнта та на сайті АТ «МЕГАБАНК»: www.megabank.ua та в мережі інтернет.(а.с.35-37)

Копію тарифного пакету todobank, який є невід'ємним додатком до договору № ТРDB.2021.0604.21297 від 27 липня 2021 року де оговорено відкриття рахунків, деталі обслуговування клієнта.(а.с.48-49)

Копію паспорта споживчого кредиту з якого слід, що відповідач ОСОБА_1 була ознайомлена з умовами кредитування з урахуванням побажань споживача, з інформацією щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтованої загальної вартості кредитування для споживача. Порядком повернення кредиту.(а.с.50-51)

З копій виписки по особовим рахункам з 27 липня 2021 року по 02 грудня 2022 року та з 03 грудня 2022 року по 03 вересня 2024 року слід, що відповідач ОСОБА_1 отримавши кошти від АТ «МЕГАБАНК» використовувала їх на свій розсуд (а.с.40-45)

З копії довідки-розрахунок заборгованості відповідача ОСОБА_1 , яку було надано уповноваженою особою фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію АТ «МЕГАБАНК» Ірини Білої слід, що відповідач ОСОБА_1 маж заборгованість на суму 30007,95 гривень, де заборгованість за основним боргом 9959,07 гривень, заборгованість за нарахованими та несплаченими відсотками 20048,88 гривень(а.с.47)

Копію договору №1/12 про відступлення прав вимоги від 27 грудня 2024 року з якого слід, що ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ Фінанс» з якого слід, що первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору права вимоги, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та або/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у додатку №1 до цього договору. Відповідно до п.4 сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за основними договорами відповідно до цього договору новий кредитор сплачує банку грошові кошти у сумі 21723211.51 гривень. Новий кредитор підтверджує, що в момент укладення цього договору отримав від банку усі наявні в банку документи, що підтверджують право вимоги до боржників.(а.с.11-15)

Копію платіжної інструкції кредитного переказу коштів з якої слід, що ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ Фінанс» перерахувала АТ «МЕГАБАНК» 23425777 гривень оплату за лот №GL1N426240 переможець ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ Фінанс».(а.с.16)

Копію протоколу електронного аукціону GFD001-UA-20240618-01260 від 09 липня 2024 року з якого слід, що переможцем став учасник ТОВ «Фінансова компанія «МУСТАНГ Фінанс».(а.с.17)

Копії платіжних інструкції кредитного переказу коштів №1074 від 27 грудня 2024 року на суму 8030000,00 гривень, №1091 від 31 січня 2025 року на суму 9200000,00 гривень, №1822 від 22 вересня 2025 року на суму 5500000 гривень з яких вбачається, що ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перерахувало ТОВ «Фінансової компанії «МУСТАНГ Фінанс» згідно договору відступлення грошові кошти.(а.с.29)

Копію витягу з додатку №1 до Договору №1/12 про відступлення прав вимоги, укладеного 27 грудня 2024 року слід, що відповідач ОСОБА_1 знаходиться в реєстрі заборгованість за основним боргом становить 9959,90 гривень, відсотків 20048,88 гривень всього 30007,95 гривень.(а.с.38,62)

Як слід з ч.1 ст. 207 ЦК України , що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.

У відповідності до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (частина друга статті 639 ЦК України.)

Абзац другий частини 2 статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частини першої статті 181 ГК України господарський договір, як правило, існує в вигляді єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощеній формі шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами та іншими засобами електронної комунікації, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні норми до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Аналогічною правовою позицією є Постанова Верховного Суду №61-20799св19 у справі №561/77/19 від 16 грудня 2020 року щодо належності та законності підписання кредитних договорів за допомогою одноразового ідентифікатора та висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року № 127/33824/19.

З викладеного, слід дійти висновку про те, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статі 205, 207 ЦК України).

У свою чергу відповідач використовуючи своє право згідно укладених договору отримав кредитні кошти які використовувала на свій розсуд.

Сторона позивача уклала договір відступлення права вимоги з кредитором відповідача ОСОБА_1 на підставі яких фактор зобов'язався передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт (кредитори) відступить факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб - боржників, включаючи суму основного зобов'язання, плату за кредитом проценти.

