Справа № 444/4254/25 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-сс/811/3627/25 Доповідач: ОСОБА_2
30 грудня 2025 року Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого судді - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2025 року у кримінальному провадженні відносно ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Віднів Жовківського району Львівської області, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 5 ст. 407 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_8 ,
захисника ОСОБА_6 ,
встановила:
ухвалою слідчого судді клопотання слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП ОСОБА_9 задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22.01.2026 року включно без визначення розміру застави.
В мотивах прийнятого рішення слідчий суддя зазначив, що наявна обґрунтована підозра у вчиненні злочинів, а більш м'які запобіжні заходи не здатні запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати.
Не погоджуючись з рішенням слідчого судді, захисник підозрюваного подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою обрати підозрюваному запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту.
В обґрунтування апеляційної скарги вказує, що у клопотанні слідчого про продовження дії запобіжного заходу, в порушення вимог КПК України, не обґрунтовано неможливість застосування до підозрюваного менш суворого запобіжного заходу, а також не доведено наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України. Зазначає, що, продовжуючи підозрюваному запобіжний захід, слідчим суддею не враховано дані про особу підозрюваного, який має постійне місце проживання та реєстрації, раніше не судимий, до адміністративної відповідальності раніше не притягався, є одруженим та 21.10.2025 року у нього народився син. Крім того, звертає увагу, що підозрюваний має бажання продовжити службу у Збройних Силах України, що підтверджується відповідним рекомендаційним листом з військової частини, що залишено поза увагою слідчим суддею.
Заслухавши доповідача, доводи захисника, який підтримав апеляційну скаргу, думку прокурора, який заперечив проти задоволення апеляційної скарги, розглянувши матеріали клопотання, колегія суддів вважає, що у задоволенні апеляційної скарги слід відмовити з наступних підстав.
Слідчим відділенням відділу поліції №2 Львівського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції у Львівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12025141400000466 від 21.10.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.152, ч. 5 ст. 407 КК України.
11.12.2025 у даному кримінальному провадженні ОСОБА_7 повідомлено про нову підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.152, ч. 5 ст. 407 КК України.
Ухвалою слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2025 року клопотання слідчого СВ ВП № 2 ЛРУП № 1 ГУНП ОСОБА_9 задоволено та продовжено підозрюваному ОСОБА_7 строк запобіжного заходу у виді тримання під вартою до 22.01.2026 року включно без визначення розміру застави.
Відповідно до п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» поняття «обґрунтована підозра», означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення.
Отже, на стадії розслідування, оцінка обґрунтованості підозри не повинна пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направленні справи до суду.
Відтак, колегія суддів приходить до висновку, що ОСОБА_7 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 152, ч. 5 ст. 407 КК України, а прокурор довів ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені у клопотанні про продовження строку тримання під вартою.
Відповідно до клопотання слідчого, строки тримання під вартою підозрюваного закінчуються, а по даному кримінальному провадженню ще необхідно провести ряд слідчих та процесуальних дій для встановлення всіх обставин кримінального провадження.
Наявність постійного місця реєстрації та проживання, сімейний стан та факт народження сина не може слугувати єдиною підставою для обрання відносно нього більш м'якого запобіжного заходу з огляду на наявність ризиків, передбачених ст.177 КПК України.
Доводи захисника про те, що підозрюваний раніше не судимий, до адміністративної відповідальності раніше не притягався, а також про його бажання продовжити службу у Збройних Силах України не спростовують правильних висновків слідчого судді про необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою, а дані про особу підозрюваного були повністю враховані при продовженні запобіжного заходу.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України, слідчий суддя має право при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою не визначати розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування.
Крім того, згідно з ч. 4 ст. 183 КПК України, під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
З огляду на те, що ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а також тяжкого злочину, який спрямований на грубе порушення суспільних відносин у сфері несення військової служби під час дії воєнного стану на території України, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визначення йому розміру застави, як альтернативи до запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Таким чином, з врахуванням обставин вчинення злочину, того, що ОСОБА_7 підозрюється у вчиненні особливо тяжкого та тяжкого злочинів під час дії воєнного стану на території України, раніше не судимий, має постійне місця проживання та реєстрації, одружений, має на утриманні одну малолітню дитину, віку та стану здоров'я підозрюваного, колегія суддів приходить до переконання, що слідчий суддя дійшов до вірного висновку про наявність достатніх підстав вважати, що для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні слідчого, які на даний час не зменшилися та продовжують існувати, до підозрюваного необхідно застосувати запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення розміру застави, оскільки він підозрюється у вчиненні тяжкого особливо злочину, вчиненого із застосуванням насильства, а також злочину, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, що є необхідним та достатнім для виконання ним процесуальних обов'язків.
Істотних порушень вимог КПК України, які б давали підстави для скасування ухвали слідчого судді відносно ОСОБА_7 колегією суддів не встановлено, а тому її слід залишити без змін.
Керуючись ст. ст. 177, 178, 183, 194, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
постановила:
ухвалу слідчого судді Жовківського районного суду Львівської області від 17 грудня 2025 року про продовження підозрюваному ОСОБА_7 строку тримання під вартою до 22.01.2026 року включно без визначення розміру застави - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_6 в інтересах підозрюваного ОСОБА_7 - без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Судді:
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4