29 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 372/1892/25
провадження № 61-16142ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В.,
Червинської М. Є.,
розглянув касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - ОСОБА_2 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення факту утримання дитини,
У квітні 2025 року ОСОБА_1 звернуся до суду з позовом до
ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення факту утримання дитини.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 24 липня
2025 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного суду
від 20 листопада 2025 року, позовні вимоги ОСОБА_1 задоволено частково.
Вирішено стягувати з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у твердій грошовій сумі у розмірі 4 000,00 грн щомісячно, починаючи з 10 квітня
2025 року до досягнення дитиною повноліття.
У задоволенні позову в частині встановлення факту утримання дитини відмовлено.
Допущено негайне виконання рішення в частині стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання дитини - ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , в межах суми платежу за один місяць.
18 грудня 2025 року представник ОСОБА_1 - ОСОБА_2 подав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Обухівського районного суду Київської області від 24 липня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 20 листопада 2025 року в частині відмови встановлення факту утримання дитини.
Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України (тут і далі у редакції, чинній на час подання касаційної скарги) провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
Підставою касаційного оскарження вказаних судових рішень представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновків щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).
Крім того, підставою касаційного оскарження судових рішень представник заявника зазначає порушення судами норм процесуального права, оскільки суд не дослідив зібрані у справі докази, суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 394 ЦПК України одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
Касаційна скарга подана в передбачений законом строк та з дотриманням вимог статті 392 ЦПК України.
Оскільки викладені в касаційній скарзі доводи викликають необхідність їх перевірки, слід відкрити касаційне провадження у даній справі та витребувати матеріали справи.
Керуючись статтями 394, 395 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду
Відкрити касаційне провадження у даній справі.
Витребувати із Обухівського районного суду Київської області цивільну справу № 372/1892/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на утримання дитини та встановлення факту утримання дитини.
Надіслати учасникам справи копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк,
який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: В. М. Коротун
Є. В. Коротенко
М. Є. Червинська