Справа №760/22369/25
3/760/6515/25
08 жовтня 2025 року м. Київ
Суддя Солом'янського районного суду міста Києва Воронкін О.А., розглянувши матеріали про адміністративні правопорушення про притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешкаючого за адресою: АДРЕСА_1 , до адміністративної відповідальності за ст.ст. 124, 122-4 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП):
29.07.2025 о 17 годині 43 хвилини за адресою: м. Київ, проспект Повітряних сил 64 , водій ОСОБА_1 , керуючи автомобідем Man номерний знак НОМЕР_1 , скоїв ДТП з автомобілем Тойота номерний знак НОМЕР_2 , та м ісце пригоди лишив , чим порушив п.2.10 Правил дорожнього руху за що відповідальність, передбачена ст. 122-4 КУпАП.
29.07.2025 о 17 годині 43 хвилини за адресою: м. Київ,проспект Повітряних сил 64, водій ОСОБА_1 , рухаючись заднім ходом на автомобілі Man номерний знак НОМЕР_1 , не впевнившись в безпечності маневру здійснив наїзд на автомобіль Тойота номерний знак НОМЕР_2 . В наслідок ДТП транспортні засоби механічно пошкоджено, чим порушив п. 10.9 Правил дорожнього руху за що відповідальність, передбачена ст.124 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 роз'яснено його права та обов'язки передбачені ст. 10, 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. ОСОБА_1 повідомив, що не мав умислу залишати місце дорожньо-транспортної пригоди, оскільки не відчув удару та зіткнення. Після виклику до працівників поліції, йому показали відеозаписи. Факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди визнав повністю.
Захисник ОСОБА_1 - адвокат Івіна М.Ю. у судовому засіданні підтвердила свідчення ОСОБА_1 , подала письмові пояснення. Просила суд закрити провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст.. 122-4 КУпАП у зв'язку із відсутністю в його діянні умислу на залишення місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої він причетний.
Так, відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень, у спосіб, що передбачений Конституцією та Законами України.
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів.
Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративне правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності,запобігання правопорушення, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Згідно з п.1,2 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч.1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 280 КУпАП встановлено, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення суддя зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Статтею 23 КУпАП передбачено, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Згідно зі ст. 245, 251, 252, 280, 283 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото - і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. При цьому орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до диспозиції ст. 124 КУпАП адміністративна відповідальність настає за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна,.
Диспозиція ст. 122-4 КУпАП передбачає настання адміністративної відповідальності за залишення водіями транспортних засобів на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Дані норми є банкетними, том при вирішенні питань про наявність чи відсутність у складу даних адміністративних правопорушень необхідно. Також, керуватись нормами інших нормативно-правових актів.
Згідно вимог ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримуватись вимог Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху, статтею 53 цього Закону передбачено, що юридичні та фізичні особи, винні в порушенні законодавства про дорожній рух, відповідних правил, нормативів і стандартів, несуть відповідальність згідно з законодавством України.
Відповідно до п. 1.10 Правил дорожнього руху водієм є особа, яка керує транспортним засобом і має посвідчення водія (посвідчення тракториста-машиніста, тимчасовий дозвіл на право керування транспортним засобом, тимчасовий талон на право керування транспортним засобом) відповідної категорії. Водієм також є особа, яка навчає керуванню транспортним засобом, перебуваючи безпосередньо в транспортному засобі.
Відповідно до п. 10.9 Правил дорожнього руху під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він у разі потреби повинен звернутися за допомогою до інших осіб.
Відповідно до п. 2.10 Правил дорожнього руху у разі причетності до дорожньо-транспортної пригоди водій зобов'язаний: а)негайно зупинити транспортний засіб і залишатися на місці пригоди; д) повідомити про дорожньо-транспортну пригоду орган чи уповноважений підрозділ Національної поліції, записати прізвища та адреси очевидців, чекати прибуття поліцейських; (№ 161 від 22.03.2017).
Відповідно положень КУпАП, обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Суд вважає, що винуватість останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, знайшла своє повне підтвердження у суді та доведена: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР 1 № 412926 від 29.07.2025, схемою з місця ДТП від 29.07.2025, письмовими поясненнями ОСОБА_2 рапортом, карткою реєстрації транспортних засобів, свідченнями ОСОБА_1 , наданими у судовому засіданні.
