18 грудня 2025 року ЛуцькСправа № 140/10680/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Плахтій Н.Б.,
при секретарі Скопалюк Г.Д.,
за участю представників позивача за первісним та відповідача за зустрічним позовом Роскошнової Д.А., Головатої І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Головного управління ДПС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» про стягнення податкового боргу та зустрічним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Головне управління ДПС у Волинській області (далі - ГУ ДПС у Волинській області) звернулося з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» (далі - ТОВ «Фудлайф Плюс») про стягнення податкового боргу в сумі 2536642,61 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що згідно даних контролюючого органу за ТОВ «Фудлайф Плюс» обліковується податковий борг по пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД в сумі 2536624,61 грн, який виник у зв'язку із несплатою грошового зобов'язання згідно із податковим повідомленням-рішенням від 24.07.2025 №0222640707. Вжиті контролюючим органом заходи щодо стягнення податкового боргу, зокрема, надіслання податкової вимоги, не спричинили його погашення, а тому позивач просить стягнути з відповідача вказану суму заборгованості в примусовому порядку.
Ухвалою судді від 22.09.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у даній справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) (а.с.19).
24.09.2025 ТОВ «Фудлайф Плюс» пред'явило зустрічний позов (а.с.24-28) до ГУ ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 24.07.2025 №0222640707 (далі - ППР), яким визначено пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в розмірі 2536642,61 грн.
Позовні вимоги зустрічного позову ТОВ «Фудлайф Плюс» обґрунтовує тим, що відповідачем порушено процедуру призначення, проведення перевірки та оформлення її висновків, оскільки наказ на перевірку та запит на надання документів не надсилались, акт документальної невиїзної перевірки від 27.06.2025 №18208/07-07/44359373 та оскаржуване ППР не були своєчасно направлені товариству.
Крім того, вказує на те, що відповідно до частини шостої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин. Загальновійськова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна у розумінні частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є форс-мажорними обставинами та Торгово-промислова палата України оприлюднила лист від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1, яким повідомила, що військова агресія російської федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили) й що задля спрощення процедури спрощення процедури засвідчення форс-мажорних обставин вказаний лист слід вважати загальним офіційним листом.
ТОВ «Фудлайф Плюс» зазначило, що з початком воєнного стану доставка товарів є утрудненою, оскільки планування логістики як морським, так і автомобільним транспортом займає значно більше часу; узгодження всіх ланок маршруту та залучення різних перевізників з урахуванням черг в пунктах пропуску та необхідністю забезпечення спеціального температурного режиму продуктів харчування робить неможливими поставки на даний час. У зв'язку із загальною мобілізацією труднощі виникають і через брак водіїв; страйки в Польщі на кордоні, через який проходить більшість автомобільних маршрутів, теж значно відтермінували в часі поставки.
Крім того, на переконання ТОВ «Фудлайф Плюс», на правовідносини з приводу строків розрахунків в іноземній валюті, зокрема, щодо зупинення строків їх перебігу поширюються й норми пункту 69.9 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі - ПК України), тобто перебіг строку завершення валютних операцій був зупинений у період часу з 07.03.2022 (з дати набрання чинності Законом України від 03.03.2022 №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану») по 01.08.2023 (згідно із Законом України від 30.06.2023 №3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану»).
Не зважаючи на це, відповідач, в порушення зазначених норм чинного законодавства України, проігнорував зупинення перебігу строку, визначеного відповідно до частини третьої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» та протиправно оскаржуваним рішенням визначив порушення позивачем згаданих положень чинного законодавства України та нарахував пеню на підставі частини п'ятої статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції».
З наведених підстав просить вимоги зустрічного позову задовольнити.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 06.10.2025 прийнято зустрічний позов ТОВ «Фудлайф Плюс» до ГУ ДПС у Волинській про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення до спільного розгляду з позовом ГУ ДПС у Волинській області до ТОВ «Фудлайф Плюс» про стягнення податкового боргу, об'єднавши вимоги за зустрічним позовом (№П/140/11507/25) в одне провадження з первісним позовом (№П/140/11248/25) (а.с.39).
Ухвалою суду від 06.10.2025 вирішено судовий розгляд справи №140/10680/25 проводити за правилами загального позовного провадження (а.с.44).