Як слід за ст. 1077 ЦПК України, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

За ст. 1078 ЦК України слід, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 512 ЦК України слід, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок:1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги);2) правонаступництва;3) виконання обов'язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем);4) виконання обов'язку боржника третьою особою. Кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

З ст.514 ЦК України слід, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частиною 1 ст. 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом (ст.611 ЦК України).

За положеннями частини 1 статті 1048 цього Кодексу позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Статтею 1052 даного Кодексу передбачено, що у разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст.1082 ЦК України слід, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов'язку перед клієнтом.

Згідно правової позиції Верховного Суду України в постанові від 23 вересня 2015 року у справі №6-979цс15 «….боржник який не отримав повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первісному кредитору…..неповідомлення боржника про зміну кредитора не звільняє його від обов'язку погашення кредиту взагалі».

Відповідач не отримавши повідомлення про передачу права вимоги інший особі, не позбавляється обов'язку погашення заборгованості.

Отже, як було встановлено судом відповідач ОСОБА_1 уклала договір на комплексне банківське обслуговування отримала грошові кошти. Стосовно зобов'язань які були покладені на неї договорам, грошові кошти з виплатою процентів за їх користування не виконувала. У суду не виникло сумніву у порушенні закону з боку сторони позивача оскільки відповідач не виконала укладені нею договори з кредитором, своєчасно не повернула кредитні кошти та проценти за користування кредитними коштами.

За договорами відступлення прав вимоги борги відповідача були куплені стороною позивача з правом вимоги повернення боргів попереднього кредитора. З таких підстав позовні вимоги позивача законні та підлягають задоволенню.

Крім того сторона позивача просить стягнути з відповідача понесені витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 11200,00 гривень.

Копія свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Журавльова Станіслава Георгійовича.(а.с.22)

Копія договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року який укладено між ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» та адвокатським об'єднанням «Альянс ДЛМС» про надання професійної юридичної допомоги.(а.с.22-26)

Копію вартості послуг від 01 липня 2025 року де ТОВ «ФК ЄВРОКРЕД» та адвокатське об'єднання «Альянс ДЛС» визначили та погодили вартість надання послуг по стягненню заборгованості з боржників яка має враховуватись при визначенні суми гонорару, за надання послуг по стягненню заборгованості з боржників.(а.с.27 зворотна сторона аркуша)

Копія акту про приймання-передачі послуг з правничої допомоги до договору про надання правничої допомоги №1/07 від 01 липня 2025 року стосовно відповідача ОСОБА_1 (а.с.46)

Копію Акту приймання-передачі послуг з правничої допомоги» №12127433 від 08 серпня 2025 року з якої слід, що ТОВ «Фінансова компанія « ЄВРОКРЕДИТ» та Адвокатське об'єднання «Альянс ДЛС пидписали акт приймання-передачі з правничої допомоги сторони підтверджують, що адвокат надав клієнту послуги вартістю 11200 гривень.(а.с.61)

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

З правового висновку викладеного в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року справа №755/9215/15-ц, провадження №14-382цс19 слід, що витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Зазначена правова позиція міститься в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів першої судової палати Касаційного цивільного суду від 17 жовтня 2018 року у справі№ 301/1894/17.Також, Велика Палата Верховного Суду у своєї постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 визначила докази, які є необхідними для компенсації витрат на правничу допомогу: «…На підтвердження цих обставин (складу та розміру витрат) суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат, є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування витрат».

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод1950 року. Так у справі "Схід/Захід Альянс Лімітед" проти України" (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Суд враховує, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях ст. 627 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), принципу «pactasuntservanda» та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому уст. 43 Конституції України (відповідна позиція викладена у постанові Верховного Суду від 01.10.2020 року у справі № 910/15191/19).

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, основні засади (принципи) цивільного судочинства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Метою стягнення витрат на правничу допомогу є не тільки компенсація стороні, на користь якої ухвалене рішення, понесених збитків, але й спонукання сторони утримуватися від вчинення дій, що в подальшому спричиняють необхідність поновлення порушених прав та інтересів позивача. Водночас стягнення витрат на професійну правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу (постанова Верховного Суду від 30.01.2023 року № 910/7032/17).

