Єдиний унікальний №336/5534/25 Головуючий в 1 інст. Вайнраух Л.А.
Провадження №33/807/1247/25 Доповідач в 2 інст. Рассуждай В.Я.
12 грудня 2025 року місто Запоріжжя
Суддя Запорізького апеляційного суду Рассуждай В.Я., розглянувши в залі судових засідань Запорізького апеляційного суду у відкритому судовому засіданні справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Шевченко А.В. на постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 8 жовтня 2025 року, якою
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 17000 гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік, стягнуто судовий збір,-
Відповідно до оскаржуваної постанови, суддя суду першої інстанції встановив, що 25 травня 2025 року о 22-31 годині за адресою: м.Запоріжжя, по вул. Стартовій, біля буд.13, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом «ЗАЗ Lanos», н.з. НОМЕР_1 з явними ознаками алкогольного сп'яніння, запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови та координації рухів. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законодавством порядку водій відмовився на місці зупинки та у медичному закладі, від керування відсторонений, шляхом паркування транспортного засобу та без порушень ПДР. Зазначеними діями ОСОБА_1 порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, затверджених Постановою КМУ №1306 від 10.10.2001 р., за що передбачена відповідальність згідно з ч.1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з вказаною постановою суду першої інстанції, адвокат Шевченко А.В., діючи в інтересах ОСОБА_1 , звернулася до апеляційного суду з апеляційною скаргою, в якій зазначила, що ухвалена вона з порушенням норм матеріального та процесуального права.
Вважає, що суддя суду першої інстанції не дотримався вимог чинного законодавства, оскільки обставини, що мають значення для правильного вирішення справи не з'ясував, не перевірив правильність складання матеріалів адміністративної справи.
В обґрунтування своїх доводів зазначила, що відеозаписом події зафіксовано, як працівник поліції запитує у ОСОБА_1 про вживання ним алкоголю, що останній заперечує. Поліцейський повідомляє про наявні припущення щодо перебування водія або у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, при цьому не визначає ознаки певного сп'яніння, від чого залежить дотримання процедури огляду на стан сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП. Разом із цим, працівник поліції перевіривши відомості стосовно особи водія, повідомляє та оголошує ознаки сп'яніння: мова не така, виражене тремтіння пальців рук.
Вказує, що суд першої інстанції, з урахуванням відеозапису, вважає доведеним факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом за вказаних у протоколі обставин. Однак, в протоколі про адміністративне правопорушення зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ Lanos» номерний знак - НОМЕР_1 , тоді як і відеозаписом встановлено, і суддя самостійно установила в постанові, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ Lanos» з іменним номером «Ромка».
Стверджує, що сукупність наведених вище обставин переконує у штучності створеної ситуації, і вочевидь не слугує підтвердженням провини ОСОБА_1 за викладених у протоколі фактичних обставин
Просить скасувати постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 8 жовтня 2025 року, провадження в справі відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Разом із апеляційною скаргою, захисник звернулась з клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження.
В обґрунтування своїх доводів зазначила, що ОСОБА_1 не отримував судових повісток про призначення судових засідань, внаслідок чого ні він, ні його захисник участі під час розгляду справи не приймали. Оскаржувану постанови, захисник отримав лише 17 жовтня 2025 року.
Отже вважає, що строк на апеляційне оскарження постанови судді суду першої інстанції, пропущений з поважних причин.
Дослідивши матеріали справи, доводи апелянта щодо поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження, враховуючи, що матеріали справи не містять даних, які б спростовували викладені в клопотанні доводи, суддя апеляційного суду, з урахування положень ст. 294 КУпАП, вважає за можливе визнати причину пропуску строку поважною та поновити строк апеляційного оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 8 жовтня 2025 року.
12 грудня 2025 року, адвокат Шевченко А.В. звернулася до Запорізького апеляційного суду з клопотання про відкладення розгляду апеляційної скарги. Як підставу неможливості прибуття в судове засідання вказала зайнятість в іншому процесі.
Розглянувши вищезазначене клопотання, суддя апеляційного суду вирішив відмовити в його задоволенні, оскільки доказів на підтвердження поважності причини своєї неявки в судове засідання апеляційного суду, адвокатом Шевченко А.В. не надано - відсутні у додатках до клопотання будь-які виклики (повідомлення) до суду. Відсутні також відомості про участь адвоката Шевченко А.В. в інших судових засіданнях і у розкладі справ на сайті «Судова влада України».
Враховуючи належне повідомлення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Шевченко А.В. про час та місце судового засідання в суді апеляційної інстанції, шляхом доставки смс повідомлення (згідно вимог Порядку надсилання судових повісток, повідомлень і викликів учасникам судового процесу затвердженого наказом ДСА України від 23.01.2003 р. п. №28), суддя апеляційного суду вважає за можливе розглянути справу за відсутністю останніх, що не суперечить положенням ч. 6 ст. 294 КУпАП України.
