17 грудня 2025 року м. Харків Справа № 917/164/24
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.,
за участю секретаря судового засідання: Євтушенка Є.В.,
учасники справи: не з'явилися;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 (вх. №2180 П/2)
на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 (повну ухвалу складено 06.10.2025) у справі № 917/164/24 (суддя Ореховська О.О.)
за заявою боржника ОСОБА_1 , с. Федунка Миргородського району Полтавської області
про неплатоспроможність
У січні 2024 року фізична особа ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , боржник) звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про свою неплатоспроможність в порядку Книги четвертої Кодексу України з процедур банкрутства (далі - КУзПБ) у зв'язку з відсутністю фінансової можливості виконати грошові зобов'язання перед кредиторами.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.02.2024 відкрито провадження у справі №917/164/24 про неплатоспроможність боржника ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 закрито провадження у справі №917/164/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 7 ст.123 КУзПБ.
Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що процесуальна поведінка боржника не відповідає критерію добросовісності, який є визначальним при вирішенні питання щодо подальшого руху справи. Суд першої інстанції встановив обставини ненадання боржником повних, вичерпних та достовірних відомостей щодо своїх доходів, доходів членів сім'ї та витрат, про що також не було зазначено керуючою реструктуризацією ОСОБА_2 у звіті за результатами перевірки декларації. За результатами проведеної оцінки наявних в матеріалах справи декларації про майновий стан судом встановлено, що у деклараціях за 2020 - 2023 роки боржник зазначив неповну та не об'єктивну інформацію стосовно майна, доходів і витрат членів її сім'ї (зокрема його батька та матері), що істотним чином впливає на відомості щодо майнового стану боржника та реального виконання запропонованого ним плану реструктуризації боргів. Крім того, стосовно доходів дружини боржника ОСОБА_3 суд встановив, що за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_3 у період 2021 - 2022 р.р отримала значний дохід від відчуження нерухомого майна в загальній сумі 365тис.грн, проте вказані відомості у Деклараціях про майновий стан за 2021 та 2022 роках боржником не відображені.
Встановлені судом у даній справі обставини стали підставою для висновку, що боржник формально поставився до заповнення декларацій про майновий стан, або ж наведені ним у заяві обставини, що спричинили його неплатоспроможність, є неправдивими. З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку про недобросовісність поведінки боржника, що є підставою для закриття провадження у справі на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.
Не погодившись із вищевказаною ухвалою суду першої інстанції про закриття провадження, боржник - ОСОБА_1 звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 у справі №917/164/24 та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції. Крім того, апелянт просить стягнути з Державного бюджету України на його користь витрати з оплати судового збору за подання апеляційної скарги.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги апелянт зазначає наступне:
- декларації боржника були перевірені спочатку керуючою реструктуризацією ОСОБА_2 , а результат перевірки відображено у звіті про перевірку декларацій, де зазначено про відсутність факту надання недостовірної та/або неправдивої інформації боржником при заповненні декларацій; вказаний Звіт у подальшому було затверджено зборами кредиторів, які жодних заперечень чи зауважень з цього приводу не надали;
- боржник не мав можливості отримати відомості з офіційних джерел щодо доходів членів своєї сім'ї у розумінні вимог КУзПБ, оскільки органи ДПС надають відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків тільки щодо доходів заявника (боржника), однак не надають відомості щодо доходів членів його сім'ї;
- в матеріалах справи відсутні докази того, що у боржник мав право власності (права спільної часткової чи сумісної власності боржника) на відчужені його дружиною об'єкти нерухомості;
- боржник не зобов'язаний зазначати за рахунок саме яких родичів він має намір погашати кредиторську заборгованість, оскільки у схваленому зборами кредиторів плані реструктуризації передбачено виконання зобов'язань саме боржником (а не третіми особами), а джерелом такого виконання вказана допомога родичів.
Згідно з витягом із протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.10.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Мартюхіна Н.О., суддя Білоусова Я.О., суддя Лакіза В.В.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 у справі № 917/164/24; встановлено учасникам справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, заяв, клопотань та письмових пояснень; призначено розгляд апеляційної скарги у справі № 917/164/24 на 03.12.2025 о 10:00 год.
04.11.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 917/164/24.
У зв'язку із відпусткою головуючої судді Мартюхіної Н.О. станом на дату розгляду справи (03.12.2025), судове засідання з розгляду апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 у справі №917/164/24, призначене на 03.12.2025 о 10:00 год, не відбудеться.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 01.12.2025 повідомлено учасників справи, що розгляд апеляційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 у справі № 917/164/24 відбудеться 17.12.2025 о 12:30 год.
До початку розгляду апеляційної скарги інші учасники справи не скористалися своїм правом на подання відзиву на апеляційну скаргу, що не перешкоджає перегляду оскаржуваної ухвали суду першої інстанції відповідно до ч. 3 ст. 263 ГПК України.
Уповноважені представники учасників справи про банкрутство у судове засідання 17.12.2025 не з'явилися; про дату, час та місце проведення судового засідання всі сторони повідомлені у встановленому законом порядку.
Відповідно до ч. 12 ст. 270 ГПК України, неявка сторін, або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Зважаючи на те, що в матеріалах справи містяться докази належного повідомлення всіх учасників судового процесу, а також те, що явка сторін не визнавалася судом обов'язковою, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності інших учасників справи, у зв'язку з чим переходить до її розгляду по суті.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Частиною 2 наведеної статті передбачено, що суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Розглянувши матеріали господарської справи, доводи та вимоги апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
У лютому 2024 року фізична особа ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Полтавської області із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність у зв'язку відсутністю фінансових можливостей для погашення заборгованості.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 27.02.2024 відкрито провадження у справі №917/164/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 з відповідними правовими наслідками.
