Справа № 947/45541/25
Провадження № 1-кс/947/18905/25
30.12.2025 м.Одеса
Слідчий суддя Київського районного суду м.Одеси ОСОБА_1 , при секретарі судового засідання ОСОБА_2 , за участю заявника ОСОБА_3 , розглянувши матеріали за скаргою заявника ОСОБА_3 на постанову старшого детектива ПД ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 від 15.12.2025 про відмову у визнані потерпілим у кримінальному провадженні №72025161020000035 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України,
18.12.2025 до Київського районного суду м.Одеси надійшла скарга заявника ОСОБА_3 на постанову старшого детектива ПД ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 від 15.12.2025 про відмову у визнані потерпілим в рамках кримінального провадження №72025161020000035 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.
У скарзі заявник просить скасувати постанову старшого детектива ПД ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 від 15.12.2025 про відмову у визнані потерпілим в рамках кримінального провадження №72025161020000035 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.
Зокрема, ОСОБА_3 у скарзі зазначає, що 16.08.2025 ОСОБА_3 подала заяву про вчинення кримінальних правопорушень службовими особами ТОВ “Комунсервіс», де виклала сукупність епізодів, які спричиняють їй особисту майнову та моральну шкоду.
За її заявою були внесені відомості до ЄРДР за №72025161020000035 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.
10.12.2025 ОСОБА_3 звернулась із клопотанням до детектива про визнання її потерпілою і вручення їй пам'ятки про права і обов'язки потерпілого для реалізації її прав у кримінальному провадженні.
Натомість 15.12.2025 старшим детективом ПД ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 було винесено оскаржувану постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою.
Оскаржувана постанова, на думку заявника, не відповідає вимогам ч.5 ст.110 КПК України, оскільки: у ній відсутній реальний аналіз будь-яких матеріалів кримінального провадження; не зазначено, які саме докази чи документи досліджувались; не наведено причин, з яких доводи її заяви та додані до неї документи відхиляються; висновок про «невстановлення шкоди» зроблено декларативно, без опису перевірочних дій.
Фраза детектива «на даному етапі досудового розслідування не встановлено обставин...» без наведення мотивів та фактичної бази не є мотивуванням у розумінні ст.110 КПК України та унеможливлює ефективний судовий контроль.
Формальні вади, що демонструють недбалість і юридичну дефектність рішення: зазначення детективом у Постанові «про часткову відмову» не відповідає суті, оскільки питання статусу потерпілої вирішено без будь-якої «частини задоволення» щодо процесуального статусу ОСОБА_3 .
Детектив, на думку заявника, грубо спотворила зміст ст.55 КПК України та підмінила стандарт стадії досудового розслідування («встановлено фактом» замість «наявні дані/обгрунтовані доводи»).
Детектив послалася на ч.1 ст.55 КПК і зробила висновок: «На даному етапі... не встановлено обставин, які підтверджують факт завдання шкоди..., тому підстави для визнання потерпілою відсутні».
Цей висновок, на думку заявника, є незаконним з таких причин.
По-перше, детектив підмінила зміст інституту потерпілого.
Статус потерпілого потрібний саме для того, щоб особа могла захищати свої права і брати участь у розслідуванні (ст.55-56 КПК). Вимагати на цій стадії «встановленого факту шкоди», без оцінки наданих заявником даних, означає поставити виникнення прав потерпілого в залежність від результату розслідування, що є логічно й юридично неприпустимим.
В своїй заяві ОСОБА_3 навела прямі дані про її особисту шкоду, які детектив не спростувала й навіть не проаналізувала. Неправомірно звузив предмет заяви до «шкоди бюджету».
У постанові детектив послалася на ч.1 ст.55 КПК України та дійшла висновку про відсутність підстав для визнання ОСОБА_3 потерпілою, мотивуючи це тим, що «кримінальне провадження здійснюється за фактом ухилення від сплати податків, що могло завдати шкоду державному бюджету України».
Такий висновок, на думку заявника, є юридично хибним, оскільки: Статус потерпілого не залежить від того, кому саме завдано шкоду «в першу чергу»; наявність шкоди державному бюджету не виключає одночасного завдання шкоди фізичній особі від пов'язаних або похідних дій; Інститут потерпілого має процесуальну, а не каральну природу; Визнання особи потерпілою здійснюється не після завершення розслідування, а для забезпечення її процесуальних прав під час розслідування.
