8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"11" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3172/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шатернікова М.І.
при секретарі судового засідання Цірук О.М.
розглянувши в порядку загального позовного провадження справу
за позовом Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" (62459 Харківська обл., Харківський р-н, смт Високий, вул. Нова, 11; ідент. код 33899926)
до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46; ідент. код 43983495)
про стягнення 11 963,25 грн
за участю представників:
позивача - Пулькин Ю.П., Чупрін С.В.
відповідача - Шевченко А.А.
Підприємство "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області про стягнення з Головного управління Державної податкової служби України у Харківській обл. за рахунок коштів державного бюджету відшкодування шкоди у розмірі 6500,00 грн, суми інфляційних 4683,25 грн та суми 3% річних 780,00 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує з посиланням на неправомірні дії/бездіяльність органу державної влади, яким складено податкове повідомлення-рішення № 00053290707 від 16.04.2021 року, яке у подальшому було скасовано рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 року по справі № 520/10259/21, залишеним без змін постановою другого апеляційного суду від 30.08.2022 року. Позивач зазначає, що йому завдано шкоди шляхом несвоєчасного внесення відповідачем даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та порушення строків повернення сум бюджетного відшкодування. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача сплачений судовий збір та понесені позивачем витрати на правничу допомогу.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 09.09.2025 прийнято позовну заяву Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/3172/25, розгляд якої призначено за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовче провадження, призначено підготовче засідання на 02 жовтня 2025 року об 11:30.
26.09.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. 22333), у якому відповідач заперечив проти задоволення позовних вимог, наголошуючи, що позивачем не доведено наявності шкоди заподіяної позивачу внаслідок бездіяльності відповідача, у зв'язку з чим позовні вимоги не підлягають задоволенню. Зокрема, відповідач визнає, що позивачем було задекларовано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2020 від 16.11.2020 № 9302047491, сума ПДВ заявлена до відшкодування з Державного бюджету України складає 99 998,00 грн. Проте, оскільки в податковій декларації за жовтень 2020 року від'ємне значення з ПДВ більше 100 тис. грн., то за ознаками (пп.78.1.8 ст.78 ПКУ) позивач підпадав до здійснення документальної позапланової перевірки. ГУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства "ІНВЕСТКОНТРАКТ" ХОООІ "СЄ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, на підставою якої складено акт перевірки від 28.12.2020 № 6982/20-40-07-07-09/33899926 та винесено податкове повідомлення-рішення 9 далі - ППР) №00053290707 від 16.04.2021 року, яким визнано завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 99 998,00 за жовтень 2020 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9999,80,00. У подальшому позивачем було оскаржене вищенаведене податкове повідомлення-рішення. Рішенням суду по справі № 520/10259/21 від 18.10.2021 року було скасовано вищезазначене податкове повідомлення - рішення, а Постановою другого апеляційного суду від 30.08.2022 року рішення суду по справі № 520/10259/21 залишено без змін. Разом з тим, відповідач наголошує, що позивачем у подальшому 29.11.2021 року подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок №9361203231, відповідно до якого платником самостійно зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 16 542 грн за звітний період вересень 2020 року, у зв'язку з відсутністю переплати по вказаному звітному періоду, подання уточнюючого розрахунку від 29.11.2021 року призвело до зменшення переплати по декларації за жовтень 2020 року на суму 16 542 гривень; 26.07.2022 року позивачем подано до контролюючого органу уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок № 9138993908, відповідно до якого платником самостійно зменшено заявлену суму бюджетного відшкодування у розмірі 99 078 грн за звітний період вересень 2020 року, у зв'язку з відсутністю переплати по вказаному звітному періоду, подання уточнюючого розрахунку від 29.11.2022 року призвело до зменшення переплати по декларації за жовтень 2020 року на суму 83 456 гривень. Враховуючи вищенаведене сума бюджетного відшкодування, яка підлягала відшкодуванню по податковій декларації за жовтень 2020 року в сумі 99 998 грн зменшена в інтегрованій картці платника податків за платежем 14010100 «Податок на додану вартість» на суму поданих уточнюючих розрахунків за вересень 2020 та липень 2021 року в загальній сумі 99 998 гривень. Отже, з 26.07.2022 року та по теперішній час в ІКП та у Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється відсутній залишок невідшкодованої суми бюджетного відшкодування ПДВ по декларації за жовтень 2020 року. Отже, відповідач наголошує, що у цій справі контролюючим органом доведено правомірність рішень останнього, законність та своєчасність вжиття заходів податкового контролю, а відтак й відсутні підстави для стягнення збитків.
