30 грудня 2025 р. Справа № 520/13145/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: П'янової Я.В.,
Суддів: Русанової В.Б. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Харківській області на додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025, головуючий суддя І інстанції: Мар'єнко Л.М., м. Харків, повний текст складено 10.09.25 у справі № 520/13145/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФЕДОРІВСЬКИЙ»
до Головного управління ДПС у Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 задоволено адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 10.02.2025 за №5601/0413 в частині нарахування Товариству з обмеженою відповідальністю "Федорівський" штрафних санкцій в розмірі 290172,78 гривень за порушення строків реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський" витрати зі сплати судового збору в сумі 3482 гривні 07 копійок.
Додатковим рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 заяву представника позивача В.Турчанінова щодо розподілу судових витрат задоволено частково.
Доповнено рішення Харківського окружного адміністративного суду від 12.08.2025 у справі №520/13145/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський" до Головного управління ДПС у Харківській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Федорівський" витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 10000 гривень.
В задоволенні іншої частини заяви відмовлено.
Не погодившись із додатковим рішенням суду першої інстанції в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 грн, Головне управління ДПС у Харківській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у цій частині, та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні заяви позивача про стягнення судових витрат.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач наводить приписи Кодексу адміністративного судочинства України, які визначають порядок розподілу судових витрат у зв'язку з розглядом справи, висновки Верховного Суду та зазначає, що на його думку, розмір судових витрат має становити 500,00 грн.
Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги відповідача, а додаткове рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Колегія суддів звертає увагу на те, що в межах апеляційного розгляду надається правова оцінка законності та обґрунтованості судового рішення в частині стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10 000,00 грн.
Відповідно до пункту третього частини першої статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також - КАС України) суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів, переглянувши справу за наявними у ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Положеннями статті 59 Конституції України передбачено, що кожен має право на правову допомогу. У випадках, передбачених законом, ця допомога надається безоплатно. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав. Для забезпечення права на захист від обвинувачення та надання правової допомоги при вирішенні справ у судах та інших державних органах в Україні діє адвокатура.
Відповідно до частини першої статті 16 КАС України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
За частиною третьою статті 132 КАС України до складу витрат, пов'язаних з розглядом справи належать витрати, в тому числі і на професійну правничу допомогу.
Відповідно до приписів частин 1-5 статті 134 КАС України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Так, частиною сьомою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Виходячи з положень частини 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує чи пов'язані такі витрати з розглядом справи. Водночас, дії сторони щодо досудового вирішення спору підлягають врахуванню лише у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов'язковим.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009, передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі “Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
Відповідно до статті 26 Закону України «Про адвокатську діяльність» від 05.07.2012 за № 5076-VI (далі також - Закон № 5076-VI) адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Так, договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору (стаття 1 Закону № 5076-VI).
Як убачається із матеріалів справи, професійна правнича допомога у цій справі надавалася позивачу адвокатом Турчаніновим Володимиром Ігоровичем на підставі договору про надання правової допомоги від 27.07.2023, за умовами якого клієнт доручає, а адвокат приймає на себе зобов'язання надати клієнту за винагороду необхідну правову допомогу в ycix судах, органах прокуратури та інших правоохоронних органах України у кримiнальних провадженнях, справах про адміністративні правопорушення, про порушення митних правил, господарських, адміністративних та цивільних судових справах, а також виконавчих провадженнях, стороною у яких виступає клієнт.
14.08.2025 між адвокатом та клієнтом укладено додаткову угоду №1, відповідно до якої оплата наданих послуг проводиться згідно з актами виконаних робіт. Крім цього клієнт оплачує всі витрати, пов'язані з виконанням Договору: транспортні витрати, витрати на відрядження, роботу фахівців, друкарських, копіювальних та інших технічних робіт, перекладу та телефонних розмов в інтересах клієнта.
Сторони домовились, що вартість послуг адвоката за договором складає 28000 гривень.
Відповідно до п.4.4 додаткової угоди №1 клієнт в строк 30 календарних днів після набрання законної сили рішенням місцевого адміністративного суду зобов'язаний сплатити всю суму вартості наданих адвокатом послуг, відображених в акті прийняття послуг із надання (правничої) допомоги від 14.08.2025.
На підтвердження понесених позивачем витрат з правничої допомоги до матеріалів справи надано копію договору про надання правової допомоги від 27.07.2023, додаткову угоду №1 від 14.08.2025 року до договору про надання правової допомоги, акт прийняття послуг із надання правової (правничої) допомоги від 14.08.2025.
Надані документи дозволяють встановити зміст наданих послуг та їх вартість.
Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, що вирішуючи питання про визначення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, слід виходити з того, що ця справа не характеризується наявністю виключної правової проблеми, а витрати на правничу допомогу за такі послуги є неспівмірними з ціною позову та завищеними.
Враховуючи наведене, предмет спірних правовідносин, наявність значного обсягу судової практики з цього питання, а також заперечення відповідача щодо розміру витрат на оплату правничої допомоги, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що розмір витрат на правничу допомогу позивача має становити загалом 10 000,00 грн.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Колегія суддів зазначає, що з урахуванням приписів пункту 10 частини третьої статті 2 КАС України відшкодування судових витрат юридичних осіб, на користь яких ухвалене судове рішення, є однією з основних засад адміністративного судочинства.
Відповідно до пункту першого частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно зі статтею 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення із додержанням норм матеріального і процесуального права.
Оскільки доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження та спростовуються висновками суду першої інстанції, які зроблені на підставі повного, всебічного та об'єктивного аналізу відповідних правових норм та фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому оскаржуване рішення слід залишити без змін.
Керуючись статтями 139, 242, 243, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Харківській області залишити без задоволення.
Додаткове рішення Харківського окружного адміністративного суду від 10.09.2025 у справі № 520/13145/25 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.В. П'янова
Судді В.Б. Русанова А.О. Бегунц