17 грудня 2025 року м. Ужгород№ 640/12317/21
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Луцович М.М.,
при секретарі судового засідання - Пішта І.І.
за участю:
позивач - ОСОБА_1 ,
представник позивача - Остащенко О.М.,
представник відповідача - Кубів С.І.,
представник третьої особи 1 - не з'явився,
представник третьої особи 2 - Остащенко О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32 А, код ЄДРПОУ 40224921), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Н.В.Інвест» (03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 38/19, квартира 36, код ЄДРПОУ 40237218), про визнання протиправними та скасування припису та постанови, -
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), в якому просить:
1) визнати протиправним та скасувати Припис заступника начальника управління Департаменту з питань державного регулювання архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) Мосура С.М. про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 05.04.2021 року;
2) визнати протиправним та скасувати Постанову в.о. директора Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (КМДА) Попович О.М. № 35/21/073-3255 від 19.04.2021 про визнання винної ФОП ОСОБА_1 та накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності в розмірі 204 300 гривень;
Заявлені позовні вимоги обґрунтовує тим, що 05.04.2021 фізичній особі-підприємцю ОСОБА_1 було винесено припис ДАБК міста Києва про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, оскільки за результатами проведення позапланової перевірки на об'єкті: «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом із знесенням існуючого нежилого будинку на АДРЕСА_2 (надалі по тексту - Припис від 05.04.2021р.), встановлено, що ФОП ОСОБА_1 передано замовникові будівництва TOB «H.B. ІНВЕСТ» проектну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил». Позивачу було надано строк до 05.05.2021 року усунути виявлені порушення вимог законодавства. Акт перевірки та припис було отримано позивачем 06.04.2021, під час перевірки позивач присутня не була, їй не було повідомлено про перевірку, оскаржувані припис та постанову про накладення штрафу позивач отримала під час надання (вручення) складених відповідачем документів під розписку, коли разом із Замовником приїхала в ДАБК міста Києва. 19.04.2021 року за результатами розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності винесено Постанову № 35/21/073-3255 від 19.04.2021р., якою ФОП ОСОБА_1 визнано винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за порушення у сфері містобудівної діяльності», накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 204 300,00 грн. Позивач вважає дії відповідача щодо проведення позапланової перевірки суб'єкта господарювання, винесення відповідачем припису та постанови про накладення штрафу позивачу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності протиправними та такими, що порушують законні права та інтереси позивача з тих підстав, що відповідач не мав повноважень на проведення позапланової перевірки, а також проектну документацію позивачем було розроблено без порушень вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил. За наведених обставин, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2021 адміністративну справу до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
Представником відповідача подано відзив на позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив з мотивів безпідставності такого. В обґрунтування своєї позиції зазначив, що керуючись ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Порядком № 553, відповідно до наказу від 22.03.2021 № 389 та на підставі звернення депутата Київської міської ради К. Кириченко від 15.03.2021 № 08/279/09/201-043, Департамент провів позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку» на АДРЕСА_2 від 07.10.2020 № КВ 051201006252. Встановлено, що генеральним проектувальником ФОП ОСОБА_1 передано замовнику будівництва ТОВ «Н.В. ІНВЕСТ» проектну документацію «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку на АДРЕСА_2 », яка розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проєктування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил. Під час проведення перевірки посадовою особою Департаменту, зокрема генеральному проектувальнику ФОП ОСОБА_1 (яка одночасно є відповідальною особою за здійснення авторського нагляду) було пред'явлено службове посвідчення та надано копію відповідного направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 23.03.2021 № б/н, про що свідчать підписи останньої на звороті вказаного направлення. Крім того зазначає, що законодавством в сфері містобудівної діяльності не передбачено обов'язку контролюючого органу, заздалегідь та/або попередньо повідомляти суб'єкта містобудування про проведення позапланового заходу, як обов'язкову передумову можливості її проведення. При цьому твердження позивача не підтверджені належними доказами, ґрунтуються на припущеннях, є безпідставними та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи, а також позивачем не наведено обставин та не надано доказів, які б свідчили про невідповідність виявлених Департаментом, в ході проведення позапланової перевірки, порушень, а також не надано доказів, які б вказували про невідповідність чи протиправність прийнятих Департаментом рішень за результатами перевірки.
