30 грудня 2025 р. № 400/7722/25
м. Миколаїв
Миколаївський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Лісовської Н.В., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1 , АДРЕСА_1 ,
до відповідачаГоловного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області, вул. Січових Стрільців, 15,м. Івано-Франківськ,76018,
провизнання протиправним та скасування рішення від 14.05.2025 року № 143750003070; зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 (далі по тексту - Позивач) звернувся з позовною заявою до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (далі по тексту - Відповідач 1), Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області (далі по тексту - Відповідач 2) з вимогами про:
- визнання протиправним та скасування рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №143750003070 від 14.05.2025 року про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки від 31.12.1990 НОМЕР_1 ; періоди роботи згідно записів трудової книжки від 18.11.1977 року з 18.11.1977 по 06.03.1981, з 10.03.1981 по 15.08.1983 та з 13.01.1984 по 06.03.1989;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки від 31.12.1990 НОМЕР_1 ; періоди роботи згідно записів трудової книжки від 18.11.1977 року: з 18.11.1977 по 06.03.1981; періоди роботи в колгоспі з 10.03.1981 по 15.08.1983 та з 13.01.1984 по 06.03.1989 відповідно до встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі в громадському господарстві;
- зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.05.2025 року про призначення пенсії за віком.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком у зв'язку з відсутністю необхідного страхового стажу. Відповідачем 2 до страхового стажу не зараховано періоди роботи згідно записів трудової книжки від 31.12.1990 року НОМЕР_2 , оскільки дата народження заявника на титульній сторінці містить виправлення, що не завірено належним чином, а також згідно записів трудової книжки від 18.11.1977 року: з 18.11.1977 по 06.03.1981 роки, оскільки відсутня назва підприємства при влаштуванні на роботу; в колгоспі з 10.03.1981 по 15.08.1983 роки та з 13.01.1984 по 06.03.1989 роки, оскільки відсутня довідка про встановлений та вироблений мінімум трудової участі за вказаний період роботи. Позивач вважає рішення Головного управління ПФУ в Івано-Франківській області протиправним, таким, що порушує його право на пенсійне забезпечення, оскільки прийнято з порушенням норм матеріального права, якими врегульовано спірні правовідносини, а тому підлягає визнанню протиправним в судовому порядку.
Ухвалою Миколаївського окружного адміністративного суду від 24.07.2025 р. позовну заяву залишено без руху.
Недоліки позовної заяви позивач усунув своєчасно і належним чином.
Ухвалою суду від 22.08.2025 року відкрито провадження по справі та визначено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження відповідно до ст. 263 КАС України.
03.09.2025 р. Відповідач 1 подав відзив на позовну заяву, де вказано, що на день звернення із заявою про призначення пенсії за віком від 07.05.2025 пенсійний вік Позивача становив 65 років 5 місяців 9 днів. Відповідно до ч. 3 ст. 26 Закону № 1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року. Оскільки, згідно з рішенням від 14.05.2025 № 143750003070 прийнятого Головним управлінням ПФУ в Івано-Франківській області страховий стаж роботи Позивача становить 8 років 5 місяців 26 днів, то рішення прийнято обґрунтовано.
12.09.2025 р. від Відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, де Відповідач 2 зазначає, що за результатами розгляду заяви Позивача від 07.05.2025 про призначення пенсії та доданих до неї документів, не зараховано страховий стаж згідно записів трудової книжки від 31.12.1990 року НОМЕР_2 , оскільки дата народження заявника на титульній сторінці містить виправлення, що не завірено належним чином, з 18.11.1977 по 06.03.1981 не зараховано період роботи, оскільки відсутня назва підприємства. Роботу в колгоспі з 10.03.1981 по 15.08.1983 роки та з 13.01.1984 по 06.03.1989 роки Позивачу було не зараховано, оскільки відсутня довідка про встановлений та вироблений мінімум трудової участі за вказаний період роботи. Згідно наданих документів страховий стаж Позивача становить 08 років 05 місяців 26 днів, що є недостатнім для призначення пенсії за віком відповідно до статті 26 Закону № 1058.
Справу розглянуто в порядку письмового провадження.
З'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши матеріали, що містяться у справі, суд встановив наступне:
07.05.2025 Позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду в Миколаївській області із заявою про призначення пенсії за віком відповідно до Закону України від 09.07.2003 № 1058-ГУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058).
