Справа № 177/375/20
Провадження № 2/177/508/25
Іменем України
22 грудня 2025 року
Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Суботіної С. А.
за участі: секретаря Ференц Я. З.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі, у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
Представник позивача ТОВ «ФК «ЄАПБ» Незамай А.Д. звернулася до суду засобами поштового зв'язку з указаним позовом, отриманим судом 01.04.2020, та просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» заборгованість за кредитним договором від 21.12.2016 № 1891561417 у загальному розмірі 97912,87 грн, а також понесені судові витрати.
В обґрунтування пред'явлених вимог указала, що 21.12.2016 між ОСОБА_1 та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Центр фінансових рішень» (далі по тексту - ТОВ «ФК «ЦФР») укладено кредитний договір № 1891561417. На підставі договору про відступлення права вимоги від 26.06.2019 № 20190626 укладеного між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «ЄАПБ», первісний кредитор передав (відступив) новому кредитору свої права вимоги до боржників за кредитними договорами, вказаними у реєстрі боржників. Відповідно до реєстру боржників ТОВ «ФК «ЄАПБ» набуло права вимоги до відповідача в сумі 97912,87 грн, із яких 40280,96 грн - сума заборгованості за основною сумою боргу, 4,98 грн - сума заборгованості за відсотками, 38601,96 грн - сума заборгованості за щомісячними процентами (платою за управління кредитом), 19024,97 грн - сума заборгованості за пенею. Із моменту отримання позивачем права вимоги відповідачу не нараховувалися жодні штрафні санкції, однак відповідач не здійснює платежів для погашення існуючої заборгованості, продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «ФК «ЄАПБ».
Заочним рішенням Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 позовні вимоги задоволено у повному обсязі (а.с.58-60).
Представник відповідача ОСОБА_2 03.02.2025 звернувся до суду з заявою про перегляд заочного рішення.
Ухвалою суду від 03.03.2025 заочне рішення Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 16.06.2020 скасовано, справу призначено до розгляду (а.с.100-101).
Ухвалою суду від 21.04.2025 задоволено клопотання представника відповідача про витребування доказів від ТОВ «ФК «ЄАПБ» (а.с.121-122), на виконання якої позивачем надано витребувані документи (а.с.132-142).
Від представника відповідача 11.09.2025 надійшла заява про закриття провадження в справі на підставі п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, у зв'язку з відсутністю спору (а.с.159-160).
Ухвалою суду від 24.09.2025 від приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенка Ю.О. витребувано інформацію щодо виконавчого провадження ВП № 71383629, на виконання якої 06.10.2025 до суду надійшла копія виконавчого провадження (а.с.173-223).
Сторони та їх представники у судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялися належним чином.
Представник позивача у заяві від 11.06.2025 зазначив про розгляд справи без його участі.
Представником відповідача Штефаном Д.Ю. подано заяву, в якій він просить провадити засідання за його та відповідача відсутності, при ухвалені рішення врахувати часткове погашення суми заборгованості. Також просить до вимоги про стягнення пені в розмірі 19024,97 грн, застосувати строк позовної давності.
Справу розглянуто в порядку спрощеного позовного провадження за правилами глави 10 розділу ІІІ ЦПК України.
Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний сторонами спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача та його представника, неподання відповідачем відзиву в установлений судом строк, суд розглядає справу на підставі наявних доказів.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі, якщо, відповідно до положень цього Кодексу, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється з урахуванням поданих представниками сторін заяв.
Дослідивши письмові докази в справі, надавши їм оцінку в сукупності, суд приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 до ТОВ «ФК «ЦФР» 21.12.2016 подано заяву № 1891561417 на отримання кредиту від ТОВ «ФК «ЦФР», підписанням якої підтвердив згоду, що ця заява разом з умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ЦФР» становлять кредитний договір між ТОВ «ФК «ЦФР» та ним, як позичальником. За умовами договору товариство надає клієнту кредит у розмірі 42650,00 грн строком на 36 місяців, зі встановленим початковим процентом у розмірі 2% від суми кредиту, щомісячними процентами 3,99% від суми кредиту, річними процентами 0,01% від суми боргу за договором, щоденною пенею 0,3% від загальної суми прострочення (а.с.19-21).
Своїм підписом відповідач підтвердив, що погоджується з умовами надання кредиту, його обслуговування і погашення.
Між сторонами досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору та після підписання кредитного договору у сторін виникли взаємні права та обов'язки, зокрема, у ТОВ «ФК «ЦФР» виникло зобов'язання щодо надання кредитних коштів, а у відповідача виникло зобов'язання з повернення кредитних коштів.
ТОВ «ФК «ЦФР» своє зобов'язання за договором виконав, перерахував відповідачу грошові кошти, що підтверджується бухгалтерською довідкою та платіжним дорученням від 21.12.2016 (а.с.22, 23, 134, 141, 142).
Відповідно до графіку платежів, що є додатком до договору № 1891561417, відповідач отримавши 21.12.2016 кредит, через 360 днів мав повернути заборгованість за кредитом у розмірі 42650,00 грн, нараховані річні проценти в розмірі 6,87 грн, щомісячні проценти в розмірі 61262,64 грн, а загалом 103919,51 грн (а.с.20).
