30 грудня 2025 року о/об 12 год. 30 хв.Справа № 215/7929/24 Провадження № ПР/280/31/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Прасова О.О. при секретарі Махунові В.В., розглянувши у місті Запоріжжі у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича (вул.А.Янгеля, буд.4, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49089)
про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1 ) до голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича (надалі - відповідач), в якій позивач просить суд встановити наявність компетенції (повноважень) голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича дотримуватися процедури приняття ненормативного правового акту по заяві від 19.07.24р таким чином, щоб виконувалася дія правової позиції ст.59 Конституції України і визнати створені перешкоди протиправною бездіяльністю, а відмову від такої процедури протиправною діяльністю та зобов'язати діяти до правової позиції ст.59 Конституції України при повторному розгляді і забезпечити виконання вимог ст.248 КАСУ суддею Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучутурною H.В.
У позовній заяві зазначено наступне: «… Для відстоювання своїх конституційних прав подала заяву від 19.07.24р до Дніпропетровського окружного адміністративного суду, де вказала Факт не підкорення Кучутурною Н В, судді Дніпропетровською окружной адміністративною суду вимогам ст 2 48 КАСУ , який доводе не законі дії та правопорушення суду, але 26.08.24p оіримала отримав неофіційний без печатки лист від 09.08.24р №03\60485\24., який готував відповідач. Згідно ст 124 Конституції України Юрисдикція суддів поширюється на всі правовідносини, що виникають у державі. Статтею 22 Конституції України передбачено, що права і свободи людини і громадянина, закріплені цією Конституцією, не є вичерпними, а Відповідач не забезпечує правовий режим розгляду заяви, відповідно до якого ненормативний правовий акт виноситься тільки за результатами розгляду звернення. Ненормативні правові акти посадової особи органу судової влади є актами одноразового застосування, вичерпують свою дію фактом їхнього виконання.Це є "гарантією стабільності суспільних відносин" між Відповідачем і громадянами. Головні повноваження і функції посадової особи органів судової влади визначаються конституцією або законом і посадові особи органу судової влади в межах закону мають повне право вільно вирішувати будь-яке питання, яке не вилучене із сфери їхньої компетенції і вирішення якого не доручене жодному іншому оріаму. Відповідач з не відомих причин відмовляється забезпечити виконання ст 248 КАСУ. Таке свовіля судді при захисті соціальних прав в соціальній державі не припустимо. Я потребую читкого виконання судом вимог ст 248 КАСУ і можливості апеляційного оскардження рішень суду. Відповідач має керуватися принципом верховенства права, оскільки представляє орган судової влади, через який держава реалізує свою владу. В обов'язки відповідача входить забезпечення повною мірою реалізацію прав ст.3,21,22,46 Конституції України. Якщо цей обов'язок не виконується - настає відповідальність. Відповідачу заборонено все, що не дозволено законом.А закон не забороняє йому приймати ненормативнй правовий акт, з відсканованої копії позов, яка знаходяться в слектроній системі суду зазначити вимоги позову, які розглядав суддя в скарзі, подати повідомлення до Вищої Ради Правосуддя про не підкорення Кучутурною Н В вимогам ст 248 КАСУ. …».
Позивач підтримав позовну заяву.