Спір, який є предметом розгляду у цій справі, для професійного правника є незначної складності, відноситься до категорії малозначних справ, судова практика щодо яких є сталою і передбачуваною. Позовна заява є типовою, не містить складних юридичних конструкцій аналізу законодавства чи практики Верховного Суду, не містить детальних пояснень розрахованих сум заборгованості, їх відповідності умовам укладених кредитних договорів , а відтак заявлені до відшкодування витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 14000 гривень є явно завищеними порівняно з вартістю послуг з правничої допомоги необхідних та достатніх для підготовки та складання позовної заяви в таких категоріях справ. Представником позивача жодним чином не мотивована необхідність витрачання значного часу на аналіз документів, які знаходяться в матеріалах справи, ступінь складності та новизни правових питань, досліджених ним.

Отже, керуючись принципами справедливості, виходячи з критерію реальності витрат та розумності їх розміру, тобто відповідності понесених витрат, складності, обсягу та характеру наданої представником допомоги, а також співмірності цих витрат із ціною позову, конкретних обставин справи, суд вважає, що заявлений до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу, є явно завищеним і непропорційним об'єму здійсненої роботи та наданої послуги, складності справи, обсяг наданих представником послуг не відповідає критерію реальності, а відтак суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат позивача на професійну правничу допомогу до 2000 гривень.

Відповідно до ч.1 п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України, слід, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача. Отже сплачений судовий збір стороною позивача повинен бути стягнути з сторони відповідача, оскільки позовні вимоги позивача були задоволенні.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2,4,12,13,81,141,229,263-265 ЦПК України, ст.ст.205, 207,512,514, ч.1ст.526, ч.1ст.610, ст.626, ст.ст.638, ст.639,ч.1ст.1048, ст.ст.1052,1054,1077,1078,ч.1 ст.1082 ЦК України.

ВИРІШИВ:

Позовну заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» адвоката Журавльова Станіслава Георгійовича до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місце знаходження,49001 Дніпропетровська область місто Дніпро, провулок Ушинського будинок 1 офіс 105) суму заборгованості у розмірі 30007 (тридцять тисяч сім) 95 копійок, що складається з:

-заборгованість за кредитом: 9959 (дев'ять тисяч дев'ятсот п'ятдесят дев'ять) гривень 07 копійок;

-заборгованість по сплаті відсотків 20048 (двадцять тисяч сорок вісім) гривень 88 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місце знаходження,49001 Дніпропетровська область місто Дніпро, провулок Ушинського будинок 1 офіс 105) кошти по сплаті судового збору під час подачі позову до суду в розмірі 2422 гривень(дві тисячі чотириста двадцять дві) гривень 40 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» (ідентифікаційний код юридичної особи: 40932411, місце знаходження,49001 Дніпропетровська область місто Дніпро, провулок Ушинського будинок 1 офіс 105) оплату за професійну правничу допомогу адвоката в сумі 2000 (дві тисячі) гривень 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуто судом який його ухвалив за письмовою заявою відповідача, поданою протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом 20 днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Позивач має право оскаржити рішення в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом 30 днів, з дня його проголошення.

Рішення набирає законної сили, якщо протягом вказаних строків не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повне рішення складено 08 грудня 2025 року.

Суддя Баришівського

районного суду С. І. Чехов

Попередній документ
133026989
Наступний документ
133026991
Інформація про рішення:
№ рішення: 133026990
№ справи: 355/2263/25
Дата рішення: 04.12.2025
Дата публікації: 01.01.2026
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Баришівський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; страхування, з них; позики, кредиту, банківського вкладу, з них; споживчого кредиту
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Розглянуто: рішення набрало законної сили (04.12.2025)
Дата надходження: 27.10.2025
Предмет позову: стягнення заборгованості
Розклад засідань:
20.11.2025 09:30 Баришівський районний суд Київської області
04.12.2025 09:45 Баришівський районний суд Київської області