29.09.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 22551), в якій позивач відхилив доводи викладені відповідачем у відзиві на позов та просив позов задовольнити. Зазначив, що відповідач у відзиві визнав, що ним було відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування. Позивач наголосив, що відповідач здійснив документальну позапланову 29.09.2025 до Господарського суду Харківської області через систему "Електронний суд" від позивача надійшла відповідь на відзив (вх. № 22551), в якій позивач відхилив доводи викладені відповідачем у відзиві на позов та просив позов задовольнити. Зазначив, що відповідач у відзиві визнав, що ним було відмовлено у наданні суми бюджетного відшкодування. Позивач наголосив, що відповідач здійснив документальну позапланову перевірку в період з 18.12.2020 року по 24.12.2020 року; після узгодження суми, яка підлягає відшкодуванню, інформація про це вноситься до Реєстру; наступного операційного дня після відображення в Реєстрі узгоджена сума стає доступною Казначейству, а протягом наступних 5 операційних днів повинна бути перерахована Казначейством. Таким чином, якби відповідач дотримався законних прав позивача, заявлена сума бюджетного відшкодування повинна була б виплачена позивачу в термін сукупно не пізніше 68 календарних днів, тобто у даному випадку до 27 січня 2021 року. Але відповідач грубо порушив права позивача, за результатами перевірки був складений протизаконний акт № 6923/20-40-07-09 від 28.12.2020 р., яким на підставі висновків, викладених в акті перевірки, протиправно скасовано заявлену суму відшкодування та також було складено податкове повідомлення рішення №00053290707 від 16.04.2021 року, яким визнано завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 99 998,00 за жовтень 2020 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9999,80,00 грн. Позивачем було оскаржено таке податкове повідомлення рішення та Харківським окружним адміністративним судом прийнято рішенням по справі № 520/10259/21 від 18.10.2021 року, яким було скасовано податкове повідомлення - рішення №00053290707. Відшкодування заявленої суми ПДВ за жовтень місяць 2020 року позивачу здійснено не було. Таким чином позивачу завдано шкоди шляхом несвоєчасного внесення відповідачем даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та порушення строків повернення сум бюджетного відшкодування. Також позивач вказав, що предметом позову є стягнення шкоди у фіксованому розмірі, нанесеною відповідачем, на підставі спеціального закону, зокрема а саме норми ст. 114 Податкового кодексу особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи. Отже, спеціальним законом прямо передбачено: можливість стягнути фіксовану суму збитків, у цьому випадку підлягає доведенню тільки протиправність рішень, дій чи бездіяльності, що й встановлено рішенням від 18.10.2021 Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/10259/21. перевірку в період з 18.12.2020 року по 24.12.2020 року; після узгодження суми, яка підлягає відшкодуванню, інформація про це вноситься до Реєстру; наступного операційного дня після відображення в Реєстрі узгоджена сума стає доступною Казначейству, а протягом наступних 5 операційних днів повинна бути перерахована Казначейством. Таким чином, якби відповідач дотримався законних прав позивача, заявлена сума бюджетного відшкодування повинна була б виплачена позивачу в термін сукупно не пізніше 68 календарних днів, тобто у даному випадку до 27 січня 2021 року. Але відповідач грубо порушив права позивача, за результатами перевірки був складений протизаконний акт № 6923/20-40-07-09 від 28.12.2020 р., яким на підставі висновків, викладених в акті перевірки, протиправно скасовано заявлену суму відшкодування та також було складено податкове повідомлення рішення №00053290707 від 16.04.2021 року, яким визнано завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 99 998,00 за жовтень 2020 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9999,80,00 грн. Позивачем було оскаржено таке податкове повідомлення рішення та Харківським окружним адміністративним судом прийнято рішенням по справі № 520/10259/21 від 18.10.2021 року, яким було скасовано податкове повідомлення - рішення №00053290707. Відшкодування заявленої суми ПДВ за жовтень місяць 2020 року позивачу здійснено не було. Таким чином позивачу завдано шкоди шляхом несвоєчасного внесення відповідачем даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та порушення строків повернення сум бюджетного відшкодування. Також позивач вказав, що предметом позову є стягнення шкоди у фіксованому розмірі, нанесеною відповідачем, на підставі спеціального закону, зокрема а саме норми ст. 114 Податкового кодексу особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи. Отже, спеціальним законом прямо передбачено: можливість стягнути фіксовану суму збитків, у цьому випадку підлягає доведенню тільки протиправність рішень, дій чи бездіяльності, що й встановлено рішенням від 18.10.2021 Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/10259/21.