Представником позивача подано відповідь на відзив, в якому представник зазначає, що у відповідача були відсутні повноваження на проведення заходів державного контролю в період з 18.03.2020 року по 06.04.2021 року включно, отже проведення позапланової перевірки та винесені рішення відповідача (припис та постанова про накладення штрафних санкцій) щодо позивача є протиправними та підлягають скасуванню. Виконання відповідачем делегованих йому повноважень може здійснюватися лише у разі дійсності відповідних повноважень центрального органу виконавчої влади - Державної архітектурно-будівельної інспекції (Держархбудінспекції). Вказує, що під час проведення перевірки позивач взагалі не була присутня, не була повідомлена, не надавала будь-яких документів або пояснень/заперечень, позивач була ознайомлена з Актом перевірки тільки 06.04.2021р. (тобто, вже після проведення перевірки), про що і розписалась на Акті. Крім того, позивач під час підготовки проектної документації керувалася вихідними даними, що надавалися TOB «Н.В.Інвест», як Замовником будівництва та Містобудівними умовами та обмеженнями для проектування проекту, що було надано Департаментом містобудування в м. Києві, отже відповідальність, що зазначена в оскаржуваній постанові про накладення штрафу не може покладатися в повному обсязі на позивача.
Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких вказує, що Департамент є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний і підконтрольний Київській міській раді, а у межах делегованих Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» державних повноважень, є підконтрольним Державній архітектурно-будівельній інспекції України. З викладених обставин вбачається хибність тверджень позивача про перебування Департаменту у структурі та/або в якості територіального органу Державної архітектурно-будівельної інспекції України. Крім того, відповідальність суб'єктів містобудування, які здійснюють проектування об'єктів будівництва, встановлена ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Враховуючи обставини встановлення за результатами перевірки розроблення генеральним проектувальником ФОП ОСОБА_1 проектної документації з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, будівельних норм і правил, останню притягнуто до відповідальності передбаченої абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». Отже, твердження позивача про порушення Департаментом меж відповідальності, за які може бути застосовано стягнення не узгоджується з фактичними обставинами справи.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 06.12.2021 залучено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю «Н.В.Інвест».
Представником третьої особи 2 подано пояснення по суті позовних вимог, в яких щодо позовних вимог заперечив у повному обсязі. Вказав, що відповідачем визначено підставою проведення позапланового заходу державного контролю депутатське звернення депутата Київської міської ради К. Кириченко від 15.03.2021 № 08/279/09/201-043 (вх. Департаменту від 15.03.2021 № 073/1573), яке діючим законодавством взагалі не передбачене як підстава позапланового заходу. Також зазначив, що під час проведення перевірки позивач та TOB «H.B. ІНВЕСТ» не були присутні, не були повідомлені, не надавали будь-яких документів або пояснень/заперечень, були ознайомлені з Актом перевірки тільки 06.04.2021р. (тобто, вже після проведення перевірки), про що і розписались на Акті.
Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі Закон №2825-IX) Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
На підставі пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2825-IX (в редакції Закону №3863-ІХ) проведений автоматизований розподіл адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ відповідно до Порядку передачі судових справ, нерозглянутих Окружним адміністративним судом міста Києва, затвердженому наказом Державної судової адміністрації України від 16.09.2024 №399.
За результатами автоматизованого розподілу адміністративних справ, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, між окружними адміністративними судами України, справа №640/3295/20 передана на розгляд та вирішення Закарпатському окружному адміністративному суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Закарпатського окружного адміністративного суду таку передано для розгляду судді Луцович М.М.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року було прийнято до свого провадження адміністративну справу №640/12317/21.
Ухвалою суду від 06 травня 2025 року постановлено перейти до розгляду адміністративної справи №640/12317/21 за правилами загального позовного провадження.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 29 травня 2025 року закрито пiдготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач, представник позивача та третьої особи 2 у судовому засіданні підтримали позовні вимоги у повному обсязі та просили такі задовольнити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти позову заперечив з мотивів, наведених у відзиві на позовну заяву.
Представник третьої особи 1 у судове засідання не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
На виконання вимог ч. 13 ст. 10 та ч. 1 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України суд під час судового розгляду адміністративної справи здійснює повне фіксування судового засідання за допомогою відео- та (або) звукозаписувального технічного засобу в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему.
Дослідивши подані сторонами документи та матеріали справи, заслухавши пояснення позивача та представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов наступних висновків.