14.05.2025 року Головним управлінням Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності прийнято рішення № 143750003070 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до частини 3 статті 26 Закону №°1058 у зв'язку із відсутністю необхідного страхового стажу.
Згідно з вказаним рішенням страховий стаж роботи Позивача становить 8 років 5 місяців 26 днів.
В оскаржуваному рішенні зазначено, що у страховий стаж Позивача не зараховано:
- періоди роботи згідно записів трудової книжки від 31.12.1990 року НОМЕР_2 , оскільки дата народження заявника на титульній сторінці містить виправлення, що не завірено належним чином;
- періоди роботи згідно записів трудової книжки від 18.11.1977 року: з 18.11.1977 по 06.03.1981 роки, оскільки відсутня назва підприємства при влаштуванні на роботу; в колгоспі з 10.03.1981 по 15.08.1983 роки та з 13.01.1984 по 06.03.1989 роки, оскільки відсутня довідка про встановлений та вироблений мінімум трудової участі за вказаний період роботи, відповідно до абзацу 1,2 статті 56 Закону України від 05.11.1991 № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788).
Позивач вважає, що рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №143750003070 від 14.05.2025 року про відмову у призначені пенсії за віком у зв'язку з відсутністю у позивача необхідного трудового стажу є протиправним та підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку спірним правовим відносинам, суд виходить із наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Закон № 1058 визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом.
Відповідно до частини 3 статті 26 Закону № 1058 у разі відсутності, починаючи з 1 січня 2019 року, страхового стажу, передбаченого частинами першою і другою цієї статті, право на призначення пенсії за віком мають особи після досягнення віку 65 років за наявності страхового стажу: з 1 січня 2024 року по 31 грудня 2024 року - від 15 до 21 року.
Позивач на момент звернення із заявою про призначення пенсії за віком досягнув 65 років. Таким чином, для призначення пенсії позивачу необхідно мати від 15 до 21 року страхового стажу. Саме відсутність вказаного страхового стажу стала підставою для відмови у призначенні пенсії.
Відповідно до ч. 2 ст. 24 Закону № 1058, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок. Страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог нього Закону за даними, що містяться в системі, персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Закону № 1058 питання пенсійного забезпечення, в тому числі й порядок обчислення стажу для призначення пенсій регулювалися Законом України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788), відповідно до ст. 56 якого до стажу роботи зараховується робота, виконувана на підставі трудового договору на підприємствах, в установах, організаціях і кооперативах незалежно від використовуваних форм власності та господарювання, а також на підставі членства в колгоспах та інших кооперативах, незалежно від характеру й тривалості роботи і тривалості перерв, при цьому зараховується робота, на якій працівник підлягав державному соціальному страхуванню, або за умови сплати страхових внесків.
Відповідно до ст. 62 Закону України № 1788 основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
Так, пунктами 1, 2, 3 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 р. № 637 (далі - Порядок № 637), передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.
Відповідно до п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Таким чином, необхідність підтверджувати періоди роботи для визначення стажу роботи виникає у разі відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній.
У трудовій книжці позивача у всіх спірних періодах роботи зазначені номери і дати наказів, на підставі яких вони зроблені. Записи про звільнення з роботи засвідчені підписами відповідальних осіб та печатками підприємств і дефектів їх вчинення не мають.
Трудові книжки Позивача вперше заповнювались 18.11.1977 та 31.12.1990 р. На той час діяла Інструкція про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, в установах і організаціях, затверджена постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 р. № 162. За приписами вказаної Інструкції заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства в присутності працівника не пізніше тижневого строку з дня прийому на роботу.
Відповідно до постанови Ради Міністрів СРСР та КЦСПС від 06.09.1973 р. № 656 «Про трудові книжки робітників та службовців» відповідальність за організацію роботи по веденню, обліку, зберіганню та видачі трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. Відповідальність за своєчасне та правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання та видачу несе спеціально уповноважена особа, призначена наказом (розпорядженням) керівника підприємства, установи, організації.
Отже, виправлення дати народження заявника на титульній сторінці трудової книжки від 31.12.1990 року НОМЕР_2 , що не завірено належним чином не є виною позивача. Неналежне виконання своїх обов'язків відповідальними особами не може покладати на позивача відповідальність у вигляді відмови в зарахуванні до страхового стажу періоду роботи та, відповідно, відмови у призначенні пенсії за віком.
