29 грудня 2025 р. Справа № 520/988/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Макаренко Я.М.,
Суддів: Перцової Т.С. , Жигилія С.П. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025, головуючий суддя І інстанції: Мельников Р.В., м. Харків, по справі № 520/988/25
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс»
до Державної податкової служби України третя особа Головне управління ДПС у Харківській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс», звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у нездійсненні перерахунку суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після внесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації платника ПДВ;
- зобов'язати Державну податкову службу України здійснити перерахунок суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом її збільшення на 177022,62 грн.
В обґрунтування позовної заяви, позивачем зазначено, що відповідачем протиправно не здійснено відновлення показників електронного рахунку реєстраційного ліміту на який позивач має право зареєструвати податкові накладні після скасування рішення про анулювання реєстрації ПДВ.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30 квітня 2025 р. адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс» (вул. Майора Архипова, буд. 39, с. Шарівка, Богодухівський р-н, Харківська обл., 63030) до Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053), третя особа: Головне управління ДПС у Харківській області (вул. Григорія Сковороди, буд. 46, м. Харків, 61057) про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії задоволено.
Визнано протиправною бездіяльність Державної податкової служби України, яка полягає у нездійснення перерахунку суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних після внесення до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації платника ПДВ.
Зобов'язано Державну податкову службу України здійснити перерахунок суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом її збільшення на 177022,62 грн.
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України (Львівська площа, 8, м. Київ, 04053) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс» (вул. Майора Архипова, буд. 39, с. Шарівка, Богодухівський р-н, Харківська обл., 63030) сплачений судовий збір у сумі 2422 (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні) грн. 40 коп.
Відповідач, Державна податкова служба України, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на те, що рішення прийнято з порушенням норм матеріального і процесуального права, в порушення чинного законодавства не з'ясовані всі обставини справи, не досліджені та не враховані надані до суду докази, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 520/988/25 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначив, що ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» 01.12.2023 повторно зареєстровано в якості платника ПДВ на підставі заяви платника за індивідуальним податковим номером 421902120060, відповідно в СЕА ПДВ проведено операцію «100 -повторна реєстрація платника ПДВ» та «занулено» суму, на яку товариство мало право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН по попередній реєстрації платником ПДВ за індивідуальним податковим номером 421902126557. На дату проведення повторної реєстрації платника ПДВ у ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» в СЕА ПДВ обліковувалась сума реєстраційного ліміту в розмірі «+» 177 022,62 гривень.
Також указав, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 було відмовлено у задоволені позову в частині поновлення реєстрації платника ПДВ із збереженням суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 177 022,62 грн. При цьому, що ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» у період з 01.01.2022 по 18.10.2023 було зареєстровано платником ПДВ за іншим індивідуальним податковим номером 421902126557.
Позивач надав суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити апеляційну скаргу Державної податкової служби України без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 у справі № 520/988/25 залишити без змін. Зазначив, що після поновлення реєстрації платника податку на додану вартість з 01.01.2022 за індивідуальним податковим номером 421902120060, Відповідачем не було здійснено перерахунок суми, на яку ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в ЄРПН, яка, станом на дату незаконного анулювання реєстрації платника ПДВ, становила 177 022,62 грн.
На підставі положень п.3 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) справа розглянута в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши рішення суду першої інстанції, доводи апеляційної скарги, відзиву на апеляційну скаргу дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс» (далі ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс», Позивач) зареєстровано 05.06.2018 та перебуває на податковому обліку у Головного управлінні ДПС у Харківській області (далі ГУ ДПС). Основним видом діяльності Позивача є будівництво житлових і нежитлових будівель (КВЕД 41.20).
01.01.2022 ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» вперше було зареєстровано платником податку на додану вартість з індивідуальним податковим номером 421902126557.
22.11.2023 разом з листом ГУ ДПС від 22.11.2023 № 59338/6/20-40-04-04-10 направлено позивачу рішення ГУ ДПС про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-РПДВ від 18.10.2023 № 3065.
