29 грудня 2025 року Справа № 280/11314/25 м.Запоріжжя
Суддя Запорізького окружного адміністративного суду Конишева О.В., перевіривши матеріали
позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 )
про визнання протиправної бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
24.12.2025 до Запорізького окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, в якій позивач просить суд:
1. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України, які полягають у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 14.03.2023 року по 15.10.2024 року.
2. Визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України, які полягають у здійсненні розрахунку та виплати ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» станом на 01.01.2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 17.10.2024 року по 02.12.2025 року.
3. Зобов'язати військову частину НОМЕР_2 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 03.11.2022 року № 2710-ІХ «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 14.03.2023 року по 31.01.2023 року, встановленого Законом України від 09.11.2023 року № 3460- IX «Про державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2024 року по 15.10.2024 року, з урахуванням виплачених сум.
4. Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 09.11.2023 року № 3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 17.10.2024 року по 31.01.2025 року та встановленого Законом України від 19.11.2024 року № 4059-ІХ «Про державний бюджет України на 2025 рік», станом на 01.01.2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, за період з 01.02.2025 року по 02.12.2025 року, з урахуванням виплачених сум.
5. Зобов'язати військову частину НОМЕР_4 Національної гвардії України здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_1 розміру грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2024, 2025 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2025 рік, виходячи з розміру складових грошового забезпечення (посадового окладу, окладу за військовим званням, відсоткової надбавки за вислугу років, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії), обчисленого шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року, а саме: встановленого Законом України від 09.11.2023 року № 3460-ІХ «Про державний бюджет України на 2024 рік», станом на 01.01.2024 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, встановленого Законом України від 19.11.2024 року № 4059-ІХ «Про державний бюджет України на 2025 рік», станом на 01.01.2025 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням виплачених сум.
Відповідно до частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Ознайомившись з матеріалами позовної заяви, суддя дійшов висновку про необхідність повернення позовної заяви, з огляду на наступне.
Частиною 1 стаття 172 КАС України визначено, що в одній позовній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.
Під вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. При цьому об'єднанню підлягають вимоги, які пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача (обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги і докази, що підтверджують позов, зокрема факти матеріально-правового характеру, що визначаються нормами матеріального права, які врегульовують спірні правовідносини, їх виникнення, зміну, припинення).
Предмет і підстава позову сприяють з'ясуванню наявності характеру спірних правовідносин між сторонами, застосуванню необхідного способу захисту права, визначенню кола доказів, необхідних для підтвердження наявності конкретного права і обов'язку.
Доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення адміністративного спору.
Таким чином, у випадку заявлення позивачем в одній позовній заяві кількох вимог, що становлять предмет позову, вказані вимоги мають виникати з однакових юридичних фактів, тобто мати єдині підстави позову, оскільки в протилежному випадку виникають різні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
За своїм процесуальним призначенням інститут об'єднання позовних вимог забезпечує правильність і комплексність розгляду та вирішення окремих позовних вимог, які можуть бути розглянуті як самостійні справи, але об'єднуються пов'язаністю вимог, тобто вимог, які випливають з одних і тих же правовідносин.
Крім того, об'єднання позовних вимог дає можливість досягти процесуальної економії, ефективніше використати процесуальні засоби для відновлення порушеного права, а також унеможливити винесення різних рішень за однакових обставин.
Отже, порушенням правила об'єднання вимог, є об'єднання неоднорідних вимог, тобто таких, які не пов'язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги.
Такий підхід щодо неможливості об'єднання позовних вимог, що належить розглядати в окремих самостійних провадженнях, головним чином спрямовано на забезпечення дотримання принципу ефективного захисту порушеного права особи.
Як вбачається зі змісту позовної заяви та її прохальної частини, позивач оскаржує бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України та Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України в частині не нарахування та невиплати на користь позивача грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової компенсації за невикористані календарні дні щорічної основної відпустки за 2024, 2025 роки, грошової компенсації за невикористані календарні дні додаткової відпустки як учаснику бойових дій за 2025 рік, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня календарного року.
Слід зазначити, що вимоги позивача, що становлять предмет адміністративного позову, і які заявлені до різних відповідачів, виникли з різних юридичних фактів - проходження позивачем військової служби в різних військових частинах. Такі вимоги не пов'язані між собою підставами виникнення, протиправна бездіяльність, на яку посилається представник позивача, вчинена різними суб'єктами владних повноважень, які жодним чином не пов'язані між собою, а тому, в даному випадку, виникають різні адміністративні позови, які підлягають розгляду в окремих самостійних провадженнях.
Фактично, звернувшись до суду з таким позовом, позивач має намір одночасно врегулювати усі наявні у нього спірні правовідносини з відповідачами, незважаючи на те, що фактичні обставини та докази в обґрунтування позовних вимог мають індивідуальний характер, а також не враховуючи, що таке об'єднання непов'язаних між собою вимог значно ускладнить розгляд справи.
Крім того, позивачем не наведено в позовній заяві обставин, що свідчать про пов'язаність між собою вказаних позовних вимог підставою виникнення або поданими доказами.
Проаналізувавши викладене, наявні підстави для висновку, що спільний розгляд об'єднаних позивачем позовних вимог є неможливим.
Пунктом 6 частини 4 статті 169 КАС України визначено, що позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об'єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу).
Враховуючи вищенаведене, а також те, що з матеріалів позовної заяви не вбачається підстав для застосування положень статті 172 КАС України, позовна заява підлягає поверненню позивачеві.
При цьому, в даному випадку не можуть бути застосовані положення частини 6 статті 172 КАС України, які визначають, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи вправі до початку розгляду справи по суті роз'єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об'єднаних вимог в самостійне провадження, якщо це сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства, оскільки роз'єднання позовних вимог може бути здійснено лише після відкриття провадження і щодо позовних вимог, які заявлені без порушення правил їх об'єднання, з метою сприяння виконанню завдання адміністративного судочинства.
Згідно з частиною 2 статті 171 КАС України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Водночас, з урахуванням пункту 6 частини 4 статті 169 та частини 1 статті 171 КАС України, дана позовна заява підлягає поверненню позивачеві, у зв'язку з чим підстави для відкриття провадження у справі відсутні.
Відповідно до частини 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 169, 171, 172, 241, 243, 248, 294, 295 КАС України, суддя -
Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Військової частини НОМЕР_2 Національної гвардії України ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_4 Національної гвардії України ( АДРЕСА_3 , ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) - повернути позивачу.
Копію ухвали про повернення позовної заяви надіслати позивачу.
Роз'яснити позивачеві, що повернення позовної заяви, згідно ч.8 ст.169 КАС України, не позбавляють права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту підписання.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі протягом 15 днів з дня її підписання.
Суддя О.В.Конишева