Відповідачем подано до суду відзив на позовну заяву, в якому зазначено наступне: «… Після ознайомлення зі змістом позовної заяви, керуючись ст. 162 КАС України, Відповідач вважає за необхідне подати відзив із викладенням своїх пояснень, міркувань та аргументів щодо вказаних Позивачем підстав та мотивів їх відхилення. Вивчивши доводи Позивача викладені в позовній заяві. Відповідач вважає її безпідставною та такою то не підлягає задоволенню у зв'язку з наступним. Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, шо функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України від 02.06.2016 №1402-VІІІ «Про судоустрій і статус суддів» (надалі - Закон №1402-VІІІ). За приписами ст. 4 Закону №1402-VІІІ судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом. Відповідно до ст. 1 КАС України юрисдикція та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних судах встановлено Кодексом адміністративного судочинства України. У відповідності до вимог ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства. За змістом п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 4 КАС України, адміністративна справа це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи. Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування. їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Згідно п. 3 ч.1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно- правових спорах, зокрема, у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. З викладеного в позовній заяві випливає, що на думку Позивача, її права було порушено при розгляді заяви від 19.07.2024 року, в якій Позивач повідомляє про наступне (цитата): «Суддя Кучугурна Н В надала ухвалу від 20.05.2024 р., відповідно позову справі 215/2497/24 і не виконував вимоги ст. 248 КАСУ, оскільки копірує ухвали змінюючи відповідача, для задоволення власних потреб, тому не зрозуміло які вимоги розглядав суддя. Таке свовілля судді при виконання норм КАСУ в правовій державі не припустимо. Прошу надати дату підписання мною позову, де відповідач Управління праці та соціального захисту населення виконавчего комітету ТЕРНІВСЬКОЇ районної у м.Кривий Ріг ради і зазначити вимоги, які розглядав суддя та повідомити Вищу Раду Правосуддя про непідкорення Кучугурною Н В вимогам ст. 248 КАСУ». Питання, порушені у заяві від 19.07.2024 року не встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, тому не являються питаннями процесуального характеру і підлягають розгляду в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР). Приписами ст. 1 цього закону передбачено, що громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально- економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення. На виконання вимог з Закону №393/96-ВР, листом від 09.08.2024 № 03/60485/24 Позивачу було надано вмотивовану відповідь з роз'ясненням прав Заявниці щодо її процесуальних дій, які вона має право вжити, з метою отримання інформації щодо порушеного в заяві питання. Так, Заявнику було повідомлено, що: «Копія ухвали суду від 20.05.2024 у справі № 215/2497/24 направлена на Вашу поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за трек-номером: 0600274067036 та отримана 16.07.2024, що підтверджується реєстраційною карткою поштового повідомлення. В контексті частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Для з'ясування питання щодо «зазначення вимог, які розглядав суддя» Ви можете звернутися до суду з відповідною заявою про ознайомлення з матеріалами справи №215/2497/24». Стосовно вимоги Позивача щодо повідомлення Вищої Ради Правосуддя про непідкорення ОСОБА_2 вимогам ст. 248 КАСУ зазначаємо наступне. Відповідно до положень статті 108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України «Про Вищу раду правосуддя», з урахуванням вимог цього Закону. Згідно з частиною першою статті 107 Закону №1402-VІІІ, право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. Правові підстави для повідомлення Вищій раді правосуддя про непідкорення судді вимогам статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України у Відповідача відсутні. Зазначена норма є прямою, чіткою, зрозумілою, такою, яка не містить плутанини чи будь-якої двозначності та була доведена до відома Позивача. За таких обставин, дії голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду щодо порядку розгляду заяви Позивача від 19.07.2024 року відповідають положенням законодавчого регулювання, ґрунтуються на законі та є правомірними, тому не порушують прав Позивача. Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги Позивача є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню. …».
Відповідач проти позовної заяви заперечував.
Судом вивчено пояснення позивача на відзив на позовну заяву.
Ухвалою судді від 17.11.2025 в адміністративній справі відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (у письмовому провадженні) та без проведення судового засідання.
Розглянувши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, суд з'ясував наступне.
У постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 08.09.2025 у справі №215/7929/24 зазначено, зокрема: «… В той же час, суд першої інстанції, з огляду на зміст позовної заяви, не визначив предмет спору між сторонами, не врахував, що у цій справі позивачка оскаржує бездіяльність відповідача, внаслідок чого суд дійшов передчасного висновку, що переданий на вирішення суду спір є спором про встановлення наявності компетенції (повноважень) у відповідача в розумінні п.3 ч.1 ст.19 КАС України. …».
У Заяві ОСОБА_1 від 19.07.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду зазначено: «… Заява Суддя Кучугурна Н В надала ухвалу від 20.05.24р відповідно позову у справі №215\2497\24 і не виконував вимоги ст 248 КАСУ, оскільки копірує ухвали змінюючи відповідача, для задоволення власних потреб, тому не зрозуміло які вимоги розглядав суддя. Таке свовіля судді при виконанні норм КАСУ в правовій державі не припустимо. Прошу надати дату підписання мною позову, де відповідач Управління праці та соціального захисту населення виконавчего комітету ТЕРНІВСЬКОЇ районної у м.Кривий Ріг ради і зазначити вимоги, які розглядав суддя та повідомити Вищу Раду Правосуддя про не підкорення Кучугурною Н В вимогам ст. 248 КАСУ …».
У листі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08..2024 за №03/60485/24 на адресу ОСОБА_1 зазначено: «… Дніпропетровський окружний адміністративний суд розглянув Вашу заяву від 19.07.2024 (отриману 26.07.2024) щодо надання інформації у справі №215/2497/24, також повідомити Вищу раду правосуддя про непідкорення судді вимогам статті 248 КАСУ та у відповідь на неї повідомляє таке. За даними автоматизованої системи документообігу суду КП «Діловодство спеціалізованого суду» 15.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли матеріали адміністративної справи №215/2497/24 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень). Позовна заява датована «16.04.24р.». Ухвалою суду від 20.05.2024 у відкритті провадження у справі №215/2497/24 відмовлено. Копія ухвали суду від 20.05.2024 у справі № 215/2497/24 направлена на Вашу поштову адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення за трек-номером: 0600274067036 та отримана 16.07.2024, що підтверджується реєстраційною карткою поштового повідомлення. В контексті частини третьої статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України учасники справи мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень. Для з'ясування питання щодо «зазначення вимог, які розглядав суддя» Ви можете звернутися до суду з відповідною заявою про ознайомлення з матеріалами справи №215/2497/24. Водночас, відповідно до вимог статті 108 Закону України «Про Вищу раду правосуддя» дисциплінарне провадження щодо судці здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону. Згідно з частиною першою статті 107 цього Закону право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. Враховуючи викладене, правові підстави для повідомлення Вищій раді правосуддя про непідкорення судді вимогам статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України у відсутні. З повагою Голова суду (підпис) Володимир ГОРБАЛІНСЬКИЙ …».
В ухвалі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 у справі №215/2497/24 зазначено: «… Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучугурна Н.В. (м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5), перевіривши матеріали адміністративного позову ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень), ВСТАНОВИВ: 18.04.2024 до Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень). Ухвалою Тернівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 23.04.2024 позовну заяву ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії передано до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. 15.05.2024 до Дніпропетровського окружного адміністративного суду від Тернівського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області надійшли за підсудністю матеріали справи №215/2497/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 . За результатами автоматизованого розподілу справу передано для розгляду судді Кучугурній Н.В. Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи: подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); відповідає позовна заява вимогам, встановленим ст. 160, 161, 172 цього Кодексу; належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом. Суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі. Статтею 55 Конституції України визначено, що права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб. Згідно зі ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Згідно з пунктами 1 та 2 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - спір, у якому: хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Суб'єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України). Згідно з пунктом 3 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, у спорах між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління, у тому числі делегованих повноважень. Компетенція - це сукупність повноважень, прав та обов'язків державного органу, установи або посадової особи, які вони зобов'язані використовувати для виконання своїх функціональних завдань. Водночас під компетенційними спорами розуміються спори між суб'єктами владних повноважень з приводу реалізації їхньої компетенції у сфері управління (публічної адміністрації), у тому числі делегованих повноважень. Особливістю таких спорів є те, що сторонами у них - як позивачем, так і відповідачем - є суб'єкти владних повноважень. Тобто, позивачем у компетенційних спорах є суб'єкт владних повноважень, якщо він вважає, що інший суб'єкт владних повноважень - відповідач своїм рішенням або діями втрутився у його компетенцію, або що прийняття такого рішення чи вчинення дій є його прерогативою. Відповідну правову позицію викладено в постановах Великої Палати Верховного Суду від 06 лютого 2019 року у справі №705/748/17, від 13 березня 2019 року у справі №820/3713/17 та від 12 червня 2019 року у справі №9901/70/19, у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 14.03.2018 у справі №800/566/17, від 10.07.2018 у справі №825/1808/17, від 05.07.2019 у справі № 802/833/17-а, від 18.03.2020 у справі №461/10234/15-а, від 26.05.2020 у справі №808/4327/15, від 29.04.2020 у справі №160/1106/19, від 07.10.2020 у справі №320/1360/19, від 23.02.2021 у справі №808/1259/18, від 18.11.2021 у справі №280/9295/20. Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Як установлено судом, позивач у цій справі не є суб'єктом владних повноважень, а, отже, він не наділений адміністративною процесуальною дієздатністю в частині пред'явлення позову щодо визнання наявності чи відсутність компетенції (повноважень) у відповідача. Таким чином, спір між позивачем та відповідачем у цій справі про встановлення наявності компетенції не є компетенційним, можливість його вирішення адміністративним судом КАС України не передбачена. Враховуючи викладене, суд зазначає про відмову у відкритті провадження у справі, оскільки розгляд спору, з урахуванням предмету і суб'єктного складу перебуває поза межами не лише юрисдикції адміністративних судів, а й не належить до юрисдикції жодного іншого суду. Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 170 КАС України, суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, оскільки позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства. За змістом ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) від 4 листопада 1950 року, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Європейський суд з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі Zand v. Austria вказав, що словосполучення встановлений законом поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття суд, встановлений законом у частині першій статті 6 Конвенції передбачає усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів . З огляду на це не вважається судом, встановленим законом орган, котрий, не маючи юрисдикції, судить осіб на підставі практики, яка не передбачена законом. Таким чином, розгляд справи належним судом відповідає принципу ефективності провадження як механізму судового захисту. Окремо суд зазначає, що відповідно до ч. 5 ст. 170 КАС України, повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з адміністративним позовом з тих самих предмета і підстав та до того самого відповідача, як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається. Керуючись статтями 5, 170, 171, 248, 256, 294 Кодексу адміністративного судочинства України, суд УХВАЛИВ: Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Тернівської районної у м. Кривий Ріг ради про встановлення наявності компетенції (повноважень). На виконання ч. 6 ст. 170 КАС України роз'яснити позивачу, що розгляд такої справи не належить до юрисдикції жодного іншого суду. Копію ухвали разом із позовною заявою та доданими матеріалами надіслати позивачу. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України. …».
Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №215/2497/24 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, а ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 20.05.2024 - без змін.
Судом досліджено всі документи, наявні у даній адміністративній справі.
При вирішенні публічно-правового спору по суті суд виходить з викладеного вище та наступного.
У ст.126 Конституції України зазначено: «Незалежність і недоторканність судді гарантуються Конституцією і законами України. Вплив на суддю у будь-який спосіб забороняється. …».
У ст.129 Конституції України зазначено: «Суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. …».
У ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» зазначено: «1. Здійснюючи правосуддя, суди є незалежними від будь-якого незаконного впливу. Суди здійснюють правосуддя на основі Конституції і законів України та на засадах верховенства права. 2. Звернення до суду громадян, організацій чи посадових осіб, які відповідно до закону не є учасниками судового процесу, щодо розгляду конкретних справ судом не розглядаються, якщо інше не передбачено законом. 3. Втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, неповага до суду чи суддів, збирання, зберігання, використання і поширення інформації усно, письмово або в інший спосіб з метою дискредитації суду або впливу на безсторонність суду, заклики до невиконання судових рішень забороняються і мають наслідком відповідальність, установлену законом. …».
За ч.1 ст.107 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» право на звернення із скаргою щодо дисциплінарного проступку судді, з повідомленням про вчинення дисциплінарного проступку суддею (дисциплінарною скаргою) має будь-яка особа. Громадяни здійснюють зазначене право особисто або через адвоката, юридичні особи - через адвоката, органи державної влади та органи місцевого самоврядування - через своїх керівників або представників. (…).
