про залишення позовної заяви без руху
м. Вінниця
30 грудня 2025 р. Справа № 120/17908/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Яремчук Костянтин Олександрович, розглянувши матеріали позовної заяви дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Вінниця" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень і постанов,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Вінниця" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області.
Пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства (надалі - КАС України) передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з позовною заявою та доданими до неї матеріалами, вважаю, що подана позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 5 КАС України передбачено право на звернення до адміністративного суду. Позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб та повинна відповідати загальним вимогам, що встановлені статтями 160, 161 КАС України.
Норми статей 160, 161 КАС України не містять виключень і поширюються на всі випадки звернення до суду з позовною заявою, у зв'язку з чим недотримання положень даних норм свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам процесуального закону.
Відповідно до частини 3 статті 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Однак, позивачем до позовної заяви не долучено документ, який підтверджує сплату судового збору.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України, якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору визначено Законом України "Про судовий збір".
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою, встановлено ставку судового збору в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно з цим же пунктом цієї ж статті за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою встановлено ставку судового збору в розмірі 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2025 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01 січня 2025 року встановлено в розмірі 3028 гривень.
Таким чином, ставка судового збору за подання юридичною особою адміністративного позову із однією вимогою немайнового характеру становить 3028 гривень, а за подання юридичною особою адміністративного позову майнового характеру - 1,5 відсотки ціни позову, але не менше, ніж 3028 гривень та не більше ніж 30280 гривень.
Так, зі змісту позову слідує, що позивач оскаржує сім постанов про накладення штрафу в загальному розмірі 476 000 гривень (постанови від 11 листопада 2025 року №№ 000137, 000138, 000139, 000140, 000141, 000142 та 000143), рішення про внесення змін до іншого рішення (рішень) від 27 жовтня 2025 року, а також сім рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів (рішення від 11 серпня 2025 року №№ 000336/ВН337/25, 000338/ВН339/25, 000340/ВН341/25, 000342/ВН343/25, 000344/ВН345/25, 000346/ВН347/25 та 000348/ВН349/25).
Отже, подана позовна заява містить позовні вимоги як майнового, так і немайнового характеру (оскарження постанов про накладення штрафу слід вважати майновою вимогою, а оскарження рішення про внесення змін до іншого рішення (рішень) та рішень про вжиття обмежувальних (корегувальних) заходів слід вважати як сім немайнових вимог).
Водночас частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Отже, за подання до суду позову позивачеві слід було сплатити судовий збір в розмірі 7140 гривень за звернення із вимогою майнового характеру (1,5% від 476 000 гривень), а також 21196 гривень (сім вимог немайнового характеру).
Відтак, загальна сума судового збору, що підлягає сплаті за подання цього адміністративного позову, складає 28336 гривень.
Варто також врахувати й те, що відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З огляду на те, що позовна заява подана в електронній формі (через підсистему "Електронний суд"), тому судовий збір підлягає сплаті в розмірі 22668,80 гривень (28336 гривень * 0,8).
Наведене свідчить про невідповідність позовної заяви вимогам частини 3 статті 161 КАС України.
Частиною 1 статті 169 КАС України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно до частини 2 статті 169 КАС України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків шляхом надання документу про сплату судового збору за звернення до суду з позовом в розмірі 22668,80 гривень.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171 КАС України,
Позовну заяву дочірнього підприємства "Автотрейдінг-Вінниця" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Вінницькій області про визнання протиправними рішень і постанов залишити без руху.
Запропонувати позивачу у 10-денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.
Копію ухвали надіслати позивачеві.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному статтею 256 КАС України.
Відповідно до частини 3 статті 293 КАС України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Яремчук Костянтин Олександрович