Офіційне оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 відбулося 28.02.2024 на офіційному веб-порталі судової влади України за номером повідомлення 72647.
Матеріалами справи підтверджується, що після оприлюднення оголошення про відкриття провадження у справі №917/164/24 із заявами про грошові вимоги до боржника звернулись: 1) АТ "Сенс Банк"; 2) ТОВ "Коллект Центр".
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 01.05.2025, окрім іншого, призначено керуючою реструктуризацією арбітражну керуючу Курочкіну Оксану Олегівну; а також визнано грошові вимоги кредиторів:
- АТ "Сенс Банк" в сумі 85843,48грн кредитної заборгованості (2-га черга) та 6056,00грн витрат по сплаті судового збору (1-ша черга);
- ТОВ "Коллект Центр" в сумі 103126,15грн заборгованості (2-га черга - без права вирішального голосу на зборах та комітеті кредиторів ) та 6056, 00грн витрат по сплаті судового збору (позачергово).
16.07.2025 від керуючої реструктуризацією боргів Курочкіної О.О. надійшло клопотання про затвердження плану реструктуризацією боргів боржника у справі №917/164/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 .
В обґрунтування поданого клопотання керуюча реструктуризацією зазначає, що 25.06.2025 відбулися збори кредиторів у справі №917/164/24, на яких розглянуто план реструктуризації боргів ОСОБА_1 , прийнято рішення про затвердження вказаного плану реструктуризації боргів боржника та зверненням до господарського суду з відповідним клопотанням про його затвердження.
У якості додатку до зазначеного клопотання керуюча реструктуризацією надала суду заяву в порядку ч. 6 ст. 123 КУзПБ про заочне голосування АТ "Сенс Банк" на зборах кредиторів; бюлетень голосування на зборах кредиторів ТОВ "Коллект Центр"; Протокол № 1 Зборів кредиторів боржника у справі № 917/164/24 від 25.06.2025; реєстр вимог кредиторів у справі у справі №917/164/24 про неплатоспроможність ОСОБА_1 ; План реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 .
З долучених документів вбачається, що на виконання вимог КУзПБ та керуючою реструктуризацією ОСОБА_2 проведено 25.06.2025 збори кредиторів у справі № 917/164/24 про банкрутство ОСОБА_1 , на яких взяли участь: з правом вирішального голосу: кредитор АТ "Сенс Банк" (85843,48 голоси) та з правом дорадчого голосу: керуюча реструктуризацією ОСОБА_2 , кредитор ТОВ ТОВ "Коллект Центр".
За результатами зборів кредиторів прийнято рішення, оформлене Протоколом № 1 Зборів кредиторів боржника - фізичної особи ОСОБА_1 у справі № 917/164/24 від 25.06.2025 (а.с. 158-159 т. 6), яким:
1) затверджено звіт керуючої реструктуризацією ОСОБА_2 про результати перевірки Декларацій про майновий стан боржника ОСОБА_1 ;
2) схвалено План реструктуризації боргів боржника в редакції від 24.06.2025, який передбачає повне погашення визнаних судом вимог кредиторів протягом 60 місяців без застосування повного чи часткового списання заборгованості та уповноважено керуючу реструктуризацією ОСОБА_2 на звернення до суду із клопотанням про затвердження Плану реструктуризації боргів боржника ОСОБА_1 в редакції від 24.06.2025.
3) по третьому питанню щодо визнання боржника банкрутом та про перехід до процедури погашення боргів: рішення не прийнято.
4) також прийнято рішення про відсутність підстав для закриття провадження у справі № 917/164/24.
18.09.2025 до господарського суду першої інстанції від керуючої реструктуризацією Курочкіної О.О. надійшов звіт про результати перевірки декларацій боржника (з додатками).
За результатом поданих на розгляд документів Господарським судом Полтавської області 23.09.2025 постановлено оскаржувану ухвалу у справі №917/164/24, якою закрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи - ОСОБА_1 відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ.
Місцевий господарський суд виходив із встановлених під час розгляду справи обставин, які свідчать про ненадання боржником у деклараціях про майновий стан за 2020 - 2023 років повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат його та членів його сім'ї, які були подані боржником разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, а також обставин, які свідчить про недобросовісну поведінку боржника щодо повного відображення інформації щодо дійсного фінансового стану.
Переглядаючи оскаржувану ухвалу суду відповідно до ст. 269 ГПК України, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність визначених законодавством про банкрутство підстав для закриття провадження у справі, враховуючи наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 КУзПБ провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.
Особливості відновлення платоспроможності боржника, який є фізичною особою, передбачено Книгою 4 КУзПБ. Зокрема, розділом ІІІ Книги 4 КУзПБ врегульовано реструктуризацію боргів боржника - фізичної особи.
Згідно з ч. 2 ст. 6 КУзПБ щодо боржника - фізичної особи застосовуються такі судові процедури: реструктуризація боргів боржника; погашення боргів боржника. Процедура погашення боргів боржника вводиться у справі про неплатоспроможність разом з визнанням боржника банкрутом.
За змістом ст. 116 КУзПБ лише боржник наділений правом ініціювати справу про його неплатоспроможність.
При цьому нормами КУзПБ встановлено перелік документів та відомостей, необхідних до подання заявником при зверненні до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Пунктом 11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ визначено, що до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність додається декларація про майновий стан боржника за формою, затвердженою державним органом з питань банкрутства.
Відповідно до ч. 5 ст. 116 КУзПБ, декларація про майновий стан подається боржником за три роки (за кожен рік окремо), що передували року подання до суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність. Боржник також подає декларацію про майновий стан за рік, в якому подається заява про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, станом на перше число місяця, що передує місяцю подання заяви до суду.
До членів сім'ї боржника належать особи, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі особи, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.
Отже, надання декларації про майновий стан є процесуальним обов'язком боржника у провадженнях про неплатоспроможність фізичної особи.
Аналогічний висновок викладено в постанові Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20.
При цьому КУзПБ запроваджено "добровільне банкрутство" боржника фізичної особи, що не є обов'язком, а правом, яким боржник, у разі дотримання певних вимог, може скористатися задля реструктуризації його боргів, прощення (списання) вимог кредиторів та/або звільнення від боргів і відновлення його платоспроможності.
Разом з тим, за змістом приписів Книги 4 КУзПБ законодавцем презюмується, що фізична особа - боржник, ініціюючи стосовно себе справу про неплатоспроможність, прагне досягнути компромісу з кредиторами щодо зміни способу та порядку виконання його зобов'язань, а у разі недосягнення згоди стосовно плану реструктуризації боргів, такий боржник припускає визнання його банкрутом і задоволення кредиторських вимог за рахунок коштів від продажу його майна.
Згідно з ч. 5 ст. 119 КУзПБ в ухвалі про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника господарський суд серед іншого зазначає про введення процедури реструктуризації боргів боржника.
Реструктуризація боргів боржника - судова процедура у справі про неплатоспроможність фізичної особи, що застосовується з метою відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника (ст. 1 КУзПБ).
Отже, ця судова процедура є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати боргів з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
З огляду на мету та цілі КУзПБ інститут неплатоспроможності фізичних осіб призначений для зняття з боржника - фізичної особи тягаря боргів, які мають значний розмір та не можуть бути погашені за рахунок поточних доходів і належного цій особі майна. Правове регулювання відносин, що виникають між боржником та іншими учасниками справи про неплатоспроможність, має на меті поетапно створити для боржника - фізичної особи найбільш сприятливі умови для погашення боргів шляхом їх реструктуризації, а при нерезультативності таких заходів - забезпечити ефективний механізм продажу активів боржника (аналогічного висновку дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).
Таким чином, у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи скористатися правом на реабілітацію, зокрема у спосіб, що певною мірою утискає інтереси кредиторів, заслуговує лише чесний і сумлінний боржник, інше б суперечило принципу добросовісності, який ґрунтується на приписах ст.ст. 3 та 13 Цивільного кодексу України, відповідно до яких дії учасників правовідносин мають бути добросовісними (п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України), тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. При здійсненні своїх прав особа зобов'язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, а також завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах (ч.ч. 2, 3 ст. 13 ЦК України).
До боржника - фізичної особи КУзПБ установлює спеціальні вимоги щодо його добросовісності, як запоруку досягнення компромісу між сторонами стосовно погашення боргів, що має ґрунтуватися на поступках кредиторів та сумлінній співпраці боржника з керуючим реструктуризацією і кредиторами, а також на його відкритій взаємодії з судом, яка полягає у добросовісному користуванні процесуальними правами та сумлінному виконанні процесуальних обов'язків.
Для отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності у судовій процедурі реструктуризації боргів КУзПБ покладає на боржника обов'язки:
- повідомити про обставини, що стали підставою для звернення до суду (п. 3 ч. 2 ст. 116 КУзПБ), отже обґрунтувати природу і причини неплатоспроможності, надати інформацію щодо витрачання коштів, отриманих від кредитора (кредитодавця, позикодавця), та/або щодо руху основних активів з часу виникнення зобов'язань перед кредиторами тощо;
- надати повну і достовірну інформацію про власний майновий стан та членів його сім'ї, щодо розміру та джерел доходів (п.п. 4 -11 ч. 3 ст. 116 КУзПБ), тому у разі необхідності і додаткові пояснення чи документи на підтвердження належного виконання цих вимог;
- подати проект плану реструктуризації боргів та співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні його змісту (ч. 4 ст. 116, ч. 7 ст. 126 КУзПБ);
- повністю погасити окремі види заборгованості до затвердження судом плану реструктуризації боргів боржника (ст. 125 КУЗПБ);
- погашати вимоги кредиторів згідно з умовами плану реструктуризації боргів у разі його затвердження (ч. 1 ст. 128 КУзПБ).
При цьому КУзПБ містить низку процесуальних запобіжників задля уникнення недобросовісного використання боржником судових процедур неплатоспроможності, серед яких, зокрема, передбачає закриття провадження у справі про неплатоспроможність у випадку ненадання боржником повної і достовірної інформації про власне майно, доходи і витрати та членів його сім'ї; приховування боржником власних активів через їх передачу членам сім'ї; якщо боржника притягнуто до адміністративної чи кримінальної відповідальності за неправомірні дії, пов'язані з неплатоспроможністю (п.п. 1-3 ч. 7 ст. 123 КУзПБ).
Системне тлумачення цих приписів свідчить, що за їх змістом законодавець закріпив у спеціальних нормах КУзПБ принцип добросовісної поведінки боржника - фізичної особи, за яким право на звільнення від боргів та відновлення платоспроможності у судових процедурах неплатоспроможності фізичної особи набуває лише добросовісний боржник, який не за своїм неправомірним умислом потрапив у стан неплатоспроможності, сумлінно виконує обов'язки боржника та не приховує обставин, що можуть вплинути на розгляд справи чи задоволення кредиторських вимог, при цьому демонструє дієве прагнення до компромісу з кредиторами щодо умов реструктуризації боргів та в межах об'єктивних можливостей вживає заходів до задоволення їх вимог.
Саме такий боржник реалізує право ініціювати провадження у справі про власну неплатоспроможність не на шкоду кредиторам, а для досягнення легітимної мети цього провадження - соціальної реабілітації добросовісного боржника за спеціальною судовою процедурою шляхом реструктуризації заборгованості та/або звільнення від боргів задля відновлення його платоспроможності.
Керуючий реструктуризацією зобов'язаний у найкоротший строк перевірити майновий стан боржника, серед іншого виконати вказівки суду чи зборів кредиторів щодо додаткової перевірки конкретних фактів приховування боржником майна чи відомостей його декларації, а також забезпечити збирання та аналіз інформації, витребуваної судом відповідно до п.п. 9 - 11 ч. 5 ст. 119 КУзПБ при відкритті провадження у справі.
Своєчасне та належне виконання керуючим реструктуризацією завдань з перевірки майнового стану боржника є запорукою адекватної оцінки стану неплатоспроможності боржника та його можливостей погасити борг, відтак сприятиме досягненню компромісу при узгодженні сторонами плану реструктуризації боргів.
Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладеними у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20.
Таким чином, декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність є документом, що заповнюється та подається боржником для мети розкриття перед судом та кредиторами свого реального майнового стану та дослідження питання можливості реструктуризації боргів. Декларація про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність повинна відповідати принципам повноти та достовірності. Порушення цих принципів може свідчити про недобросовісність або необачність боржника. При цьому, встановлюючи обов'язковість надання суду декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, законодавець передбачив можливість подання виправленої декларації (такого висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 03.08.2023 у справі №926/2987-б/20).
Відповідно до п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, суд приймає рішення про закриття провадження у справі за клопотанням зборів кредиторів, сторони у справі або з власної ініціативи, якщо боржником у декларації про майновий стан зазначена неповна та/або недостовірна інформація про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, якщо боржник упродовж семи днів після отримання звіту керуючого реструктуризацією про результати перевірки такої декларації не надав суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
Отже, зі змісту п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ вбачається, що якщо боржник не скористався наданим йому правом усунути виявлені за наслідком перевірки керуючим реструктуризації недоліки щодо повноти та достовірності інформації, зазначеної у поданих ним (боржником) деклараціях, наступають визначені цією нормою наслідки у вигляді закриття провадження у справі (така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20).
Господарський суд не може залишити поза увагою обставини, які вказують на наявність підстав для закриття провадження у справі за ч. 7 ст. 123 КУзПБ, тому з власної ініціативи, зокрема, вирішуючи питання про перехід до судової процедури погашення боргів, зобов'язаний перевірити такі обставини справи та надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні (подібний висновок висловив Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 26.05.2022 у справі №903/806/20).
Як вже зазначалось, 27.02.2024 Господарським судом Полтавської області відкрито провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи ОСОБА_1 з відповідними правовими наслідками, визначено дату проведення попереднього засідання.
За змістом положень п. 11 ч. 3 ст.116, п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ законодавець визначив певну послідовність дій учасників у справі про неплатоспроможність фізичної особи, а саме:
- боржник подає суду декларації;
- керуючий реструктуризацією перевіряє надані боржником декларації та виявляє наявність у них неповної та/або недостовірної інформації, а у випадку підтвердження такого факту за результатом перевірки повідомляє боржника у формі відповідного звіту;
- отримавши звіт керуючого реструктуризацією про результати перевірки декларацій, боржник упродовж семи днів (з дати отримання звіту) має право подати суду виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї з урахуванням наданих керуючим реструктуризацією зауважень.
Отже, керуючий реструктуризацією здійснює перевірку декларації боржника, оформлює висновки за результатами проведеної перевірки та, у разі виявлення ним неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, обов'язково її доводить до відома боржнику, у результаті чого в останнього виникає право виправити декларацію у строк, встановлений законом.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання приписів КУзПБ та вимог суду (ухвал від 01.05.2025 та 22.07.2025) керуюча реструктуризацією Курочкіна О.О. здійснила перевірку поданих боржником ОСОБА_1 декларацій про майновий стан боржника за 2020 - 2023 (станом на 01.12.2023) роки, результати якої відображені у звіті про результати перевірки декларації боржника ОСОБА_1 (вх. №12058 від 18.09.2025, а.с. 212-243 т.6).
Судова колегія також враховує, що господарський суд першої інстанції своїми ухвалами неодноразово зобов'язував керуючу реструктуризацією ОСОБА_2 здійснити аналіз та перевірку декларацій боржника та надіслати такий звіт кредиторам. Водночас, керуюча реструктуризацією у своєму остаточному звіті вказала, що зазначення боржником у Деклараціях про майновий стан "Член сім'ї не надав інформацію" не є фактом надання боржником недостовірної інформації або неповної інформації, однак лише у випадку, якщо така інформація не може бути отримана боржником з офіційних джерел.
За результатами проведеної перевірки вказаних декларацій про майновий стан, які були додані боржником ОСОБА_1 до заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, керуючою реструктуризацією ОСОБА_2 фактів надання неповної та/або недостовірної інформації не виявлено.
Тобто, керуюча реструктуризацією ОСОБА_2 здійснила аналіз поданих боржником документів та не виявила будь-яких помилок чи неточностей у деклараціях про майновий стан боржника.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 під час подання заяви про відкриття провадження про неплатоспроможність фізичної особи долучено декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність з 2020 по 2023 роки.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що в деклараціях, поданих за підписом боржника, не зазначено жодних відомостей стосовно наявності доходів та майна членів сім'ї боржника, а лише вказано у графі "не відомо", а також прославлено знак "-" (прочерк).
За результатами дослідження вказаних Декларацій судом першої інстанції встановлено, що боржник зазначив неповну інформацію стосовно власних активів та майна, доходів і витрат членів його сім'ї.
Так, відповідно до поданих ОСОБА_1 . Декларацій про майновий стан членами сім"ї боржника є: батько - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), мати - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (РНОКПП НОМЕР_2 ), дружина - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 (РНОКПП НОМЕР_3 ), дочка - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (РНОКПП НОМЕР_4 ), дочка - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (РНОКПП НОМЕР_5 ).
Головним управлінням ДПС у Полтавській області на вимогу суду першої інстанції надано відомості з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору за період з 1 кварталу 2021 року по 4 квартал 2023 року (а.с. 77-82 т. 3), з яких вбачається, що члени сім"ї ОСОБА_1 за вказаний період отримували доходи у вигляді заробітної плати, соціальних виплат та інших виплат.
У поданих Деклараціях за 2020, 2021, 2022, 2023 роки боржник взагалі не зазначив відомості щодо доходів батька та матері, обмежившись проставлянням у відповідних графах знаку знак "-" (прочерк).
Щодо доходів дружини боржника ОСОБА_3 судом встановлено, що за даними Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про джерела/суми нарахованого (перерахованого) податку та військового збору ОСОБА_3 у 2021 році отримала дохід від продажу нерухомого майна в сумі 84150,00грн, у 2022 році - 181454,92грн.
При цьому, колегія суддів враховує, що грошові вимоги кредиторів та прострочена заборгованість, які стали підставою звернення ОСОБА_1 у цій справі із заявою про його неплатоспроможність, зокрема, перед АТ "Альфа-Банк" за кредитною угодою від 14.06.2021, ТОВ "Коллект Центр" за договорами позики від 23.10.2020 та від 25.02.2021, у боржника виникли саме у період відчуження нерухомого майна дружиною боржника у 2021 - 2022 роках.
Однак, звертаючись до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржник не повідомив суд про отримання доходів членами його родини (батьком, матір'ю, дружиною) та відчуження об'єктів нерухомості, що належали його дружині, саме у період виникнення заборгованості.
Вказана інформація у Деклараціях про майновий стан за 2021 та 2022 роках боржником не відображена, а стала відомо суду першої інстанції лише із відомостей контролюючого органу.
Положеннями ст. 116 КУзПБ визначено перелік осіб - членів сім'ї боржника, до яких законодавець з метою реалізації положень КУзПБ щодо відновлення платоспроможності боржника відніс осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інших осіб, які спільно з ним проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки (крім осіб, взаємні права та обов'язки яких з боржником не мають характеру сімейних), у тому числі осіб, які спільно проживають, але не перебувають у шлюбі.
Включення до кола членів сім'ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється фідуціарним, зазвичай, характером відносин боржника з цими особами (обов'язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов'язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До цих зловживань правом боржник може вдатись незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов'язані з ним спільним побутом та сімейними правами і обов'язками.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу, що інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною обумовлений, передусім, необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема, шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів. Тому реалізація обов'язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, у тому числі, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не тільки формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.
Згідно з положеннями ст. 3 Сімейного кодексу України сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки. Сім'я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Відповідно до ст. 383 ЦК України, ст. 150 Житлового кодексу України, громадяни, які мають у приватній власності будинок (частину будинку), квартиру, користуються ним (нею) для особистого проживання і проживання членів їх сімей та інших осіб.
Згідно з нормами ст. 156 ЖК України, члени сім'ї власника жилого будинку (квартири), які проживають разом з ним у будинку (квартирі), що йому належить, користуються жилим приміщенням нарівні з власником будинку (квартири), якщо при їх вселенні не було іншої угоди про порядок користування цим приміщенням. До членів сім'ї власника будинку (квартири) належать особи, зазначені в ч. 2 ст. 64 цього Кодексу.
З огляду на викладене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що інформація про відчуження нерухомого майна та отримання від цього доходів дружиною боржника ОСОБА_3 , яка є членом сім'ї ОСОБА_1 , мала б бути в обов'язковому порядку відображена у деклараціях боржника під час звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Що ж до посилання скаржника на відсутність у нього обов'язку декларувати такі доходи (оскільки відповідна інформація не могла ним бути отримана з відкритих джерел), колегія суддів зазначає, що ні положення КУзПБ, ні Наказу Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 "Про затвердження форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність" не містять винятків у декларуванні окремих видів майна членів сім'ї боржника в залежності від походження цього майна, що підтверджується приписами п. 8 приміток зазначеного наказу, в яких зазначено, що боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлювальні документи, відповідні державні реєстри). Тоді як скаржник не зазначив про відсутність у нього відомостей щодо відповідного майна дружини, а посилання скаржника на те, що така інформація не могла ним бути самостійно отримана з офіційних джерел не спростовує факт необізнаності боржника про це майно.
Крім того, судом встановлено, що у поданих деклараціях боржник вказав адресою своєї реєстрації та фактичного місяця проживання житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 .
Водночас, як вбачається з досліджених судом матеріалів справи, у розділі декларацій щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника не зазначено будь-яких відомостей стосовно нерухомого майна, яке боржником вказано в якості місця реєстрації та фактичного місця проживання.
Крім того, у поданих Деклараціях боржник не зазначив відомості щодо активів та майна, належних дружині та іншим членам сім'ї боржника, обмежившись зазначенням у відповідних графах "Не відомо" , а також прославлянням знаку знак "-" (прочерк).
Що стосується доводів апелянта про те, що власником вказаного житлового будинку ТОВ "Федунка" (код ЄДРПОУ 03770425), колегія суддів зазначає, що такі обставини не спростовують самого факту відсутності в матеріалах справи жодних належних та достовірних відомостей на підтвердження фактичного місця проживання членів родини боржника, а також не свідчать про правомірність не відображення боржником свого місця реєстрації та проживання у вказаному житлі.
Адже скаржник був об'єктивним чином обізнаний як про місце свого проживання та реєстрації у вказаному будинку, так і про певні правові та юридичні підстави, на яких ТОВ "Федунка" передало в користування ОСОБА_1 зазначений будинок для проживання, а відтак боржник мав відобразити зазначений об'єкт нерухомсті у деклараціях про свій майновий стан.
Колегія суддів зазначає, що на боржника у справі про неплатоспроможність фізичної особи покладено обов'язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації.
При цьому, встановлений ст. 116 КУзПБ обов'язок боржника відобразити в декларації свій майновий стан та членів своєї сім'ї не обмежується певним правовим режимом майна боржника та членів його сім'ї, позаяк Розділ ІІІ "Відомості про нерухоме майно боржника та членів його сім'ї" Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність (Наказ Міністерства юстиції України 21.08.2019 № 2627/5) передбачає відображення відомостей щодо майна, що перебуває у власності, в оренді чи на іншому праві користування боржника (п. "А" Розділу ІІІ) та членів сім'ї боржника (п. "Б" Розділу ІІІ).
Інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника. При цьому саме на боржникові у справі про неплатоспроможність фізичної особи лежить обов'язок як найповнішого розкриття суду та його кредиторам інформації про свій майновий стан та стан осіб, зазначений боржником у декларації Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду від 03.08.2023 у справі № 926/2987-б/20.
У справах про неплатоспроможність боржників - фізичних осіб поняття "член сім'ї боржника" закріплено в ч. 5 ст. 116 КУзПБ. Означені норми самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття "член сім'ї боржника", яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи.
Тлумачення ч. 5 ст. 116 КУзПБ, з огляду на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників - фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім'ї такого боржника в обов'язковому порядку необхідно віднести дружину, батьків, дітей, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов'язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов'язків.
Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 22.09.2021 у справі №910/6639/20 зауважила на необхідності врахування, в порядку ч. 4 ст. 236 ГПК України, господарськими судами наведеної правової позиції у вирішенні питання включення відповідної інформації про майно, доходи й витрати членів сім'ї до декларації про майновий стан боржника, яка є невід'ємною складовою при його зверненні до суду зі заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи.
Зміст п. 9 Приміток до затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 21.08.2019 № 2627/5 форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність встановлює, що боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри). Якщо член сім'ї не надав боржнику інформацію і така інформація не може бути отримана ним з офіційних джерел, у відповідному рядку декларації зазначається "Член сім'ї не надав інформацію".
Отже, боржник за розділами декларації зазначає всю інформацію про членів сім'ї, яка йому відома та яку він може отримати з офіційних джерел (правовстановлюючі документи, відповідні державні реєстри).
Відтак, отримання інформації щодо членів сім'ї може здійснюватися боржником альтернативним способом, як безпосередньо від членів сім'ї так і з офіційних джерел. Аналогічний висновок наведено у постанові Верховного Суду від 25.05.2021 у справі № 904/1454/20 (п. 28.1, 28.2).
Крім того, колегія суддів зауважує, що у постановах від 22.05.2022 у справі №916/1482/21, від 03.08.2023 у справі №926/2987-б/20 Верховний Суд звернув увагу, що інформація, яка міститься в державних реєстрах прав на нерухоме майно, рухоме майно тощо має офіційний характер, тож з метою забезпечення повноти та достовірності відомостей та усунення сумнівів у наявності прихованих активів, така інформація має бути отримана боржником та відображена в декларації про майновий стан, а в подальшому належно перевірена керуючим реструктуризацією задля складання звіту про результати перевірки декларації боржника.
Отже відображена боржником в деклараціях про майновий стан інформація має відповідати правовстановлюючим документам, відомостям з державних реєстрів тощо.
Доказів того, що боржника ОСОБА_1 не було повідомлено щодо зазначеної вище інформації з приводу нерухомого майна, матеріали справи не містять та у поданих деклараціях не зазначено.
Будь-яких доказів неможливості отримання боржником інформації із відповідних офіційних джерел щодо членів сім'ї, яка необхідна для заповнення відповідних розділів декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність, матеріали справи не містять.
Посилаючись у декларації про майновий стан на те, що члени сім'ї не надали інформації про доходи, витрати, майно чи зобов'язання згідно з п. 9 Приміток до вищенаведеної форми Декларації про майновий стан боржника у справі про неплатоспроможність боржник має усвідомлювати, що ризики зазначення неповної інформації у декларації покладаються саме на боржника, позаяк спеціальним законом, яким є КУзПБ, такої підстави ненадання інформації про майновий стан члена сім'ї не передбачено, натомість у ч. 5 ст. 116 цього Кодексу імперативно визначено, що декларація повинна містити інформацію щодо майна, доходів та витрат боржника і членів його сім'ї, що перевищують 30 розмірів мінімальної заробітної плати. Аналогічний правовий висновок Верховного Суду викладений в постанові від 22.09.2022 у справі №916/2372/20.
За результатами здійсненої перевірки поданих боржником майнових декларацій за 2020 - 2023 роки судом встановлено, що боржником зазначено неповну та/або недостовірну інформацію щодо майна, доходів та витрат його та членів його сім'ї, які були подані боржником разом із заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність.
Як встановлено апеляційним господарським судом, боржником не повідомлено суд про підстави неможливості вжиття усіх належних від нього заходів для того, щоб отримати інформацію, у тому числі з офіційних джерел (відкритих Державних реєстрів та від контролюючих органів) про майно та доходи членів його сім'ї, обмежившись лише зазначенням у відповідних графах декларацій "Не відомо", а також прославлянням знаку знак "-" (прочерк).
Крім того, боржником ОСОБА_1 не було надано суду будь-яких доказів неможливість надання інформації щодо майна та доходів своєї дружини, з якою вони мають дітей, спільно проживали та мали у власності спільне сумісне майно.
Судова колегія звертає увагу, що боржник мав змогу самостійно отримати зазначені відомості з офіційних джерел, зокрема, шляхом направлення відповідних запитів до Державного реєстру речових прав не нерухоме майно, податкового органу, банківських та фінансових установ, але таких доказів суду не надав та не відобразив у своїх деклараціях відомості щодо доходів членів сім'ї, перебування у власності дружини у період 2021 - 2022 років нерухомого майна отримання від його реалізації доході.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що ані звертаючись з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, ані в подальшому в ході розгляду справи ОСОБА_1 не зазначив про об'єктивну неможливість отримання інформації з офіційних джерел щодо наявності у членів її сім'ї доходів та нерухомого майна, а також не надав суду жодних доказів вчинення ним відповідних дій та заходів задля отримання такої інформації.
При цьому, апеляційний господарський суд враховує, що вищевказана інформація істотним чином впливає на відомості щодо майнового стану боржника та можливості реального виконання запропонованого плану реструктуризації боргів.
Отже, суд апеляційний інстанції вважає, що ОСОБА_1 у деклараціях про майновий стан за 2020 - 2023 зазначив неповну та недостовірну інформацію стосовно майна, доходів і витрат членів її сім'ї, обмежившись посиланням на те, що йому така інформація не відома та не могла самостійно отримана боржником з офіційних джерел.
Саме лише посилання боржника на відсутність в нього відомостей про доходи та майно членів сім'ї (мати, батька, дружина), не свідчить про наявність у ОСОБА_1 дійсно об'єктивних перешкод отримати таку інформацію з офіційних джерел. Натомість, матеріали справи не містять доказів навіть намагання вжиття боржником самостійних заходів з пошуку такої інформації.
Наведеним підтверджується правильність висновку місцевого суду про те, що боржник формально поставився до заповнення декларацій про майновий стан, або ж наведені ним у заяві обставини, що спричинили неплатоспроможність, є неправдивими.
Відтак, враховуючи наведене, суд першої інстанції, з яким погоджується апеляційний господарський суд, дійшов обґрунтованого висновку про те, що декларації за 2020 - 2023 роки про майновий стан боржника - ОСОБА_1 не містять повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
З урахуванням вищенаведених обставини у своїй сукупності, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про недобросовісність поведінки заявника, що, в свою чергу, ставить під сумнів дійсну неплатоспроможність ОСОБА_1 .
Що стосується доводів апелянта про те, що за результатами перевірки декларації керуючий реструктуризацією такої неповноти/недостовірності інформації не виявила, і такий звіт погоджений кредиторами, колегія суддів зазначає, що відсутність встановлення арбітражним керуючим факту неповної та/або недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника і членів його сім'ї, безумовно, не може свідчити про повноту та достовірність декларацій боржника та не звільняє суд від обов'язку здійснити з власної ініціативи перевірку таких обставин і надати їм юридичну оцінку, про що зазначити у відповідному судовому рішенні (постанова Верховного Суду від 22.09.2022 року у справі №916/2372/20).
Тобто має місце й неналежне виконання керуючим реструктуризацією своїх обов'язків щодо ґрунтовного аналізу відомостей, вказаних у декларації боржника.
У свою чергу, у постанові Верховного Суду від 21.06.2022 у справі №903/264/21 зазначено, що аналіз положень ст. 116 КУзПБ дає підстави для висновку, що законодавцем не передбачено право суду щодо зобов'язання боржника подавати виправлену декларацію про майновий стан з повною та достовірною інформацією щодо майна, доходів та витрат боржника та членів його сім'ї.
У даному випадку самим же боржником не використано всіх засобів щодо контролю за діяльністю арбітражного керуючого, як і не виконано покладений на нього обов'язок зазначення повноти даних декларації, шляхом її виправлення.
Щодо поданого до суду першої інстанції проекту Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 станом на 24.06.2025 , колегія суддів зазначає таке.
Реструктуризація боргів боржника є першим, обов'язковим та пріоритетним етапом справи про неплатоспроможність фізичної особи, у якій боржник згідно з планом реструктуризації боргів може реалізувати право на зміну способу та порядку сплати заборгованості з урахуванням його об'єктивних можливостей і прагнення до розрахунку з кредиторами, маючи гарантії залишення частини доходу на задоволення побутових потреб та може отримати прощення (списання) кредиторських вимог чи їх частини.
На цьому етапі задля отримання бажаного результату - відновлення платоспроможності КУзПБ покладає на боржника, серед іншого, обов'язок подати проєкт плану реструктуризації боргів, співпрацювати з керуючим реструктуризацією і зборами кредиторів при погодженні та доповненні його змісту відповідно до вимог ст. 124 КУзПБ.
За змістом ч. 8 ст. 123 КУзПБ саме стосовно плану реструктуризації боргів боржника, що містить принаймні обов'язкові положення згідно ст. 124 КУзПБ, збори кредиторів приймають рішення про схвалення або відмову у його схваленні
Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.08.2021 по справі №925/473/20, що вказане безперечно не повинно залишатись поза судовим контролем, оскільки господарський суд та сторони (учасники) справи не позбавлені можливості надавати оцінку поведінці боржника: чи є вона відкритою, зрозумілою, своєчасною та добросовісною чи, навпаки, недобросовісною, такою, що містить ознаки ухилення від виконання зобов'язань, маючи на меті фактичне списання заборгованості перед кредиторами, що може свідчити про зловживання правом на доступ до суду зі зверненням із заявою про неплатоспроможність.
Таким чином, при поданні до господарського суду заяви про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність, обов'язком боржника є складення реального (виконуваного) проекту плану реструктуризації, який після розгляду господарським судом грошових вимог та формування реєстру кредиторів розробляється, уточнюється та погоджується з кредиторами (вказана позиція викладена у постанові Верховного Суду № 925/473/20 від 25.08.2021).
Отже, план реструктуризації повинен містити умови відновлення платоспроможності боржника шляхом зміни способу та порядку виконання його зобов'язань згідно з планом реструктуризації боргів боржника, а не по суті списання заборгованості.
Як встановлено судом з матеріалів справи, у пункті 5 Плану реструктуризації боргів ОСОБА_1 "Інформація про доходи боржника" зазначено:
5.1. Доходи, які боржник отримує: доходи відсутні.
5.2. Доходи, які боржник розраховує отримати протягом процедури реструктуризації боргів: доходи відсутні.
В Плані реструктуризації боргів вказано про те, що розмір суми, яка щомісяця буде виділятися для погашення вимог кредиторів становить 3 500,00грн.
Як встановлено судом, за планом реструктуризації фактично передбачається погашення вимог кредиторів у зазначеній сумі буде здійснюватися за рахунок допомоги родичів.
Втім, місцевим судом правильно встановлено, що заявником не зазначено конкретно за рахунок саме яких родичів заявник має намір погашати кредиторську заборгованість та не надано суду доказів на підтвердження можливості погашення кредиторської заборгованості за рахунок родичів та їх згоди на це.
Наведене свідчить про те, що боржником не було надано суду плану реструктуризації, який відповідає вимогам КУзПБ, а саме, який передбачає реальну можливість погашення вимог кредиторів за рахунок отриманих боржником коштів.
Оскільки боржник не надав суду доказів джерела та можливості отримання доходів в сумі 3500,00грн, а відтак, з огляду на наведені обставини, у даному випадку боржником подано невиконуваний план реструктуризації, який не відповідає вимогам ст. 124 КУзПБ.
При цьому, боржник також не зазначає об'єктивних обставин, які свідчать про неможливість працевлаштування, самостійного отримання ним прибутку, та відповідно погашення існуючої заборгованості.
Таким чином, враховуючи встановлені судом обставини недобросовісної поведінки боржника, а також відсутність повної та достовірної інформації щодо платоспроможності боржника (відомостей щодо майна, доходів та витрат його та членів його сім'ї), місцевий господарський суд обґрунтовано закрив провадження у даній справі про неплатоспроможність ОСОБА_8 на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, і з таким висновком погоджується колегія суддів апеляційної інстанції.
Колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при розгляді справи було зроблено висновок про недобросовісну поведінку боржника на підставі оцінки сукупності всіх встановлених судом обставинами. Такими обставинами у цій справі є, зокрема, ненадання боржником у деклараціях про майновий стан за 2020-2023 повних і достовірних відомостей щодо майна, доходів та витрат його та членів його сім'ї, за умови, що така інформація є необхідною для з'ясування суттєвих для справи обставин, а також економічна необґрунтованість та/або очевидна невиконуваність плану реструктуризації, яка може призвести до явного порушення прав кредиторів щодо отримання боргу в розумні строки. Близькі за змістом висновки викладені у постановах Верховного Суду від 22.09.2021 у справі №910/6639/20, від 26.05.2022 у справі №903/806/20, від 22.09.2022 у справі №916/2372/20.
За наведених обставин, які свідчать про зазначення боржником в деклараціях про майновий стан неповної та недостовірної інформації про майно, доходи та витрати боржника та членів його сім'ї, подання невиконуваного плану реструктуризації боргів, що не спростовано боржником та керуючим реалізацією майна банкрута під час апеляційного перегляду справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для застосування п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ і закриття провадження у справі про неплатоспроможність ОСОБА_1 , і доводи апеляційної скарги боржника не спростовують зазначеного висновку суду.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищенаведене, колегія суддів зазначає, що доводи скаржника не знайшли свого підтвердження в ході розгляду апеляційної скарги та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції про наявність правових підстав для закриття провадження у даній справі про неплатоспроможність на підставі п. 1 ч. 7 ст. 123 КУзПБ, та фактично зводяться до переоцінки обставин, встановлених місцевим судом, яким надана належна правова оцінка.
Таким чином, оскільки доводи заявника апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права під час прийняття оскаржуваної ухвали не знайшли свого підтвердження, у зв'язку з чим підстав для зміни чи скасування законного та обґрунтованого судового акту колегія суддів не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду зазначає, що судом першої інстанції в повному обсязі досліджені обставини, що мають значення для справи, а викладені в оскаржуваній судовій ухвалі висновки відповідають фактичним обставинам справи, у зв'язку з чим апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає, а ухвала Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 у справі №917/164/24 підлягає залишенню без змін.
З огляду на те, що апеляційна скарга залишається без задоволення, відповідно до ст. 129 ГПК України судовий збір за її подання покладається судом на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281 - 284 ГПК України, Східний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 у справі №917/164/24 - залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Полтавської області від 23.09.2025 у справі №917/164/24 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення; порядок і строки оскарження постанови передбачені ст.ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 29.12.2025.
Головуючий суддя Н.О. Мартюхіна
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя В.В. Лакіза