Детектив, на думку заявника, фактично підмінила стандарт досудового розслідування стандартом доказування, властивим судовому розгляду, вимагаючи «встановленого факту шкоди», тоді як для виникнення прав потерпілого достатньо наявності обґрунтованих даних про її завдання.
Таким чином, застосування ст.55 КПК України у постанові є, на думку заявника, маніпулятивним і призвело до незаконного обмеження її процесуальних прав.
Водночас у заяві від 16.08.2025, як зазначає заявник в своїй скарзі, викладені самостійні та детально обґрунтовані епізоди, що безпосередньо стосуються її майнових і немайнових прав, зокрема незаконні нарахування, погрози відключення, відмова у підключенні до мереж, приховування документів.
Ігнорування цих обставин є вибірковим та упередженим підходом до оцінки заяви і призвело до завідомо помилкового висновку про відсутність шкоди.
Далі заявник наводить в скарзі систематизований перелік конкретних фактів завдання їй шкоди, які містилися у заяві від 16.08.2025, однак не були відображені та оцінені у оскаржуваній постанові від 15.12.2025.
Крім того, заявник ОСОБА_3 зазначає, що подала клопотання про вручення їй пам'ятки про процесуальні права та обов'язки потерпілої до ТУ БЕБ України в Одеській області 10.12.2025 року у неробочий час, що підтверджується електронною поштою, яке зареєстровано органом досудового розслідування 11.12.2025.
Відповідно до ч.1 ст.220 КПК України таке клопотання підлягає розгляду не пізніше трьох днів з моменту його подання. Навіть з урахуванням того, що клопотання подано у неробочий час та фактично стало доступним для розгляду з 11.12.2025 року, граничний строк його розгляду спливав не пізніше 13.12.2025 року, а у будь-якому разі - не пізніше 14.12.2025 року.
Проте оскаржувана постанова винесена лише 15.12.2025, тобто поза межами встановленого законом строку, що свідчить про порушення імперативних вимог ст.220 КПК України. При цьому КПК України не передбачає можливості продовження або зупинення строку розгляду клопотань у зв'язку з неробочими чи вихідними днями, що неодноразово підкреслювалося у практиці апеляційних судів. Таким чином, оскаржувана постанова ухвалена старшим детективом підрозділу ТУ БЕБ України в Одеській області з істотним процесуальним порушенням, що є самостійною підставою для визнання її незаконною та скасування.
Крім того, в перерві між судовими засіданнями заявник ОСОБА_3 надала кілька додаткових письмових заперечень на постанову старшого детектива ПД ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 , які доповнюють зміст скарги, не містять додаткових доводів і по суті є особистим, неофіційним тлумаченням правових норм на власну користь і у вигідному для себе контексті.
В судовому засіданні 24.12.2025 заявник ОСОБА_3 , будучі не обмеженою в часі, вільно виклала доводи, наведені у скарзі, та просила скаргу задовольнити.
В наступні судові засідання 26.12.2025, 29.12.2025, 30.12.2025, які були узгоджені із побажанням заявника призначати розгляд скарги лише у після обіденний час, заявник ОСОБА_3 не з'явилася. Клопотання про відкладення судового засідання, призначене на 26.12.2025, через перебої з електроживленням, відсутності Інтернету було передано слідчому судді лише 30.12.2025.
Інших клопотань щодо судових засідань 29.12.2025, 30.12.2025, заявник не подала.
Разом з тим, заявник 29.12.2025 подала заяву про відвід слідчого судді ОСОБА_1 . Ухвалою слідчого судді ОСОБА_5 від 29.12.2025 у задоволенні заяви про відвід було відмовлено.
Наведені вище обставини свідчать про зловживання заявником процесуальними правами та недобросовісним користування ними. Оскільки для розгляду скарг наведеної категорії встановлені стислі строки, які рахуються годинами, слідчий суддя завершив розгляд скарги на підставі наданих сторонами документів.
Від ПД ТУ БЕБ в Одеській області до слідчого судді представник не прибув. Адресат напередодні був належним чином сповіщений про судове засідання. Відповідно до ч.3 ст.306 КПК України відсутність прокурора чи слідчого не є перешкодою в розгляді скарги.