У відзиві на зустрічний позов (а.с.51-55) представник ГУ ДПС у Волинській області заперечила доводи ТОВ «Фудлайф Плюс», мотивуючи тим, ГУ ДПС у Волинській області на підставі повідомлення від 13.05.2025 №569 та наказу від 13.05.2025 №1705-п проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фудлайф Плюс» за період з 28.08.2023 по 10.04.2025 з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
Перевіркою встановлено порушення: п.3 статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції»; п.142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), в частині не надходження товару: в сумі 16830,00 євро по контракту №28082023 від 28.08.2023, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом VIKONSO SIA, в сумі 36786,41 євро та 44 300,50 євро по контракту №PD29042024 від 29.04.2024, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом Congelados Corbela S.L., в сумі 12911,15 євро та 14899,85 євро по контракту №PD2203062024 від 03.06.2024, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом SEGEA LTD, в сумі 86000,00 доларів США та 21000,00 доларів США по контракту №PD9921082023 від 21.08.2023, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом FISH AND MEAT Spolka z o.o.
За результатами здійсненої перевірки складено акт від 27.06.2025 №18208/07-07/44359373 та винесено оскаржуване ППР від 24.07.2025 №0222640707 на суму 2536624,61 грн.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Фудлайф Плюс» та нерезидентами були укладені зовнішньоекономічні контракти: VIKONSO SIA (Riga, Purvciema iela 18, LV-1035, Latvia) №28082023 від 28.08.2023; Congelados Corbela S.L. (POLIGONO INDUSTRIAL A GRANXA, CALLE C-PARCELA 202 36400 PORRINO (PONTEVEDRA) Spain) №PD29042024 від 29.04.2024; SEGEA LTD (KENNEDY 63, XENIA COURT, OFFICE 7/ 4 FLLOR, 1076 NICOSIA, CYPRUS) №PD2203062024 від 03.06.2024; FISH AND MEAT Spolka z o.o. (ul. Pulawska 77/U.5, 02-595 Warszawa, Poland) №PD9921082023 від 21.08.2023.
На виконання вказаних контрактів були здійснені авансові платежі. Станом на 04.04.2025 наявна прострочена дебіторська заборгованість, що підтверджується відповіддю банку, наданою листом ПАТ АТ «ПІВДЕННИЙ» №17/001/10170/2025-БТ від 04.04.2025 на додатковий запит ГУ ДПС у Волинській області №5087/6/03-20-07-01-06 від 18.03.2025, про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності.
Представник відповідача зазначає, що 25.07.2025 ППР від 24.07.2025 №0222640707 надіслано ТОВ «Фудлайф Плюс», товариством отримано, про що свідчить корінець, на якому стоїть підпис отримувача, а також відбиток календарного штемпеля від 05.08.2025; наказ від 13.05.2025 №1705-п та повідомлення від 13.05.2025 №569 надіслані 14.05.2025 та були отримані товариством, про що свідчить корінець, на якому стоїть підпис отримувача, а також відбиток календарного штемпеля від 20.05.2025; запит №1360/6/03-20-07-01-06 від 27.01.2025 надіслано 27.01.2025, повернуто за закінченням терміну зберігання 12.02.2025; запит №3441/6/03-20-07-01-06 від 25.02.2025 надіслано 26.02.2025, повернуто за закінченням терміну зберігання 14.03.2025; акт перевірки від 27.06.2025 №18208/07-07/44359373 ТОВ «Фудлайф Плюс» надіслано 30.06.2025 та отримано, про що свідчить корінець, на якому стоїть підпис отримувача, а також відбиток календарного штемпеля від 03.07.2025.
На доводи позивача про наявність форс-мажорних обставин та воєнного стану представник відповідача зазначає, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо така вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має встановлюватись як шляхом надання сертифіката (довідки) Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і оцінкою інших належних доказів, що можуть це підтвердити. Проте позивачем не надано жодного документу на підтвердження існування форс-мажорних обставин в конкретному випадку для нього.
З урахуванням вищевказаного представник ГУ ДПС у Волинській області просить в задоволенні зустрічного позову ТОВ «Фудлайф Плюс» відмовити повністю.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 04.11.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено дану справу до судового розгляду по суті (а.с.115).
Представники ГУ ДПС у Волинській області в судовому засіданні первісний позов підтримали та просили його задовольнити, заперечивши проти задоволення вимог зустрічного позову ТОВ «Фудлайф Плюс» з підстав, викладених у відзиві на нього.