З 01.12.2023 ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» повторно зареєстроване платником ПДВ та Позивачу було присвоєно індивідуальний податковий номер 421902120060.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 520/14284/24, залишеним без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 02.10.2024, було частково задоволено позов ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» до ГУ ДПС у Харківській області та Державної податкової служби України та визнано протиправним і скасовано рішення Головного управління ДПС у Харківській області про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість за формою № 6-РПДВ від 18.10.2023 № 3065, та зобов'язано ДПС поновити реєстрацію платника податку на додану вартість з 01.01.2022 за індивідуальним податковим номером 421902120060.
Вищезазначеним рішенням суду встановлено, що в період прийняття відповідачем оскаржуваного рішення Головного управління ДПС у Харківській області від 18.10.2023 № 3065 позивач скористався своїм правом та, згідно з відомостями декларації з ПДВ за жовтень 2023 року, включив до податкового кредиту суму ПДВ у розмірі 177 021 грн. Вказану податкову декларацію було прийнято податковим органом, та у квитанції № 2 до декларації зазначено, що реєстраційний ліміт складає 177 022,62 грн. Після прийняття рішення про анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, з метою належного провадження господарської діяльності, ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» з 01.12.2023 здійснено повторну реєстрацію платником ПДВ та присвоєно індивідуальний податковий номер 421902120060. На дату анулювання попередньої реєстрації платником ПДВ сума реєстраційного ліміту в системі електронного адміністрування ПДВ становила 177 022,62 грн.
Відповідно частини 4 статті 78 КАС України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Листом від 21.11.2024 № 35095/6/99-00-04-02-04-06 ДПС України, відмовило у поновленні реєстраційного ліміту позивачу з посиланням на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 у справі № 520/14284/24 відмовлено у задоволенні позовних вимог у частині збереження суми на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 177 022,62 грн., а також відповідачем зазначено, що позивач здійснив повторну реєстрацію 01.12.2023, тому попередній реєстраційний ліміт не застосовується.
Позивач не погоджуючись з бездіяльністю Державної податкової служби України звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи адміністративний позов, суд першої інстанції виходив з того, що не здійснивши поновлення реєстраційного ліміту позивачу після скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ Державна податкова служба України допустила протиправну бездіяльність, що призвело до протиправного списання суми показників реєстраційного ліміту позивача, які містились на рахунку на момент анулювання реєстрації платника ПДВ.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам з урахуванням доводів сторін та висновків суду першої інстанції, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наказом Міністерства фінансів України від 14 листопада 2014 року №1130 затверджено Положення про реєстрацію платників податку на додану вартість (далі - Положення №1130) (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з п. 1.2 Положення №1130 цим Положенням визначається порядок: реєстрації платників податку на додану вартість; анулювання реєстрації платників податку на додану вартість; ведення реєстру платників податку на додану вартість (далі - Реєстр); присвоєння індивідуального податкового номера платника податку на додану вартість; оприлюднення даних з Реєстру; перереєстрації платників податку на додану вартість; ведення документації при реєстрації / анулюванні реєстрації платників податку на додану вартість; формування і надання витягів та довідок з Реєстру.
Відповідно до п. 5.10 Положення № 1130 рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути оскаржене в адміністративному порядку відповідно до вимог статті 56 Кодексу або до суду.
Рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ за самостійним рішенням контролюючого органу може бути скасоване контролюючим органом вищого рівня під час проведення процедури його адміністративного оскарження та в інших випадках у разі встановлення невідповідності такого рішення актам законодавства, а також у разі скасування судових рішень чи записів у Єдиному державному реєстрі, на підставі яких було прийняте рішення про анулювання реєстрації.
Підставою для внесення до Реєстру змін щодо скасування анулювання реєстрації, що відбулось за самостійним рішенням контролюючого органу, є рішення суду, яке набрало законної сили, або рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ.
Якщо анулювання реєстрації платника ПДВ було здійснене згідно з рішенням про анулювання реєстрації платників податку на додану вартість за формою № 7-РПДВ (додаток 7), то скасування анулювання реєстрації платника ПДВ проводиться шляхом скасування запису про такого платника у Переліку. При цьому не скасовуються рішення про анулювання реєстрації платників ПДВ та анулювання реєстрації інших платників ПДВ, включених до Переліку.