Разом з тим, старший детектив ПД ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 надала письмові заперечення, згідно яких просила відмовити у задоволенні скарги. Свою позицію детектив обґрунтовує тим, що з матеріалів кримінально провадження вбачається, що відповідно до заяви ОСОБА_3 від 16.08.2025, службові особи ТОВ «Комунсервіс» здійснюють господарську діяльність з постачання та розподілу електричної енергії юридичним особам на території житлового масиву Совіньйон без отримання відповідних ліцензій, чим отримують незаконні доходи та ухиляються від сплати податків. Окрім того, ТОВ «Комунсервіс», постачаючи електроенергію юридичним особам, застосовує тариф для побутових споживачів.
Однак, ОСОБА_3 не подано жодних доказів, які б підтверджували наявність реальної шкоди (моральної, фізичної або майнової) та причинно-наслідковий зв'язок між цією шкодою та подією кримінального правопорушення.
Натомість викладені у заяві доводи мають характер припущень, що на даний час не підтверджуються матеріалами кримінального провадження.
Відповідно до ч.1 ст.55 КПК України, потерпілим є фізична особа, якій кримінальним правопорушенням заподіяно моральну, фізичну або майнову шкоду. Ключовою ознакою є наявність шкоди, безпосередньо спричиненої діянням, яке розслідується.
Окрім того, у кримінальних правопорушеннях, які завдають шкоди державним чи суспільним інтересам, потерпілим може бути держава в особі відповідного органу державної влади. Таким чином, у кримінальних провадженнях, передбачених ст.212 КК України потерпілим визнається держава, оскільки злочин посягає на інтереси бюджету, а не на права окремих фізичних чи юридичних осіб.
Відповідно, заявник, який не є стороною податкових правовідносин, не може бути визнаний потерпілим, оскільки шкоди саме йому ухиленням від сплати податків не завдано.
У зв'язку з вищевикладеним, детективом ТУ БЕБ в Одеській області винесено постанову про відмову у визнанні потерпілим ОСОБА_3 в рамках вказаного кримінального провадження.
Окрім того, ОСОБА_3 неодноразово викликалася на допит як свідок до ТУ БЕБ в Одеській області для встановлення всіх обставин викладених у її заяві та надання додаткових відомостей, що мають значення для досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення. Однак, ОСОБА_3 до детектива не з'являється.
Вивчивши скаргу заявника із доповненнями, а також заперечення детектива, дослідивши надані сторонами документи, вислухавши доводи заявника, слідчий суддя дійшов висновку про те, що скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.
Згідно п.5 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні може бути оскаржено рішення прокурора, слідчого, дізнавача про відмову у визнанні потерпілим - особою, якій відмовлено у визнанні потерпілим.
Слідчим суддею встановлено, що у провадженні ПД ТУ БЕБ в Одеській області перебуває кримінальне провадження №72025161020000035 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України.
ОСОБА_3 10.12.2025 звернулася до уповноваженого детектива ТУ БЕБ в Одеській області з клопотанням про вручення їй пам'ятки про права та обов'язки потерпілої у кримінальному провадженні.
Постановою від 15.12.2025 старший детектив ПД ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 в частині визнання ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №72025161020000035 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, вручення їй пам'ятки про права і обов'язки потерпілого, відмовив. В частині виклику ОСОБА_3 для допиту в якості свідка у даному кримінальному провадженні детектив клопотання задовольнив.
В оскаржуваній постанові уповноважений детектив зазначив мотиви та підстави прийнятого ним рішення, які навів, у тому числі, в своїх запереченнях на скаргу.
По формі і за змістом оскаржувана постанова відповідають вимогам ст.110 КПК України.
Згідно ч.5 ст.38 КПК України, орган досудового розслідування зобов'язаний застосовувати всі передбачені законом заходи для забезпечення ефективності досудового розслідування.
В постанові уповноважений детектив змістовно розписав наведені мотиви і доводи, які стали підставами для прийняття відповідного рішення. Головне з них є те, що в кримінальному провадженні №72025161020000035 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, де завдана шкоди державним чи суспільним інтересам, потерпілим може бути держава в особі відповідного органу державної влади. Таким чином, у кримінальних провадженнях, передбачених ст.212 КК України, потерпілим визнається держава, оскільки злочин посягає на інтереси бюджету, а не на права окремих фізичних чи юридичних осіб.