Крім того, Позивачем подавались архівні довідки, які підтверджують що трудова книжка належить саме йому: архівна довідка від 28.03.2023 №5-94/09.03/4-04; архівна довідка від 28.03.2023 №5-95/09.03/4-04; архівна довідка від 28.03.2023 №С-96/09.03/4-04; архівна довідка від 28.03.2023 №С-97/09.03/4-04.
Записи в трудової книжки Позивача від 31.12.1990 року НОМЕР_2 містять повну інформацію про роботу та характер виконуваних позивачем робіт, окрім того вказані записи виконані у відповідності до вимог законодавства, із зазначенням відповідних розпоряджень, наказів на підставі яких вони внесені.
Щодо неврахування страхового стажу згідно записів трудової книжки від 18.11.1977 року з 18.11.1977 по 06.03.1981 роки з причин відсутності назви підприємства при влаштуванні на роботу, суд зазначає, що у вказаний період Позивач працював на Кам'яномостівському заводі сільськогосподарських машин станції Кам'яний Міст Первомайського району Миколаївської області. Відповідно до наказу №67-к від 21.11.1077 року прийнятий на роботу учнем електрокариста з 18.11.1977 року. Зазначене підтверджується архівною довідкою, виданою Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області від 30.05.2023 року №5-97/06-04/2.
Суд критично ставиться до тверджень відповідача щодо неможливості зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу позивача, оскільки законодавцем покладено обов'язок ведення трудових книжок працівників на уповноваженого працівника підприємства, вини позивача в неналежному заповненні її трудової книжки немає, а судом не встановлено недостовірності або інших ознак юридичної дефектності цієї трудової книжки, тому її належить розглядати як належний та допустимий доказ у справі, і зазначена обставина не може позбавити позивача конституційного права на соціальний захист та вирішення питання призначення пенсії.
Підставою для призначення пенсії є наявність страхового стажу необхідного розміру, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.
Пенсійний орган не врахував, що не всі недоліки записів у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах, а не правильність записів у трудовій книжці.
Зазначений висновок викладено в постанові Верховного Суду від 06.03.2018 р. по справі № 754/14898/15-а.
Щодо не зарахування до страхового стажу Позивача роботу в колгоспі з 10.03.1981 по 15.08.1983 роки та з 13.01.1984 по 06.03.1989 роки з підстав відсутності довідки про встановлений та вироблений мінімум трудової участі за вказаний період роботи, то суд зазначає наступне.
Відповідно до пунктів 5, 6 Основних положень про порядок видачі трудових книжок колгоспників, схвалених Союзною радою колгоспників 14.03.1975 року та затверджених постановою Ради Міністрів СРСР від 21.04.1975 року № 310 (далі - Постанова №310), до трудової книжки колгоспника заносились наступні дані, зокрема: відомості про колгоспника: прізвище, ім'я, по-батькові, дата народження, освіта, професія, спеціальність; відомості про членство в колгоспі: прийом до членів колгоспу, припинення членства в колгоспі; відомості про роботу: призначення на роботу, переведення на іншу роботу, припинення роботи; відомості про трудову участь: прийнятий у колгоспі річний мінімум участі в громадському господарстві, його виконання; відомості про нагородження та заохочення. Всі записи в трудовій книжці завіряються в усіх розділах за час роботи в колгоспі підписом голови колгоспу або спеціально уповноваженого правлінням колгоспу особи та печаткою.
Згідно пункту 13 Постанови № 310, відповідальність за організацію робот по веденню, обліку, зберіганню і видачі трудових книжок покладається на голову колгоспу. Відповідальність за своєчасне і правильне заповнення трудових книжок, за їх облік, зберігання і видачу несе спеціально уповноважена правлінням колгоспу особа. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть відповідальність відповідно до уставу та правил внутрішнього розпорядку колгоспу, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.
Пунктами 14 та 15 Постанови № 310, передбачено, що правління колгоспів вживають заходи щодо суворого дотримання встановленого порядку ведення трудових книжок, зміцнення кадрів робітників, які здійснюють ведення трудових книжок, підготовленими до цієї роботи людьми, забезпечують належне зберігання архівних документів, що мають відношення до трудової діяльності колгоспників. Ревізійним комісіям, комітетам профспілок колгоспів і колгоспним радам соціального забезпечення рекомендується здійснювати суспільний контроль за своєчасним та правильним заповненням трудових книжок колгоспників, за їх обліком, зберіганням і видачою та вживати заходи задля усунення виявлених недоліків.