Представник ТОВ «Фудлайф Плюс» в судове засідання не прибув, подав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Заслухавши пояснення представників ГУ ДПС у Волинській області, дослідивши письмові докази, суд встановив такі обставини.
Як слідує з матеріалів справи, ТОВ «Фудлайф Плюс» зареєстроване як юридична особа 28.08.2021, що підтверджується витягом з ІКС «Податковий БЛОК» (а.с.9-10).
ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 13.05.2025 №1705-п (а.с.66) та повідомлення від 13.05.2025 №569 (а.с.67) проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фудлайф Плюс», за результатами якої складено акт від 27.06.2025 №18208/07-07/44359373 (а.с.75-77).
Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Фудлайф Плюс», зокрема:
пункту 3 статті 13 Закону України від 21.06.2018 №2473-VIII «Про валюту і валютні операції»;
пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), в частині не надходження товару: в сумі 16830,00 євро по контракту №28082023 від 28.08.2023, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом VIKONSO SIA, в сумі 36786,41 євро та 44300,50 євро по контракту №PD29042024 від 29.04.2024, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом Congelados Corbela S.L., в сумі 1 911,15 євро та 14899,85 євро по контракту №PD2203062024 від 03.06.2024, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом SEGEA LTD, в сумі 86000,00 доларів США та 21000,00 доларів США по контракту №PD9921082023 від 21.08.2023, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом FISH AND MEAT Spolka z o.o.
ГУ ДПС у Волинській області 24.07.2025 винесло податкове повідомлення-рішення №0222640707 про застосування до позивача суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2536624,61 грн (а.с.7, 85), не погодившись з якими товариство звернулося до суду із зустрічним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною першою статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює та визначає Податковий кодекс України №2755-VI від 02.12.2010 (далі - ПК України).
Відповідно до підпункту 4.1.1 пункту 4.1 статті 4 ПК України кожна особа зобов'язана сплачувати встановлені цим Кодексом, законами з питань митної справи податки та збори, платником яких вона є згідно з положеннями цього Кодексу.
Підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України передбачений обов'язок платника податків сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.
Податковим обов'язком визнається обов'язок платника податку обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку та строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи (п.36.1 ст.36 ПК України).
Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначено Законом України «Про валюту і валютні операції» від 21.06.2018 №2473-VIII (далі - Закон №2473-VIII).
Відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України. Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов'язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.
Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
За приписами частини третьої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з імпорту товарів їх поставка має здійснюватися у строки, зазначені в договорах, але не пізніше встановленого Національним банком України граничного строку розрахунків з дня здійснення авансового платежу (попередньої оплати).
Відповідно до статей 2, 6, 9, 12, 13, 16 Закону №2473-VIII постановою правління НБУ від 02.01.2019 №5 затверджено Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті (Положення №5).
Згідно із пунктом 21 розділу ІІ Положення №5 граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 365 календарних днів.
24.02.2022 з метою забезпечення надійності та стабільності функціонування банківської системи НБУ прийняв постанову №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану», відповідно до пункту 14 якої (із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України) граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05.04.2022.
Підпунктом 4 пункту 3 розділу І Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженого постановою НБУ від 02.01.2018 №7, визначено, що день виникнення порушення - перший день після закінчення встановленого НБУ граничного строку розрахунків за операціями з експорту, імпорту товарів або строку, установленого відповідно до раніше виданих за цією операцією висновків.
Згідно з пунктом 7 розділу ІІ вказаної Інструкції банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати: здійснення платежу (списання коштів з рахунку клієнта), а в разі застосування розрахунків у формі документарного акредитива - здійснення банком платежу на користь нерезидента (списання коштів з рахунку банку) - за операціями з імпорту товарів.
Відповідно до частини п'ятої статті 13 Закону №2473-VIII порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).
В свою чергу, за правилами підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 ПК України згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов'язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.
Отже, контролюючий (податковий) орган, здійснюючи контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті, у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.
За правилами пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 робочих днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу. У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 робочих днів, наступних за днем такого узгодження.
Як передбачено підпунктом 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України, податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Матеріалами справи підтверджується та обставина, що контролюючий орган надіслав ТОВ «Фудлайф плюс» податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 №0222640707, у якому визначив суму штрафної (фінансової) санкції (штрафу) та/або пені на підставі підпункту 54.3. пункту 54.3 статті 54 ПК України та статті 5 Закону №2473-VIII (а.с.7, 85).