Рішення контролюючого органу про скасування рішення про анулювання реєстрації платника ПДВ викладається з описом ситуації, посиланням на Кодекс, зазначенням мотивів та обґрунтувань прийняття такого рішення, оформляється на бланку та підписується керівником (заступником керівника або уповноваженою особою). Таке рішення або його засвідчена копія направляється із супровідним листом до Державної податкової служби України у десятиденний строк після прийняття.
У разі скасування рішення про анулювання реєстрації, якщо інше не визначено судовим рішенням, контролюючий орган вносить до Реєстру запис про реєстрацію платника ПДВ із урахуванням таких особливостей:
1) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи відсутня наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється;
2) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована платником ПДВ повторно, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ;
3) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації особа зареєстрована як платник єдиного податку, умова сплати якого не передбачає сплати податку на додану вартість, дата реєстрації платником ПДВ не змінюється, дата анулювання реєстрації відповідає даті, що передує дню переходу особи до застосування відповідної ставки єдиного податку, а причина анулювання - підпункту «в» пункту 184.1 статті 184 розділу V Кодексу. Анулювання реєстрації проводиться за заявою про анулювання реєстрації платника ПДВ або за рішенням контролюючого органу;
4) якщо на дату скасування рішення про анулювання реєстрації в особи є анульованою наступна (повторна) реєстрація, дата реєстрації платником ПДВ відповідає даті попередньої реєстрації платником ПДВ, а дата та причина анулювання реєстрації - даті та причині анулювання повторної реєстрації.
Тобто підставою для внесення до Реєстру відомостей щодо скасування анулювання реєстрації є рішення суду, яке набрало законної сили.
Механізм відкриття та закриття рахунків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, особливості складання податкових накладних та розрахунків коригування кількісних і вартісних показників до податкових накладних у такій системі, а також механізм проведення розрахунків з бюджетом з використанням зазначених рахунків визначено Порядком електронного адміністрування податку на додану вартість, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.10.2014 р. № 569 (далі - Порядок № 569).
Пунктом 3 Порядку № 569 встановлено, що періодичність, структура та формат обміну інформацією і реєстрами платників податку, необхідними для функціонування системи електронного адміністрування податку, визначаються ДПС та Казначейством.
Згідно із п. 5 Порядку № 569, електронні рахунки відкриваються виключно на підставі реєстру платників податку, який ДПС надсилає Казначейству не раніше ніж за один робочий день до дати реєстрації особи платником податку.
Казначейство відповідно до вимог ст. 69 ПК України, надсилає ДПС повідомлення про відкриття електронного рахунка в день його відкриття. Після надходження такого повідомлення ДПС інформує платника податку про реквізити його електронного рахунка (п. 6 Порядку № 569).
У разі анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його електронному рахунку перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається (пункт 7 Порядку № 569).
У разі повторної реєстрації особи платником податку йому відкривається новий електронний рахунок (пункт 8 Порядку № 569).
Згідно із п. 13 Порядку № 569 платник податку має право отримувати у ДПС інформацію про стан свого електронного рахунка (в тому числі додаткових електронних рахунків), а також суму податку, на яку він має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Реєстрі.
Відповідно до п. 200-1.3 ст. 201-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України) у разі внесення за рішенням контролюючого органу або рішенням суду, яке набрало законної сили, до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування (відміни) анулювання реєстрації платника податку на додану вартість, еНакл (сума, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних) такого платника підлягає перерахунку за звітний (податковий) період, в якому відбулося анулювання реєстрації платника податку, яке скасоване (відмінене).
Такий перерахунок здійснюється контролюючим органом протягом трьох робочих днів, що настають за днем внесення контролюючим органом до реєстру платників податку на додану вартість змін щодо скасування анулювання реєстрації такого платника, крім випадків, коли на момент скасування рішення про анулювання реєстрації особа застосовує спрощену систему оподаткування, яка не передбачає сплату податку на додану вартість, або повторна реєстрація (наступна за відміненою) платником податку такої особи є анульованою з підстав, передбачених пунктом184.1 статті 184 цього Кодексу.