Розглянувши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, встановивши відсутність порушення норм процесуального та матеріального права, суддя апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до вимог ст. ст. 245, 251, 252, 280 КУпАП, суд зобов'язаний повно, всебічно та об'єктивно з'ясувати всі обставини справи, встановити чи було вчинене адміністративне правопорушення та чи винна особа у його вчиненні, дослідити наявні у справі докази, дати їм належну правову оцінку і в залежності від встановленого, прийняти мотивоване законне рішення.
Вказані вимоги при розгляді даної справи суддею першої інстанції виконанні в повній мірі.
Висновки суду щодо наявності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП засновані на досліджених в судовому засіданні доказах та є обґрунтованими.
Так, вина ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення за обставин, відображених в протоколі про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 341658 від 25 травня 2025 року підтверджується:
- направленням на огляд водія транспортного засобу до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 25 травня 2025 року. Огляд в закладі охорони здоров'я не проводився у зв'язку із відмовою (а.с. 5);
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів в якому зазначено, що огляд ОСОБА_1 проведений у зв'язку з виявленими ознаками сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, порушення мови, порушення координації рухів. Огляд за допомогою приладу Алкотест Драгер не проводився, у зв'язку із відмовою від проходження (а.с. 6);
- відеозаписом події (а.с. 8).
Суд дослідив всі наявні в матеріалах справи докази, надав їм належну оцінку та прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і апеляційний суд.
Так, умови та послідовність дій поліцейських по виявленню у водіїв транспортних засобів ознак, зокрема, алкогольного сп'яніння, визначений ст. 266 КУпАП, Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17 грудня 2008 року № 1103 (в подальшому Порядок № 1103) та Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09.11.2015 року (в подальшому Інструкція № 1452/735).
Огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану.
Ознаками алкогольного сп'яніння є: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 Інструкції).
Огляд особи, яка керувала транспортним засобом, на стан, зокрема алкогольного сп'яніння проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія на проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Вказані вимоги дотримані працівниками поліції.
Відповідаючи на доводи апеляційної скарги про порушення працівниками поліції процедури проведення огляду ОСОБА_1 , передбачену ст. 266 КУпАП, суддя апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.
Відеозаписом події, який міститься в матеріалах справи, зафіксовано рух транспортного засобу «ЗАЗ Lanos» під керуванням ОСОБА_1 , його зупинку. Під час перевірки документів водія, у поліцейського виникли підстави вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані алкогольного сп'яніння, через наявний різкий запах алкоголю (час запису 00:06:00). Слідують неодноразові пропозиції водію пройти огляд на визначення стану сп'яніння, роз'яснення порядку проходження, наслідки відмови. Але водія ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння відповідно до встановленого законодавством порядку відмовився (час запису 01:03:00).
Таким чином, працівниками поліції було в повній мірі дотримано процедуру проведення огляду водія ОСОБА_1 на стан алкогольного сп'яніння, визначену ст. 266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції».
На посилання сторони захисту, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ Lanos» номерний знак - НОМЕР_1 , тоді як і відеозапис встановлено, і суддя самостійно встановила в постанові, що ОСОБА_1 керував автомобілем марки «ЗАЗ Lanos» з іменним номером «Ромка» слід зазначити, що наведений індивідуальний іменний номерний знак має державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , що було встановлено працівником поліції під час перевірки документів ОСОБА_1 та відображено в рапорті останнього.
Таким чином, висновки суду першої інстанції, викладені у постанові, є обґрунтованими, належним чином вмотивованими, повністю відповідають фактичним обставинам справи, а суддя прийшов до правильного висновку про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП.
При накладенні адміністративного стягнення суд дотримався вимог ст. 33 КУпАП, наклавши стягнення у межах встановлених цим Кодексом, врахувавши ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке стосується безпеки дорожнього руху і є грубим. Призначене стягнення відповідає санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Окрім того, слід звернути увагу, що в рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2017 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодилися нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки.
Доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження ні в матеріалах справи, ні під час дослідження доказів в суді апеляційної інстанції, тому визнаються необґрунтованими.
Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП справа переглянута в межах апеляційної скарги.
Істотних порушень законодавства, що тягнуть зміну чи скасування постанови суду першої інстанції, при апеляційному розгляді справи не встановлено.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, суддя апеляційного суду,-
Поновити адвокату Шевченко Анастасії Віталіївни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 , строк на апеляційне оскарження постанови судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 8 жовтня 2025 року.
Апеляційну скаргу адвоката Шевченко Анастасії Віталіївни, подану в інтересах ОСОБА_1 , залишити без ззадоволення.
Постанову судді Шевченківського районного суду м.Запоріжжя від 8 жовтня 2025 року, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін.
Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною, й оскарженню не підлягає.
Суддя Запорізького
апеляційного суду В.Я. Рассуждай
Дата документу Справа № 336/5534/25