Справа №597/1411/25
Провадження №3/597/536/2025
26 грудня 2025 р. суддя Заліщицького районного суду Тернопільської області Шевчук В.М., за участі захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Кульгавець С.М., розглянувши матеріали, які надійшли від відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , жителя АДРЕСА_1 , громадянина України, освіта повна вища, непрацюючого, одруженого, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався,
за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення
До Заліщицького районного суду Тернопільської області від відділення поліції №4 (м.Заліщики) Чортківського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Тернопільській області надійшли матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП.
Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 №482880 від 14.10.2025 року ОСОБА_1 14.10.2025 року о 10 годині 39 хвилини керував в м.Заліщики по вул.С.Бандери автомобілем марки Фольксваген, модель Гольф, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , перебуваючи в стані наркотичного сп'яніння (почервоніння покривів шкіри обличчя, тремтіння пальців рук, зіниці не реагують на світло), огляд проведено в медичному закладі, висновок позитивний. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.9 “а» Правил дорожнього руху та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.
Захисник ОСОБА_1 - Кульгавець С.М. у судовому засіданні просить справу про адміністративне правопорушення закрити у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки його вина у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, недоведена матеріалами справи.
Заслухавши пояснення захисника особи, яка притягається до адміністративної відповідальності Кульгавець С.М., дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до ст.245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Вимогами ст.280 КУпАП передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Так, згідно ст.35 ЗУ «Про Національну поліцію» поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху України;
2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу;
3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об'єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення;
4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку;
5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути;
6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод;
7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху;
8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху;
9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв;
10) якщо зупинка транспортного засобу, який зареєстрований в іншій країні, здійснюється з метою виявлення його передачі у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов'язаний зупиняти транспортні засоби у разі:
1) якщо є інформація, що свідчить про порушення власником транспортного засобу митних правил, виявлені органами доходів і зборів відповідно до МКУ, а саме: порушення строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту іншого транспортного засобу особистого користування, використання такого транспортного засобу для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, розкомплектування чи передачу у володіння, користування або розпорядження такого транспортного засобу особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту;
2) якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб, який зареєстрований в іншій країні, не зареєстрований в Україні у встановлені законодавством строки чи перебуває на території України з порушенням строків тимчасового ввезення та/або переміщення в митному режимі транзиту, чи використовується для цілей підприємницької діяльності та/або отримання доходів в Україні, чи переданий у володіння, користування або розпорядження особам, які не ввозили такий транспортний засіб на митну територію України або не поміщували в митний режим транзиту.
Поліцейський зобов'язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті.
Проте в порушення вимог вказаної статті, як вбачається з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції до матеріалів справи не долучено даних на підтвердження порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху.
Із вказаного відеозапису вбачається, що поліцейський вказав, що водій рухався з порушенням ПДР, про що поступив телефонний дзвінок, тому його було зупинено, однак поліцейський не виніс стосовно ОСОБА_1 жодної постанови про порушення ПДР, яке послужило підставою для зупинки керованого ним автомобіля.
Як вбачається із долученого до матеріалів справи відеозапису, поліцейським запропоновано ОСОБА_1 пройти огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, на що останній одразу ж погодився.
Проте поліцейський відразу змінив свою підозру і запропонував пройти огляд вже на стан наркотичного сп'яніння, мотивувавши тим, що у ОСОБА_1 наявне почервоніння обличчя та тремтіння пальців рук.
Відповідно до п.2 розділу І Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09 листопада 2015 р №1452/735, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11 листопада 2015 р. за №1413/27858, огляду на стан сп'яніння підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського уповноваженого підрозділу Національної поліції України (далі поліцейський) є підстави вважати, що вони перебувають у стані сп'яніння згідно з ознаками такого стану
Відповідно до п.4 розділу І Інструкції, ознаками наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є: наявність однієї чи декількох ознак стану алкогольного сп'яніння (крім запаху алкоголю з порожнини рота); звужені чи дуже розширені зіниці, які не реагують на світло; сповільненість або навпаки підвищена жвавість чи рухливість ходи, мови; почервоніння обличчя або неприродна блідість.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, а саме: з відеозапису з нагрудної камери працівника поліції, у останнього виникли підозри, що водій ОСОБА_1 перебуває у стані спочатку алкогольного, потім наркотичного сп'яніння, при цьому не зазначаючи, які саме ознаки такого сп'яніння були у нього виявлені.
На пропозицію працівника поліції ОСОБА_1 погодився пройти огляд на місці зупинки транспортного засобу на стан алкогольного сп'яніння за допомогою газоаналізатора Драгер.
Одразу, після такої згоди водія, у працівника поліції виникла підозра щодо перебування останнього у стані вже наркотичного сп'яніння, у зв'язку із чим йому було запропоновано пройти медичний огляд у спеціалізованому медичному закладі, на що останній також погодився.
Аналіз відеозапису з нагрудної камери поліцейського дає обґрунтовані підстави для сумніву щодо наявності в діях та поведінці ОСОБА_1 , за обставин відображених на відеозаписі, таких ознак, вказаних у протоколі, як звужені зіниці, які не реагують на світло, почервоніння шкірних покривів обличчя, тремтіння пальців рук.
Так, як слідує з відеозапису, ОСОБА_1 чітко та адекватно відповідає на всі запитання поліцейського, а його поведінка та координація рухів повністю відповідають обстановці, за якої відбувається його спілкування з поліцейським.
Крім того, з цього ж відеозапису вбачається, що працівник поліції не світив в очі ОСОБА_1 ліхтариком, щоб встановити зміни у розмірі зіниць чи почервоніння очей.
Зважаючи на викладені обставини, які дають підстави для сумніву на предмет наявності у ОСОБА_1 ознак наркотичного сп'яніння, а також відсутність підстав для зупинки транспортного засобу, про що свідчить запис із відеокамери поліцейського, ставить під сумнів законність вимог поліцейських щодо проходження огляду на стан сп'яніння останнього.
Аналогічного висновку за схожих умов дійшов Тернопільський апеляційний суд, скасовуючи 22.02.2024 року постанову Заліщицького районного суду Тернопільської області у справі №597/1452/23.
Крім цього, знову ж таки з відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що поліцейським зупинено автомобіль марки Фольксваген, модель Гольф, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_1 , в той час як у протоколі серії ЕПР1 №482880 від 14.10.2025 року вказано, що ОСОБА_1 керував автомобілем з номерним знаком НОМЕР_1 .
Що стосується долученого до матеріалів справи Висновку щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 з метою визначення стану наркотичного сп'яніння №33 від 14.10.2025 року, суд вважає його недійсним, оскільки він складений з порушенням вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, що прямо передбачено п.21 розділу ІІІ вказаної Інструкції.
КНП “Заліщицька ЦМЛ» Заліщицької міської ради у відповідь на адвокатський запит ОСОБА_2 19.11.2025 року за вих.№01.5-03/2254 надала наступну інформацію:
Медичний огляд ОСОБА_1 з метою виявлення ознак наркотичного сп'яніння здійснювався лікарем ПДВЕМД за допомогою багатопрофільного тесту для виявлення наркотиків у сечі SNIPER-10. Копії акту і висновку від 14.10.2025 року щодо результатів медичного огляду ОСОБА_1 додаються. Зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження у дві ємності не відбиралися.
З вказаної вище відповіді лікувального закладу вбачається порушення лікарем при медичному огляді ОСОБА_1 з метою виявлення ознак наркотичного сп'яніння вимог п.п.6-11 розділу ІІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, зокрема:
Пункту 6 вказаної вище Інструкції, відповідно до якого проведення лабораторних досліджень на визначення наркотичного засобу або психотропної речовини обов'язкове.
Метою лабораторного дослідження є виявлення або уточнення наявних речовин, що здатні спричинювати стан сп'яніння (п.7 Інструкції).
Пункту 8 вказаної вище Інструкції, відповідно до якого огляд водія транспортного засобу в закладі охорони здоров'я проводиться в будь-який час доби із застосуванням спеціальних технічних засобів, тестів (скринінгових лабораторних досліджень) на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини.
У разі позитивного результату тесту обов'язковим є проведення підтверджуючого дослідження - газорідинної хроматографії з полум'яно-іонізаційним детектором для визначення концентрації алкоголю у крові та сечі та газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу або психотропної речовини в організмі особи.
Як вбачається із досліджених в судовому засіданні матеріалів справи та наданої відповіді на адвокатський запит, медичний огляд ОСОБА_1 проведено з застосуванням спеціальних тестів на вміст наркотичного засобу.
Однак в порушення вимог п.8 розділу ІІІ Інструкції не проведено обов'язкового підтверджуючого дослідження - газової (рідинної) хромато-мас-спектрометрїї на вміст наркотичного засобу в організмі особи.
Крім цього, в порушення вимог п.9 розділу ІІІ Інструкції зразки біологічного середовища ОСОБА_1 для лабораторного дослідження у дві ємності не відбиралися, що прямо зазначено у відповіді лікувального закладу на адвокатський запит.
Пунктами 9-11 розділу ІІІ Інструкції передбачено наступне: зразки біологічного середовища для лабораторного дослідження відбираються двома наборами. Один набір використовується для первинного дослідження. Другий набір використовується для підтверджуючого дослідження. Другий набір ємностей зберігається при температурі мінус 20 °C протягом 90 днів у закладах охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду на стан сп'яніння водіїв. Для дослідження на наркотичні, психотропні та лікарські засоби у другий набір ємностей відбирається не менше ніж 80 мл сечі та 20 мл крові. За збереження та транспортування ємностей з біологічним середовищем до іншого закладу охорони здоров'я, цілісність пломбування відповідає заклад охорони здоров'я, у якому проводився відбір біологічного середовища. Предметом дослідження біологічного середовища можуть бути слина, сеча та змиви з поверхні губ, шкірного покриву обличчя і рук.
Винуватість особи у вчиненні адміністративного правопорушення має бути безумовно доведена достатніми доказами, які установлюють об'єктивну істину у справі.
Положеннями ч.1 ст.11 Загальної Декларації прав людини від 10.12.1948 року та ч.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 01.11.1950 року передбачено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. Аналогічна норма міститься й в ст.62 Конституції України.
Відповідно до ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Оскільки в даному випадку порушено порядок огляду особи на стан сп'яніння, суддя вважає проведений огляд відносно ОСОБА_1 недійсним.
За нормою ст.8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права, який визначає людину, її права та свободи найвищою цінністю в державі, що обумовлює можливість обмеження її прав та свобод лише при неухильному дотриманні законодавства України та лише за наявності вини. Тобто особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише у тому разі, якщо її вину у вчиненні правопорушення буде доведено поза розумним сумнівом, на підставі належних та допустимих доказів із дотриманням встановленої законом процедури. Принцип «поза розумним сумнівом», сформульований у п.43 рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) від 14.02.2008 р. у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п.282). У відповідності до цього рішення, доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
У рішеннях ЄСПЛ у справах «Malofeyeva v. Russia» та «Karelin v. Russia» суд зазначає, що у випадку, коли викладена в протоколі фабула адміністративного правопорушення не відображає всіх істотних ознак складу правопорушення, суд не має права самостійно редагувати її, а так само не може відшукувати докази на користь обвинувачення, оскільки це становитиме порушення права на захист (особа не може належним чином підготуватися до захисту) та принципу рівності сторін процесу (оскільки особа має захищатися від обвинувачення, яке підтримується не стороною обвинувачення, а фактично судом).
У справі "Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain" від 06.12.1998 року (п.146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до вимог діючого адміністративного законодавства, а саме: ст.ст.9, 245, 252 КУпАП, особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, який має бути встановлений судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Згідно зі ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ст.62 Конституції України ніхто не зобов'язаний доводити свою невинуватість. Обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
У зв'язку з вищенаведеним, вважаю, що суддя самостійно не може корегувати фабулу адміністративного правопорушення, оскільки це суперечитиме вимогам ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основпоположних свобод в частині рівності сторін і вимог змагального процесу та порушуватиме право на захист ОСОБА_1 , який не знатиме від якого обвинувачення йому захищатись. Відтак всі сумніви щодо доведеності вини ОСОБА_1 у вчиненні даного правопорушення слід тлумачити на його користь.
Згідно п.1 ч.1 ст.247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З врахуванням досліджених у судовому засіданні обставин, вважаю, що в діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, тому справу відносно нього за вказаною статтею слід закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП (провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за обставин відсутності складу адміністративного правопорушення).
А, тому, керуючись ст.ст.247, 251, 252, 266, 280, 283-285, 287, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, суддя
Справу про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 Кодексу України про адміністративні правопорушення за відсутності в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Тернопільського апеляційного суду через Заліщицький районний суд Тернопільської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя В.М.ШЕВЧУК