Дата документу 29.12.2025 Справа № 337/2730/25
Запорізький апеляційний суд
Єдиний унікальний №337/2730/25 Головуючий у 1-й інстанції: Сидорова М.В.
Провадження № 22-ц/807/2438/25 Суддя-доповідач: Подліянова Г.С.
29 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Запорізький апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Подліянової Г.С., при вирішенні питання про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Комунального закладу «Муніципальний театр «Дім актора» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -
У червні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом до Комунального закладу «Муніципальний театр «Дім актора» про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2025 року поновлено ОСОБА_1 строк на звернення до суду з позовом про поновлення на роботі, виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу.
Позов ОСОБА_1 , задоволено частково.
Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади актора театру ІІ категорії Комунального закладу «Муніципальний театр «Дім актора» з 10 березня 2025 року на 30 червня 2025 року та змінити формулювання причини звільнення з «через прогул, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України» на «у зв'язку із закінченням строку дії контракту на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».
Змінено дату звільнення ОСОБА_1 з посади помічника головного режисера за сумісництвом Комунального закладу «Муніципальний театр «Дім актора» з 10 березня 2025 року на 21 серпня 2025 року та змінити формулювання причини звільнення з «через прогул, згідно п. 4 ст. 40 КЗпП України» на «у зв'язку із закінченням строку дії контракту на підставі п. 2 ч. 1 ст. 36 КЗпП України».
Стягнуто з Комунального закладу «Муніципальний театр «Дім актора» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу на посаді актора театру ІІ категорії за період з 11.03.2025 по 30.06.2025 у розмірі 53 849,28 грн та на посаді помічника головного режисера за сумісництвом за період з 11.03.2025 по 21.08.2025 у розмірі 20 734,05 грн, а всього 74 583 гривень 33 копійки без урахування податків і інших обов'язкових платежів.
У задоволенні іншої частини позову відмовлено.
Стягнуто з Комунального закладу «Муніципальний театр «Дім актора» в дохід держави судовий збір у розмірі 745 гривень 83 копійки.
Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу безпосередньо до Запорізького апеляційного суду засобами поштового зв'язку 08 грудня 2025 року, яка надійшла до апеляційного суду 11 грудня 2025 року. Одночасно з апеляційною скаргою заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду. В обґрунтування підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження зазначено, що рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2025 року буде виконане відповідачем по справі. Проте, під час виконання даного рішення, Комунальний заклад «Муніципальний театр «Дім актора» Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради у листопаді 2025 року звернулося до суду першої інстанції із заявою про його роз'яснення. Дана заява ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2025 року була повернута заявнику на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України, у зв'язку з не усуненням недоліків зазначених в ухвалі суду від 13 листопада 2025 року. Факт невиконання вищевказаного рішення суду стало основною причиною звернення ОСОБА_1 із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на вказане рішення суду. Просить поновити строк на апеляційне оскарження рішення, оскільки вважає, що строк заявником апеляційної скарги пропущено з поважних причин.
Запорізьким апеляційним судом встановлено, що апелянтом при подачі вищезазначеної апеляційної скарги у цій справі було пропущено строк на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.
Згідно ч. 1 ст. 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 2 ст. 354 ЦПК України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.
Тобто відлік строку на апеляційне оскарження процесуальний закон визначає таким чином: протягом тридцяти днів з дня його проголошення або протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 127 ЦПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Матеріалами справи встановлено, що 12 вересня 2025 року Хортицьким районним судом м. Запоріжжя було ухвалено оскаржуване рішення суду у відсутності сторін, що підтверджується протоколом судового засідання від 12 вересня 2025 року (а.с.188).
Відповідно до частини п'ятої статті 272 ЦПК України, учасники справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Днем вручення судового рішення є день вручення судового рішення під розписку; день отримання судом повідомлення про доставку копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення (частина шоста статті 272 ЦПК України).
Як вбачається з матеріалів справи оскаржуване рішення суду ОСОБА_1 отримала в приміщенні суду 12 вересня 2025 року, що підтверджується відповідною розпискою (а.с.198).
Враховуючи, що з оскаржуване судове рішення отримано ОСОБА_1 12 вересня 2025 року, а тому останній тридцятий день на його оскарження позивачкою з урахуванням ч.3 ст.124 ЦПК України припадає на 13 жовтня 2025 року (перший робочий день, понеділок).
Апеляційну скаргу сформовано засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції 08 грудня 2025 року, тобто через 2 місяці та 26 днів з дня отримання повного тексту судового рішення (12 вересня 2025 року), отже із пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 354 ЦПК України.
Факт отримання ОСОБА_1 оскаржуваного рішення суду саме 12 грудня 2025 року, остання не заперечує. Водночас, як на підставу поновлення такого строку, заявник посилається на те, що вона вважала, що рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2025 року буде виконане відповідачем по справі. Проте, під час виконання даного рішення, Комунальний заклад «Муніципальний театр «Дім актора» Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради у листопаді 2025 року звернулося до суду першої інстанції із заявою про його роз'яснення. Дана заява ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2025 року була повернута заявнику на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України, у зв'язку з не усуненням недоліків зазначених в ухвалі суду від 13 листопада 2025 року. Факт невиконання вищевказаного рішення суду стало основною причиною звернення ОСОБА_1 із апеляційною скаргою до суду апеляційної інстанції на вказане рішення суду.
Так, дійсно в матеріалах справи наявна заява Комунального закладу «Муніципальний театр «Дім актора» Департаменту культури і туризму Запорізької міської ради від 10 листопада 2025 року, яка надійшла до суду першої інстанції 12 листопада 2025 року, про роз'яснення рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2025 року у справі №337/2730/25 (а.с.204-205). Дана заява ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 28 листопада 2025 року була повернута заявнику на підставі ч.3 ст. 185 ЦПК України, у зв'язку з не усуненням недоліків зазначених в ухвалі суду від 13 листопада 2025 року (а.с.209). Проте, дана підстава не є поважною причиною для поновлення ОСОБА_1 процесуального строку на апеляційне оскарження рішення з тих підстав, що остання отримавши 12 вересня 2025 року рішення суду мала можливість ознайомитися з його текстом та у разі незгоди звернутися у передбачені ч.1 ст. 354 ЦПК України строки на його оскарження до вищестоящої інстанції.
Тому, доводи ОСОБА_1 про те, що на її думку оскаржуване судове рішення повинно було виконуватися, та у зв'язку з поверненням заяви відповідача про роз'яснення рішення суду, що стало причиною на апеляційне оскарження судового рішення є безпідставними. Інших причин поважності пропуску строку на апеляційне оскарження судового рішення апеляційна скарга не містить.
Окрім того, поважними причинами визнаються лише ті обставини, які є об'єктивно непереборними і пов'язані з дійсними істотними труднощами для вчинення процесуальних дій.
Норми ЦПК України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з огляду на обставини справи.
Разом із тим, право суду на поновлення строку не є безмежним.
Одним з елементів справедливого судового розгляду є принцип правової визначеності прав і обов'язків сторін спору та неможливість безпідставного поновлення пропущеного процесуального строку для оскарження рішення суду, що набрало законної сили, лише з метою його скасування на шкоду інтересам іншого учасника процесу.
Із практики ЄСПЛ випливає, що судовий розгляд визнається справедливим за умови забезпечення рівного процесуального становища сторін, що беруть участь у спорі. Вимагається, щоб кожній із сторін була надана розумна можливість представляти свою справу у такий спосіб, що не ставить її в суттєво менш сприятливе становище порівняно з опонентом.
Поновлення строку на апеляційне оскарження судового рішення без доведеності поважності причин не забезпечувало б рівновагу між інтересами сторін та правову визначеність у цивільних правовідносинах, яка є складовою верховенства права, проголошеного статтею 8 Конституції України.
Необґрунтоване поновлення процесуальних строків на оскарження остаточного судового рішення є порушенням принципу resjudicata (правової визначеності), про що неодноразово наголошувалося у прецедентній практиці ЄСПЛ.
Так, у параграфі 41 рішення ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03 квітня 2008 року зазначено, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Аналогічні висновки викладені ЄСПЛ у справах «Науменко проти України» від 09 листопада 2004 року, «Полтораченко проти України» від 18 січня 2005 року та «Тімотієвич проти України» від 08 листопада 2005 року.
Безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням вимог статті 6 Конвенції щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.
Відповідно до частини першої статті 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.
Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції; якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.
Виходячи із зазначених критеріїв, ЄСПЛ визнає легітимними обмеженнями встановлені державами-членами Ради Європи вимоги щодо строків оскарження судових рішень (рішення ЄСПЛ у справі «Нешев проти Болгарії» від 28 жовтня 2004 року).
Норми, що регулюють строки подачі скарг, безсумнівно, спрямовані на забезпечення належного здійснення правосуддя і юридичної визначеності. Зацікавлені особи мають розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані (рішення ЄСПЛ у справі «Перетяка та Шереметьев проти України» від 21 грудня 2010 року).
Особа, яка заявляє клопотання про поновлення встановленого законом процесуального строку, повинна надати докази на підтвердження того, що пропуск такого строку дійсно пов'язаний з об'єктивно непереборними обставинами чи істотними перешкодами.
Таким чином, дослідивши матеріали справи разом з апеляційною скаргою та доданими до неї матеріалами, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що обставини, на які посилається ОСОБА_1 , як підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження є неповажними, тому апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З огляду на викладене, апелянту на виконання вимог цієї ухвали слід направити до Запорізького апеляційного суду клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження з зазначенням поважних причин пропуску такого строку та відповідних доказів на підтвердження їх існування.
Зазначені обставини перешкоджають вирішенню питання щодо відкриття апеляційного провадження.
Згідно з ч. 2 ст. 357 ЦПК України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених ст.356 цього Кодексу, застосовуються положення ст. 185 цього Кодексу.
За таких обставин апеляційну скаргу необхідно залишили без руху, а скаржнику надати строк для усунення недоліків протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому ст. 358 цього Кодексу (ч. 4 ст. 357 ЦПК України).
Керуючись ст.ст.127,185, 357 ЦПК України, суддя, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 12 вересня 2025 року - залишити без руху та надати строк для усунення недоліків апеляційної скарги протягом п'яти днів з дня вручення копії даної ухвали для звернення до суду з обґрунтованою заявою про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням інших поважних причин пропуску такого строку.
Зазначені недоліки усунути у вказані вище терміни.
У разі не усунення зазначених недоліків до вказаного строку, апеляційна скарга буде вважатись неподаною та буде повернута апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя: Г.С. Подліянова