Згідно ст.212 КК України, за якою здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №72025161020000035 від 01.10.2025, настає відповідальність за умисне ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів), що входять в систему оподаткування, введених у встановленому законом порядку, вчинене службовою особою підприємства, установи, організації, незалежно від форми власності або особою, що займається підприємницькою діяльністю без створення юридичної особи чи будь-якою іншою особою, яка зобов'язана їх сплачувати, якщо ці діяння призвели до фактичного ненадходження до бюджетів чи державних цільових фондів коштів у значних розмірах.
Суспільна небезпечність злочину полягає в тому, що внаслідок ухилення від сплати податків, збрів (обов'язкових платежів) бюджети і державні цільові фонди (а не фізичні особи) не отримують кошти, необхідні для забезпечення державою потреб суспільства: внутрішньої, зовнішньої, екологічної безпеки, соціального захисту населення, охорони здоров'я, освіти, культури тощо. Крім цього, порушується принцип рівності суб'єктів господарювання, оскільки ті з них, які ухиляються від оподаткування, протиправно одержують конкурентні переваги перед добросовісними платниками податків і зборів, що негативно впливає на розвиток економічних відносин.
Об'єктом злочину виступають податкові відносини, тобто відносини, які складаються між державою і суб'єктами оподаткування (а не фізичними особами) на підставі податкових норм, що регулюють установлення, зміну і відміну внесків до бюджетів і державних цільових фондів.
Предметом виступають грошові кошти, що підлягають сплаті до бюджетів або державних цільових фондів у виді податків, зборів (обов'язкових платежів). Зазначені платежі мають входити до системи оподаткування і бути введеними у встановленому законом порядку.
Отже, відповідальність за ст.212 КК може наставати лише за сукупності обов'язкових умов, коли: несплачені податки, збори (обов'язкові платежі) входять у систему оподаткування і введені в установленому законом порядку; об'єкт оподаткування передбачений відповідним законом; платник податку, збору (обов'язкового платежу) визначений як такий відповідним законом; механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), їх ставки та пільги щодо оподаткування визначені законами про оподаткування (див.п.2 ППВСУ «Про деякі питання застосування законодавства про відповідальність за ухилення від сплати податків, зборів, інших обов'язкових платежів» від 8 жовтня 2004р. № 15).
Відповідно, заявник ОСОБА_3 , яка не є стороною податкових правовідносин, не може бути визнана потерпілою у вказаному кримінальному провадженні, оскільки ухиленням від сплати податків чи обов'язкових платежів шкоди саме їй не завдано.
У зв'язку з вищевикладеним, детективом ТУ БЕБ в Одеській області правомірно була винесена постанова про відмову у визнанні потерпілою ОСОБА_3 в рамках вказаного кримінального провадження.
За таких обставин, відсутні підстави вважати постанову про відмову у визнанні ОСОБА_3 потерпілою у кримінальному провадженні №72025161020000035 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, такою, що не відповідає загальним засадам кримінального провадження.
Доводи заявника з приводу порушення детективом встановленого строку для розгляду клопотання на один день, з огляду на запровадження в Україні правового режиму воєнного стану, оголошення повітряних тривог і необхідності залишити місце роботи для слідування у бомбосховище, щоденні і значні по тривалості перебої в електроживленні, роздруківка електронного документу працівниками канцелярії і передача із затримкою документа виконавцю після резолюції на ньому керівництва підрозділу тощо, не впливають на законність і обґрунтованість оскаржуваного процесуального рішення детектива.
Керуючись ст.ст.303 - 309 КПК України, слідчий суддя
Відмовити в задоволені скарги заявника ОСОБА_3 на постанову старшого детектива ПД ТУ БЕБ в Одеській області ОСОБА_4 від 15.12.2025 про відмову у визнані потерпілим у кримінальному провадженні №72025161020000035 від 01.10.2025 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.212 КК України, з мотивів викладених в мотивувальній частині ухвали.
Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Київський районний суд м.Одеси протягом п'яти діб з дня отримання копії судового рішення.
Копію ухвали направити учасникам кримінального провадження не пізніше наступного дня після її постановлення.
Слідчий суддя ОСОБА_1