Пунктом 200-1.8 статті 200-1 ПК України встановлено, що після анулювання реєстрації платника податку залишок коштів на його рахунку у системі електронного адміністрування податку на додану вартість перераховується до бюджету, а такий рахунок закривається. Перерахування коштів до бюджету здійснюється на підставі реєстру, який центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію податкової та митної політики, надсилає органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриті рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, в якому зазначаються назва платника, податковий номер та індивідуальний податковий номер платника і сума податку, що підлягає перерахуванню до бюджету. На підставі такого реєстру такий орган перераховує суми податку до бюджету.
Колегія суддів зазначає, що за загальним правилом скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ в судовому порядку має наслідком відсутність будь-яких правових наслідків останнього та виникнення саме у контролюючого органу обов'язку із повернення платника податку в первинне правове становище, що охоплює собою не тільки вчинення дій із поновлення реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ, але, в тому числі, і відновлення даних рахунку в СЕА ПДВ з поверненням на рахунок коштів. Такі дії повинні бути вчинені контролюючим органом самостійно за наслідками отримання судового рішення про скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ, без окремого звернення платника податків.
На виконання судового рішення щодо скасування рішення про анулювання свідоцтва платника ПДВ контролюючий орган зобов'язаний самостійно вчинити дії із повернення платника податків у становище, що існувало до винесення протиправного акта індивідуальної дії, що включає в себе поновлення реєстрації суб'єкта господарювання як платника ПДВ; поновлення (або відкриття нового) електронного рахунка в СЕА ПДВ; відображення на такому рахунку реєстраційної суми (УНакл), яка має бути перерахована за формулою, наведеною в пункті 200-1.3 статті 201-1 ПК України.
Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постановах Верховного Суду від 26.06.2024 р. у справі № 640/18588/19, від 25.02.2025 р. у справі № 400/10114/23.
Частиною 1 ст. 2 КАС України передбачено, що метою адміністративного судочинства є ефективний захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до ч. 2 ст. 5 КАС України судовий захист може здійснюватися судом і в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Частиною 2 статті 6 КАС України встановлено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Верховенство права, як основоположний принцип адміністративного судочинства, визначає спрямованість судочинства на досягнення справедливості та надання ефективного захисту.
Статтею 13 (право на ефективний засіб юридичного захисту) Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікованої Законом України № 475/97-ВР від 17 липня 1997 року (далі - Конвенція), передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
Під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Отже, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати й на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції.
Таким чином, з урахування викладеного вище, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про зобов'язання Державної податкової служби України, з метою відновлення порушеного права позивача, здійснити перерахунок суми, на яку Товариство з обмеженою відповідальністю «Стандарт Білдінг Плюс» має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, шляхом її збільшення на 177022,62 грн.
Колегія суддів також відхиляє доводи апеляційної скарги з посиланням на те, що рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/14284/24 було відмовлено в задоволені позову ТОВ «Стандарт Білдінг Плюс» у частині поновлення реєстрації платника ПДВ із збереженням суми, на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 177 022,62 грн., оскільки така відмова була обґрунтована необхідністю захисту лише порушеного права, а не правомірністю дій відповідача. Зокрема, як установлено з рішення Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2024 по справі № 520/14284/24, суд зазначив, що обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Суд зауважив, що на момент розгляду справи були відсутні підстави вважати, що після поновлення позивачу реєстрації платника податку на додану вартість ДПС України не буде здійснено її зі збереженням суми на яку платник податку має право зареєструвати податкові накладні та/або розрахунки коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у розмірі 177 022,62 грн., а отже позовні вимоги у вказаній частині звернені на майбутнє, а права позивача не є порушеними.
Відповідно, така позиція не позбавляє позивача у разі порушення його права звернутися до суду за його поновленням, а лише констатує передчасність звернення з відповідною вимогою.
Інші доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Ухвалюючи це судове рішення, колегія суддів керується ст. 322 КАС України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, практикою Європейського суду з прав людини (рішення «Серявін та інші проти України») та Висновком №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів (п.41) щодо якості судових рішень.
Відповідно до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Згідно з ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване судове рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової служби України - залишити без задоволення.
Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.04.2025 по справі № 520/988/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя Я.М. Макаренко
Судді Т.С. Перцова С.П. Жигилій