29 грудня 2025 року Чернігів Справа № 620/12456/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Скалозуба Ю.О. розглянувши в порядку письмового провадження питання щодо прийняття звіту про виконання рішення суду у справі
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області
провизнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
У провадженні Чернігівського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023, що набрало законної сили, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено.
30.10.2025 позивач звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі. Заява мотивована тим, що незважаючи на те, що рішення суду набрало законної сили, боржник станом на день подання даної заяви рішення суду не виконав, що є порушенням приписів законодавства, а також порушує права позивача.
Ухвалою суду 10.11.2025 заява прийнята до розгляду та надано боржникові строк для подання пояснень.
Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області ухвалу суду отримало 12.11.2025, правом подання пояснень з підстав поданої заяви не скористалось.
Ухвалою Чернігівського окружного адміністративного суду від 25.11.2025 зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області подати звіт про виконання рішення суду.
18.12.2025 на виконання ухвали суду надійшов звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у якому боржник вказує на те, що в постанові Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №300/3435/21 викладений висновок про те, що щодо осіб, яким на час призначення пенсії з урахуванням Закону №796її розрахунок мав здійснюватися згідно з пунктом 2 статті 56 Закону №796 за кожний повний рік стажу роботи понад установлений для них мінімальний трудовий стаж для призначення пенсії (для жінок - 15 років і 20 років для чоловіків)шляхом збільшення пенсії на 1% заробітку за рік, визнана норма повинна застосовуватися у тій редакції, яка діяла на час призначення пенсії та ця норма права зберігає юридичну силу як для пенсіонера так і для органу, який призначає пенсію. При цьому позивач не належить до кола таких осіб, оскільки пенсію їй призначено у 2019 році, тобто після набрання чинності Законом №2148, коли до пункту 2 статті 56 Закону №796 вже було внесено зміни.
Рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі №620/12456/23, яке набрало законної сили, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 шляхом збільшення її розміру на 1 % заробітку за кожен рік роботи понад 15 років, у відповідності до положень частини 2 статті встановлених частиною 2 статті 56 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», починаючи з 21.02.2023.
Даючи правову оцінку встановленим обставинам із урахуванням наданих сторонами доказів, які мають юридичне значення для вирішення питання щодо встановлення судового контролю, суд зазначає таке.
Відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Відповідно до частини другої статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно із частиною першою статті 325 Кодексу адміністративного судочинства України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.
За змістом статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
Невиконання судових рішень має наслідком юридичну відповідальність, установлену законом. Судові рішення не можуть бути переглянуті іншими органами чи особами поза межами судочинства, за винятком рішень про амністію та помилування.
Відповідно до частин другої та третьої статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Згідно зі статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Відповідно до статті 382-2 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає звіт суб'єкта владних повноважень про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду питання, не перешкоджає судовому розгляду.
Згідно з частинами 1-5 статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства України за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правилами частини п'ятої статті 382-1 цього Кодексу. Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.
Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо суб'єктом владних повноважень не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються ним для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.
Суд також відмовляє у прийнятті звіту, якщо звіт подано без додержання вимог частин другої та/або третьої статті 382-2 цього Кодексу.
У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд накладає на керівника суб'єкта владних повноважень штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а також додатково може встановити новий строк подання звіту відповідно до частини третьої статті 382-1 цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.
Суд за клопотанням суб'єкта владних повноважень може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, що підтверджують здійснення керівником такого суб'єкта владних повноважень дій, які спрямовані на виконання судового рішення та які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
Якщо судове рішення стосується здійснення виплат (пенсійних, соціальних тощо), суд може зменшити розмір штрафу або звільнити від його сплати на підставі доказів, які підтверджують відсутність бюджетних асигнувань у суб'єкта владних повноважень та вжиття його керівником всіх необхідних заходів для встановлення таких бюджетних асигнувань, які, на переконання суду, на момент розгляду звіту є достатніми і вичерпними.
З огляду на додані боржником розрахунки пенсії позивача, з урахуванням наданих пояснень сторін, судом встановлено, що доплата за понаднормовий стаж відповідачем обрахована за 6 років, що підтверджує нарахування спірної доплати за понаднормовий стаж особи понад 30 років. Однак, рішенням суду зобов'язано такий обрахунок провести за понаднормовий стаж, що перевищує 15 років, а отже свідчить про те, що рішення суду, яке набрало законної сили відповідачем виконано не було.
Отже, дослідивши звіт, поданий Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області, суд дійшов висновку про відсутність доказів виконання рішення суду, а отже і неможливість прийняти поданий звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі №620/12456/23, що є підставою для встановлення нового строку для її виконання.
Керуючись статтями 14, 241, 248, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Відмовити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області в прийнятті звіту.
Встановити Головному управлінню Пенсійного фонду України в Чернігівській області новий строк для подання до Чернігівського окружного адміністративного суду звіту про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 07.12.2023 у справі № 620/12456/23 - до 05.02.2026.
Попередити Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про можливість застосування заходів, передбачених частиною другою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.О. Скалозуб