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ч. 1 ст. 626, ч. 1 ст. 628 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно зі ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідач користувався кредитними коштами, що слідує з довідки ТОВ «ФК «ЦФР» від 16.07.2019 та розрахунку заборгованості, частково погашаючи заборгованість, сплачуючи банку грошові кошти в різних розмірах. Оскільки своєчасно та в повному обсязі ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором не виконав, у нього утворилася прострочена заборгованість у загальному розмірі 97912,87 грн, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом 40280,96 грн, простроченої заборгованості за річними відсотками в розмірі 4,98 грн, простроченої заборгованості за щомісячними відсотками в розмірі 38601,96 грн, штраф/пеня 19024,97 грн (а.с.28, 140).
Між ТОВ «ФК «ЦФР» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» 26.06.2019 укладено договір відступлення права вимоги № 20190626, яким від первісного кредитора до нового кредитора перейшли права вимоги до боржників, зазначених у реєстрі боржників. Відступлення прав вимоги здійснюється без згоди боржників. Новий кредитор заміняє первісного кредитора у кредитних договорах, що входять до портфеля заборгованості та набуває всіх прав кредитора за ними (а.с.24-26,135-137).
Відповідно до витягу з реєстру боржників від 26.06.2019 право вимоги за кредитним договором від 21.12.2016 № 1891561417, укладеним з ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «ФК «ЄАПБ». Загальна сума заборгованості складає 97912,87 грн, із яких: 40280,96 грн - заборгованість за основною сумою боргу, 4,98 грн - заборгованість за відсоткам, 38601,96 грн - заборгованість за щомісячними відсотками, 19024,97 грн - заборгованість за пенею (а.с.27, 138).
Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 516 ЦК України, заміна кредитора в зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора в зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Як вбачається з розрахунків заборгованості, наданого ТОВ «ФК «ЄАПБ», позивачем за договором № 1891561417 відсотки та штрафні санкції відповідачеві не нараховано, однак, ОСОБА_1 заборгованість за кредитними договорами не погашав.
За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов'язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається. Якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно з ч. 1 ст. 1048, ч. 1 ст. 1049 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання (ч. 1 ст. 625 ЦК України).
Відповідачем відзиву на позовну заяву не подано. Разом з тим, у заяві про перегляд заочного рішення представником відповідача в обґрунтування підстав для скасування заочного рішення зазначено мотиви незгоди з позовними вимогами ТОВ «ФК «ЄАПБ», а саме, що наданий представником банку розрахунок складений позивачем за відсутності первинних документів, які передаються в разі заміни первісного кредитора та засвідчують права, що передаються новому кредиторові і підтверджують факт виконання свого обов'язку перед позичальником, тобто надання коштів у кредит та відсутність належних доказів переходу права вимоги за кредитним договором № 1891561417. Також, що розрахунок заборгованості є внутрішнім документом позивача та не містить обов'язкових реквізитів.
Ухвалою суду від 21.04.2025 витребувано від позивача завірені копії первинних документів на підтвердження видачі відповідачу кредиту та отримано копії повної редакції договору відступлення прав вимоги від 26.06.2019 № 20190626, витяг із реєстру боржників, що є додатком № 1 до договору про відступлення прав вимоги, платіжного доручення № 15382, довідки від 16.07.2019 № 343616-SG, бухгалтерської довідки, платіжного доручення № l102638920, які ідентичні документам, наданим до позовної заяви, а тому доводи представника відповідача в цій частині суд відхиляє (а.с.134-142).
Також, представник відповідача у заяві від 11.09.2025 про закриття провадження в справі зазначив, що виконавче провадження зі стягнення заборгованості закінчено у зв'язку з повним фактичним виконанням, про що приватним виконавцем вказано у виконавчому листі з посиланням на п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.159-160).
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Лисенко Ю.О. 06.10.2025 направив суду копію виконавчого провадження ВП № 71383629, відкритого на підставі виконавчого листа, виданого Криворізьким районним судом Дніпропетровської області у даній справі, та повідомлення, що при внесенні відмітки до виконавчого листа ним допущена помилка в зазначенні підстав завершення виконавчого провадження, а саме неправильно зазначено п. 9 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», замість правильного п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» (а.с.173).
Дослідженням матеріалів виконавчого провадження ВП № 71383629, встановлено, що на підставі заяви представника ТОВ «ФК «ЄАПБ» постановою приватного виконавця Лисенка Ю.О. від 23.03.2023 відкрито виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа № 177/375/20, виданого 07.08.2020 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області.
У рамках цього виконавчого провадження приватним виконавцем винесено 23.03.2023 постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, про стягнення з боржника основної винагороди, 26.11.2024 постанову про арешт коштів боржника, 24.03.2025 про зняття арешту з коштів боржника у зв'язку з надходженням ухвали про скасування заочного рішення.
Постановою приватного виконавця Лисенка Ю.О. від 24.03.2025 виконавче провадження закінчено на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження», припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. Залишок нестягненої суми за виконавчим документом 61328,52 грн, сума стягнутого виконавчого збору / сума стягненої винагороди приватного виконавця 1797,56 грн (а.с.174-223).