В свою чергу, пунктом 42.2 статті 42 ПК України визначено, що документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Дане податкове повідомлення-рішення надіслане в строк, визначений ПК України, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.86) та визначена у ньому сума пені не є спірною в межах даної справи.
ТОВ «Фудлайф плюс» не оскаржило податкове повідомлення-рішення від 24.07.2025 №0222640707 в адміністративному чи судовому порядку, отже визначене у ньому податкове зобов'язання набуло статусу узгодженого.
Позаяк у встановлений пунктом 57.3 статті 57 ПК України строк ТОВ «Фудлайф плюс» не сплатив суму податкового зобов'язання, тому таке набуло статусу податкового боргу.
Сталою та послідовною є практика Верховного Суду (зокрема справи №640/17763/21, №160/13436/22), відповідно до якої у спорах за позовом контролюючого органу про стягнення з платника податку податкового боргу встановленню та дослідженню підлягають, зокрема, факт узгодженості грошового зобов'язання, а саме факт оскарження платником податку у передбаченому Кодексом порядку (адміністративному та/або судовому) податкового повідомлення-рішення, яким контролюючим органом визначене грошове зобов'язання, чи є останнє узгодженим з огляду на наявність (відсутність) процедури оскарження, факт сплати/несплати платником податку узгодженого грошового зобов'язання, зокрема і самостійно визначеного платником податку, протягом строків, визначених законодавством, факт направлення та вручення платнику контролюючим органом податкової вимоги, дотримання позивачем порядку здійснення цього заходу та інше.
Так, за даними зворотнього боку облікової картки платника податку по пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, за ТОВ «Фудлайф плюс» обліковується заборгованість в загальному розмірі 2536624,61 грн (а.с.11).
Дана сума боргу виникла на підставі податкового повідомлення-від 24.07.2025 №0222640707 в сумі 2536624,61 грн, що підтверджується довідкою про наявність заборгованості по платежах до бюджету та розрахунком податкового боргу (а.с.3-4).
В силу вимог пункту 59.1 статті 59 ПК України у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Пунктом 59.5 статті 59 ПК України передбачено, що у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Відповідно до зазначених вимог ПК України контролюючим органом сформована та надіслана ТОВ «Фудлайф плюс» податкова вимога від 05.05.2025 №0004811-1304-0320 (а.с.5). При цьому суд встановив, що з моменту формування податкової вимоги податковий борг ТОВ «Фудлайф плюс» не був погашений в повному обсязі, про що свідчить зворотній бік облікової картки платника податку (а.с.11).
Отже, вжиті контролюючим органом заходи не призвели до погашення податкового боргу.
Підпунктом 87.11 статті 87 ПК України передбачено, що орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
З урахуванням того, що узгоджена сума податкового зобов'язання набула статусу податкового боргу, а її розмір підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, беручи до уваги направлення податковим органом відповідачу податкової вимоги та непогашення ТОВ «Фудлайф плюс» заборгованості, яка виникла на підставі податкового повідомлення-рішення від 24.07.2025 №0222640707 в сумі 2536624,61 грн, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для задоволення первісного позову ГУ ДПС У Волинській області та стягнення з ТОВ «Фудлайф плюс» податкового боргу у сумі 2536624,61 грн.
При цьому вимоги зустрічного позову не підлягають задоволенню з огляду на наступне.
Закон №2473-VIII визначає правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов'язки суб'єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства.
Частинами першою-третьою статті 3 Закону №2473-VIII установлено, що відносини, що виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.
У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.
Відповідно до частини першої статті 11 Закону №2473-VIII валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.
Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11).
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11).
Відповідно до підпункту 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, здійснюють контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.
Як вбачається з матеріалів справи, до ГУ ДПС України надійшли листи ДПС України від 22.01.2025 №1728/7/99-00-07-05-02-07, від 24.02.2025 №4953/7/99-00-07-05-02-07, якими доведено інформацію, отриману від НБУ виявлені факти ненадходження/повернення в установлені НБУ граничні строки розрахунків грошових коштів чи товарів за операціями з експорту та імпорту товарів та про незавершені розрахунки, у тому числі за операціями резидентів, які не є клієнтами банку станом на 01.01.2025, 01.02.2025, яка надана банками до НБУ згідно з Інструкцією про порядок валютного нагляду банків, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7, на виконання статей 12 і 13 Закону №2473-VIII.
