2/130/2297/2025
130/3761/25
щодо закриття провадження у справі та повернення судового збору
29.12.2025 р. м. Жмеринка
Жмеринський міськрайонний суд Вінницької області
в складі судді Костянтина Шепеля,
із секретарем судового засідання Раїсою Буга,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник Акціонерного товариства «Універсал Банк» Мєшнік К.І. 8 грудня 2025 року звертається до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Ухвалою суду від 9 грудня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами.
29 грудня 2025 року представник позивача електронною поштою надсилає заяву про закриття провадження у справі та повернення судового збору, оскільки заборгованість відповідачем погашена після подачі позову до суду.
Представник позивача просить закрити провадження у справі відповідно до пункту 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України. Також просить повернути сплачений при подачі позову судовий збір.
Суд вважає, що заява представника позивача підлягає частковому задоволенню з огляду на таке.
Згідно з частинами першою, третьою статті 13 Цивільного процесуального кодексу України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Підстави для закриття провадження у справі визначені у статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.
Закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Згідно з частинами першою, третьою статті 206 Цивільного процесуального кодексу України, позивач може відмовитися від позову, а відповідач - визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі відмови позивача від позову суд постановляє ухвалу про закриття провадження у справі.
Пунктом 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України встановлено, що суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмова прийнята судом.
Відповідно до правової позиції, викладеної в Постанові Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі №638/3792/20 (провадження №61-3438сво21), закриття провадження у справі - це форма закінчення розгляду цивільної справи без прийняття судового рішення у зв'язку з виявленням після порушення провадження у справі обставин, з якими закон пов'язує неможливість судового розгляду справи.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 49 Цивільного процесуального кодексу України позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
На підставі вище викладеного, враховуючи, що представник позивача скористався своїм процесуальним правом, відмовився від позовних вимог про стягнення кредитної заборгованості, суд приходить до висновку про можливість прийняття такої відмови та закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.
Згідно з положеннями частини другої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, про закриття провадження у справі, суд постановляє ухвалу, а також вирішує питання про розподіл між сторонами судових витрат, повернення судового збору з державного бюджету.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд керується положеннями частини третьої статті 142 Цивільного процесуального кодексу України, відповідно якої у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача.
Аналогічні положення містяться в пункті 5 частини першої статті 7 Закону України «Про судовий збір», де зазначено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв'язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.
Отже, враховуючи, що провадження в даній справі заривається у зв'язку з відмовою позивача від позовних вимог, сплачений ним при зверненні до суду із зазначеною позовною заявою судовий збір в розмірі 3028 грн поверненню не підлягає.
З огляду на вищезазначене, суд відмовляє позивачу в задоволенні клопотання в частині повернення судового збору.
Керуючись статтями 142, 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Прийняти відмову від позову представника Акціонерного товариства «Універсал Банк» Костянтина Мєшніка.
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - закрити на підставі пункту 4 частини першої статті 255 Цивільного процесуального кодексу України.
В задоволенні клопотання представника позивача Акціонерного товариства «Універсал Банк» Костянтина Мєшніка про повернення сплаченого судового збору - відмовити.
Копію ухвали направити учасникам справи.
Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду на протязі п'ятнадцяти днів.
Суддя Костянтин ШЕПЕЛЬ