30 грудня 2025 р. Справа № 440/11113/25
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Русанової В.Б.,
Суддів: П'янової Я.В. , Бегунца А.О. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 (головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва) по справі № 440/11113/25
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулась до суду з позовом, в якому просила:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення поетапної індексації пенсії із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 - 2022 роки у розмірі 12236,71 грн., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 - у 2024 та 1,115 - у 2025 році;
- зобов'язати Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити індексацію та перерахунок пенсії та її подальшу виплату, із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 - 2022 роки у розмірі 12236,71 грн., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 за 2024 рік, починаючи з 11.02.2025, та із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020 - 2022 роки у розмірі 12236,71 грн., з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та 1,115 за 2024 - 2025 роки, починаючи з 01.03.2025.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо не проведення індексації пенсії ОСОБА_1 із застосуванням коефіцієнтів збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні за 2020-2022 роки, з якої сплачено страхові внески та які враховуються для обчислення пенсії у розмірі 1,0796 та 1,115.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області провести починаючи з 11.02.2025 перерахунок та виплату (з урахування вже виплачених сум) пенсії ОСОБА_1 у відповідності до частини другої статті 42 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення пенсії за 2020-2022 роки в розмірі 12236,71 грн, на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,0796 відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 24.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" та починаючи з 01.03.2025 на коефіцієнт збільшення у розмірі 1,115 (з урахуванням коефіцієнтів збільшення 1,0796) відповідно до пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році".
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1937,92 грн.
Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області не погодившись із судовим рішенням, подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначено, що ОСОБА_1 призначено пенсію за віком на пільгових умовах за Списком 2 відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.01.2023 (дата звернення 25.01.2023). При обчисленні пенсії був врахований стаж роботи загальною тривалістю 31 рік 9 місяців 7 днів (зарахований по 31.12.2022) та заробітну плату за період з 01.07.2000 по 31.12.2022 за даними наявними в РЗО (довідка про заробітну плату за період до 01.07.2000 ОСОБА_1 для призначення пенсії не надавалась), застосований середній показник заробітної плати за 2020-2022 роки - 12236,71 грн.
Отже, позивачеві пенсія призначена і для обчислення її розміру відповідач застосував середній заробіток в Україні, з якого сплачено страхові внески, за три календарні роки, що передують року звернення за призначенням пенсії, що є більшим за показники середньої заробітної плати, розраховані з метою індексації пенсії, які визначені з урахуванням вимог пункту 5 Порядку №124, у зв'язку з чим пенсія позивача не збільшиться в разі її перерахунку відповідно до частини другої статті 42 Закону №1058-IV, Порядку № 124, постанови №185 та постанови №209.
Розмір пенсії позивача обчислений із застосовуванням показника середньої заробітної плати в Україні за три календарні роки, є більшим, ніж показники, передбачені вищезгаданими постановами КМУ. Натомість до пенсії було встановлено щомісячну доплату до пенсії, яка враховується під час наступних перерахунків пенсії.
Позивач правом подання відзиву не скористався.
Відповідно до ч. 1 ст. 308, п.3 ч.1 ст.311 КАС України справа розглянута в межах доводів апеляційної скарги, в порядку письмового провадження.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції, апеляційну скаргу в межах її доводів, дослідивши докази по справі, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в ГУ ПФУ в Полтавській області та отримує пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» з 23.01.2023 року із застосуванням показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески за 2020-2022 роки.
Позивач звернувся до відповідача із заявою в якій просив провести перерахунок (індексацію) пенсії шляхом послідовного збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії на коефіцієнт збільшення розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115.
Відповідач, листами, повідомив позивача, що підстави для проведення індексації пенсії позивача шляхом збільшення показника середньої заробітної плати по Україні, який враховано при обчисленні пенсії відсутні, зазначивши що позивачу встановлено доплату до пенсії як особі, яка фактично не має права на індексацію.
Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача щодо не проведення індексації пенсії із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, у розмірі 1,0796 та у розмірі 1,115 позивач звернувся до суду.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що бездіяльність відповідача є протиправною і відповідач зобов'язаний провести перерахунок пенсії позивача, оскільки відповідачем протиправно не проведено індексацію пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, з 01.03.2025 у розмірі 1,0796 та з 01.03.2025 у розмірі 1,115.
Надаючи оцінку встановленим обставинам справи, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спірним питанням є порядок проведення індексації пенсії позивача із застосуванням коефіцієнта збільшення показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії.
Колегія суддів звертає увагу на те, що питання індексації пенсій вже поставало у практиці Верховного Суду. Зокрема, у постанові від 16 квітня 2025 року у справі № 200/5836/24 Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду виснував таке:
« при проведенні перерахунку пенсій, призначених у 2020 - 2023 роках згідно з Законом № 1058-IV, у зв'язку з щорічною індексацією, збільшенню підлягає показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховується для обчислення пенсії, як це передбачено частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV. Застосуванню також підлягають відповідні постанови Кабінету Міністрів України «Про додаткові заходи соціального захисту пенсіонерів у 2021 році» від 22 лютого 2021 року № 127, «Про індексацію пенсій та заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2022 році» від 16 лютого 2022 року № 118, «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2023 році» від 24 лютого 2023 року № 168.
Порядок № 124 підлягає застосуванню виключно в частині, яка не суперечить положенням Закону № 1058-IV.
З огляду на визначення загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами судова палата доходить висновку, що застосування при проведенні індексації пенсій, починаючи з 2020 року, відповідно до частини другої статті 42 Закону № 1058-IV положень пункту 5 Порядку № 124, є протиправним.
З врахуванням вищевикладеного, абзац перший в сукупності з абзацом другим пункту 5 Порядку № 124 повинні застосовуватися лише у відповідності з частиною другою статті 42 Закону № 1058-IV, тобто під час проведення індексації повинен застосовуватися показник середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, та який враховувався для обчислення вказаної пенсії.
При вирішенні справи колегія суддів враховує правовий висновок щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладений у постанові Верховного Суду від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23 та інших постановах, де він застосований.
Застосовуючи наведені вище норми права, з урахуванням зазначених вище висновків Верховного Суду, колегія суддів приходить до висновку, що Управління, здійснюючи перерахунок пенсії позивачу на підставі частини другої статті 42 Закону № 1058-IV, встановивши йому щомісячну доплату до пенсії в розмірі 100 грн, 100 грн відповідно у 2024-2025 роках, замість застосування коефіцієнтів збільшення 1,0796 та 1,115 відповідно до показника середньої заробітної плати (доходу) в Україні, з якої сплачено страхові внески, який безпосередньо враховувався для обчислення пенсії позивача, діяв не у відповідності до вимог чинного законодавства.
Висновки суду узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 13 січня 2025 року у справі № 160/28752/23, від 28 січня 2025 року у справі № 400/4663/24, від 18 лютого 2025 року у справі № 400/5696/24.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги спростовані наведеними вище обставинами та нормативно - правовим обґрунтуванням, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст. ст. 311, 315, 316, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 по справі № 440/11113/25 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її ухвалення та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя В.Б. Русанова
Судді Я.В. П'янова А.О. Бегунц