Дані докази у розумінні ст. 251 КУпАП, суд визнає належними, допустимими, та такими, які у своїй сукупності повністю доводять вину ОСОБА_1 у вчинені адміністративних правопорушень.
Таким чином, суд вважає, що ОСОБА_1 порушивши вимоги п. 10.9 Правил дорожнього руху України, вчинив правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП, тобто порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів.
Щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП суд зазначає, що згідно зі ст. 122-4 КУпАП, особа несе відповідальність за залишення водіями транспортних засобів, іншими учасниками дорожнього руху на порушення встановлених правил місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні.
Об?єктивна сторона адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, виражається у залишенні місця дорожньо-транспортної пригоди особами, до якої вони причетні, а суб?єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого або евентуального (непрямого) умислу.
Відповідно до вимог ст. 10 КУпАП, адміністративне правопорушення визначається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала або свідомо допускала їх настання.
Відповідно до наданих у судовому засіданні свідчень ОСОБА_3 не помітив, що здійснив зіткнення з автомобілем потерпілої (не відчув цього зіткнення), а отже, не усвідомлював, що став учасником дорожньо-транспортної пригоди та пошкодив транспортний засіб, а отже, не мав умислу на вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП - умисно (задля уникнення відповідальності) покинути місце ДТП.
В діях ОСОБА_4 відсутній прямий умисел на залишення місця транспортної пригоди з умислом навмисно уникнути відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, а відтак, в його діях відсутня суб?єктивна сторона правопорушення, яка має утворювати його склад у сукупності з іншими обставинами.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд, також, вважає не доведеним факт порушення вимог 2.10 «а» Правил дорожнього руху України, а отже і вчинення правопорушення, передбаченого ст. 122-4 КУпАП, тобто залишення водіями транспортних засобів місця дорожньо-транспортної пригоди, до якої вони причетні, у зв'язку із чим провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 122-4 КУпАП підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.
При накладенні стягнення суд враховує характер вчиненого правопорушення, особу правопорушника, ступінь його вини та майновий стан: відповідно до протоколу ОСОБА_1 працює, групи інвалідності не має, раніше до адміністративної відповідальності не притягувалась.
В якості обставини, що згідно зі ст. 34 КУпАП, пом'якшують відповідальність, суд визнає та щире каяття. Обставин, що згідно зі ст. 35 КУпАП, обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суд не вбачає.
Враховуючи характер вчинених правопорушень, особу та майновий стан правопорушника, обставини, що пом'якшують чи обтяжують його відповідальність, а також - характеру та суспільної небезпеки вчинених нею правопорушень, суд вважає, що ОСОБА_1 слід призначити стягнення у виді штрафу в дохід держави, передбаченого санкцією ст. 124 КУпАП, що є достатньою мірою відповідальності з метою його виховання, а також запобігання вчиненню нових правопорушень.
На підставі ст. 40-1 КУпАП з ОСОБА_1 на користь держави підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605 грн. 60 коп.
Керуючись ст.ст. 9, 33, 40-1, 124, 122-4, 221, 276, 277, 283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ст.. 122-4 КУпАП закрити на підставі п. 1 ч.1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 850 (вісімсот п'ятдесят) грн. 00 коп. «Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/21081300, Код отримувача (код ЄДРПОУ): 37993783, Номер рахунку (IBAN): UA698999980313040149000026001, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код класифікації доходів бюджету: 21081300) Призначення платежу: 101/ код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; штраф, стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується штраф) на користь держави, за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва №…)».
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) грн. 60 коп. «Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106, Призначення платежу: 101/код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб, РНОКПП або серія та номер паспорта громадянина України; судовий збір, стягнутий з (ПІБ чи назва установи, організації з якої стягується судовий збір) на користь держави, на користь держави, за рішенням Солом'янського районного суду міста Києва №…)».
Відповідно до ч. 1 ст. 307 КУпАП штраф має бути сплачений не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Роз'яснити, що у випадку несплати накладеного штрафу у передбачений законом строк, до неї може бути застосовано подвійне стягнення штрафу в порядку ст. 308 КУпАП, тобто у випадку примусового виконання постанови суду.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду у десятиденний строк з дня її проголошення шляхом подачі апеляційної скарги через Солом'янський районний суд міста Києва.
Суддя О.А.Воронкін