Судом встановлено, що 22 березня 2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видано наказ № 389 про здійснення проведення позапланової перевірки: товариства з обмеженою відповідальністю «Н.В. ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40237218, вул. Олексія Тихого, 38/19, кв. 36 м. Київ, 03056); фізичної-особи підприємця та особи, відповідальної за проведення авторського нагляду, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 003611); товариства з обмеженою відповідальністю «М.В. ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 38513701, просп. Перемоги, 45, м. Київ, 03057); особи, відповідальної за проведення технічного нагляду, ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 005886) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку» на вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 46 (літ. В) у Солом'янському районі; та оформлення направлення для проведення позапланової перевірки.
23 березня 2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) видано направлення про проведення планового (позапланового) заходу № б/н, яким направлено заступника начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом ОСОБА_3 провести позапланову перевірку на об'єкті «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку» на вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 46 (літ. В) у Солом'янському районі м. Києва щодо дотримання суб'єктом містобудування ТОВ «Н.В.Інвест» (ідентифікаційний код 40237218), ФОП та особою відповідальною за проведення авторського нагляду ОСОБА_1 , ТОВ «Н.В.Інвест», особою відповідальною за проведення технічного нагляду ОСОБА_2 вимог у законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва від 22.03.2021 № 389 та на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради К.Кириченко від 15.03.2021 № 08/279/09/201-043 (вх. Департаменту від 15.03.2021 № 073/1573). Строк дії направлення з 23.03.2021 до 05.04.2021 року.
В період з 23.03.2021 року по 05.04.2021 року заступником начальника управління - начальника інспекційного відділу № 1 управління контролю за будівництвом ОСОБА_3 проведено позапланову перевірку дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті - «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку» на вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 46 (літ. В) у Солом'янському районі м. Києва, замовник - ТОВ «Н.В.Інвест» (ідентифікаційний код 40237218), за результатами якого складено акт перевірки № б/н, яким зафіксовано порушення ст. 26 ЗУ «Про архітектурну діяльність», абз. 1 ч. 1 ст. 31 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності» - ФОП ОСОБА_1 передано замовникові будівництва проєктну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил зокрема: запроєктовано висоту приміщень 2,7 м., чим порушено 3.17 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я» (висота приміщень будинків закладів охорони здоров'я від підлоги до стелі необхідно приймати не менше 3 м); відстань від житлового будинку АДРЕСА_4 до корпусу закладу охорони здоров'я запроєктовано 7,4 м, чим порушено абз. ж, 2.12 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я» (не менше 15 м); передбачено обладнання лише одним ліфтом, чим порушено 6.1 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я» (заклади охорони здоров'я мають бути обладнані пасажирськими, вантажними ліфтами і ліфтами для лікувально-профілактичних закладів (лікарняними), п. 6.1 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я»); передбачено майданчик для стоянки автотранспорту на відстані від корпусу менше ніж 15 м (п. 2.15 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я»); у розділі техніко-економічні показники об'єкта не враховано у загальну поверховість громадського будинку 1 поверх, на якому розташовано паркінг (при визначенні поверховості будинку до числа поверхів включаються всі надземні поверхи п. Б.8 Додатку Б ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення» (при визначенні поверховості будинку до числа поверхів включаються всі надземні поверхи).
05 квітня 2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) винесено припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, яким сформовано вимогу до ФОП ОСОБА_1 у термін до 05.05.2021 усунути виявлені порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у відповідності до вимог законодавства.
05 квітня 2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) щодо ФОП ОСОБА_1 складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
19 квітня 2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) прийнято постанову № 35/21/073-3255 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою визнано ФОП ОСОБА_1 винною у вчиненні правопорушення, передбаченого абз. 2 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у сумі 204300,00 грн.
Позивач, вважаючи припис та постанову відповідача протиправними, звернулася до суду з даним позовом за захистом своїх прав та законних інтересів.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності встановлені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Відповідно до частини першої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 3 частини третьої статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право: у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом.
Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт, визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (далі - Порядок №553).
Пунктом 7 Порядку №553 визначено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Згідно з підпунктом 3 пункту 11 Порядку № 553, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема, у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Пунктом 17 Порядку №553 передбачено, що у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт.
У приписі обов'язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності (пункт 20 Порядку № 553).
Отже, зміст наведених правових норм дає підстави дійти висновку, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є і генеральний проектувальник.
Разом з тим, на кожному конкретному об'єкті будівництва можуть знаходитися (виконувати роботи) суб'єкти містобудування, перелічені у пункті 1 Порядку № 533.
Отже, при проведенні перевірки об'єкта будівництва можуть бути виявлені порушення зі сторони одного або декількох суб'єктів містобудування, а саме: замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями.
Такий висновок відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 15.11.2019 у справі № 750/4346/16-а.
Відповідальність юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців (суб'єктів містобудування) за правопорушення у сфері містобудівної діяльності встановлює Закон України від 14.10.1994 № 208/94-ВР «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» (далі - Закон № 208/94-ВР), за загальними положеннями якого, наведеними у статті 1 цього Закону, правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами.
Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Згідно з ч. 1 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» суб'єкти містобудування, які здійснюють проектування об'єктів, експертизу проектів будівництва, несуть відповідальність у вигляді штрафу за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил, у тому числі за нестворення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, незабезпечення приладами обліку води і теплової енергії, а також за заниження класу наслідків (відповідальності) об'єкта будівництва: проектна організація - у розмірі дев'яноста прожиткових мінімумів для працездатних осіб; експертна організація - у розмірі вісімнадцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Частиною першою статті 26 Закону України від 20.05.1999 № 687-XIV «Про архітектурну діяльність» (далі також - Закон № 687-XIV, у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що архітектор, інші проектувальники, які здійснюють роботи по створенню об'єктів архітектури, зобов'язані, зокрема, додержуватися норм і правил, вимог вихідних даних на проектування. Проектна організація, яка розробляла проектну документацію, а також головний архітектор та головний інженер проекту несуть відповідальність за відповідність проектної документації вихідним даним на проектування, вимогам норм і правил.
Частиною п'ятою статті 26 Закону № 3038-VI передбачено, що проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку: 1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних; 2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи; 3) затвердження проектної документації; 4) виконання підготовчих та будівельних робіт; 4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування); 5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів; 6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Пунктом 1 частини першої статті 29 Закону № 3038-VI передбачено, що основними складовими вихідних даних є містобудівні умови та обмеження, технічні умови та завдання на проектування.
Відповідно до частини першої статті 31 Закону № 3038-VI проектна документація на будівництво об'єктів розробляється у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування, з урахуванням вимог містобудівної документації та вихідних даних і дотриманням вимог законодавства, будівельних норм і правил та затверджується замовником.
Згідно з пунктом 4.1 Порядку розроблення проектної документації на будівництво об'єктів, затвердженого Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України № 45 від 16.05.2011, (далі також - Порядок №45, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) завдання на проектування об'єктів будівництва складається з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.2.2-3:2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» і затверджується замовником за погодженням із генпроектувальником (проектувальником).
За приписами пункту 4.8 ДБН «А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво» проектна документація має бути розроблена з урахуванням усіх документів будівельних норм та стандартів, чинних на час її передачі у виробництво.
Системний аналіз наведених вище положень дає змогу дійти висновку, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об'єкта будівництва, які зокрема полягають і в обов'язковому врахуванні будівельних норм, державних стандартів і правил. В протилежному випадку, у разі виявлення контролюючим органом відповідних порушень як проектувальник, так і замовник можуть нести відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 02.04.2020 у справі №809/998/16, від 28.04.2020 у справі №808/3616/16, від 15.12.2020 у справах № 161/12639/16-а та № 814/1693/16, від 16.12.2020 у справі № 818/890/16.
Пунктом 9 Порядку №45 передбачено, що проектна документація на будівництво об'єктів розробляється з урахуванням вимог містобудівної документації, вихідних даних на проектування та дотриманням вимог законодавства, будівельних норм, нормативно-правових актів з охорони праці, зокрема Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, затверджених наказом Міністерства соціальної політики України від 23 червня 2017 року № 1050, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 08 вересня 2017 року за № 1111/30979, державних стандартів і правил, у тому числі вимог нормативів з питань створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення (вимоги щодо створення умов для безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю та інших маломобільних груп населення зазначаються в проектній документації окремим розділом).
Суд зауважує, що приписи вищенаведених правових норм покладають на проектувальника обов'язок погодити із замовником завдання на проектування об'єкта будівництва при його прийнятті, при цьому частина десята статті 29 Закону №3038-VI встановлює, що завдання на проектування має містити лише обґрунтовані вимоги замовника і складається з урахуванням технічних умов, містобудівних умов та обмежень.
Таким чином, відповідальність за передачу замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, що передбачена частиною першої статті 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності», лежить саме на проектувальнику, в даному випадку на позивачеві.
В ході позапланової перевірки посадовій особі позивача були надані документи, в тому числі, проектну документацію «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку на АДРЕСА_2 », розроблену ФОП ОСОБА_1 ..
З матеріалів справи вбачається, що під час проведення позапланової перевірки дотримання суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об'єкті - «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку» на АДРЕСА_2 , встановлено ФОП ОСОБА_1 передано замовникові будівництва проєктну документацію розроблену з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для об'єктів містобудування, будівельних норм, державних стандартів і правил зокрема: запроєктовано висоту приміщень 2,7 м., чим порушено 3.17 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я» (висота приміщень будинків закладів охорони здоров'я від підлоги до стелі необхідно приймати не менше 3 м); відстань від житлового будинку АДРЕСА_4 до корпусу закладу охорони здоров'я запроєктовано 7,4 м, чим порушено абз. ж, 2.12 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я» (не менше 15 м); передбачено обладнання лише одним ліфтом, чим порушено 6.1 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я» (заклади охорони здоров'я мають бути обладнані пасажирськими, вантажними ліфтами і ліфтами для лікувально-профілактичних закладів (лікарняними), п. 6.1 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я»); передбачено майданчик для стоянки автотранспорту на відстані від корпусу менше ніж 15 м (п. 2.15 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я»); у розділі техніко-економічні показники об'єкта не враховано у загальну поверховість громадського будинку 1 поверх, на якому розташовано паркінг (при визначенні поверховості будинку до числа поверхів включаються всі надземні поверхи п. Б.8 Додатку Б ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення» (при визначенні поверховості будинку до числа поверхів включаються всі надземні поверхи).
Відповідно до п. 3.17 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я» (далі - ДБН В.2.2-10:2001) висота приміщень будинків закладів охорони здоров'я від підлоги до стелі необхідно приймати не менше 3 метрів.
Відповідно до пп. «ж», п. 2.12 ДБН В.2.2-10:2001 відстань між корпусами закладів охорони здоров'я і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями необхідно приймати: між лікувально-діагностичними корпусами, будинками амбулаторно-поліклінічних закладів і житловими, громадськими будинками, а також червоними лініями - не менше 15 метрів.
Відповідно до п. 6.1 ДБН В.2.2-10:2001 заклади охорони здоров'я мають бути обладнані пасажирськими, вантажними ліфтами і ліфтами для лікувально-профілактичних закладів (лікарняними).
Відповідно до п. 2.15 ДБН В.2.2-10:2001 на ділянках закладів охорони здоров'я необхідно передбачати стоянки для автотранспорту співробітників і відвідувачів на відстані не менше 25 метрів від корпусів з палатами і не менше 15 метрів від інших корпусів. Розрахункову кількість машиномісць на автостоянках біля лікувально-профілактичних закладів необхідно приймати згідно з ДБН 360.
Відповідно до п. Б.8 Додатку Б ДБН В.2.2-9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення» при визначенні поверховості будинку до числа поверхів включаються всі надземні поверхи, у тому числі технічний поверх, мансардний, а також цокольний поверх якщо верхній рівень його перекриття знаходиться вище середньої планувальної позначки землі неменше на 2 метри.
Верховний Суд у постанові від 28.04.2020 у справі №808/3616/16 зазначив, що до замовника та проектувальника висуваються вимоги щодо добросовісного виконання ними проектних робіт щодо об'єкта будівництва, які, зокрема, полягають і в обов'язковому врахуванні будівельних норм, стандартів і правил, вимоги вихідних даних на проектування.
Проект може вважатися юридично значимим документом, який має юридичну силу та створює правові наслідки, за умови його відповідності встановленим вимогам і лише у разі дотримання таких вимог проект може бути затверджений замовником.
З вищевикладеного слідує, що генеральним проектувальником ФОП ОСОБА_1 передано замовнику будівництва - TOB «H.B. ІНВЕСТ» проектну документацію «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку на АДРЕСА_2 », яка розроблена з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, зокрема з порушенням: п. 3.17, абз. ж, п. 2.12, п. 6.1, п. 2.15 ДБН В.2.2-10:2001 «Будинки і споруди. Заклади охорони здоров'я», п. Б.8 Додатку Б ДБН В.2.2- 9:2018 «Будинки і споруди. Громадські будинки і споруди. Основні положення», яку у свою чергу TOB «H.B. ІНВЕСТ», як замовник, всупереч приписам ст. 23 Закону України «Про архітектурну діяльність» затвердив наказом від 10.08.2020 № 10/08.
При цьому, вказані порушення позивачем не спростовано, доказів наявності інших обставин, ніж ті, що зазначені в акті перевірки не надано.
Крім того, судом встановлено, що в провадженні Шевченківського районного суду м. Києва знаходилась справа № 757/25575/21-а за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю м.Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови №04/21 від 27.04.2021 року про накладення на ОСОБА_4 як директора TOB «H.B. ІНВЕСТ» штрафу по справі про адміністративне правопорушення у розмірі 10200,00 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2022 року по справі № 757/25575/21-а, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2022 року, позов ОСОБА_4 залишено без задоволення.
В рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2022 року по справі № 757/25575/21-а, яке набрало законної сили, судом зазначено, що замовником будівництва, TOB «H.B. ІНВЕСТ» (керівник - ОСОБА_4 ) наведено недостовірні дані у повідомленні про початок виконання будівельних робіт від 07.10.2020 № КВ 051201006252 в частині належно розробленої та затвердженої проектної документації на вказаний вище об'єкт будівництва, а також наведено недостовірні дані в частині основних показників об'єкт будівництва (замість 6 поверхів зазначено паркінг+5 поверхів), чим порушено ч. 8 ст. 36 Закону (замовник відповідно до закону несе відповідальність за повноту та достовірність даних, зазначених у поданому ним повідомленні про початок виконання будівельних робіт, та за виконання будівельних робіт без повідомлення). Як вбачається з фактичних обставин справи, проектна документація розроблена на об'єкт будівництва за адресою: вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 46 (літ. В)», з порушенням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм стандартів і правил, як наслідок ОСОБА_4 не мала права затверджувати таку проектну документацію.
Отже, обставини, встановлені в рішенні Шевченківського районного суду м. Києва від 01.09.2022 року та постанові Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.12.2022 року по справі № 757/25575/21-а, відповідно до ч. 4 ст. 78 КАС України, не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.
Також в провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходилась справа № 640/12373/21 за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Н.В.Інвест» до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), про визнання протиправною та скасування постанови № 36/21/073-3256 Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про накладення на позивача Товариство з обмеженою відповідальністю Н.В.Інвест штрафу за порушення у сфері містобудівної діяльності від 19.04.2021 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 07.10.2025 року по справі № 640/12373/21, яке набрало законної сили 07.11.2025, позов «Н.В.Інвест» залишено без задоволення.
В даному рішенні судом було надано оцінку доводам позивача про порушення процедури проведення перевірки та відсутності повноважень у посадових осіб Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) для проведення позапланової перевірки. Так, судом встановлено, що доводи позивача, що відповідач здійснював заходи державного архітектурно-будівельного контролю без отримання кваліфікаційного сертифікату, як це передбачено Порядком проведення професійної атестації відповідальних виконавців окремих видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 554, є хибними. Також відхилені як безпідставні посилання позивача на введення карантину та на те, що протоколом Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій від 18 березня 2021 року № 20 у якості обмежувальних заходів рекомендовано органам виконавчої влади, іншим державним органам, органам місцевого самоврядування перейти на дистанційну роботу, оскільки вказані обставини жодним чином не виключають можливості здійснення державного архітектурно-будівельного контролю. Також відхилені доводи позивача про те, що в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення, як замовника будівництва, так і позивача про проведення позапланової перевірки у відповідності до Порядку №553, так як приписами Порядку №553 визначено обв'язок посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за десять днів до початку надсилати повідомлення про проведення планової перевірки, а не позапланової.
Суд враховує, що встановлені обставини у справі №640/12373/21 стосуються спірної позапланової перевірки у межах даної справи, а тому доводи аналогічного змісту ФОП ОСОБА_1 не підлягають доказуванню під час розгляду даної справи.
Крім того, суд враховує, що Верховний Суд у постанові від 16.06.2021 у справі №160/9227/18 дійшов висновку, що за результатами перевірки у присутності посадової особи суб'єкта містобудівної діяльності складається акт перевірки, а при виявленні порушень у сфері містобудівної діяльності додатково складається протокол, які підписуються посадовою особою ДАБІ та представником (керівником) суб'єкта містобудівної діяльності. При цьому присутності проектної організації законодавство не вимагає, тобто відсутність представника проектної організації під час проведення перевірки не є підставою вважати, що порядок проведення вказаної перевірки порушено.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.01.2020 у справі № 809/772/16, від 28.04.2020 у справі №808/3616/16, від 11.11.2020 у справі № 826/7226/16, від 15.12.2020 у справі № 161/12639/16-а.
Також, з матеріалів справи слідує, що 22 березня 2021 року Департаментом з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва видано наказ № 389 про здійснення проведення позапланової перевірки: товариства з обмеженою відповідальністю «Н.В. ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 40237218, вул. Олексія Тихого, 38/19, кв. 36 м. Київ, 03056); фізичної-особи підприємця та особи, відповідальної за проведення авторського нагляду, ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 , серія та номер кваліфікаційного сертифіката АА № 003611); товариства з обмеженою відповідальністю «М.В. ІНВЕСТ» (ідентифікаційний код юридичної особи 38513701, просп. Перемоги, 45, м. Київ, 03057); особи, відповідальної за проведення технічного нагляду, ОСОБА_2 (серія та номер кваліфікаційного сертифіката АТ № 005886) на предмет дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил на об'єкті будівництва: «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку» на вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 46 (літ. В) у Солом'янському районі; та оформлення направлення для проведення позапланової перевірки.
Вказаний наказ від 22 березня 2021 року № 389 є чинним та позивачем не оскаржувався.
Зі змісту наказу слідує, що його видано в тому числі на підставі депутатського звернення депутата Київської міської ради К.Кириченко від 15.03.2021 № 08/279/09/201-043 (вх. Департаменту від 15.03.2021 № 073/1573).
Відповідно до ст. 41 Закону № 3038-VI підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Згідно п. 7 Порядку № 553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю. Підставами для проведення позапланової перевірки є, зокрема, звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Тобто, в розумінні приписів Закону № 3038-VI та Порядку № 553 у відповідача Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва були наявні підстави для проведення позапланової перевірки.
Крім того, доводи позивача щодо того, що відповідачем не могли вчинятися повноваження у зв'язку з ліквідацією центрального органу виконавчої влади, до безпосередньої компетенції якого такі повноваження відносяться, не ґрунтуються на нормах чинного законодавства, оскільки Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва є структурним підрозділом виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), який підпорядкований Київському міському голові, підзвітний та підконтрольний Київській міській раді, а тому ліквідація ДАБІ України не перешкоджає виконанню відповідачем покладених на нього завдань, в тому числі для проведення позапланової перевірки.
Тобто, під час призначення та здійснення позапланової перевірки на об'єкті «Будівництво медичного діагностичного реабілітаційного центру з паркінгом зі знесенням існуючого нежилого будинку» на вул. Патріарха Мстислава Скрипника, 46 (літ. В) у Солом'янському районі м. Києва щодо дотримання суб'єктом містобудування ТОВ «Н.В.Інвест» (ідентифікаційний код 40237218), ФОП та особою відповідальною за проведення авторського нагляду ОСОБА_1 , ТОВ «Н.В.Інвест», особою відповідальною за проведення технічного нагляду ОСОБА_2 вимог у законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, відповідачем додержано процедуру, а тому видані за її результатами припис від 05.04.2021 та постанова № 35/21/073-3255 від 19.04.2021 року є правомірними та скасуванню не підлягають.
Решта доводів та заперечень учасників справи висновків суду по суті позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі Серявін та інші проти України від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29).
За таких обставин, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог ФОП ОСОБА_1 , з огляду на їх необґрунтованість.
Згідно з ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Оцінивши кожен доказ, який є у справі щодо його належності, допустимості, достовірності та їх достатності і взаємного зв'язку у сукупності, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи, що суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача не стягується.
Керуючись ст. 77, 139, 241, 243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні адміністративного позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32 А, код ЄДРПОУ 40224921), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача Департамент містобудування та архітектури Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (01001, м. Київ, вул. Хрещатик, буд. 32, код ЄДРПОУ 26345558), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача товариство з обмеженою відповідальністю «Н.В.Інвест» (03056, м. Київ, вул. Олекси Тихого, буд. 38/19, квартира 36, код ЄДРПОУ 40237218), про визнання протиправними та скасування припису та постанови - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
СуддяМ.М. Луцович
У зв'язку з перебуванням головуючого судді Луцовича М.М. з 18 грудня 2025 року по 29 грудня 2025 року у відпустці, рішення суду у повному обсязі складено та підписано 30 грудня 2025 року.