Зміст наведених норм дає підстави стверджувати, що основним документом, який підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються інші документи.
Згідно трудової книжки від 18.11.1987 року, 10.03.1981 року Позивач був прийнятий в члени колгоспу імені Чкалова Первомайського району Миколаївської області; 15.08.1983 року - вибув із членів колгоспу імені Чкалова згідно поданої заяви, а 13.01.1984 року знову був прийнятий у члени колгоспу, з якого вибув 06.03.1989 року.
Вказане питання підтверджується архівною довідкою від 30.05.2023 року №0-97/06-04, виданої Трудовим архівом Мигіївської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, в якій також уточняється встановлений та вироблений мінімум трудової участі за вказаний період роботи.
Відповідач не довів правомірності відмови в зарахуванні до страхового стажу Позивача періодів роботи згідно записів трудової книжки від 31.12.1990 НОМЕР_1 ; згідно записів трудової книжки від 18.11.1977 року з 18.11.1977 по 06.03.1981, з 10.03.1981 по 15.08.1983 та з 13.01.1984 по 06.03.1989.
Отже, рішення Головного Управління ПФУ в Івано-Франківській області №143750003070 від 14.05.2025 року не відповідає критеріям правомірності, визначеним ч. 2 ст. 2 КАС України, та належить скасуванню, а відповідні періоди роботи належать зарахуванню до страхового стажу Позивача, а також повторного розгляду заяви від 07.05.2025 про перерахунок пенсії.
Суд зазначає, що рішення про відмову у призначенні пенсії за віком відносно Позивача приймало Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області за принципом екстериторіальності, і саме воно досліджувало документи Позивача і вирішувало питання щодо призначення пенсії. Відтак, за наслідками судового розгляду, обов'язок щодо зарахування до стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки від 31.12.1990 НОМЕР_1 , трудової книжки від 18.11.1977 року та зобов'язання повторного розгляду заяви Позивача про призначення пенсії за віком, з урахуванням правової позиції, викладеної у цьому рішенні має бути покладений на Головне управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області.
Пенсія, так само як і заробітна платня, є за своєю правовою природою взаємопов'язаними та рівнозначними формами соціального забезпечення, які виплачуються пенсіонерам та працівникам. Відмова відповідачів у призначенні позивачу пенсії порушує її право мирно володіти своїм майном, гарантоване ст. 1 Першого протоколу Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом. Відмова у призначенні пенсії істотно знижує рівень соціального забезпечення та фактично є відмовою держави від її зобов'язань, передбачених ст. 46 Конституції України, а отже є незаконною, порушує принципи справедливості та рівності громадян перед Законом та зменшує захищеність в умовах постійного зростання цін на товари та послуги.
Згідно з ч. 2 ст. 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідач не довів правомірності своїх дій, що є підставою для задоволення позову.
Згідно з ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. Позивач надав квитанцію про сплату судового збору в сумі 2422,40 грн., які підлягають стягненню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача 2, оскільки саме він допустив порушення прав позивача.
Керуючись ст. 2, 19, 139, 241, 244, 242-246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області №143750003070 від 14.05.2025 року про відмову у зарахуванні до страхового стажу ОСОБА_1 періоди роботи згідно записів трудової книжки від 31.12.1990 НОМЕР_1 ; періоди роботи згідно записів трудової книжки від 18.11.1977 року з 18.11.1977 по 06.03.1981, з 10.03.1981 по 15.08.1983 та з 13.01.1984 по 06.03.1989.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) зарахувати до загального страхового стажу ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) періоди роботи згідно записів трудової книжки від 31.12.1990 НОМЕР_1 ; періоди роботи згідно записів трудової книжки від 18.11.1977 року: з 18.11.1977 по 06.03.1981; періоди роботи в колгоспі з 10.03.1981 по 15.08.1983 та з 13.01.1984 по 06.03.1989 відповідно до встановленого та відпрацьованого мінімуму трудової участі в громадському господарстві.
4. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ) від 07.05.2025 року про призначення пенсії за віком, з урахуванням висновків суду.
5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Івано- Франківській області (вул. Січових Стрільців, 15, м. Івано-Франківськ, 76018, ідентифікаційний код 20551088) судовий збір у сумі 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн. 40 коп.) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 ).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга може бути подана до П'ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.
Дата складення повного судового рішення 30.12.2025 р.
Суддя Н. В. Лісовська