ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про залишення позовної заяви без руху
"30" грудня 2025 р. Справа № 300/9265/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі судді Гомельчука С.В., розглянувши матеріали адміністративного позову Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства «Івано-Франківськ-пропан» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника, -
Головне управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Дочірнього підприємства «Івано-Франківськ-пропан про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 29.12.2025 відкрито провадження у даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч. 13 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.
Відповідно до частин 3, 8 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Згідно частини 1 статті 2 Закону України "Про судовий збір" платники судового збору громадяни України, іноземці, особи без громадянства, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні) та фізичні особи - підприємці, які звертаються до суду чи стосовно яких ухвалене судове рішення, передбачене цим Законом.
Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Із змісту адміністративного позову слідує, що позивач просить надати дозвіл на погашення суми податкового боргу відповідача за рахунок майна, що перебуває у податковій заставі.
Отже, позивачем заявлено одну позовну вимогу немайнового характеру.
Частиною 2 статті 4 зазначеного Закону встановлюються ставки судового збору, зокрема, за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України "Про Державний бюджет України на 2025 рік", який вступив в дію з 01.01.2025, встановлено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб в розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року складає 3028,00 грн.
Як наслідок, розмір судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову із заявленою позовною вимогою майнового характеру складає 3028,00 грн., проте позивачем в порушення вимог КАС України та Закону України «Про судовий збір» вказаний судовий збір не сплачено.
Суд звертає увагу, що надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу або його частини за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі, не є тотожним стягненню податкового боргу, а відтак у розумінні п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», позивач (податковий орган) у спірному випадку не звільнений від сплати судового збору за пред'явлення до суду позову з такою вимогою.
Верховний Суд у постанові від 17 квітня 2025 року по справі №320/9860/23 зазначив, що п. 27 ч. 1 ст. 5 Закону №3674-VI законодавцем сформульовано чітко та однозначно, тобто у спосіб, що не викликає множинності його розуміння та не потребує додаткового тлумачення. При цьому, пункт 27 частини першої статті 5 Закону №3674-VI містить вказівку на звільнення податкового органу від сплати судового збору лише за подання позову про стягнення сум податкового боргу, а не будь-яких інших позовних заяв, які прямо чи опосередковано пов'язані зі стягненням сум узгоджених грошових зобов'язань платників податків. Розширювальне тлумачення цієї норми призвело б до звільнення державних органів від сплати судового збору без належної правової підстави, що по суті означало б порушення судом принципу рівності сторін шляхом надання незаконної переваги суб'єкту владних повноважень.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постановах від 04.10.2023 в справі №560/13598/22, від 28.05.2024 в справі №320/9860/23.
За таких обставин, позовну заяву подано без додержання вимог статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України.
Відтак, беручи до уваги вищевикладене, суд вважає за необхідне залишити адміністративний позов без руху, встановивши позивачу строк для усунення недоліків.
Виявлений недолік повинен бути усунутий шляхом долучення окремого документу про сплату судового збору на суму 3028 грн, що підтверджуватиме оплату судового збору в повному обсязі за подання даного адміністративного позову та зарахування цієї суми до спеціального фонду Державного бюджету України.
На підставі наведеного, керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 241, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя, -
Позовну заяву Головного управління Державної податкової служби в Івано-Франківській області до Дочірнього підприємства «Івано-Франківськ-пропан» про надання дозволу на погашення суми податкового боргу за рахунок майна боржника - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний строк з дня вручення (отримання) копії цієї ухвали для усунення вказаних недоліків шляхом подання документу про сплату судового збору в сумі 3028 грн.
Роз'яснити, що якщо позивач не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.
Відповідно до статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала окремо від рішення суду оскарженню не підлягає.
Суддя Гомельчук С.В.