Відповідно до підпункту 78.1.1 пункту 78.1 статті 78, пунктів 79.1, 79.2 статті 79 ПК України у зв'язку із надходженням інформації ПАТ «ПІВДЕННИЙ» щодо порушення встановлених законодавством термінів розрахунків в іноземній валюті та у зв'язку із ненаданням ТОВ «Фудлайф плюс» пояснень та документальних підтверджень на запити 22.01.2025 №1728/7/99-00-07-05-02-07, від 24.02.2025 №4953/7/99-00-07-05-02-07, ГУ ДПС у Волинській області на підставі наказу від 13.05.2025 №1705-п, повідомлення від 13.05.2025 №569 (а.с.67) провело документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Фудлайф Плюс» з питань дотримання вимог валютного законодавства при здійсненні зовнішньоекономічних операцій.
Перевіркою встановлено, що між ТОВ «Фудлайф плюс» та нерезидентом VIKONSO SIA (Riga, Purvciema iela 18, LV-1035, Latvia) укладено імпортний контракт №28082023 від 28.08.2023.
На виконання умов контракту №28082023 від 28.08.2023 ТОВ «Фудлайф плюс» було здійснено авансовий платіж на рахунок нерезидента VIKONSO SIA - 02.07.2024 в сумі 16830,00 євро. Граничний термін надходження товару - 28.12.2024.
Станом на 04.04.2025 наявна прострочена дебіторська заборгованість по попередній оплаті від 02.07.2024 в сумі 16830,00 євро (771707,67 грн), що підтверджується відповіддю банку, наданою листом ПАТ АТ «ПІВДЕННИЙ» №17/001/10170/2025-БТ від 04.04.2025 (а.с.78) на додатковий запит ГУ ДПС у Волинській області №5087/6/03-20-07-01-06 від 18.03.2025 (а.с.84), про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.01.2025, згідно листа ДПС №1728/7/99-00-07-04-02-07 від 22.01.2025 (вхідний номер 236/8 від 22.01.2025).
Між ТОВ «Фудлайф плюс» та нерезидентом Congelados Corbela S.L. (POLIGONO INDUSTRIAL A GRANXA, CALLE C-PARCELA 202 36400 PORRINO (PONTEVEDRA) Spain) укладено імпортний контракт №PD29042024 від 29.04.2024.
На виконання умов контракту №PD29042024 від 29.04.2024 ТОВ «Фудлайф плюс» було здійснено авансові платежі на рахунок нерезидента Congelados Corbela S.L.:
- 03.07.2024 в сумі 36786,41 євро. Граничний термін надходження товару - 29.12.2024,
- 05.07.2024 в сумі 44300,50 євро. Граничний термін надходження товару - 31.12.2024.
Станом на 04.04.2025 наявна прострочена дебіторська заборгованість по попередній оплаті від 03.07.2024 в сумі 36786,41 євро (1686770,94грн) та від 05.07.2024 в сумі 44300,50 євро (2031315,26 грн), що підтверджується відповіддю банку, наданою листом ПАТ АТ «ПІВДЕННИЙ» №17/001/10170/2025-БТ від 04.04.2025 на додатковий запит ГУ ДПС у Волинській області №5087/6/03-20-07-01-06 від 18.03.2025, про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.01.2025 та 01.02.2025, згідно листа ДПС №1728/7/99-00-07-04-02-07 від 22.01.2025 (вхідний номер 236/8 від 22.01.2025) та листа ДПС №4953/7/99-00-07-04-02-07 від 24.02.2025 (вхідний номер 657/8 від 24.02.2025).
Між ТОВ «Фудлайф плюс» та нерезидентом SEGEA LTD (KENNEDY 63, XENIA COURT, OFFICE 7/ 4 FLLOR, 1076 NICOSIA, CYPRUS) укладено імпортний контракт №PD2203062024 від 03.06.2024.
На виконання умов контракту №PD2203062024 від 03.06.2024 ТОВ «Фудлайф плюс» було здійснено авансові платежі на рахунок нерезидента SEGEA LTD:
- 05.06.2024 в сумі 12911,15 євро. Граничний термін надходження товару - 01.12.2024,
- 01.08.2024 в сумі 14899,85 євро. Граничний термін надходження товару - 27.01.2025.
Станом на 04.04.2025 наявна прострочена дебіторська заборгованість по попередній оплаті від 05.06.2024 в сумі 12911,15 євро (592016,25 грн) та від 01.08.2024 в сумі 14899,85 євро (683204,31 грн), що підтверджується відповіддю банку, наданою листом ПАТ АТ «ПІВДЕННИЙ» №17/001/10170/2025-БТ від 04.04.2025 на додатковий запит ГУ ДПС у Волинській області №5087/6/03-20-07-01-06 від 18.03.2025, про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.01.2025 та 01.02.2025, згідно листа ДПС №1728/7/99-00-07-04-02-07 від 22.01.2025 (вхідний номер 236/8 від 22.01.2025) та листа ДПС №4953/7/99-00-07-04-02-07 від 24.02.2025 (вхідний номер 657/8 від 24.02.2025).
Між ТОВ «Фудлайф плюс» та нерезидентом FISH AND MEAT Spolka z o.o. (ul. Pulawska 77/U.5, 02-595 Warszawa, Poland) укладено імпортний контракт №PD9921082023 від 21.08.2023.
На виконання умов контракту № PD9921082023 від 21.08.2023 ТОВ «Фудлайф плюс» було здійснено авансові платежі на рахунок нерезидента FISH AND MEAT Spolka z o.o.:
- 26.07.2024 в сумі 86000,00 доларів США. Граничний термін надходження товару - 21.01.2025,
- 01.08.2024 в сумі 21000,00 доларів США. Граничний термін надходження товару - 27.01.2025.
Станом на 04.04.2025 наявна прострочена дебіторська заборгованість по попередній оплаті від 26.07.2024 в сумі 86000,00 доларів США (3555463,6 грн) та від 01.08.2024 в сумі 21000,00 доларів США (868194,6 грн), що підтверджується відповіддю банку, наданою листом ПАТ АТ «ПІВДЕННИЙ» №17/001/10170/2025-БТ від 04.04.2025 на додатковий запит ГУ ДПС у Волинській області №5087/6/03-20-07-01-06 від 18.03.2025, про суму незавершених розрахунків, встановлених Національним банком України граничних строків розрахунків суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності станом на 01.02.2025, згідно листа ДПС №4953/7/99-00-07-04-02-07 від 24.02.2025 (вхідний номер 657/8 від 24.02.2025).
Перевіркою встановлено порушення: - пункту 3 статті 13 Закону №2473-VIII; пункту 142 постанови Правління НБУ від 24.02.2022 №18 «Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану» (із змінами і доповненнями), в частині не надходження товару: в сумі 16830,00 євро по контракту №28082023 від 28.08.2023, укладеному ТОВ «Фудлайф плюс» із нерезидентом VIKONSO SIA, в сумі 36786,41 євро та 44300,50 євро по контракту №PD29042024 від 29.04.2024, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом Congelados Corbela S.L., в сумі 12911,15 євро та 14899,85 євро по контракту №PD2203062024 від 03.06.2024, укладеному ТОВ «Фудлайф плюс» із нерезидентом SEGEA LTD, в сумі 86000,00 доларів США та 21000,00 доларів США по контракту №PD9921082023 від 21.08.2023, укладеному ТОВ «Фудлайф Плюс» із нерезидентом FISH AND MEAT Spolka z o.o., за результатами якої складено акт від 27.06.2025 №18208/07-07/44359373 (а.с.75-77).
ГУ ДПС у Волинській області 24.07.2025 винесло оскаржуване ППР №0222640707 про застосування суми штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) та/або пені, у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 2536624,61 грн (а.с.7, 85)
Суд зауважує, що підстави призначення та проведення перевірки ТОВ «Фудлайф Плюс» не заперечуються.
Товариство, не погоджуючись з ППР №0222640707, покликається на приписи частини шостої статті 13 Закону №2473-VIII, згідно з якою перебіг строку розрахунків та нарахування пені зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин. А також на те, що загальновійськова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна у розумінні частини другої статті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні» є форс-мажорними обставинами.
Суд не погоджується з ТОВ «Фудлайф Плюс» та зазначає наступне.
Частиною сьомою статті 13 Закону №2473-VIII обумовлено, що у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.
У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.
Позивач не надав доказів звернення до суду, що зумовлювало б відповідно до частини сьомої статті 13 Закону №2473-VIII зупинення строку, установленого частиною п'ятою цього Закону.
Позивач не заперечує та не спростував висновки акта перевірки про те, що у наведених в акті перевірки випадках після сплати авансових платежів (здійснені після 0504.2022) за зовнішньоекономічними контрактами, товар до нього у встановлений НБУ граничний термін розрахунків не надійшов (є дебіторська заборгованість) або надійшов з перевищенням встановленого НБУ граничного терміну.
Порушення строків імпорту товарів позивач обґрунтовує наявністю форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), а саме військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану в Україні із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, а також спричинило загальну мобілізацію і як наслідок труднощі в організації перевезень вантажів. Форс-мажорною обставиною позивач також називає страйки на кордоні з Польщею.
Частина шоста статті 13 Закону №2473-VIII передбачає, що у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв'язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п'ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин. Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).
Отже, у разі зупинення виконання господарської операції, яке зумовлене виникненням форс-мажорних обставин, зупиняється як перебіг строку розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, так і нарахування пені на весь період дії форс-мажорних обставин.
Згідно з частинами першою та другою статті 14-1 Закону України від 02 грудня 1997 року №671/97-ВР «Про торгово-промислові палати в Україні» Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.
З наведеного слідує, що лист Торгово-промислової палати України (ТПП) від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не відповідає правилам засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили), оскільки форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) мають засвідчуватися відповідним сертифікатом. Разом з тим, такий лист також не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб'єкта, для якого настали певні форс-мажорні обставини.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду вказаний лист має загальний інформаційний характер та не може безумовно застосовуватися в кожному конкретному випадку без доведення причинно-наслідкового зв'язку, тоді як наявність форс-мажорних обставин у конкретному випадку має підтверджуватися відповідним сертифікатом, який має іншу юридичну силу в контексті підтвердження обставин непереборної сили.
Суд також ураховує висновки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23.07.2024 у справа №240/25642/22, згідно з якими введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для неперерахування контрагентом - нерезидентом на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів. Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов'язків за контрактом матеріали справи не містять. З огляду на це Судова палата погодилася із висновком апеляційного суду про неприйнятність самих лише посилань на введення воєнного стану як на форс-мажорну обставину (обставину непереборної сили).
Судова палата з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в постанові від 27 лютого 2025 року у справі №520/2941/24 у розвиток правової позиції, сформульованої Верховним Судом у подібних правовідносинах, зазначила, що сертифікат торгово-промислової палати, який підтверджує наявність форс-мажорних обставин, не може вважатися беззаперечним доказом неможливості виконання зобов'язання, а повинен критично оцінюватися судом з урахуванням встановлених обставин справи та характеру зобов'язання.
Ключовою ознакою форс-мажору є причинно-наслідковий зв'язок між форс-мажорними обставинами та неможливістю виконати конкретне зобов'язання. Форс-мажор, або ж обставини непереборної сили, - це надзвичайні та невідворотні обставини, настання яких призвело до об'єктивної неможливості виконати зобов'язання. Водночас сама по собі, зокрема, збройна агресія проти України, девальвація гривні, воєнний стан, не може автоматично означати звільнення від виконання будь-ким будь-яких зобов'язань, незалежно від того, існує реальна можливість їх виконати чи ні. Воєнний стан, як обставини непереборної сили, звільняє від відповідальності лише у разі, якщо саме внаслідок пов'язаних із нею обставин компанія/фізична особа не змогла виконати ті чи інші зобов'язання.
Верховний Суд неодноразово в своїх рішеннях наголошував на тому, що саме по собі існування форс-мажорної обставини (обставини непереборної сили) ще не є свідченням того, що безпосередньо вона вплинула на неможливість виконання особою певного зобов'язання за договором чи обов'язку, передбаченого законодавчими та іншими нормативними актами. Такий зв'язок має доводитись як шляхом надання сертифіката (довідки) ТПП України чи уповноваженої нею регіональної ТПП, так і інших належних доказів, що можуть це підтвердити.
Належних і допустимих доказів на підтвердження існування та впливу форс-мажорних обставин на можливість ввезення на митну території України в режимі імпорту товару позивач ні під час перевірки, ні суду не надав.
Доводи позивача про наявність труднощів в доставці товару від контрагента не є прийнятними й з огляду на кількість та періодичність здійснення авансових платежів на користь нерезидента.
У решті своїх доводів позивач покликається на зупинення відповідно до пункту 69.9 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України перебігу строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, й поширення цих приписів на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Так дійсно Законом України від 03.03.2022 №2118-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану» підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України доповнено пунктом 69.
Відповідно до підпункту 69.9 пункту 69 ПК України для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Питання, чи розповсюджуються приписи підпункту 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» ПК України (набрав чинності з 07 березня 2022 року) на граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, було предметом дослідження та правової оцінки Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 23 липня 2024 року у справі №240/25642/22 та сформовані висновки полягають у такому.
Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно Законом №2473-VIII; зміна його положень здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону, шо прямо установлено у статті 3 названого Закону.
Відповідні зміни до Закону №2473-VIII в частині зупинення перебігу строків не вносились.
Не зупинялись відповідні строки і нормативними документами НБУ, який відповідно до частини першої статті 13 Закону №2473-VIII встановлює граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів. Акти НБУ (постанови), якими визначено граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, мають силу закону. Це так звана «делегована правотворчість», коли підзаконний акт стає на один щабель із законом, оскільки його видано з дозволу й прямої вказівки Закону та він регулює спеціальну сферу відносин, не підмінюючи закон.
Суд вважає, що з огляду на специфічність спірних правовідносин (строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів), які врегульовано окремим спеціальним нормативно-правовим актом - Законом №2473-VIII, та врегульовують конкретну визначену його предметом групу правовідносин, відмінну від податкових правовідносин, положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України, яким зупинено перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.
Окрім цього, підпунктом 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України установлено, що тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, справляння податків і зборів здійснюється з урахуванням особливостей, визначених у цьому пункті.
Тобто нормами вказаного пункту визначено певні особливості справляння податків і зборів на певний період часу - на період до припинення або скасування воєнного стану на території України.
Отже, така норма може бути застосована до строків, визначених як податковим, так і іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, але виключно у податковій сфері (у сфері справляння податків і зборів).
Однак Закон №2473-VIII є спеціальним законом, який регулює, не сферу справляння податків і зборів, а сферу здійснення валютних операцій, валютного контролю та валютного нагляду, отже питання строків та відповідальності за їх порушення врегульовано саме зазначеним Законом, зміна положень якого здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. При цьому якщо положення інших законів суперечать положенням Закону №2473-VIII, застосовуються положення останнього.
Тобто про зупинення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів мали бути внесені відповідні зміни до Закону №2473-VIII, чого законодавець не зробив.
Підпункт 69.9 пункту 69 підрозділу 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України та Закону №2473-VIII, зокрема стаття 13, не є конкуруючими нормами, і те що підпункт 69.9 пункту 69 прийнятий пізніше у часі (03 березня 2022 року) не є підставою для його застосування до спірних правовідносин.
Таким чином, ураховуючи правовий висновок Верховного Суду у справі №240/25642/22, суд зазначає, що положення підпункту 69.9 пункту 69 підрозділ 10 розділу XX «Перехідні положення» ПК України не розповсюджуються на строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, що врегульовано законодавством у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду.
Крім того, доводи товариства про не направлення контролюючим органом наказу та направлення на перевірку, акта перевірки та оспорюваного ППР спростовані наданими ГУ ДПС у Волинській області доказами.
За таких обставин, суд доходить висновку, що ГУ ДПС у Волинській області правомірно сформоване спірне податкове повідомлення-рішення по пені за порушення термінів розрахунку у сфері ЗЕД, невиконаних зобов'язань та штрафних санкцій за порушення вимог валютного законодавства, в сумі 2536624,61 грн.
Таким чином, покладені в основу зустрічного адміністративного позову доводи товариства є необґрунтованими та безпідставними, з огляду на що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні його вимог.
Керуючись статтями 243-246 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Податкового кодексу України, суд
Позов Головного управління ДПС у Волинській області до товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» про стягнення податкового боргу задовольнити.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» в дохід бюджету податковий борг в сумі 2536624,61 грн (два мільйони п'ятсот тридцять шість тисяч шістсот двадцять чотири грн 61 коп.).
В задоволенні зустрічного позову товариства з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» до Головного управління ДПС у Волинській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 255 КАС України, та може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач первісним позовом та відповідач за зустрічним: Головне управління ДПС у Волинській області (43010, Волинська обл., м.Луцьк, Київський м-н, 4, код ЄДРПОУ ВП 44106679);
Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним: товариство з обмеженою відповідальністю «Фудлайф Плюс» (43023, Волинська обл., м.Луцьк, вул.Лідавська, 1, код ЄДРПОУ 44359373).
Головуючий-суддя Н.Б.Плахтій
Повне судове рішення складено 29 грудня 2025 року.