У підготовчому засіданні 02.10.2025 у справі постановлено протокольну ухвалу про продовження строку проведення підготовчого провадження на 30 днів до 08.12.2025 р. в порядку ч. 3 ст. 177 ГПК України та про відкладення підготовчого засідання в порядку п. 3 ч. 2 ст. 183 ГПК України на 20 листопада 2025 року о 12:00 год.
У підготовчому засіданні 20.11.2025 р. постановлено протокольну ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті в порядку передбаченому п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України на 04.12.2025 року о 13:30.
У судовому засіданні 04.12.2025 р. було постановлено протокольну ухвалу про оголошення перерви у судовому засіданні до 11.12.2025 р. о 13:30, в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України.
У судовому засіданні 11.12.2025 представник позивача позов підтримав, наполягав на його задоволенні.
Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсязі.
В судовому засіданні 11.12.2025, в порядку ст. 240 ГПК України, суд проголосив вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Підприємством "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" (позивач) подано податкову декларацію з ПДВ за жовтень 2020 року, в якій було заявлено про суму відшкодування ПДВ в розмірі 99998,00 грн. (така заява подається у формі Додатка 4 (Д4) до податкової декларації з ПДВ). Головним управлінням Державної податкової служби України у Харківській обл. (надалі відповідач ) ця декларація була прийнята 16 листопада 2020 р. за № 9302047491.
Подана заява в автоматичному режимі вноситься до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ. Відповідно до п.200.10 ст.200 ПКУ для узгодження суми, яка підлягає бюджетному відшкодуванню, проводиться камеральна перевірка даних податкової декларації, за результатами якої і відбувається узгодження заявленої платником податків до відшкодування суми.
Строк проведення такої перевірки становить 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації. (Останнім днем граничного строку подання декларації за жовтень 2020 року припадав на 20 листопада 2020 року). Якщо платником подано декларацію з від'ємне значення з ПДВ більше 100 тис. грн.. то здійснюється документальна позапланова перевірка (пп.78.1.8 ст.78 ПКУ), строк проведення якої становить 60 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку подання декларації.
Оскільки в податкові декларації за жовтень 2020 року від'ємне значення з ПДВ більше 100 тис. грн., то за ознаками пп.78.1.8 ст.78 ПКУ Позивач підпадав під здійснення документальної позапланової перевірки.
Відповідач здійснив документальну позапланову виїзну перевірку з 18.12.2020 року по 24.12.2020 року.
Після узгодження суми, яка підлягає відшкодуванню, інформація про це вноситься до Реєстру. Наступного операційного дня після відображення в Реєстрі узгоджена сума стає доступною Казначейству, а протягом наступних 5 операційних днів повинна бути перерахована Казначейством.
Таким чином, заявлена сума бюджетного відшкодування повинна була виплачена позивачу в термін не пізніше 68 календарних днів граничного строку подання декларації, тобто саме 27 січня 2021 року.
ГУ ДПС проведено документальну позапланову виїзну перевірку Підприємства "НВЕСТКОНТРАКТ"ХОООІ "СЄ" щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за жовтень 2020 року від'ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, на підставою якої складено акт перевірки від 28.12.2020 № 6982/20-40-07-07-09/33899926 та винесено податкове повідомлення-рішення 9 далі - ППР) №00053290707 від 16.04.2021 року, яким визнано завищено бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 99 998,00 за жовтень 2020 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9999,80 грн.
Із матеріалів справи убачається, що позивач, не погодившись с таким рішенням Відповідача, звернувся за захистом своїх прав до Харківського окружного адміністративного суду. Рішенням ХОАС по справі № 520/10259/21 від 18.10.2021 року було скасовано вищезазначене податкове повідомлення - рішення. Ухвалою Другого апеляційного адміністративного суду від 30 серпня 2022 року відмовлено у відкритті апеляційного провадження за зверненням Головного управління ДПС у Харківській області.
Однак відшкодування заявленої суми ПДВ за жовтень місяць 2020 року позивачу здійснено не було.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що Позивачу було завдано шкоди шляхом протиправних дій, а саме - несвоєчасного внесення відповідачем даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та порушенням строків повернення сум бюджетного відшкодування.
У позові позивачем наголошено про те, що протиправність дій Відповідача встановлено чинним рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/10259/21.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду встановлені ч. 1, 2 ст.1166 ЦК України.
Відповідно до статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками згідно із частиною другої цієї статті є, зокрема, витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Ч. 1 ст. 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Статті 1173, 1174 ЦК України передбачають певні особливості, характерні для розгляду справ про деліктну відповідальність органів державної влади та посадових осіб, які відмінні від загальних правил деліктної відповідальності.
Так, матеріалами справи підтверджено, що у спірних правовідносинах з відповідачем заявлена сума бюджетного відшкодування повинна була виплачена позивачу в термін не пізніше 68 календарних днів граничного строку подання декларації, тобто саме 27 січня 2021 року.
Однак відповідачем за результатами перевірки був складений акт № 6982/20-40-07-07-09/33899926 від 28.12.2020 р.
На підставі висновків викладених в акті перевірки протиправно було скасовано заявлену суму відшкодування та було складено податкове повідомлення-рішення № 00005700707 від 25.01.2021. А у подальшому, за результатами розгляду скарги позивача у позасудовому порядку, було складено нове податкове повідомлення-рішення № 00053290707 від 16.04.2021 року, яким визнано завищення бюджетне відшкодування з податку на додану вартість на суму 99 998,00 за жовтень 2020 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 9999,80 грн.
Матеріалами справи також встановлено, рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/10259/21 задоволено позов Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання інвалідів "Слов'янська єдність" до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу ДПС України та було скасовано вищезазначене податкове повідомлення - рішення № 00053290707 від 16.04.2021 року.
Позивач звернувся з даним позовом до суду, в якому зазначає про те, що Позивачу було завдано шкоди шляхом протиправних дій, а саме - несвоєчасного внесення відповідачем даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та порушенням строків повернення сум бюджетного відшкодування.
Відповідно до ч. 4 ст. 75 ГПК, обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Таким чином, протиправність дій відповідача встановлено рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 18.10.2021 по справі № 520/10259/21, яке є чинним.
Предметом судового розгляду даної справи є вимога про стягнення шкоди на підставі спеціального закону.
Додатково нормою ст. 1173 ЦК України врегульовано відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування .
Шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
У даному випадку позивачем наголошено про те, що шкода нанесена підприємству позивача державним органом.
Податкові правопорушення контролюючих органів досить чітко визначені нормою ст. 128 Податкового кодексу України. Так, зокрема статтями:
Ст. 128.1. ПК України передбачено, що податковими правопорушеннями контролюючих органів є протиправні рішення, дії або бездіяльність контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, вчинення яких є підставою для відшкодування шкоди особі, чиї права порушені, відповідно до закону.
Ст. 128.2. ПК України передбачено, що податковими порушеннями, відшкодування шкоди за вчинення яких згідно з пунктом 114.2 статті 114 цього Кодексу допускається внаслідок доведення лише факту його вчинення, є:
Ст. 128.2.1 ПК України прийняття незаконного рішення, а так само вчинення незаконних діянь (дій або бездіяльності) контролюючим органом та/або його посадовими (службовими) особами, що призвели до безпідставної відмови в набутті, а так само до безпідставної втрати особою статусу платника податку або платника одного з податків, набуття та/ або анулювання (втрата) якого відбувається за рішенням контролюючого органу;
Ст. 128.2.2. ПК України передбачено, що невнесення або несвоєчасне внесення контролюючим органом даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та/або порушення строків початку проведення камеральної перевірки, передбаченої пунктом
Ст. 200.10 статті 200 цього Кодексу, а у випадках, визначених пунктом 200.11 статті 200 цього Кодексу, - перевірки, зазначеної у такому пункті, якщо за результатами таких протиправних діянь було порушено строки повернення сум бюджетного відшкодування;
Ст. 128.2.3. ПК України передбачено, що прийняття посадовими (службовими) особами контролюючого органу рішення про використання майна, визначеного пунктом 87.3 статті 87 цього Кодексу, як джерела погашення грошового зобов'язання або податкового боргу платника податків;
Ст. 128.2.4. ПК України передбачено, що перешкоджання посадовими (службовими) особами контролюючого органу звільненню майна особи з-під режиму тимчасового затримання;
Ст. 128.2.5. ПК України передбачено, що незаконне застосування посадовими (службовими) особами контролюючого органу арешту майна або коштів на рахунках;
Ст. 128.2.6. ПК України передбачено, що безпідставне внесення посадовими (службовими) особами контролюючого органу даних про наявність податкового боргу платника податків або несвоєчасне внесення чи невнесення даних про відсутність податкового боргу платника податків.
Спеціальним законом, а саме нормою ст. 114 Податкового кодексу, встановлено відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів.
Відповідно до приписів ст. 114.1. ПК України, особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
Згідно зі ст. 114.2. ПК України, шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.
Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.
У передбачених абзацом другим цього пункту випадках шкода понад встановлений розмір відшкодуванню не підлягає.
Так, відповідно до ст. 114.3. ПК України, шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, може включати:
Згідно зі ст. 114.3.1. ПК України, вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна платника податків, визначена відповідно до вимог законодавства;
Відповідно до ст. 114.3.2. ПК України, додаткові витрати, понесені платником податку внаслідок протиправних рішень, дій чи бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (штрафні санкції, сплачені контрагентам платника податку, вартість додаткових робіт, послуг, додатково витрачених матеріалів тощо);
Згідно з ст. 114.3.3. ПК України, документально підтверджені витрати, пов'язані з адміністративним та/або судовим оскарженням (крім сум, що підлягають відшкодуванню в порядку розподілу судових витрат згідно із процесуальним законодавством) незаконних (протиправних) рішень, дій або бездіяльності контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб (юридичний супровід, не пов'язаний із захистом, наданим адвокатом, відрядження працівників або представників платника податку, залучення експертів, отримання необхідних доказів, виготовлення копій документів тощо). Сума такого відшкодування не повинна перевищувати 50 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої на 1 січня календарного року, в якому приймається відповідне судове рішення або рішення іншого органу, у передбачених законом випадках.
Відповідно до ст. 114.4. ПК України, шкода, заподіяна платнику податків внаслідок податкового правопорушення контролюючого органу, відшкодовується за рішенням суду. 114.5. Положення цієї статті не застосовуються у разі, якщо шкода, заподіяна бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, зумовлена дією правового режиму воєнного, надзвичайного стану.
Із матеріалів справи убачається, що розмір мінімальної заробітної плати складав: в період з 01.12.2020 по 30.09.2021 - 6500,00 грн.
Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, яку ратифіковано Законом України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції» від 17.07.1997 № 475/97-ВР, зокрема статтею 1 Першого протоколу до неї, визначено: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.»
Відповідно до практики ЄСПЛ фіксована сума шкоди, що підлягає виплаті, є різновидом майна у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Стаття 1 Першого протоколу гарантує захист права на мирне володіння майном особи, яка законним шляхом, добросовісно набула майно у власність, і для оцінки додержання «справедливого балансу» в питаннях позбавлення майна мають значення обставини, за якими майно було набуте у власність, поведінка особи, з власності якої майно витребовується.
Оскільки відповідач ухиляється від відшкодування збитків, подібне ухилення є простроченням боржника і тягне передбачені законом (ст.611 ЦК, ст. 625 ЦК) правові наслідки.
Отже, спеціальний закон передбачає принцип відшкодування частини збитків у фіксованому розмірі однієї мінімальної зарплати.
Обсяг відшкодування шкоди встановлюється спеціальним законом.
Відповідно до розрахунку позивача, сума відшкодування шкоди 6500,00 грн не сплачена.
Статтею 623 ЦК прямо передбачено, що у випадку невиконання або неналежного виконання зобов'язань боржником він повинен відшкодувати кредитору нанесені цим збитки. Під збитками розуміються витрати, здійснені кредитором, втрата або пошкодження його майна, а також не отримані кредитором доходи, які він одержав би за умови належного виконання зобов'язання боржником.
У відповідності із ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь період прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми. Урахування встановленого індексу інфляції як законом, так і договором обумовлено тим, що основна сума боргу повинна повертатися з обов'язковим урахуванням інфляції, адже інфляція призводить до зменшення реальних активів позивача на суму інфляційних втрат.
Отже, вимога позивача про відшкодування шкоди у фіксованому розмірі 6500,00 грн, що визначено спеціальним законом, за висновками суду підлягає задоволенню, оскільки така доведена документально матеріалами справи, не спростована належними та допустимими доказами з боку відповідача, тому позовні вимоги в частині заявленої до стягнення шкоди у розмірі 6500,00 грн. підлягають задоволенню.
Також, позивачем заявлено до стягнення 3 % річних у розмірі 780,00 грн. та інфляційні втрати у розмірі 4683,25 грн.
У постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 року у справі № 910/22034/15 зроблений певний узагальнюючий висновок, - що стаття 625 ЦК поширює свою дію на всі види грошових зобов'язань.
Як зазначалося судом вище, сума несплаченого грошового боргу за шкоду складає 6500 грн.
Перевіривши розрахунок позивача, період нарахування останнім сум 3% річних та інфляційних витрат, суд дійшов висновку про те, що відповідний розрахунок відповідає нормам чинного законодавства, а тому позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 780,00 грн, нараховані з лютого 2021 по серпень 2025 та інфляційні втрати у розмірі 4683,25 грн нараховані за вищевказаний період є обґрунтованими, не спростованими з боку відповідача, тому підлягають задоволенню.
Щодо заперечень відповідача, які викладено у відзиві на позовну заяву, суд зазначає про те, що факт невнесення відомостей до Реєстру встановлено чинним рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/10259/21, яке набрало законної сили. А спеціальним законом прямо передбачено, що для відшкодування шкоди достатньо довести лише факт вчинення податкового порушення.
Водночас, спеціальним законом, а саме нормою ст. 114 Податкового кодексу, встановлено відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів.
Так, відповідно до вимог ст. 114.1. ПК України, особа, чиї права та/або законні інтереси порушено, має право на відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб.
Шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, відшкодовується державою за рахунок коштів державного бюджету незалежно від вини контролюючого органу, його посадових (службових) осіб.
Згідно зі ст. 114.2. ПК України, шкода, заподіяна протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, що визнаються податковими правопорушеннями відповідно до цього Кодексу, відшкодовується в повному обсязі в порядку, передбаченому законодавством про відшкодування шкоди.
Особа, чиї права порушені, за наявності обставин, передбачених пунктом 128.2 статті 128 цього Кодексу, має право заявити вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю контролюючих органів, їх посадових (службових) осіб, у розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої станом на дату визнання таких рішень, дій чи бездіяльності незаконними, у порядку, передбаченому законодавством. У такому разі доведенню підлягає лише протиправність рішень, дій чи бездіяльності стосовно особи.
Отже, спеціальним законом прямо передбачено:
- можливість стягнути фіксовану суму збитків,
- у цьому випадку підлягає доведенню тільки протиправність рішень, дій чи бездіяльності.
При цьому спеціальний закон передбачає принцип відшкодування частини збитків у фіксованому розмірі однієї мінімальної зарплати.
Щодо юрисдикції та підсудності подання позовної заяви, судом враховано наступне.
Відповідно до ч.1 ст.5 КАСУ, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Відповідно до ч. 2 ст.17 КАС, особи, які порушили права і законні інтереси інших осіб, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення позову.
Однак відповідачем не були поновлені порушені права позивача, що стало підставою для звернення позивачем з даним позовом.
Частиною 5 ст. 21 КАС прямо унормовано, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Оскільки позовні вимоги, які є предметом судового розгляду у даній справі, не заявлялися позивачем в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір, такі вимоги вирішуються судами в порядку господарського судочинства.
Водночас за нормою ч. 2 ст. 4 ГПК юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до ч. 1 ст. 20 ГПК, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: інші справи у спорах між юридичними особами, які здійснюють господарську діяльність, та/або фізичними особами - підприємцями.
Приписами ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно із ст. 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Враховуючи наведене, з'ясувавши повно і всебічно обставини, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Здійснюючи розподіл судових витрат за наслідками розгляду справи, враховуючи вимоги статті 129 ГПК України, а також висновки суду про повне задоволення позову, судові витрати, понесені позивачем у зв'язку з оплатою судового збору, підлягають відшкодуванню за рахунок відповідача в сумі 2422,40 грн.
На підставі викладеного, керуючись статтями 124, 129-1 Конституції України, статтями 4, 20, 73, 74, 76-79, 86, 123, 129, 236-238 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Головного управління Державної податкової служби України у Харківській області (61057, м. Харків, вул. Григорія Сковороди, 46; ідент. код 43983495) на користь Підприємства "Інвестконтракт" Харківського обласного об'єднання осіб з інвалідністю "Слов'янська єдність" (62459 Харківська обл., Харківський р-н, смт Високий, вул. Нова, 11; ідент. код 33899926) 6500,00 грн відшкодування шкоди, 4683,25 грн інфляційних нарахувань, 780,00 грн 3% річних та 2424,40 грн судового збору сплаченого при подачі позову.
3. Видати наказ після набранням рішення законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ст. 241 ГПК України).
Відповідно до ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України, рішення може бути оскаржене безпосередньо до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного рішення.
Повне рішення складено "22" грудня 2025 р.
СуддяМ.І. Шатерніков