Відповідно до ст.108 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» дисциплінарне провадження щодо судді здійснюють дисциплінарні палати Вищої ради правосуддя у порядку, визначеному Законом України "Про Вищу раду правосуддя", з урахуванням вимог цього Закону.
У ст.248 Кодексу адміністративного судочинства України (надалі - КАС України) зазначено: «1. Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: дати і місця її постановлення; найменування адміністративного суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: висновків суду; строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження. 2. В ухвалі, яку суд постановляє в судовому засіданні без оформлення окремого документа, оголошуються висновок суду та мотиви, з яких суд дійшов такого висновку.».
Згідно з ч.3 ст.44 КАС України учасники справи мають право: 1) ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії, одержувати копії судових рішень; 2) подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; 3) подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб; 4) ознайомлюватися з протоколом судового засідання, записом фіксування судового засідання технічними засобами, робити з них копії, подавати письмові зауваження з приводу їх неправильності чи неповноти; 5) оскаржувати судові рішення у визначених законом випадках; 6) користуватися іншими визначеними законом процесуальними правами.
Як зазначено у ч.1 ст.1 Закону України «Про звернення громадян», громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об'єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, медіа, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов'язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.
Судом вивчено й інші норми права, які стосуються виниклого публічно-правового спору.
Заява ОСОБА_1 від 19.07.2024 подана «до Дніпропетровського окружного адміністративного суду» без конкретизації посадової особи, якій вона адресована.
Зокрема, за ч.3 ст.6 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» втручання у здійснення правосуддя, вплив на суд або суддів у будь-який спосіб, є неприпустимим.
Тобто, у здійснення суддею Кучугурною Н.В. правосуддя, у тому числі й в адміністративній справі №215/2497/24, ніхто не може втручатись - ані голова Дніпропетровського окружного адміністративного суду, ані будь-яка інша особа.
При цьому, ОСОБА_1 з питань висвітлених у Заяві від 19.07.2024 могла відповідно до п.1 ч.3 ст.44 КАС України ознайомитись з матеріалами адміністративної справи №215/2497/24.
Правомірність прийняття судом ухвали від 20.05.2024 у справі №215/2497/24 підтверджена в апеляційному порядку постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 19.11.2024 у справі №215/2497/24 за результатами розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 .
Судом прийнято до уваги викладене у листі Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.08.2024 за №03/60485/24 на адресу ОСОБА_1 .
Суд погоджується з наведеним відповідачем у відзиві на позовну заяву, зокрема - «… Питання, порушені у заяві від 19.07.2024 року не встановлені Кодексом адміністративного судочинства України, тому не являються питаннями процесуального характеру і підлягають розгляду в порядку передбаченому Законом України «Про звернення громадян» від 02.10.1996 №393/96-ВР (далі - Закон №393/96-ВР). … Правові підстави для повідомлення Вищій раді правосуддя про непідкорення судді вимогам статті 248 Кодексу адміністративного судочинства України у Відповідача відсутні. …».
У виниклій спірній ситуації суд не вбачає протиправної поведінки відповідача.
У ст.19 Конституції України зазначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості (ч.1 ст.9 КАС України).
Відповідно до ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням з'ясованих обставин, досліджених матеріалів справи суд приходить до висновку, що позовна заява позивача не підлягає задоволенню. Доводи позивача не приймаються судом до уваги виходячи з вище зазначеного.
Судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи (ч.1 ст.132 КАС України).
Суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі (ч.1 ст.143 КАС України).
Позивач звільнений від сплати судового збору, інші судові витрати по справі відсутні.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 77, 132, 139, 143, 243-246 КАС України, суд,
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ) до голови Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінського Володимира Володимировича (вул.А.Янгеля, буд.4, м.Дніпро, Дніпропетровська область, 49089) про встановлення наявності компетенції (повноважень) та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити у повному обсязі.
У стягненні на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судових витрат відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Рішення виготовлено у повному обсязі 30.12.2025.
Суддя О.О. Прасов