Виходячи з обсягу наявних у справі доказів, суд вважає доведеною заборгованість за договором від 21.12.2016 № 1891561417 у загальному розмірі 97912,87 грн, із яких: 40280,96 грн - заборгованість по основною сумою боргу, 4,98 грн - заборгованість по відсоткам, 38601,96 грн - заборгованість за щомісячними відсотками, 19024,97 грн - заборгованість за пенею, яка виникла внаслідок неналежного виконання відповідачем умов договору, а тому він зобов'язаний її погасити.
Представником відповідача заявлено клопотання про застосування до вимоги про стягнення пені в розмірі 19024,97 грн строків позовної давності, оскільки останній платіж за кредитним договором вчинено 30.04.2018, відповідно, спеціальний річний строк позовної давності, визначений ст. 258 ЦК України, на момент звернення до суду сплинув. Також, представник просить врахувати, що згідно з п. 15 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у разі прострочення позичальником у період дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України, або / та у 30-денний строк після завершення дії такого карантину, виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється вид обов'язків сплатити неустойку, штраф, пеню за таке прострочення.
За нормами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність (зокрема, до вимог про стягнення заборгованості за кредитом і процентів) встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України), а спеціальна позовна давність до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені)- тривалістю в один рік (п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України).
Відповідно до ст. 253 ЦК України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, із якою пов'язано його початок.
Позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі (ч. 1 ст. 259 ЦК України).
Початок перебігу позовної давності визначається ст. 261 ЦК України. Так, за загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України), а за зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (частина п'ята цієї статті).
Як визначено ч. ч. 3, 4 ст. 267 ЦК України, позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Так, умовами отримання кредитів та інших послуг від ТОВ «ФК «ФЦФР» визначено, що позичальник зобов'язується щомісячно, у граничний термін, повертати чергову частину кредиту та сплачувати щомісячні і річні проценти. Якщо інше не встановлено заявою на отримання кредиту, граничним терміном у межах кожного календарного місяця вважається те число календарного місяця, яке відповідає числу дати надання кредиту (а.с.17-18).
При цьому, матеріали справи не містять будь-яких доказів укладання між сторонами договору про збільшення позовної давності або переривання строку позовної давності.
Отже, сплата кредиту та відсотків проводиться щомісячними платежами, про що у тому числі свідчить графік платежів, в якому визначено граничну дату внесення щомісячного платежу, розмір платежу із зазначенням його складових (а.с.20).
Згідно розрахунку заборгованості, відповідачем здійснювалися платежі на погашення заборгованості, а саме: 01.02.2017 на загальну суму 3049,21 грн, 01.03.2017 на загальну суму 2999,63 грн, 01.07.2017 на суму 3999,01 грн, 01.08.2017 на суму 1499,65 грн, 03.04.2018 на суму 2997,31 грн (а.с.28).
Первісним стягувачем ТОВ «ФК «ЦФР» здійснено розрахунок заборгованості станом на 26.06.2019, де визначено розмір пені 19024,97 грн.
Отже, як слідує з розрахунку заборгованості, вказаний розмір заборгованості щодо неустойки (пені) нараховано станом на 26.09.2019, у подальшому неустойка не нараховувалася. Кінцевим строком повернення кредиту визначено 21.12.2019, тобто після вказаного строку у позивача виникло право вимоги до боржника по всіх зобов'язаннях за кредитним договором. При цьому, вимоги про стягнення неустойки могли бути пред'явлені протягом року (в межах позовної давності про яку заявлено стороною), тобто до 21.12.2020. Таким чином, оскільки позивач звернувся з вказаними вимогами до суду 01.04.2020, річний строк позовної давності про стягнення неустойки, не пропущено, отже позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.
При цьому, судом враховується, що оскільки під час примусового виконання в рамках виконавчого провадження ВП № 71383629 заочне рішення суду про стягнення зі ОСОБА_1 частково виконано, суд вважає за необхідним стягнути з відповідача залишок нестягненої суми заборгованості за договором від 21.12.2016 № 1891561417 у розмірі 61328,52 грн.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, судом враховано, що сума судового збору у розмірі 2102,00 грн, присуджена до стягнення заочним рішенням від 16.06.2020, стягнута зі ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «ЄАПБ» у виконавчому провадженні ВП № 63309089, відкритого з виконання виконавчого листа у справі № 177/375/20, виданого 07.08.2020 Криворізьким районним судом Дніпропетровської області, у зв'язку з чим, державний виконавцем Криворізького районного відділу ДВС Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) винесено 18.03.2021 постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39, ст. 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Керуючись ст.ст. 4, 5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч.2 ст.247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -
Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»(код ЄДРПОУ 35625014, юридична адреса: вул. Симона Петлюри, буд 30, м Київ) заборгованість за договором від 21.12.2016 № 1891561417 у розмірі 61328 (шістдесят одна тисяча триста двадцять вісім) гривень 52 копійки.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів після проголошення рішення.
Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено та підписано 30.12.2025.
Суддя: