Провадження № 11-сс/803/2311/25 Справа № 211/13662/25 Суддя у 1-й інстанції - ОСОБА_1 Суддя у 2-й інстанції - ОСОБА_2
24 грудня 2025 року м. Кривий Ріг
колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Дніпровського апеляційного суду у складі:
судді-доповідача: ОСОБА_2
суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
за участю
секретаря судового засідання: ОСОБА_5
підозрюваного: ОСОБА_6 ( в режимі відеоконференції)
захисника: ОСОБА_7 ( в режимі відеоконференції)
прокурора : ОСОБА_8 ( в режимі відеоконференції)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Дніпровського апеляційного суду у м. Кривий Ріг в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.11.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України, -
Обставини, встановлені судом 1-ї інстанції :
Ухвалою Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.11.2025 року задоволено клопотання старшого слідчого СВ ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецької області ОСОБА_9 та застосовано до підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України ОСОБА_6 , запобіжний захід у виді тримання під вартою без визначення альтернативного запобіжного заходу у виді застави.
В обґрунтування свого рішення слідчий суддя зазначив, про те що в судовому засіданні при розгляді клопотання було доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення, наявні підстави вважати, що існують ризики передбачені ст. 177 КПК України.
Враховуючи вказані обставини, слідчий суддя переконаний, що запобігти вище зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу не є можливим.
Доводи апеляційної скарги:
З вказаним судовим рішенням не погодився захисник та оскаржив в апеляційному порядку.
В апеляційній скарзі просить рішення слідчого судді скасувати та обрати підозрюваному більш м'який запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою, а саме запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання або домашнього арешту.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні нетяжкого злочину, його вина у вчиненні вказаного кримінального правопорушення не доведена, про існування вироку за яким ОСОБА_6 засудженого до пробаційного нагляду дізнався лише під час обрання даного запобіжного заходу.
Судом не прийнято до уваги відомості про особу обвинуваченого, який має стійкі соціальні зв'язки, цивільну дружину та дитину з якими мешкає вже дванадцять років, працює в службі таксі, має на утриманні двох братів інвалідів. Зазначає, що с. Кондратівка Краматорського району знаходиться в безпосередній близькості від лінії зіткнення, перебуваючи не під вартою, підозрюваний міг би вивезти родину та майно в безпечне місце.
Позиції учасників судового провадження:
В судовому засіданні захисник ОСОБА_7 та підозрюваний ОСОБА_6 підтримали апеляційну скаргу та просили її задовольнити з зазначених в ній підстав.
Прокурор ОСОБА_8 заперечувала проти задоволення апеляційної скарги, просила рішення слідчого судді залишити без змін.
Мотиви суду
Заслухавши суддю-доповідача, думку учасників судового розгляду, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до такого висновку.
Відповідно до ст. 404 КПК суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Відповідно до ст.5 Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, а також практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках та за встановленою процедурою.
Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 183 КПК тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
Згідно з ч. 1 ст. 194 КПК під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
В силу ст.178 КПК України при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя, на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів, зобов'язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема, вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зав'язків підозрюваного в місці його проживання, наявність у нього родини та утриманців; репутацію підозрюваного.
Як убачається з матеріалів судового провадження старшим слідчим СВ ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецькій області ОСОБА_9 здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025052260000987 від 24.11.2025 року за ознаками складу злочину, передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України.
Колегією суддів встановлено, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні злочину, який полягає в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легких тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків,тобто у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
24.11.2025 року підозрюваного ОСОБА_6 затримано в порядку ст. 208 КПК України та повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 345 КК України.
26.11.2025 року старший слідчий СВ ВП №1 Краматорського РУП ГУНП в Донецької області ОСОБА_9 за погодженням з прокурором Дружківського відділу Краматорської окружної прокуратури Донецької області ОСОБА_8 , звернулась до Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу з клопотанням про застосування до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 діб, без визначення розміру застави.
Колегія суддів вважає, що надані слідчим докази доводять обставини, що свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України та підтверджується доказами, що долучені до клопотання слідчого, а саме: протоколом огляду місця події від 24.11.2025 ; показаннями,протоколом слідчого експерименту та протоколом пред'явлення особи до впізнання за участі потерпілого ОСОБА_10 від 24.11.2025; показаннями свідків та протоколами слідчих експериментів за участі свідків ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , ОСОБА_13 ; протоколом огляду відеозапису з боді-камери, виданої ОСОБА_10 перед чергуванням, за 24.11.2025 року, на якому зафіксовано дії ОСОБА_10 та ОСОБА_6 ; медичними довідками від 24.11.2025 року; документами щодо службової діяльності ОСОБА_10 .
Під час вивчення матеріалів кримінального провадження колегією суддів встановлено, що під час судового розгляду слідчий суддя достатньою мірою з'ясував дані, які вказують на наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 кримінального правопорушення, передбачених ч.2 ст. 345 КК України, оскільки наведені слідчим обставини дають достатні підстави для такого висновку.
При цьому, колегія суддів зазначає, що для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри, оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Враховуючи, що слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх належності і допустимості, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, то з огляду на вищенаведені дані, у колегії суддів наявні підстави для висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з'ясування істини у справі, є достатньою для застосування до підозрюваного запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об'єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину, тому доводи апеляційної скарги, щодо відсутності обґрунтованої підозри є недоведеними та не сприймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Вирішуючи питання про обрання підозрюваному ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд першої інстанції врахував особливу суспільну небезпеку протиправних дій ОСОБА_6 пов'язану з умисним заподіянням працівнику правоохоронного органу тілесних ушкоджень у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків тому тримання підозрюваного під вартою відповідає інтересам суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, в даному випадку, переважають інтереси забезпечення поваги до його особистої свободи, посилаючись на наявність обставин, передбачених ст.178 КПК України.
Європейський суд з прав людини неодноразово в своїх рішеннях наголошував, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Отже, при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 слідчий суддя належним чином дослідив обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу та обґрунтовано дійшов висновку про існування обставин, які виправдовують перебування ОСОБА_6 під вартою.
Застосовуючи до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у виді тримання під вартою, слідчий суддя дійшов висновку про існування ризиків передбачені у п.п. 1, 3, 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме, те, що ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином та вчиняти інші кримінальні правопорушення, що є підставою для застосування до останнього запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
На думку слідчого судді, ризики, визначені п.п.1,3,5 ч.1 ст. 177 КПК України, доведені прокурором та слідчим у судовому засіданні, по даному кримінальному провадженню, зокрема переховування від органу досудового розслідування та суду підтверджується, тим що підозрюваний раніше неодноразово судимий, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у період відбування покарання у виді пробаційного нагляду за попереднім вироком Дружківського міського суду Донецької області від 23.09.2024 року, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 5 років, офіційно не працевлаштований, не має стійких соціальних зв'язків: офіційно не одружений, осіб, яких повинен утримувати за законом не має, нерухомого майна у власності не має, а тому може без будь-яких вагань покинути територію м. Дружківка, з метою ухилитися від відповідальності за вчинення умисного кримінального правопорушення, в якому він підозрюється.
Також ризик незаконного впливу на свідків підтверджується тим підозрюваний знайомий з потерпілим та свідками, а тому може спробувати переконати, домовитись або залякати вказаних осіб, щодо надання ними неправдивих свідчень.
Крім того, колегія суддів зазначає, що ризик впливу на свідків існує не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й в подальшому на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом, оскільки судове слідство не розпочато та свідки не допитані, вказаний ризик має місце.
Також враховуючи, що підозрюваний ОСОБА_6 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних злочинів, однак на шлях виправлення не став, належних висновків для себе не зробив, та на цей час підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення у період відбування покарання у вигляді пробаційного нагляду за вироком Дружківського міського суду Донецької області від 23.09.2024 року, доволі високим є ризик вчинення нового кримінального правопорушення.
Вказані ризики є реальними, стійкими, триваючими та виправдовують даний запобіжний захід. Ці ризики повністю виключають можливість застосування менш суворого запобіжного заходу щодо ОСОБА_6 та не зможуть забезпечити належний рівень гарантії доброчесності поведінки останнього.
Оцінюючи вказані обставини, колегія суддів, зазначає, що хоча і тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання осіб під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту, а відтак доводи апеляційної скарги в цій частині не приймаються.
На підставі вищевказаного колегія суддів вважає, що запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є співмірним існуючим ризикам, відповідає особі підозрюваного ОСОБА_6 , який обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину і лише обраний слідчим суддею запобіжний захід зможе забезпечити виконання підозрюваним своїх процесуальних обов'язків, а відтак є необхідним за даних обставин та відповідає характеру кримінального провадження та суспільному інтересу, дані про особу підозрюваного не зменшують або не усувають наявність ризиків в цьому кримінальному провадженні, слідчий суддя дійшов правильного висновку про необхідність обрання виняткового запобіжного заходу щодо підозрюваного, оскільки встановлені судом обставини свідчать про те, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, окрім тримання під вартою, не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
Оцінюючи можливість застосування іншого більш м'якого запобіжного заходу з метою запобігання встановленим ризикам, враховуючи, що така оцінка стосується перспективних фактів, суд апеляційної інстанції насамперед використовує стандарт доказування «обґрунтованої ймовірності», за яким слід вважати, що інші більш м'які запобіжні заходи ніж тримання під вартою не зможуть запобігти встановленим ризикам за умови встановлення обґрунтованої ймовірності цього.
Разом з тим, чинний КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково, тобто, поза всяким сумнівом, здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він має реальну можливість їх здійснювати у конкретному кримінальному провадженні надалі.
Суд апеляційної інстанції, погоджується з висновкам слідчого судді, що більш м'який запобіжний захід не забезпечить досягнення мети визначеної у ст. 177 КПК України, особисте зобов'язання не забезпечить належну процесуальну поведінку обвинуваченого з огляду на тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого він обвинувачується та встановлені ризики; заяв про взяття на поруки обвинуваченого ОСОБА_6 до суду не надходило; домашній арешт, з огляду на інкриміноване підозрюваному кримінальне правопорушення, не є дійовим запобіжним заходом, оскільки підозрюваний обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення, а також встановлені достатні підстави вважати про існування ризиків передбачених п.п.1,3,5 ч.1 ст.177 КПК України, а тому обрання відносно нього вказаного запобіжного заходу створить передумови для переховування від суду, що зумовить порушення строків розумного розгляду вказаного кримінального провадження,тому доводи апеляційної скарги в цій частинні суд апеляційної скарги в цій частинні вважає недоведеними.
Твердження сторони захисту про наявність у підозрюваного ОСОБА_6 стійки соціальних зв'язків не можуть бути визнані такими, що істотно знижують ризики встановлені слідчим суддею та слугувати підставою для застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу, більш того вказані чинники не були запобіжником при вчиненні підозрюваним інкримінованого йому кримінального правопорушення.
Посилання сторони захисту на недоведеність вини підозрюваного у пред'явленому йому обвинувачені не є предметом апеляційного розгляду, а будуть оцінені судом після з'ясування обставин кримінального провадження та перевірки їх доказами у нарадчій кімнаті під час постановлення остаточного рішення.
Інші доводи сторони захисту не можуть бути прийняті до уваги, оскільки не містять нових істотних для справи відомостей, які не були враховані слідчим суддею та підлягають переоцінці тих обставин, що були відомі на час розгляду клопотання слідчого та на переконання колегії суддів, отримали належну оцінку.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що при прийнятті рішення слідчий суддя дотримався вимог кримінально процесуального закону, з'ясував і дослідив всі ті обставини, з якими кримінальний процесуальний закон пов'язує можливість застосування такого запобіжного заходу, у зв'язку з чим, не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги захисника.
За таких обставин, ухвала слідчого судді суду першої інстанції відповідно до вимог статті 370 КПК України є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому колегія суддів не вбачає підстав для її скасування.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 176-178, 183, 194, 404, 405, 407, 418,
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Довгинцівського районного суду м. Кривого Рогу від 26.11.2025 року про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, щодо ОСОБА_6 , підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 345 КК України - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.
Судді: